Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.820.62-58

Рубрики:

Невралгія і неврити лицьового нерва

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням обгрунтування та впровадження в клініку методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням для лікування хворих з невритом лицевого нерва. Показано, що застосування лазеропунктури при невриті лицевого нерва впливає на певні ланки його патогенезу і є методом патогенетичної терапії цього захворювання. Доведено, що методи акупунктурної діагностики Накатані та Акабане - інформативні допоможні критерії визначення функціонального стану меридіанів акупунктури у хворих з невритом лицевого нерва. Встановлені ефективні точки акупунктури для впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням, оптимальні режими впливу, кількість сеансів та курсів лікування при різних варіантах перебігу невриту лицевого нерва. Показана перевага лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням в комплексному лікуванні хворих з невритом лицевого нерва над іншими видами консервативного лікування.

Удосконалено діагностику та лікування невропатій лицьового нерва різної етіології в осіб похилого віку. На підставі результатів обстеження 200-т пацієнтів і 30-ти практично здорових осіб з'ясовано особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану системи лицьовий нерв - мімічні м'язи, розладів гемодинаміки поза- та внутрішньочерепних судин, серотонін-транспортної, поглинальної, агрегаційної здатності поетапного лікування цієї патології з застосуванням мексидолу як дезагреганту й антиоксиданта у комбінації з магнітофорезом нікотинової кислоти, фонофорезу з Біотрофом-6 у гострий і відновлювальний періоди захворювання та постізометричною релаксацією м'язів у резидуальній стадії. За цього патогенетична терапія на етапі відновлювального періоду невропатій лицьового нерва передбачала застосування антихолінестеразних препаратів, антиконвульсантів, антиагрегантів, вазоактивних препаратів, метаболічних засобів. Як фізіотерапевтичні методи використано різноманітні види рефлексотерапії, електростимуляцію, лазеропунктуру. Суттю медикаментозної допомоги в резидуальному періоді було призначення міорелаксантів, метаболічних засобів, нейропротекторів.

На основе определения клинико-биохимических и нейрофизиологических особенностей, отображающих восстановление гемодинамики и электромиогенеза в системе лицевой нерв - мимические мышцы, предложена унифицированная схема оценки компенсаторных возможностей на этапах лечения невропатий лицевого нерва. Установлена диагностическая и прогностическая ценность показателей серотонин-транспортной, серотонин-поглощающей, агрегационной способности и энергетического потенциала тромбоцитов, а также ультразвуковой доплерографии и электронейромиографии для определения тяжести поражения лицевого нерва и прогноза его восстановления.

Изучены оптимальные сроки и курсы лечения больных с нейропатиями лицевого нерва различной степени тяжести. Комплексное лечение нейропатий лицевого нерва проводилось с использованием рефлексотерапии (иглоукалывание). По результатам исследования определены оптимальные сроки и количество курсов. Метод рефлексотерапии является более эффективным при обращении пациентов в более ранний период заболевания. При длительно существующих нейропатиях необходимо провести 5 и более курсов рефлексотерапии. Эффект лечения зависел от длительности заболевания и времени начала лечения.

Досліджено підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики ускладнень, що виникають після оперативних втручань на великих слинних залозах на основі розроблених сучасних методів діагностики та лікування післятравматичних уражень периферичних гілок лицьового нерва та змін функціональної активності слинних залоз. Уточнено частоту виникнення післяопераційних ускладнень у хворих після оперативних втручань на великих слинних залозах за даними ретроспективного аналізу результатів хірургічного лікування 2 051-го пацієнта. У 82,5 % хворих у післяопераційному періоді спостерігали запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота (папіліти, гінгівіти, катаральні стоматити). Тимчасовий парез мімічної мускулатури обличчя зустрічався у 73,6 % хворих після проведених паротидектомій та у 43,2 % - після екстирпації піднижньощелепних залоз. Застосування апаратурно-програмного комплексу "ДИН-1" для лікування ішемічних нейропатій дозволило скоротити строки реабілітації цих хворих утричі, а для лікування невропатій, викликаних розтягненням гілок лицьового нерва - у 4 рази порівняно з традиційним лікуванням. Препарат гівалекс є найбільш ефективним профілактичним засобом, що дозволяє повністю усунути запальні ускладнення з боку слизової оболонки порожнини рота й альвеолярного відростка, а також скоротити строки реабілітації цих хворих. Рекомендовано застосовувати диклоберл, акупан, кетанов і дексалгін з метою анальгезії та профілактики розвитку гнійно-запальних ускладнень.

Лайм-боррелиоз - это передаваемое клещами инфекционное заболевание, вызываемое спирохетой Borrelia burgdorferi sensu lato и распространяемое укусом клещей рода Ixodes. Нейроборрелиоз является клиническим проявлением болезни Лайма, которая поражает центральную и периферическую нервную систему у 15 % пациентов. Нервная система поражается как в острой, так и в поздней фазе заболевания. Клиническое течение нейроборрелиоза сильно варьирует. Хотя по меньшей мере 80 % европейских пациентов страдают параличом лицевого нерва и радикулитом, симптомы нейроборрелиоза могут быть совершенно неспецифичными или даже имитировать другие неврологические заболевания. Идиопатическая невропатия лицевого нерва длительное время рассматривалась как наиболее распространенная причина прозопопареза, однако современная диагностика значительно сужает круг случаев неизвестного происхождения. Нейроборелиоз трудно диагностировать, особенно когда прозопопарез является единственным клиническим проявлением, поэтому практикующие врачи должны помнить о возможной этиологии, чтобы избежать ошибки. Приведен клинический случай раннего нейроборелиоза у женщины 57 лет, который манифестировал с нейропатии лицевого нерва. Подробно описан ход заболевания (появление новых симптомов на фоне стандартной медикаментозной терапии (плохой ответ), наличие вспомогательных критериев (мигрирующая эритема, лимфоцитома (редко случается), артралгии), диагностику (специфическое иммунологическое исследование крови к Borrelia burgdorferi sensu lato), которая помогла в назначении правильного лечения пациентки. Антибиотикотерапия позволила достичь полного восстановления функции лицевого нерва и избежать будущих осложнений.