Висвітлено результати сучасних досліджень стосовно впливу низьких доз іонізуючого випромінювання на структуру та фунцію клітин тонкої кишки. Особливу увагу приділено з'ясуванню структурних та функціональних змін плазматичної мембрани ентероцитів. Розглянуто питання функціонування мембранних транспортних систем тонкої кишки за дії іонізуючої радіації. Встановлено, що збільшення проникності плазматичної мембрани для іонів та метаболітів є головною причиною порушень транспортних процесів. Обгрунтовано доцільність застосування методу факторного аналізу у процесі вивчення функціонального стану ентероцитів тонкої кишки за дії хронічного та одноразового опромінення. Розглянуто сучасні підходи щодо оцінки біологічного ефекту малих доз іонізуючої радіації.

Приведены результаты современных исследований влияния малых доз ионизирующего облучения на структуру и функцию клеток тонкого кишечника. Особое внимание уделено изучению структурных и функциональных изменений плазматической мембраны энтероцитов. Рассмотрены вопросы функционирования мембранных транспортных систем тонкого кишечника при воздействии ионизирующей радиации. Установлено, что увеличение проникаемости плазматической мембраны для ионов и метаболитов есть главной причиной нарушений транспортных процессов. Обосновано применение метода факторного анализа в процессе изучения функционального состояния энтероцитов тонкого кишечника при хроническом и одноразовом облучении. Рассмотрены современные подходы к оценке биологического эффекта малых доз ионизирующей радиации.

Ключ. слова: аккумулирующий препарат слизистой, транспорт, глюкоза, экстракты расторопши и календулы
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-29

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 28 белых беспородных крыс-самцов исследовано влияние "Минерола" в дозах 300 и 600 мг на морфологию тонкой кишки (ТК) после внешнего облучения на установке "Рокус-3". Установлено, что облучение животных в дозе 3 Гр вызывало значительные морфологические и функциональные изменения в ТК, что соответствовало выраженным дистрофическим и функциональным изменениям. Доказано, что назначение в суточном рационе животным 3-й группы "Минерола" в дозе 300 мг положительно влияло на регенераторные свойства слизистой оболочки по сравнению с таковыми во 2-й группе, а в дозе 600 мг способствовало значительному улучшению морфологической картины стенки ТК. Это проявлялось значительным улучшением регенераторных свойств слизистой оболочки, уменьшением участков воспаления, что следует учитывать в клинической практике.

Обстежено 145 хворих на псоріаз, у яких встановлено порушення мікробіоценозу кишечнику (дисбактеріоз) різного ступеня важкості (I - III). У хворих на псоріаз із дисбактеріозом кишечнику відмічено збільшення рівнів IgA, IgG, зниження рівня IgM, системну гіпофібронектинемію й активацію кисневозалежних механізмів бактерицидності. Одержані дані вказують на необхідність розробки методу диференційної комплексної терапії хворих на псоріаз із дисбактеріозом кишечнику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*734.24 + Р413.3-2

Рубрики:

Біологія людини

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-29

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гладенькі м'язи, піридоксаль-5'-фосфат, ізоніазид, синаптична передача, кишечник людини
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-2

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-2 + Р413.3-2

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что у экспериментальных животных внутриутробная антигенная стимуляция приводит к увеличению длины тонкой кишки. Также изменяются показатели оболочек стенки кишки: мышечная оболочка становится тоньше, увеличивается высота ворсинок слизистой оболочки (СО) тонкой кишки. Происходят изменения и в клеточном составе СО: возрастает количество лимфоцитов и клеток с фигурами митоза, изменяется количество эпителиальных клеток.

Вивчено морфологічні зміни у стінці тонкої кишки статевозрілих щурів за умов комбінованого гострого впливу на організм солей важких металів. Експериментально змодельовано мікроелементози природного середовища північних районів Сумщини.

В эксперименте на подопытных животных (белые крысы) исследованы нарушения некоторых показателей системного гомеостаза (первая группа), а также установлено значение фракционного системного внутривенного (вторая группа) и локального внутриартериального (третья группа) введения медикаментозных средств и их влияние на развитие реперфузионных поражений после устранения стенозирующего фактора.

Проаналізовано дані щодо структурних перетворень у стінці тонкої кишки під впливом деяких екзогенних та ендогенних чинників. Установлено значну чутливість тонкої кишки до дії різних несприятливих факторів і різноспрямованість і неоднорідність морфологічних змін структур стінки тонкої кишки за умов впливу на організм патогенних чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Зазначено, що важкі метали спричиняють розвиток деструктивних і дистрофічних процесів в ультраструктурах слизової оболонки тонкої кишки (СОТК) щурів. Припинення негативного впливу на організм солей важких металів хоча й призводить до зменшення вираженості морфологічних змін, проте протягом одного місяця повністю не відновлює типової архітектоніки клітин СОТК.

Установлено закономірності морфологічних змін у стінці тонкої кишки за умов впливу на неї пестициду 2,4-Д та кадмію, а також характер регенеративних процесів після припинення їх дії на підставі результатів дослідження тканин стінки кишки з використанням світлооптичних, електронномікроскопічних і морфометричних методів дослідження. Здійснено моделювання впливу ксенобіотиків пестициду 2,4-Д і хлориду кадмію окремо та у суміші. Показано, що товщина слизової оболонки та її складових, морфофункціональний стан абсорбційних і келихоподібних клітин змінюються відповідно до терміну ведення токсикантів і відновного періоду. З'ясовано, що характерними є дистрофічні прояви в усіх структурах стінки кишки на тлі пригнічення мітотичної активності ентероцитів. Виявлено, що відновні процеси найбільш виражені за впливу пестициду 2,4-Д і найгірше - за введення суміші цих ксенобіотиків. Установлено, що повна нормалізація будови структур стінки тонкої кишки не відбувається.

Висвітлено питання відновлення пасажу та прохідності з тонкої кишки у сліпу у разі стенозу клубового отвору. Розкрито залежність деформації термінальної частини клубової кишки від ступеня звуження клубового отвору методами математичного моделювання. Встановлено, що збільшення у кілька разів просвіту звуженого клубового отвору призводить до його недостатності, порушення пасажу, виникнення рефлюксу. З'ясовано, що формування поперечного кінце-бокового інвагінаційного анастомозу між відрізком клубової кишки та товстої кишки, через запалення зовнішньої поверхні інвагінату гнійно-продуктивного характеру у віддалені строки призводить до його деформації, звуження та зіяння просвіту, розвитку рефлюксу та інших структурних змін. Запропоновано спосіб відновлення ампули та передампулярного звуження термінальної частини клубової кишки, губ, вуздечок і просвіту клубового отвору, який сприяє збереженню їх форми, нормалізації пасажу кишкового вмісту та відновленню структури.

  Скачати повний текст

Досліджено роль ангіогенних факторів в ініціації та розвитку хронічної стадії запальних захворювань кишечника (ЗЗК). Вперше виявлено, що ураження ендотеліальних клітин і збільшення проникності кровоносних мікросудин слизової оболонки товстої кишки з наступним розвитком гіпоксії та підвищенним рівнем зв'язаного з нею транскрипційного фактора HIF-1, є головним чинником порушення цілісності епітеліального бар'єру в патогенезі експериментальних ЗЗК. Вперше показано, що потужний про-ангіогенний фактор VEGF є критичним чинником патогенезу ЗЗК за рахунок його здатності підвищувати проникність кровоносних судин, а VEGFR-2-опосередкована активація Src-залежного сигнального шляху може сприяти реалізації зазначеного ефекту.

Встановлено особливості структурної перебудови та змін хімічного складу тканини тонкої кишки за умов дії різних комбінацій солей важких металів у тварин у підгострому експерименті, знайдено шляхи корекції виявлених змін. Вивчено структурні зміни за допомогою світлової спектроскопії з методами морфометрії, електронної мікроскопії, хімічного аналізу та статистичної обробки даних. Встановлено, що змодельовані мікроелементози викликають морфологічні перебудови у тонкій кишці у вигляді набряково-інфільтративних і дистрофічних змін у слизовій оболонці тонкої кишки, порушення секреторної активності тонкої кишки, гемодинамічних розладів і накопичення важких металів у тканинах органа. З'ясовано, що ступінь і виразність перетворень залежать від комбінації солей і терміну їх споживання. Після припинення впливу металів відбувається лише часткове відновлення органа. Застосування препарату глутаргін дозволяє покращити відновлювальні процеси у тонкій кишці тварин.

Многократное парентеральное ведение кишечного эндотоксина (липополисахарида, ЛПС) вызывает увеличение уровня маркеров воспаления (малонового диальдегида и активности протеаз) в слизистой оболочке щеки и языка. На введение ЛПС больше реагирует активность протеаз в зависимости от дозы препарата. Повышение уровня малонового диальдегида не зависит от дозы ЛПС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-29 + Р264.927 + Р673.9-29

Рубрики:

Хвороби кишечника

Кишково-тифозна група бактерій

Хвороби сітківки (ретини)

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ