На мишах-самцях лінії BALB/c другого покоління вивчено вплив надходження сполук свинцю протягом 90-та діб. Установлено гідропічні, некротичні зміни кортикоцитів, порушення морфогенезу та гемодинаміки. Введення альфа-токоферолу значно зменшує вказані процеси. Найбільш протекторну дію має ербісол.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження морфофункціонального стану надниркових залоз за умов імунодепресії (видалення тимуса) та у випадку імуностимуляції (введення тимогену) щурам різних вікових груп. Під час проведення наукового дослідження використано анатомічні, гістологічні, ультрамікроскопічні, морфометричні та математичні методи аналізу. Встановлено, що тимектомія призводить до збільшення ряду морфометричних показників щодо контролю. Відзначено, що дані зміни більш характерні для груп статевонезрілих і статевозрілих щурів, у групі старих тварин показники менш виражені та зафіксовані лише на ранніх етапах дослідження. За даними тривимірної реконструкції за серійними гістологічними зрізами встановлено співвідношення об'ємних часток зовнішньої сполучнотканинної капсули, зон коркової та мозкової речовини у цілісній залозі в тимектомованих і несправжньотимектомованих щурів. Виявлено нові особливості просторової організації зазначених елементів будови надниркових залоз. У тварин дослідної групи після введення тимогену відзначено зменшення морфометричних показників. Найбільш значні відмінності від контролю виявлено у групах статевонезрілих і статевозрілих щурів.

Проаналізовано вплив хронічної свинцевої інтоксикації та фармокологічних коригувальних засобів на морфофункціональний стан надниркових залоз. За допомогою комплексного морфологічного дослідження встановлено, що накопичення сполук свинцю в організмі викликає дистрофічні та деструктивні зміни паренхіматозних клітин надниркових залоз, а також репаративні процеси, ступінь прояву яких залежить від терміну надходження сполук свинцю. На підставі одержаних даних виявлено кількісні показники, що характеризують ушкодження й відповідні адаптаційні реакції та забезпечують фазність реагування надниркових залоз. Встановлено, що введення альфа-токоферолу значно зменшує деструктивні зміни за дії ацетату свинцю, але найбільший протекторний вплив на структуру надниркових залоз забезпечує ербісол.

Досліджено особливості макромікроскопічної анатомії та мієлоархітектоніки позаорганних нервів надниркових залоз людини та визначено гістоморфометричні параметри надниркових залоз щурів у нормі та під впливом фосфорвмісних детергентів. Використано комплекс сучасних морфологічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних, експериментально-морфологічних, гістохімічних, біохімічних і статистичних методів дослідження. Вперше визначено внутрішньостовбурні структурні особливості паравазальних нервів основних і додаткових артерій надниркових залоз людини зрілого віку. Досліджено вплив нової групи фосфорвмісних детергентів на морфофункціональний стан надниркових залоз експериментальних тварин, що базується на механізмі стимуляції процесів вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів. Встановлено, що під дією фосфорвмісних детергентів в організмі щурів відбуваються зміни у будові надниркових залоз, які спостерігаються на всіх рівнях структурної організації. Вперше визначено комплекс субмікроскопічних перебудов, що виникають в організмі тварин за даних умов. На базі одержаних макромікроскопічних препаратів позаорганних нервів надниркових залоз людини зрілого віку створено оригінальні анатомічні схеми дослідження нервів, які рекомендовано використовувати в практиці абдомінальної хірургії.

Изучены ультраструктурные изменения в коре надпочечников 2- и 6-месячных крыс-самцов линии Вистар под влиянием ежедневного воздействия гравитационных перегрузок (9 g) в течение 10 дней. Установлено, что в корковом веществе надпочечников развиваются гемодинамические нарушения, на фоне которых в кортикоцитах пучковой зоны определяются ультраструкгурные изменения, характерные для функционального напряжения клеток. Степень выраженности морфофункциональных изменений зависит от возраста животных. Выявленные изменения следует расценивать как проявление общей адаптационной реакции организма на гипергравитационно-индуцированный стресс.

Представлены морфологические изменения ткани надпочечников при моделировании адъювантного артрита на 24 белых лабораторных чистопородных крысах линии "Wistar" в зависимости от методов лечения - антигомотоксическая терапия препаратом Траумель С и физиотерапевтическое лечение биорезонансной вибростимуляцией. Уменьшение дистрофических и деструктивных изменений ткани надпочечников в условиях данного эксперимента свидетельствует о целесообразности проведенной коррекции.

Исследование проведено с целью определения суточных особенностей ультраструктурных изменений клеток надпочечников стрессированных светом крыс под действием эпиталона. Установлено, что при стандартном режиме освещения ультраструктурная организация клеток коркового и мозгового слоев надпочечников крыс характеризируется четкой суточной зависимостью. Круглосуточное освещение в 02.00 ч вызывает более реактивные изменения на электронно-микроскопическом уровне сравнительно с группой животных в 14.00 ч. Синтетический тетрапептид - эпиталон (0,5 мкг/кг массы тела животного) в условиях круглосуточного освещения предотвращает развитие морфофункциональных изменений эндокриноцитов коры надпочечников крыс при дневном и частично угнетает степень указанных изменений хромаффинных клеток надпочечников при ночном наблюдениях.

Наведено особливості циркадіанної організації надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу. Виявлено чіткі морфологічні відмінності структури надниркових залоз контрольних тварин у різні періоди доби, а також залежність стрес-індукованих змін від функціональної активності шишкоподібної залози.

У дослідах на надниркових залозах 20 білих безпородних статевозрілих щурів-самців, використовуючи комплекс морфологічних методів дослідження, вивчено стан їх гемомікроциркуляторного русла на висоті дії загальної глибокої гіпотермії. Встановлено, що у разі дії холодового чинника спостерігається звуження артеріальної та розширення венозної ланок кровоносного русла капсули та паренхіми надниркових залоз. Такі зміни параметрів судин зумовлені морфологічними порушеннями у структурних компонентах їх стінок.

Зазначено, що під час хронічного надходження сполук свинцю в організм експериментальних тварин на 30-ту добу ушкодження мікроциркуляторного русла переважать дистрофічні, а інколи і некротичні зміни. На 60-ту добу в ендотеліоцитах набувають розвитку репараційні процеси. Зміни паренхіми кіркової речовини наднирків корелюють зі змінами мікроциркуляторного русла.

У дослiдах на наднирниках 40-ка бiлих безпородних статевозрiлих щурiв з використанням комплексу морфологiчних методiв дослiдження вивчено стан гемомiкроциркуляторного русла та паренхiми надниркових залоз на 1-шу i 3-тю доби пiсля дiї загальної гiпотермiї. Встановлено, що найбiльш вираженi змiни даних структур спостерiгаються на 3-тю добу постгiпотермiчного перiоду i проявляються осередками дистрофiчних змiн ендотелiю гемомiкроциркуляторного русла та структурних компонентiв паренхiми залози.

С помощью электронной микроскопии изучены ультраструктурные изменения в пучковой зоне коры надпочечников 36 двенадцатимесячных крыс-самцов линии Вистар, которых подвергали ежедневному 10 минутному воздействию гравитационных перегрузок (9g) в течение 10, 30 и 45 дней. Определено, что при 10-дневном воздействии гипергравитации в корковом веществе надпочечников крыс развиваются стойкие гемодинамические нарушения, на фоне которых в кортикоцитах пучковой зоны определяются ультраструктурные изменения, характерные для функционального перенапряжения клеток с последующим истощением и деструкцией клеточных органелл. При 30- и 45-дневных воздействиях гипергравитации ультраструктурные изменения носят в основном признаки компенсаторно-приспособительных процессов. Это следует расценивать как проявление адаптационно-приспособительной реакции на гипергравитационный стресс.

Установлено, що мікроінкапсульована тканина кори надниркової залози людини зберігає здатність секретувати кортизол протягом 28 діб культивування, а також адекватно реагувати на стимуляцію адренокортикотропним гормоном, що свідчить про перспективність її застосування для компенсації гіпофункціонального стану адренокортикальної системи в експериментах на тваринах.

Вивчено морфофункціональний стан надниркових залоз білих щурів різних вікових груп під впливом парентерального введення ксеногенної спинномозкової рідини (корів), залежно від кратності її введення. Простежено морфофункиіональні зміни надниркових залоз щурів з пригніченною препаратом ітраконазолом функцією кіркової речовини надниркових залоз, яким також внутрішньом’язово вводили ксеногенну спинномозкову рідину. Експеримент виконано на 84-х самцях білих щурів з застосуванням біо- та органометричних, гістологічних, ультрамікроскопічних, біохімічних і статистичних методів дослідження. Встановлено, що триразове введення ксеногенного ліквору викликає у кірковій речовині надниркових залоз реакцію з ознаками функціональної активації в усіх зонах з наростанням явищ функціонального та структурного виснаження, а 10-разове введення ксеногенної спинномозкової рідини сприяє посиленню у кірковій речовині регенераторних реакцій на тлі зменшення виявів дистрофії у всіх зонах.

Досліджено вплив різних концентрацій метанандаміду на інтенсивність міжнуклеосомної фрагментації ДНК у тканині надниркових залоз щурів різної статі. Показано, що препарат в концентрації 10-8-10-6 М сприяє зниженню інтенсивності міжнуклеосомної фрагментації ДНК у самців та самиць щурів in vitro. Особливістю впливу метанандаміду на інтенсивність фрагментації ДНК у самиць є різноспрямована дія препарату на вміст олігонуклеосом різного розміру (у самців знижується рівень фрагментів розміром 200 п.о., у самиць підвищується вміст мононуклеосом та знижується рівень ди-, три- та тетрануклеосом), що може бути пов’язано з дією естрогенів. Обговорено механізми участі естрогенів в реалізації ефекту метанандаміду.

Исследовали влияние различных концентраций метанандамида на интенсивность межнуклеосомной фрагментации ДНК в ткани надпочечников крыс разного пола. Показано, что препарат в концентрации 10-8-10-6 М приводит к снижению интенсивности межнуклеосомной фрагментации ДНК у самцов и самок крыс in vitro. Особенностью влияния метанандамида на интенсивность фрагментации ДНК у крыс разного пола является разнонаправленное действие препарата на содержание олигонуклеосом разного размера (у самцов снижается уровень фрагментов размером 200 п.о., у самок повышается содержание мононуклеосом и снижается уровень ди-, три- и тетрануклеосом), что может быть связано с действием эстрогенов. Обсуждены механизмы участия эстрогенов в реализации эффекта метанандамида.

The author has studied the effect of different methanandamide concentrations on the intensity of internucleosomal DNA fragmentation in adrenal tissue of male and female rats. The drug at a concentration of 10-8-10-6 M was shown to lead to a decreased intensity of internucleosomal DNA fragmentation in male and female rats in vitro. One peculiarity of methanandamide impact on the intensity of DNA fragmentation in rats of different gender is a differently directed effect of the drug on the content of oligonucleosomes of different size (the levels of fragments measuring 200 bp was reduced in males, the content of mononucleosomes was increased in females, and the levels of di-, tri- and tetranucleosomes was decreased), which can be due to estrogens effect. The mechanisms of estrogen involvement in the realization of methanandamide effect are under discussion.

Изучены особенности морфогенеза надпочечников новорожденных крыс на протяжении первого месяца постнатальной жизни в норме и после внутриплодного введения антигенов на 18-е сутки жизни. Установлено, что после внутриплодного действия антигена происходит ускорение инволюции фетальной коры надпочечников и более быстрое формирование сетчатой зоны на фоне повышения содержания лимфоцитов. Динамика уменьшения количества лимфоцитов в надпочечниках крыс коррелирует с уменьшением фетальной коры и содержания в ней разрушенных адренокортикоцитов. Установлено, что лектин гороха (PSA) может бать маркером адренокортикоцитов фетальной коры.

Проведено експеримент на щурах лінії Вістар з введенням в раціон немодифікованої та генномодифікованої сої вагітним самицям в період виношування потомства і нащадкам протягом 2 - 3 місяців життя. Зроблено висновок, що вживання немодифікованої і генномодифікованої сої викликає напруженість адаптаційних реакцій, які було вивчено морфологічно на наднирникових залозах. Генномодифікована соя вимагає більш виражених адаптаційних реакцій.

Поставлен эксперимент на крысах линии Вистар с введением в рацион немодифицированной и генномодифицированной сои беременным самкам в период вынашивания потомства и потомкам в течение 2 - 3 месяцев жизни. Сделан вывод, что употребление немодифицированной и генномодифицированной сои вызывает напряженность адаптационных реакций, что изучено морфологически на надпочечнике. Генномодифицированная соя требует более выраженных адаптационных реакций.

Експеримент виконано на 245-ти статевозрілих щурах-самцях. Показано, що внутрішньом'язове введення 5 % розчину мексидолу з розрахунку 50 мг/кг маси тіла на тлі щоденного внутрішньошлункового введення протягом 60-ти днів пробензонату натрію в дозі 500 і 1000 мг/кг маси тіла в порівнянні з групою, якій за аналогічних умов внутрішньом'язово вводили 0,9 %-ий ізотонічний розчин натрію хлориду, супроводжується згладжуванням змін органометричних параметрів надниркових залоз у статевозрілих щурів у період реадаптації. Встановлено, що вираженість і тривалість коригувального впливу введення мексидолу залежить від дози харчової добавки, що вводиться.

Эксперимент выполнен на 245-ти половозрелых крысах-самцах. Показано, что внутримышечное введение 5 % раствора мексидола из расчета 50 мг/кг массы тела на фоне ежедневного внутрижелудочного введения в течение 60-ти дней пробензоната натрия в дозе 500 и 1000 мг/кг массы тела по сравнению с группой, которой в аналогичных условиях внутримышечно вводили 0,9 %-ый изотонический раствор натрия хлорида, сопровождается сглаживанием изменений органометричних параметров надпочечных желез у половозрелых крыс в период реадаптации. Установлено, что выраженность и длительность корригирующего воздействия введения мексидола зависит от дозы вводимой пищевой добавки.

Висвітлено питання щодо вивчення морфофункціональних змін гіпофізарно-надниркової системи за експериментального цукрового діабету (ЦД). Для дослідження використали гіпофіз і надниркові залози 8-ми статевозрілих щурів-самців лінії Вістар, які порівно розподілялись на 2 групи: контрольну і експериментальну. ЦД моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину (6 мг на 100 г маси тіла). Використали гістологічний та електронномікроскопічний методи дослідження. Встановлено, що на 14-ту добу розвитку експериментального ЦД спостерігається підвищення функціональної активності гіпофізарно-надниркової системи. Морфологічно це проявляється зростанням чисельності кортикотропних ендокриноцитів, збільшенням площі профільного поля ядер та ядерно-цитоплазматичного індексу кортикотропних ендокриноцитів і потовщенням пучкової зони кори надниркових залоз, зростанням об'ємної щільності секреторних гранул у кортикотропних ендокриноцитах та ліпосом в ендокриноцитах пучкової зони. Такі морфологічні зміни супроводжуються підвищенням рівня адренокортикотропного гормону та кортизолу в крові.