Вивчено гормональні та імунні показники хворих на післяопераційний гіпотиреоз до та в різні терміни після алотрансплантації кріоконсервованої тканини щитовидної залози. Відзначено тривалий клінічний ефект трансплантації, нормалізацію гормонального тиреоїдного статусу. Не виявлено специфічного впливу алотрансплантації на імунний статус організму реципієнта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261

Рубрики:

Хірургічна патологія органів і крупних судин шиї

Шифр НБУВ: Ж69290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ендокринна хірургія - галузь медицини, яка виникла на межі клінічної ендокринології та оперативної хірургії та швидко розвивається. У сучасній ендокринології все більшу частину займають хірургічні захворювання щитовидної, паращитовидних, статевих, надниркових залоз, гіпофіза. Оперативні втручання на залозах внутрішньої секреції повинні виконуватися в спеціалізованих центрах підготовленими спеціалістами в галузі ендокринної хірургії.

Наведено результати ретроспективного аналізу медичної документації осіб, яких лікували з приводу вузлового зоба хірургічним методом впродовж 2001 - 2003 рр. Проаналізовано анамнез захворювання, встановлено чинники ризику, спектр патоморфологічних змін щитовидної залози у разі захворювання на багато- і одновузловий зоб, вказано на можливість поєднання різних патологічних процесів у межах однієї залози. Виявлено суттєві відмінності у патоморфології вузлового зоба: переважання колоїдного зоба у випадку багатовузлового і фолікулярної аденоми за одновузлового зоба. Тироїдектомію і гемітироїдектомію найчастіше виконують у разі вузлового зоба. Запропоновано диференційований підхід у тактиці операційного лікування. Наголошено, що у разі захворювання на вузловий колоїдний зоб тироїдектомія є найбільш поширеним методом хірургічного лікування, а гемітироїдектомію найчастіше проводять у випадку діагностування фолікулярної аденоми.

Приведены результаты ретроспективного анализа медицинской документации больных, которые лечились по поводу узлового зоба хирургическим путем в течение 2001 - 2003 гг. Проанализирован анамнез заболевания, установлена степень риска, спектр патоморфологических изменений щитовидной железы при заболевании на много- и одноузловой зоб, указана возможность сочетанности разных патологических процессов в пределах одной железы. Выявлены существенные изменения в патоморфологии узлового зоба: преобладание коллоидного зоба в случае многоузлового и фолликулярной аденомы при одноузловом зобе. Разработан дифференцированный подход к тактике операционного лечения. При заболевании узловым коллоидным зобом тироидэктомия является наиболее распространенным методом хирургического лечения, а гемитироидэктомию чаще проводят при диагностированной фолликулярной аденоме.

Наведено результати обстеження і лікування 198-ми пацієнтів з вузлами щитовидної залози. За результатами клінічного обстеження і тонкоголкової аспіраційної біопсії (ТАПБ) визначено показання до операції у 136-ти пацієнтів, з них 95-ти виконано відкрите втручання, 41-му - відеоендоскопічне. У 14-ти пацієнтів за результатами ТАПБ діагностовано рак щитовидної залози, а 5-ти пацієнтам діагностовано рак за експрес-гістологічного дослідження під час відеоендоскопічного втручання, після чого усім виконано тиреоїдектомію. Відеоендоскопічне втручання є малотравматичним, дозволяє скоротити терміни перебування у стаціонарі, час трудової реабілітації, а у випадках інтраопераційної діагностики раку є діагностичним методом.

Приведены результаты исследования и лечения пациентов с узлами щитовидной железы. Видеоэндоскопическое вмешательство является малотравматичным, что позволяет сократить сроки пребывания в стационаре, время трудовой реабилитации, а в случаях интраоперационной диагностики рака является диагностическим методом.

Проведено клінічні дослідження впливу премедикації й анестезії на динаміку кортизолу у хворих дифузним токсичним зобом. Зроблено висновок, що анастезія фентанілу з диприваном на тлі адекватної профілактичної премедикації збільшує ступінь гальмування ноцицептивної імпульсації, знижує активацію симпатоадреналової та гіпофізарно-наднирникової систем.

Проведены клинические иследования влияния премедикации и анестезии на динамику кортизола у 82-х больных диффузным токсическим зобом. Анестезия комбинацией фентанила с диприваном на фоне адекватной профилактической премедикации увеличивает степень торможения ноцицептивной импульсации, снижает активацию симпатоадреналовой и гипофизарно-надпочечниковой систем.

На основі досвіду лікування хворих з вузловими формами зоба запропоновано алгоритм активної тактики обстеження та хірургічного лікування хворих на вузловий зоб, зважаючи на можливий злоякісний процес в щитовидній залозі. Активна хірургічна тактика дозволяє виявити рак на початкових етапах розвитку та оперувати хворих без зниження якості життя.

На опыте лечения больных с узловыми формами зоба предложен алгоритм активной тактики обследования и хирургического лечения больных узловым зобом с точки зрения возможного злокачественного процесса в щитовидной железе. Активная хирургическая тактика позволяет диагностировать рак на начальных стадиях развития и оперировать больных без снижения качества жизни.

За матеріалами хірургічної клініки Державної установи "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України" проаналізовано лікування 5 023-х хворих з вузловими формами зоба. Визначено оптимальну лікувально-діагностичну програму, засновану на використанні сучасних методів ультразвукової, гормональної, цитологічної, радіонуклідної, рентгенологічної діагностики, що дозволяє верифікувати морфологічну структуру зоба до оперативного втручання, прийняти правильне рішення щодо показань до операції та вибору її об'єму. Відзначено, що впровадження ультразвукової та цитологічної діагностики дозволило об'єктивно визначити онкологічний ризик первинно виявлених вогнищевих утворень щитовидної залози і зменшити кількість операцій, що виконуються з приводувузлових форм зоба. Відзначено тенденцію до розширення об'єму оперативних втручань до тиреоїдектомії у разі багатовузлового колоїдного зоба, хронічного автоімунного тиреоїдиту з вузлоутворенням і багатовузлового зоба з тиреотоксикозом.

По материалам хирургической клиники Государственного учреждения "Институт эндокринологии и обмена веществ им. В. П. Комиссаренко АМН Украины" проведен анализ лечения 5 023-х больных с узловыми формами зоба. Определена оптимальная лечебно-диагностическая программа, основанная на использовании современных методов ультразвуковой, гормональной, цитологической, радионуклидной, рентгенологической диагностики, позволяющих верифицировать морфологическую структуру зоба до оперативного вмешательства, принять правильное решение о показаниях для операции и выборе ее обьема. Отмечено, что внедрение ультразвуковой и цитологической диагностики позволило объективно определить онкологический риск первично выявленных очаговых образований щитовидной железы и снизить количество операций, выполняемых по поводу узловых форм зоба. Отмечена тенденция к расширению объема оперативных вмешательств до тиреоидэктомии при многоузловом коллоидном зобе, хроническом аутоиммунном тиреоидите с узлообразованием и многоузловом зобе с тиреотоксикозом.

Based on materials from the InstituteТs Surgical Clinic the authors have conducted an analysis of treatment of 5 023 patients with thyroid nodules. An optimal therapeutical programme includes modern methods of ultrasound, hormonal, cytological, radio- and X-ray diagnosis, which allows to verify morphologic features of thyroid nodules before operation, determine indications and volume of surgery. It has been noted that introduction of ultrasound and cytological diagnosis allows for an objective assessment of oncological risk of primarily diagnosed focal thyroid neoplasms and reduce the number of operations performed for thyroid nodules. The authors note a tendency to an increase in operation volume within thyroidectomy in multinodular goiter, autoimmunne disease, nodular toxic goiter.

За период 1967 - 2000 гг. в клинике пролечено 134 больных с первичным гиперпаратиреозом (ПГПТ). Проанализированы клинико-морфологические характеристики ПГПТ. У большинства больных выявлена смешанная форма ПГПТ. У 90 % больных морфологическим субстратом заболевания была солитарная аденома паращитовидной железы (ПЩЖ). Положительный результат лечения отмечен у 117 (87 %) больных. Послеоперационный перманентный гипопаратиреоз возник у 18 (15 %) больных. Умерли 7 (4,5 %) больных. Для улучшения ранней диагностики и эффективного лечения необходимо обеспечить широкий скрининг содержания кальция, особенно у больных, составляющих группу риска.

У 63-х хворих на токсичний зоб під час хірургічного лікування вивчено вміст у плазмі фібронектину (ФН) та його кріопреципитуючу активність (КПА). Виявлено зниження рівня ФН і його КПА з подальшим зниженням показників у ранньому післяопераційному періоді. Для корекції гіпофібронектинемії, а також зменшення вираженості післяопераційного тиреотоксикозу запропоновано використання в комплексі консервативної терапії інфузій одногрупної гепаринізованої свіжозамороженої плазми.

Цель исследования - установление обоснованной методики лечебного массажа шеи, определение его действия на структуру шеи, сравнительная оценка результатов контрольной и опытной групп после выполнения массажа. Выявлено, что под влиянием массажа у 80-ти (85 %) больных кожа приобретала розовый здоровый оттенок, повышался кожно-мышечный тонус, что делало кожу гладкой и эластичной. В первые 10 дней выполнения процедур у 44-х (48 %) больных уменьшался отек и припухлость, в конце второго месяца исчезала утолщенная кожная складка в виде валика. Уменьшение явлений гипотиреоза способствовало снижению дозировки гормональных препаратов. Рекомендовано выполнение массажа шеи всем больным после операции на шее и щитовидной железе.

Установлено, что у крыс через 3 мес после удаления щитовидной железы наблюдается угнетение эндокринной функции тимуса, снижение его массы и клеточности. Эти изменения прежде всего обуславливаются ослаблением пролиферативных процессов в тимусе и снижением индекса пролиферативной активности. В группах животных, которые в послеоперационном периоде получали заместительную гормонотерапию тироксином и курсы тималина, такие нарушения либо не возникают, либо носят менее выраженный характер.

За период с 1998 по 2002 гг. в отделении хирургии Дорожной клинической больницы Одесской железной дороги обследованы и прооперированы 104 пациента с различными заболеваниями щитовидной железы. Отмечен рост заболеваний щитовидной железы на 5 - 7 %. Всем больным, помимо рутинных методов исследования, выполнены ультразвуковое исследование, радиоизотопное сканирование щитовидной железы, определение уровня тиреоидных гормонов в сыворотке крови. Объем оперативного вмешательства, в зависимости от характера и объема поражения, был различным: от резекции доли щитовидной железы до тиреоидэктомии. Установлено, что успех хирургического лечения больных с заболеваниями щитовидной железы зависит от сроков проведения и от качества операции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.2

Рубрики:

Хірургічна патологія щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложено во время выполнения операции на щитовидной железе (ЩЖ) до ее мобилизации обнаруживать возвратные нервы в подщитовидном пространстве от нижнего края ЩЖ до вырезки грудины. С применением способа операции с хорошим результатом выполнены у 308-ми больных, в том числе односторонняя лобэктомия с резекцией перешейка ЩЖ - у 242-х, у 8-ми дополнительно произведена резекция нижнего конца противоположной доли ЩЖ, у 48-ми двусторонняя лобэктомия.

Изучены результаты хирургического лечения 69-ти больных с многоузловым эутиреоидным зобом. Установлено, что послеоперационный гипотиреоз наиболее часто возникает у женщин в возрасте от 41 до 70 лет с коллоидным зобом в сочетании с аденомой щитовидной железы (ЩЖ) в 60 % наблюдений и аденоматозным зобом - в 42,8 %. Увеличение объема оставляемой ткани ЩЖ не всегда обеспечивает снижение частоты возникновения гипотиреоза. Отсутствие врачебного контроля за ведением гормональной терапии отягощает течение послеоперационного гипотиреоза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.3

Рубрики:

Хірургічна патологія навколощитоподібних залоз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261

Рубрики:

Хірургічна патологія органів і крупних судин шиї

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.202.6

Рубрики:

Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-52 + Р457.261.202.6

Рубрики:

Зоб	Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ