Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС41364 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС42667 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС41364 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС42667 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС41364 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС42667 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС41364 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: ДС42667 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено розробці та апробації ендоскопічної мікрорезекції яєчників, порівнянню її ефективності з клітиноподібною резекцією яєчників при лапаротомії. В роботі вперше розроблена методика ендоскопічної мікрорезекції яєчників із використанням монополярного електрокоагулятора у хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), підтверджено її пріоритет перед клиноподібною резекцією внаслідок атравматичного та неінвазивного доступу, а також мінімального пошкодження тканини яєчників, що підвищує лікувальний ефект втручання і не призводить до формування злукової хвороби. Експертна система прогнозування використана вперше для індивідуалізації методу лікування СПКЯ і в розробці відповідних післяопераційних рекомендацій.

Дисертація присвячена хірургічному методу лікування хворих з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Вивчені особливості морфофункціонального стану внутрішніх геніталій і функціональний стан системи гіпофіз-яєчники до і після застосування традиційних і сучасних методів хірургічної індукції овуляції при даній патології, проведена порівняльна оцінка результатів. Встановлена висока інформативність ендоскопічних методів у діагностиці СПКЯ у поєднанні з іншими факторами неплідності. Відображена ефективність лапароскопічних операцій, благоприємний вплив на функцію гіпофізарно-яєчникової системи. Рекомендовано хворим з СПКЯ після безрезультатного консервативного лікування проводити лапароскопію з індукцією овуляції і одночасною хірургічною корекцією поєднаних факторів неплідності.

Встановлено, що видалення яєчників у самок щурів зрілого віку веде до ранніх змін кісткового метаболізму, а саме, до зниження рівня кальцію та лужної фосфатази, і до прояву гістологічних ознак остеодистрофії вже через 6 тижнів після операції. Вказується оптимально ефективна доза етінілестрадіолу для корекції кальцієвого обміну після двосторонньої оваріектомії, яка становить 0,06 - 0,09 мкг/д для щурів вагою 300 +- 20 г, що в 1,5 - 2 рази нижча, ніж загальноприйнята доза, яка використовується для лікування остеопорозу. Підтверджено зміну показників кісткового метаболізму (найбільш інформативним є зниження вмісту кальцію, підвищення рівня лужної фосфатази в сироватці крові), посилення гіпоестрогенізму та підвищення продукції гонадотропних гормонів, що проявляється виникненням усіх симптомів посткастраційного синдрому, в тому числі ознак остеопорозу вже на протязі першого року після операції, тоді як без неї вони виявляються через 3 - 5 - 7 років. Раннє комбіноване призначення замісної гормонотерапії з препаратами кальцію після хірургічної кастрації в пери- та постменопаузальному віці сприяє нормалізації показників кісткового метаболізму, зменшує інтенсивність симптомів посткастраційного синдрому або веде до їх повної регресії і попереджує остеопороз.

Проведено клініко-генеалогічний аналіз у сім'ях 520 пробандів, хворих на рак яєчників (РЯ), та 513 практично здорових жінок. У родичів пробандів з РЯ мало місце накопичення РЯ, раку молочної залози та органів травного тракту. Наведено результати клініко-генеалогічного моніторингу групи ризику щодо виникнення РЯ. Доведено необхідність проведення клініко-генеалогічного аналізу серед жінок України та створення програми спеціалізованої допомоги сім'ям з ризиком онкологічних захворювань.

Изучена динамика гормонов трийодтиронина, тироксина, кортизола и прогестерона в сыворотке крови белых крыс при моделировании поликистоза яичников. Использован иммунометрический метод, основанный на усиленной люминесценции при помощи набора "Амерлайт". Установлено развитие гипотиреоза щитовидной железы и функциональная гиперфункция надпочечных желез с момента полового созревания и до репродуктивного расцвета (6 мес.). При наличии поликистозных яичников и отсутствии желтых тел, в крови животных обнаруживался прогестерон, что свидетельствует о его надпочечниковом генезе.

Автором на підставі проведених експериментів розроблений новий спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який включає лапароскопічну резекцію 1/2 яєчників з подальшою променевою аргоновою коагуляцією. Проведена порівняльна оцінка ефективності запропонованого методу лікування у 60 хворих з СПКЯ у порівнянні з ефективністю лапароскопічної діатермокоагуляції яєчників у 60 хворих з СПКЯ, лапароскопічної термокаутеризації яєчників у 60 хворих з СПКЯ, клиновидної резекції 2/3 яєчників при лапаротомії у 60 хворих з СПКЯ. Найкращі результати лікування хворих з полікістозом яєчників отримані при застосуванні розробленого автором способу лікування СПКЯ. Вагітність настала у 56,7% хворих з синдромом Штейна-Левенталя і 40% хворих з СПКЯ з перевагою надниркового компоненту.

Проанализированы данные литературы о применении гексалена в химиотерапии больных с распространенным раком яичника. Показано, что гексален достаточно эффективен в качестве средства химиотерапии II линии для лечения таких больных.

Розроблено концепцію системного підходу до ранньої діагностики та профілактики злоякісних пухлин яєчників і ендометрія, який грунтується на організації та проведенні комплексу науково-обгрунтованих заходів щодо виявлення серед населення онкологічно обтяжених сімей, формування серед них контингенту підвищеного генетичного ризику та клінічно-генетичний моніторинг осіб з підвищеним генетичним ризиком. Рак яєчників та ендометрія охарактеризовано як мультифакторні захворювання з полігенним типом успадкування. Визначено, що внесок спадкових факторів з детермінацією схильності до раку яєчників становить 36 %, до раку ендометрія - 11 %. Розроблено класифікацію сімейного раку яєчників та ендометрія у Чернівецькому регіоні, що включила шість варіантів накопичення пухлин. Наведено критерії ідентифікації кожного сімейного варіанта. У процесі клініко-генеалогічного дослідження родоводів 520 жінок, хворих на рак яєчників, 482 - хворих на рак ендометрія та 513 практично здорових жінок встановлено, що в сім'ях хворих у великій кількості зареєстровано злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери, молочної залози, шлунково-кишкового тракту. Продемонстровано потенційні можливості клініко-генетичного моніторингу 110 жінок - осіб із підвищеним генетичним ризиком розвитку раку. Трирічний нагляд за цими жінками дозволив виявити у чотирьох жінок рак яєчників та ендометрія на ранній стадії, а також фонові та передракові процеси жіночої репродуктивної сфери та молочної залози. Застосування багатофакторного аналізу дозволило визначити сукупність

У 32 больных с серозными эпителиальными опухолями яичников различной степени дифференцировки определена экспрессия белков - регуляторов апоптоза p53, Bcl-2 и антигена, ассоциированного с пролиферацией клеток (АПК). Установлено, что избыточная экспрессия мутантного белка p53 и АПК характерна для низкодифференцированных злокачественных опухолей яичников, отличающихся крайней степенью злокачественности, агрессивным течением заболевания и обширной распространенностью процесса по классификации FIGO (IIIc и IV). Опухоли с высокой степенью дифференцировки отличаются отсутствием экспрессии мутантного белка p53, низким индексом пролиферации опухолевых клеток и повышенной экспрессией белка Bcl-2. Определение экспрессии белков p53, Bcl-2 и АПК в ткани опухолей яичника, на основе полученных данных, может быть использовано для прогноза заболевания и коррекции терапии.

Изучены показатели перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной системы (АОС) в плазме крови, асцитической жидкости и лимфоцитах у больных раком яичника при полихимиотерапии на фоне искусственной гипергликемии (ГГЛ), создаваемой разными методами. Установлено, что повышение (в асцитической жидкости и выделенных из нее лимфоцитах) при введении глюкозы совместно с цитостатиками в брюшную полость оказывает более выраженный терапевтический эффект.

Обследовано 425 больных раком яичников (РЯ) I - IV стадий, результаты лечения которых сравнивались по критериям продолжительности жизни и 5-летней выживаемости. Все пациенты имели эпителиальную морфологическую структуру опухолей. Во всех случаях определена степень дифференцировки опухоли. Возраст обследованных женщин - от 29 до 72 лет. Для хемотерапии (ХТ) 2-й линии применяли схемы лечения на основе препаратов платины: СР (циклофосфамид + цисплатин), САР (циклофосфамид + цисплатин + доксорубицин: свободная или липосомальная форма - липодокс), цисплатин + паклитаксел. Сделан вывод, что отдельные результаты лечения пациентов РЯ зависят от применения ХТ 2-й линии, причем эта зависимость имеет связь с распространенностью процесса и степенью дифференцировки опухоли. Химиотерапия ХТ 2-й линии позволила увеличить продолжительность жизни при всех степенях дифференцировки опухолей больных с I - III и при высокодифференцированных опухолях IV стадии. Отмечено, что при более распространенном процессе и низкой степени дифференцировки опухоли эффективность ХТ 2-й линии снижается.

Рассмотрено содержание рецепторов эстрадиола и прогестерона в опухолевой ткани больных с доброкачественными и злокачественными серозными опухолями яичников, уточнена связь их между клиническими особенностями и рецепторным статусом. Обследовано 70 больных раком яичников (РЯ) 2 - 4 стадий и 15 - с доброкачественными цистаденомами яичников. Все опухоли имели серозную морфологическую структуру. На основании исследований сделано заключение, что абсолютное большинство серозных доброкачественных и злокачественных опухолей яичников являются гормонозависимыми, т.к. содержат рецепторы эстрадиола (РЭ) и прогестерона (РП). Показано, что основным показателем, отличающим доброкачественные серозные опухоли яичников от злокачественных, является уровень содержания рецепторов. Акцентрировано внимание на том, что не существует четкой связи между распространенностью опухолевого процесса при РЯ и количеством РЭ- и РП-положительных опухолей, хотя с увеличением стадии заболевания уровень содержания РП уменьшается.