Розглянуто епідеміологію, фактори ризику, причини, сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування гострого та хронічного болю в нижній частині спини.

Представлены эпидемиология, факторы риска, причины, современные принципы диагностики, профилактики и лечения острой и хронической боли в нижней части спины.

Обследовано 85 больных в возрасте 31 - 60 лет с проявлениями синдрома вертебрально-базилярной недостаточности (ВБН). Изучены клинико-неврологические проявления заболевания, данные нейрофизиологических и рентгенологических методов исследования. Показана ведущая роль атеросклеротического поражения сосудов и дегенеративно-дистрофических изменений шейного отдела позвоночника в формировании синдрома ВБН.

За результатами світлооптичних досліджень одержано нові дані про кількісні та якісні зміни у складі нейроцитів та їх гліальному оточенні в рухових центрах спинного мозку за умов різних видів ауто- та алопластики периферійного нерва. Визначено закономірності динаміки змін морфо-функціонального стану мотонейронів спинного мозку на різних етапах після ушкодження та пластики периферійного нерва за різних способів пластичних операцій. Уперше вивчено деструктивні та адаптаційно-компенсаторні явища у мотонейронах спинного мозку у постопераційному періоді. Проведено порівняльний аналіз стану мотонейронів рухових центрів спинного мозку за умов ауто- та алонейропластики. Визначено три етапи змін мотонейронів спинного мозку після різних способів нейропластики.

Дисертацію присвячено питанням гіперзбудливості спинного мозку. На білих щурах створено дві моделі надмірної спінальної гіперрефлексії (НСГ). Це травматична (переріз нерва та спинного мозку) та хімічна (дія тироксину, тироліберину та 4-амінопіридину) моделі. Електрофізіологічними методами показано, що в умовах НСГ амплітуда рефлекторної моносинаптичної відповіді вентральних корінців близька або навіть перевищує поріг збудження їх волокон. За даних умов є можливим передавання збудження у нервовому стовбурі із збуджених на незбуджені волокна. Припускається участь цього механізму в патологічних процесах центральної нервової системи.

Рассмотрены подходы к методике вызывания рефлекса Бабинского при поражении пирамидного двигательного пути в контексте ее исторического развития. Проанализированы патофизиологические механизмы тыльного разгибания большого пальца стопы (симптома Бабинского и "знака веера") с позиции онто- и филогенеза. Особое внимание уделено отличиям подлинного рефлекса Бабинского от псевдорефлекса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.5-3

Рубрики:

Хвороби спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ