Наведено основні методики обстеження неврологічного хворого, симптоми та синдроми ураження нервової системи на різних рівнях, додаткові методи, а також принципи побудови топічного та клінічного діагнозів із урахуванням нових досягнень науки за останні роки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р62-433.77

Рубрики:

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання застосування параклінічних методів дослідження в неврології. Висвітлено ультразвукову допплерографію, імпедансометрію, біомікроскопію судин бульбарної кон'юнктиви, флюоресцентної та церебральної ангіографії, термографію, електроміографію та електроенцефалографію, метод викликаних потенціалів, ехоенцефалоскопію, методи нейровізуалізації.

Описаны клиника, диагностика и лечение неотложных состояний и неврологии. Приведены наиболее опасные неврологические нарушения: расстройства сознания, острая внутричерепная гипертензия и отек мозга, судорожный синдром, острая общая мышечная слабость, а также острые нарушения температурного гомеостаза. Проанализированы особенности лечения данных состояний на догоспитальном этапе, а также определения профиля госпитализации. На основании современной медицинской литературы и практики ведущих лечебных учреждений дана дозировка препаратов. Предложены словарь неврологических терминов, а также образцы тестов лицензионного экзамена по данному вопросу.

Запропоновано основні методики обстеження неврологічного хворого, розглянуто симптоми та синдроми ураження нервової системи на різних рівнях. Описано принципи побудови топічного і клінічного діагнозів з урахуванням нових досягнень науки за останні роки, а також додаткові методи дослідження в неврологічній клініці для встановлення правильного діагнозу. Наведено рекомендації з курації хворого та складання історії хвороби.

Предложены основные методики обследования неврологического больного, определены симптомы и синдромы поражения нервной системы на различных уровнях. Описаны принципы установления топического и клинического диагнозов с учетом новых достижений науки за последние годы, а также дополнительные методы исследования в неврологической клинике для установления правильного диагноза. Приведены рекомендации по курации больного и составлению истории болезни.

Викладено сучасні погляди на можливості застосування електронейрофізіологічних методів дослідження для об'єктивізації медико-соціальної експертизи хворих неврологічного профілю.

Изложены современные взгляды на возможности применения электронейрофизиологических методов исследования для объективизации медико-социальной экспертизы больных неврологического профиля.

Наведено шкали для оцінювання загального стану центральної нервової системи (ЦНС), тяжкості нетравматичних субарахноїдальних крововиливів, виходів у разі захворювань і травм ЦНС, інтенсивності болю, функціональної спроможності та незалежності неврологічних хворих, порушень інтелекту, а також порушень у хворих на хворобу Паркінсону та розсіяний склероз і догоспітального оцінювання інсульту.

Приведены шкалы для оценивания общего состояния центральной нервной системы (ЦНС), тяжести нетравматических субарахноидальных кровоизлияний, выходов при заболеваниях и травмах ЦНС, интенсивности боли, функциональных возможностей и независимости неврологических больных, нарушений интеллекта, нарушений у пациентов с рассеяным склерозом и болезнью Паркинсона, а также догоспитального оценивания инсульта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р62-4

Рубрики:

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему діагностики неврологічної патології, зумовленої антифосфоліпідним синдромом, описано його можливі клінічні прояви. Проаналізовано сучасні міжнародні класифікаційні критерії антифосфоліпідного синдрому, типи відомих антифосфоліпідних антитіл, виділено діагностично значущі антитіла, підходи щодо їх лабораторного виявлення. Зроблено висновок про необхідність впровадження діагностичних патернів у неврологічну практику для своєчасної діагностики неврологічних порушень, зумовлених антифосфоліпідним синдромом, і успішного їх лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р62-433

Рубрики:

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено електронейромиографическое исследование с целью выявления особенностей субклинических форм неврологических нарушений у 19 пациентов с травматическими деформациями шейного отдела позвоночника при наиболее распространенных вариантах его повреждений. Результаты оценены в комплексе с клинико-рентгенологическими данными, в зависимости от величины деформации и характера повреждения. Выявлено, что при травматических деформациях шейного отдела позвоночника в 15,7 % случаев имелись субклинические формы неврологических нарушений на фоне отсутствия клинических проявлений признаков периферических неврологических расстройств. Выявлены тенденции и риски развития неврологических нарушений в зависимости от характера повреждения и величины кифотической деформации шейного отдела позвоночника.

Позитронная эмиссионная томография (ПЭТ) приобретает широкое использование как высокоэффективный метод ядерной медицины во многих отраслях медицины, в частности, в онкологии, кардиологии и неврологии. Представлены данные о применении ПЭТ в практической неврологии при опухолях головного мозга, деменции и эпилепсии. Проведен анализ радиофармацевтических препаратов, которые применяются с этой целью, особенности сцинтиграфической картины при церебральных заболеваниях и оценены возможности метода ПЭТ.

Вперше виявлено зміни фізико-хімічного стану крові та спиномозкової рідини (динамічного поверхневого натягу, в'язкоеластичності, релаксації) у хворих з інфекційними, судинними, спондилогенними, пухлинними та травматичними захворюваннями нервової системи за даними міжфазної тензіореометрії, що сприяють покращанню діагностики та прогнозуванню їх перебігу. Визначено біофізичні властивості ліквору у хворих без патології нервової системи. Виділено білкові, ліпідні та вуглеводні сурфактантні й поверхнево-інактивні речовини, що впливають на фізико-хімічні параметри біологічних рідин у пацієнтів з неврологічними захворюваннями.

Вивчено віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання на стан здоров'я евакуйованого населення Прип'яті унаслідок аварії на ЧАЕС. На підставі даних комплексних медичних оглядів, через 9 - 13 років після аварії, поглибленно досліджено у динаміці патологічну ураженість 124-х евакуйованих. Зазначено, що дане клініко-функціональне обстеження пацієнтів дало можливість діагностувати на субклінічній стадії патологію серцево-судинної, нейроендокринної та травної систем обстежених, визначити групи ризику, сформувати клінічну базу даних соматичних захворювань і провести адекватне лікування та реабілітацію. Розроблено діагностичний алгоритм оцінки ризику патології у евакуйованих.

Розглянуто сучасні медико-технічні засоби візуального представлення внутрішнього середовища організму людини. Показані переваги й недоліки кожного з наведених методів, їхня діагностична цінність, приведено рекомендації щодо їх застосування.

Цель - изучение тензиометрических и реологических характеристик цереброспинальной жидкости у больных с органическими поражениями нервной системы. Обследовано 148 больных с органическими поражениями нервной системы (рассеянным склерозом, последствиями энцефаломиелита, вирусным энцефаломиелитом, ишемическим инсультом, опухолями головного мозга, нейросифилисом). Всем пациентам проведена динамическая межфазная тензиометрия методами МРТ и ADSA, позволяющая определить концентрацию поверхностно-активных веществ ликвора, их вязкость, адсорбцию и релаксацию. Установлено влияние высоких показателей вязкоэластичности у пациентов с рассеянным склерозом, вирусным энцефаломиелитом и опухолями головного мозга на поверхностное натяжение низко- и высокомолекулярных поверхностно-активных веществ. Самые низкие показатели адсорбции высокоактивных компонентов выявлены при нейросифилисе. Выводы: исследование динамической межфазной тензиометрии церебральной жидкости является информативным методом диагностики основных неврологических заболеваний.

Для повышения надежности диагностики зрительного аппарата посредством сканирующей лазерной поляриметрии предложена методика интеллектуальной СЛП-диагностики на основании смешивания экспертов, базирующаяся на формализации зависимостей между показателями сетчатки и артерий глаза; синтезе структуры нейросети; разработке процедуры прогноза, определении параметров модели на основании генетического алгоритма. Для предложенной методики проведено численное исследование.

Цель работы - определить особенности применения холтеровского мониторирования ЭКГ в неврологической практике. Проведено суточное холтеровское мониторирование ЭКГ 52 пациентам в возрасте от 22 до 74 лет, средний возраст - 50 лет. Пациенты были распределены на 4 группы: с хроническими нарушениями мозгового кровообращения, с острыми нарушениями мозгового кровообращения, с пароксизмальными состояниями с потерей сознания и с пароксизмальными состояниями без потери сознания. Описаны клинические ситуации, при которых целесообразно проведение данного исследования в практике невропатолога. Приведены особенности сбора анамнеза у некоторых групп пациентов, обобщены показания для проведения данного исследования в неврологической практике. Выводы: определены особенности сбора анамнеза у пациентов с пароксизмами и жалобами на сердцебиение. Рекомендовано обязательное применение данного метода исследования у пациентов с потерей сознания и при инсульте у лиц молодого возраста. Обосновано применение холтеровского мониторирования ЭКГ при наличии у пациента иных труднообъяснимых пароксизмальных состояний.

Проанализированы существующие представления о природе и механизмах генерации тремора. Предложен двухэтапный алгоритм выделения и оценки в реальном масштабе времени параметров тремора ассоциированного с произвольным движением. Алгоритм протестирован на тремограммах пациентов с различными нейропатологиями. Данный алгоритм можно использовать в автоматизированных системах нейропсиходиагностики, а также в микрохирургической робототехнике для компенсации тремора рук хирурга.

Проаналізовано результати електроміографічного дослідження 72-х хворих на соматогенну полінейропатію (СПН). Оцінено значення електроміографічного показника - резидуальної латентності в діагностиці СПН.