Представлен способ хирургического лечения декомпенсированного стеноза двенадцатиперстной кишки (ДПК) язвенного генеза, предусматривающий выполнение дуоденопластики с удалением язвы ДПК, сегментарную резекцию тела желудка с сохранением иннервированного пилороантрального отдела и формированием фундокорпороантруманастомоза на весь просвет. У 24 пациентов в отдаленные сроки после операции наблюдали ритмичную, порционную эвакуацию содержимого желудка, рецидив язвы не обнаружен.

По поводу функциональных, органических и сочетанных форм пострезекционного синдрома лечили 554-х больных. В качестве метода выбора оперативного лечения применена реконструктивная еюногастропластика. Интраоперационные и послеоперационные осложнения возникли у 112-ти (20,2 %) больных. Даны рекомендации по улучшению результатов реконструктивных операций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.22-83

Рубрики:

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метою даної роботи була оцінка стану сечостатевої системи у віддалені терміни після резекції шлунка (РШ). Дослідження свідчать про те, що у 39,4 % хворих після РШ виявлено ураження, серед яких домінують імпотенція, хронічний пієлонефрит, сечовий діатез, сечокам'яна хвороба. Патологія сечостатевої системи частіше зустрічається у разі поєднання виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, а також після оперативного втручання за Більрот-II. Із збільшенням об'єму РШ і з наростанням важкості постгастрорезекційної хвороби зростає частота випадків уражень системи сечовиділення і статевої сфери.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.22-83

Рубрики:

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 22-х хворих, яким було виконано резекцію шлунка з виключенням з пасажу дванадцятипалої кишки, з метою дослідження частоти формування жовчнокам'яної хвороби після таких оперативних втручань. Ультразвукове дослідження засвідчило відсутність конкрементів у жовчному міхурі в усіх хворих до операції та в ранній післяопераційний період. Проте через 1 і 3 міс. після операції у 7-ми хворих спостерігалося достовірне збільшення об'єму жовчного міхура і формування каменів у ньому. Лікування препаратом урсодезоксихолевої кислоти ("Урсофальк") протягом 1 міс. призвело до повного розчинення каменів у всіх пацієнтів.

Отмечено, что шунтирование желудка (ШЖ) является стандартным бариатрическим вмешательством в США и странах Западной Европы, а в странах Восточной Европы и СНГ такие операции находятся на этапе внедрения. Описана техника современных модификаций операции ШЖ, представлены собственные результаты ее применения у 37 больных с морбидным ожирением.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка, кісткового мозку та периферичної крові після резекції шлунка, ускладненої дефіцитною анемією. За допомогою комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено на субклітинному рівні морфологічні зміни в слизовій оболонці резектованого шлунка за умов гіпоксії. Встановлено ультраструктурні особливості клітин слизової оболонки шлунка. Показано, що у головних клітинах у разі анамії, яка пов'язана з резекцією шлунка, переважають дегенеративні та деструктивні процеси мітохондрій, гранулярного ретикулума, ядер, секреторних гранул. З'ясовано, що у клітинах відбувається деструкція органел селективного характеру, що закінчується лізисом їх вмісту та мієліноподібним перетворенням компонентів органел. Виявлено взаємозв'язок між інтрагастральною кислотністю, морфологічними змінами в слизовій оболонці шлунка, рівнем сироваткового заліза та ступенем вираженості анамії. Вивчено анамію кісткового мозку як новий критерій встановлення ступеня важкості анемії. Визначено кількісні й якісні морфологічні особливості кісткового мозку та периферичної крові після резекції шлунка. Одержано нові дані щодо корекції показників кісткового мозку та периферичної крові у випадках дефіцитних анемій.

Спостережено 75 хворих після оперативного втручання на шлунку і 12-палій кишці. Доведено доцільність застосування засобів фізичної реабілітації у ранній післяопераційний період.

Наблюдались 75 больных после оперативного вмешательства на желудке и 12-перстной кишке. Доказано целесообразность применения средств физической реабилитации в ранний послеоперационный период.

75 patients were observed after having been performed an operation for stomach and duodenum. There was proved effectiveness of physical rehabilitation in early postoperative period.

Изучены данные литературы и обобщены результаты наблюдений пациентов после лапароскопического бандажирования желудка (БЖ), а также повторных лапароскопических вмешательств после БЖ у 72-х больных ожирением. Для БЖ использованы две методики: с 1992 по 1999 гг. - "малый" желудок формировали объемом 50 - 100 мл, диаметр соустья составлял 10 - 11 мм, кольцо накладывали через сальниковую сумку; с 1999 г. - супрабурсальное проведение бандажа и формирование "малого" желудка объемом 20 - 25 мл. В ближайшем и отдаленном периоде почти у 80 % пациентов адекватно уменьшалась масса тела. Осложнения в раннем послеоперационном периоде, требовавшие повторного выполнения операции, возникли у 4-х (5,5 %) больных, в отдаленном периоде - у 6-ти (8,3 %). Всем больным произведено повторное лапароскопическое оперативное вмешательство. Отмечено, что при возникновении ранних и поздних осложнений их коррекцию целесообразно проводить с использованием лапароскопических технологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6 + Р457.445.22

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.22-83

Рубрики:

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано клінічні особливості, функціональні порушення, структурні зміни підшлункової залози (ПЗ) у хворих на постгастрорезекційний хронічний панкреатит (ПХП) з супутнім хронічним необструктивним бронхітом (ХНБ). Доведено, що за поєднаної патології високою є частота зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (84,7 % випадків). За умов ПХП з супутнім ХНБ домінує гіпоферментація, а як найчастіший тип панкреатичної секреції є гіпосекреторний. У хворих з поєднаною патологією більше, ніш, ніж за половини випадків має місце зниження шлункової секреції, у третині випадків виявляють слабко виявлені передракові зміни слизової оболонки шлунка (СО). Хелікобактеріоз діагностовано у 53,8 % хворих. Проаналізовано взаємозв'язки між клінічними, функціональними та сонографічними даними у хворих з поєднаною патологією та виділено два основні варіанти патогенезу ПХП з супунім ХНБ. Доведено, що за ПХП на фоні ХНБ часто формується біліарний склад і конкремент у жовчному міхурі. Одержано дані щодо в'ялого торпідного перебігу ХНБ з супутнім ПХП. Доведено ефективність комбінації антигомотоксичних препаратів у лікуванні поєднаної патології.

Цель работы - изучить эффективность лапароскопического бандажирования (ЛСБ) желудка при лечении алиментарно-конституционального ожирения. Проанализированы данные литературы и результаты собственного опыта ЛСБ желудка у 78-ми пациентов. Для бандажирования желудка использованы регулируемые силиконовые желудочные бандажи и специальные сетчатые протезы из комбинированной полипропиленовой сетки. Исследования показали, что эффективность данного метода составила 90,7 %, при этом у 75,3 % пациентов, находящихся под наблюдением с 1996 по 2006 гг., не отмечено серьезных осложнений в послеоперационный период на фоне адекватной потери избыточной массы тела. Сделан вывод, что ЛСБ желудка является достаточно эффективной методикой лечения алиментарно-конституционального ожирения, позволяющее у большинства больных достичь адекватного снижения массы тела и устранения либо уменьшения симптоматики сопутствующих ожирению заболеваний. Как малоинвазивное вмешательство ЛСБ легко переносится тучными больными и не сопровождается серьезными интра- и послеоперационными осложнениями. В группе пациентов, которым бандажирование желудка выполнено по методике, предусматривающей супрабурсальное расположение бандажа и формирование "малого" желудка объемом 15 - 20 мл, количество послеоперационных осложнений сократилось до 5 %.

Проведено рентгенологічне дослідження шлунка у 231-го пацієнта з аліментарно-конституціональним ожирінням після використання методу, запропонованого Кузьмаком, який передбачав бандажування шлунка через сальникову сумку. У 22,4 % пацієнтів виникли специфічні ускладнення: дилатація "малого" шлунка, сліпедж-синдром, ерозія в ділянці накладення бандажа, стеноз стоми між шлунковими резервуарами. Застосування запропонованої техніки дозволяло запобігти ускладненням, пов'язаним з бандажуванням шлунка. Використання кілець, конструкція яких передбачає спеціальні силіконові петлі для закріплення бандажа на поверхні шлунка, дозволяє зменшити частоту специфічних ускладнень.

Отмечено, что академик А. А. Шалимов внес огромный вклад в развитие многих направлений хирургии, в частности, в хирургии желудка. Им разработан и внедрен в практику принципиально новый метод операции по поводу язвенной болезни (ЯБ) желудка - пилоросохраняющая резекция желудка. Усовершенствованы методы формирования желудочно-кишечных анастомозов, обработки культи двенадцатиперстной кишки (ДПК), мобилизации культи желудка и ДПК, внеслизистой пилоропластики, вмешательств по поводу злокачественных новообразований желудка. Внимание уделено достижениям академика А. А. Шалимова и его учеников в решение проблемы хирургического лечения ЯБ. Обоснована тактика лечения заболевания, усовершенствованы методы органосохраняющих вмешательств. Эти разработки актуальны и в настоящее время, их практическое применение позволило значительно снизить послеоперационную летальность, частоту возникновения болезней оперированного желудка, улучшить отдаленные результаты лечения больных.

Проведено оцінку якості життя за системою Moorehead - Ardelt II, розроблено та впроваджено визначення синдрому ласуна у 45-ти хворих на патологічне ожиріння, яким здійснено бандажування шлунка. Дослідження проведено з метою уніфікації результатів та конкретизації показань до виконання певних баріатричних втручань.

Наведено комплексну методику фізичної реабілітації для хворих після ваготомії шлунка й її вплив на функціональний стан кардіореспіраторної системи. Післяопераційний період поділено на етапи, які враховують стан хворого, вид операції й особливості перебігу. Одержано позитивні результати впливу даної методики на кардіореспіраторну систему у прооперованих хворих.

Приведена комплексная методика физической реабилитации для больных после ваготомии желудка и ее влияние на функциональное состояние кардиореспираторной системы. Послеоперационный период разделен на этапы, которые учитывают состояние больного, вид операции и особенности течения. Получены положительные результаты воздействия данной методики на кардиореспираторную систему у прооперированных больных.

Вивчено морфологічні особливості динаміки загоєння термінолатерального гастродуоденоанастомозу, сформованого за допомогою синтетичного шовного матеріалу з антибактеріальним покриттям з ентеральним застосуванням перфторану. Обгрунтовано переваги його використання у післяопераційному періоді як препарату, здатного стимулювати репаративні процеси. Експериментально доведено ефективність використання синтетичного шовного матеріалу з антибактеріальним покриттям і перфторану для підвищення біологічної герметичності гастродуоденального анастомозу. Обгрунтовано доцільність ентерального застосування перфторану для профілактики запальних ускладнень гастродуоденального анастомозу. За умови резекції шлунка за ускладнених форм виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) розроблено, експериментально обгрунтовано та впроваджено в хірургічну практику спосіб формування термінолатерального анастомозу. Відзначено, що завдяки постійній декомпресії ДПК через анастомоз і додатковій герметизації лінії швів кукси ДПК тканинами шлунка, ризик виникнення неспроможності швів дуоденальної кукси мінімальний. На основі клінічного матеріалу доведено функціональну спроможність запропонованого способу формування термінолатерального гастродуоденального анастомозу, а також відсутність рубцевого звуження гастродуоденальних анатомозів у віддаленому періоді. На підставі всебічного оцінювання безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування хворих з ускладненими гастродуоденальними виразками доведено ефективність запропонованого способу.