Розглянуто структуру кістково-суглобового туберкульозу в різних вікових групах, досвід використання фторхінолонів для комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, вплив антиміко-бактеріальних препаратів на функцію зовнішнього дихання у даних хворих. Висвітлено особливості клінічного перебігу туберкульозу легень у робітників вугільних шахт, роль денних стаціонарів у ранньому виявленні захворювання. Досліджено ефективність стандартних режимів хіміотерапії у хворих із деструктивними рецидивами туберкульозу легень, взаємозв'язок туберкульозу органів дихання і груп крові.

Освещены современные этиопатогенетические и симптоматические методы лечения около 140-ка симптомов, синдромов и заболеваний трахеи, бронхов, легких и плевры, а также всех клинических форм легочного и внелегочного туберкулеза. Описаны методы лечения данных заболеваний с помощью фармакологических препаратов, лекарственных трав. Приведены сведения о современных лекарственных препаратах, формах их выпуска, дозах, кратности и путях введения.

Досліджено терапевтичний ефект інсуліну (фармацевтична назва "Хумодар Р") у 26-ти хворих на активний легеневий туберкульоз з різними порушеннями вуглеводного обміну (за винятком явного цукрового діабету). Інсулін в дозі 0,2 ОД/кг маси тіла був застосований протягом 90-а днів одночасно з комплексною протитуберкульозною терапією. Ефективність інсулінотерапії підтверджена нормалізацією результатів глюкозотолерантного тесту і вірогідним зниженням середнього рівня глікозильованого гемоглобіну з 7,3 % до 5,2 %. Встановлено позитивний вплив включення інсуліну в терапію на клінічні показники ефективності лікування і терпимість до протитуберкульозних антибактеріальних препаратів.

Изучен терапевтический эффект инсулина (фармацевтическое название "Хумодар Р") у 26-ти больных активным легочным туберкулезом с различными нарушениями углеводного обмена (за исключением явного сахарного диабета). Небольшие дозы инсулина (0,2 ЕД/кг массы тела) были применены в течении 90-а дней одновременно с комплексной противотуберкулезной терапией. Эффективность инсулинотерапии подтверждена нормализацией результатов глюкозотолерантного теста. Кроме того, достоверно снизился средний уровень гликозилированого гемоглобина - с 7,3 % до 5,8 %. Установлено положительное влияние включения инсулина в терапию на клинические показатели эффективности лечения и переносимость противотуберкулезных антибактериальных препаратов.

Therapeutical effect of insulin (pharmaceutical name - Humodarum R) was investigated in 26 patients with active pulmonary tuberculosis and different carbohydrate metabolism disorders (with the exception of diabetes mellitus). Small doses of insulin were used for 90 days accompanied by combined antituberculosis treatment. Insulin therapy proved to be effective in normalization of glucose tolerance test results. Moreover, a statistically significant decrease of the average level of glycosylated hemoglobin from 7,3 % to 5,8 % was noted. The positive effect of insulin in complex treatment of tuberculosis on clinico-roentgenologic parameters and tolerance of antituberculous drugs was observed

Проведен аналіз методик дихальної гімнастики та масажу у фізичній реабілітації хворих на туберкульоз легень.

Проведен анализ методик дыхательной гимнастики и массажа в физической реабилитации больных туберкулезом легких.

The article is dedicated to methods of respiratory gymnastics and massage in physical rehabilitation of TB patients.

Анкетированием опрошено 105 больных с впервые диагностированым туберкулезом легких, отказавшихся от проведения лечения. Анализ анкет показал, что основной причиной отказа больных туберкулезом от лечения можно считать отсутствие у них денежных средств на приобретение лекарственных средств и недоверие к традиционным методам лечения.

Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 62-х хворих на туберкульоз легень (ТЛ) і цукровий діабет (ЦД), які відмовилися від своєчасного виконання запропонованої операції, та у пацієнтів, яким здійснена резекція в оптимальні строки після проведення комплексної хіміотерапії. Відзначено прогресування ТЛ, у більшості спостережень - злоякісний перебіг захворювання, що справляло негативний вплив на показники гомеостазу. Під час обстеження через 1 - 10 років у більшості хворих виявлено поширені деструктивні зміни в легенях, у 50 % з них - двобічні. У 35-ти хворих виконана велика операція, у 7-ми - паліативна, у 27-ми хворих здійснити операцію було неможливо через декомпенсацію ЦД, наявність тяжких ускладнень.

Проанализровано, что у больных туберкулезом, не получивших основного курса антимикробактериальной терапии, отдаленные результаты лечения значительно хуже (развитие ранних и поздних рецидивов происходило на 6,43 % и 5,03 % чаще; переход в хроническую форму - на 20,29 %, летальность - на 6,04 %, а клиническое излечение удерживалось на 37,75 % реже), чем у больных, получивших полный основной курс лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что в условиях эпидемии туберкулеза методы резекции применяются все реже, причиной чего является стойкость бактерий Коха к антибактериальным препаратам, распространение и давность процесса. Альтернативой этим методам служат колапсохирургические. Однако эти операции сопровождаются осложнениями в 11 - 22 % случаев. Для предупреждения осложнений, возникающих при торакопластике, предложено применение пневмоперитонеума, что обосновано и подтверждено фактическим статистическим материалом.

З посиланням на дані літератури та спостережень наведено досить значні цифри післяопераційних ускладнень, які значною мірою пов'язані зі станом імунодефіциту у хворих на туберкульоз легень за умов сьогодення. Зазначено, що потужні антибіотики та імунопрепарати практично не зменшують кількість ускладнень. Запропоновано та доведено статистично можливості зменшення післяопераційних ускладнень шляхом інтраплевральної торакопластики.

Посилаючись на літературні дані, обгрунтовано важкість лікування хворих на туберкульоз легень за умов сучасної епідемії туберкульозу. За таких умов значну питому вагу в лікуванні цих хворих відведено оперативним методам. Як альтернативу пневмонектомії за відповідних функціональних можливостей пацієнта запропоновано інтраплевральну торакопластику, що проілюстровано клінічними випадками.

Изучена эффективность использования лазеропунктуры в комплексном лечении 80-ти больных с впервые выявленным туберкулезом легких. Результаты исследования показали, что при включении в комплекс лечения лазеропунктуры достоверно ускоряются исчезновение интоксикационного и бронхолегочного синдромов, прекращается бактериовыделение, уменьшаются сроки закрытия полостей распада, улучшаются показатели функции внешнего дыхания.

Проаналізовано результати обстеження 65-ти хворих, яким понад 20 років тому була виконана пневмонектомія з приводу туберкульозу легень і хронічного неспецифічного захворювання легень. Визначено особливості перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів з ранніми ускладненнями, в тому числі реактивацією туберкульозу. Методи дослідження: клінічний огляд, стандартні лабораторні тести, бактеріологічне дослідження харкотиння, рентгенографія, багатоосьова рентгеноскопія грудної клітки, бронхографія, комп'ютерна томографія, рентгенокімографія, спірографія, пневмотахометрія. Специфічні та неспецифічні зміни у легені, що залишилася, виявлено відповідно у 20 і 23,3 % хворих. Реактивація туберкульозу можлива навіть через 20 років після операції. Здійснення пневмонектомії дає можливість ліквідувати активний туберкульоз у 70 - 80 % хворих. Зміни у легені, що залишилася, спричинені туберкульозом, погіршують якість життя хворих після здійснення пневмонектомії внаслідок прогресування дихальної недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-54

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

As many as 395 patients with pulmonary tuberculosis concurrent with other illnesses were examined. It has been ascertained that in 57,8 percent of cases there occurrs a side effect in the wake of the antituberculous drug administration. The following were recognized as ill effects of the drugs employed - allergic reactions, candidiasis, disbacteriosis, toxic reactions, - in 25,44 %, 3,07 %, 7,02 %, and 64,47 % of cases respectively. Revealed in the above series was a marked side effect on the digestive organs, neurotoxic reactions, toxic effect on the cardiovascular system in 28,08 %, 15,35 %, 10,53 % of cases respectively. The most frequently seen side effect was due to rifampicin (23,25 %), streptomycin (18,42 %), isoniazid (17,08 %). The least number of complications was with taking etambutol - 3,94 %. In 43,42 % of cases, the identified side effect necessitates withdrawal of the drug, in 56,58 % of cases, the management of the concomitant medical problems, a change in routes of administration of medicines, and combined employment of antihistaminic drugs and hyposensitizing methodological approaches to the management of the condition permitted carrying on with the therapy instituted.

Приведены результаты анализа химиорезистентности микобактерий туберкулеза (МБТ), выделенных из мокроты 1 060 больных, принимавших лечение в стационаре в 1994 - 2001 гг. Установлена тенденция к росту удельного веса медикаментозной устойчивости МБТ в целом, а также - полирезистентности. Неблагоприятным является выявление у значительного количества химиорезистентных МБТ способности к массивному росту и увеличение большинства из них при максимальных концентрациях стрептомицина, канамицина, рифампицина и ПАСК, что обусловливает необходимость совершенствования системы контроля за резистентностью МБТ к антимикобактериальным препаратам.

Вивчено реакцію селезінки на ультрафіолетове опромінення аутокрові у 17-ти хворих на туберкульоз легень і плеври. Встановлено збільшення об'єму останньої на 7 - 12 % після перших 2-х сеансів з наступним зменшенням її об'єму на 20 - 30 % відповідно до початкового розміру. Наведено обгрунтування механізму такої реакції селезінки як імуно- та гемокомпетентного органу.

Для установления закономерностей связи между химическим строением и антимикобактериальными свойствами осуществлен синтез всех возможных изомеров монометилзамещенных пиридил-2-амидов l-R-2-оксо-4-гидроксихинолин-3-карбоновых кислот и их 4,6-диметильных аналогов. Приведены спектральные характеристики, а также результаты изучения противотуберкулезной активности синтезированных соединений.

Наведено патогенетичні механізми, що формуються в разі піопневмоторакса та зумовлюють гіпоксемію-гіпоксію, порушення роботи серцево-судинної системи та інтоксикаційний синдром. За існуючих підходів до лікування ускладнення частіше прогресує, і більшість хворих вмирають в найближчі 1,5 - 2 роки. Запропоновано здійснення оперативного втручання у невідкладному порядку (етапна торакопластика з етапним моделюванням пристінкової плеври на тлі пневмоперитонеуму). Наведено позитивні статистичні дані.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52я431(0)

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ