Разработана гипотеза о том, что влияние токсических частиц воздуха может способствовать развитию астмоподобных симптомов. Мышам линии Balb/c однократно эндотрахеально вводились токсические частицы воздуха, оксида титана или же они подвергались влиянию низких концентраций озона. Установлено, что под влиянием токсических частиц воздуха усиливается ответная реакция бронхов на введение метахолина. Реактивность бронхов оставалась неизменной после воздействия частиц оксида титана и озона. Полученные результаты расширяют представления о механизмах влияния факторов окружающей среды на дыхательные пути.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.6-29 + Р284.129-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на нервову систему і органи чуття

Дія токсичних речовин на інші системи, органи і процеси

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно змін у кістках скелета за умови дії негативних екзо- та ендогенних чинників. Установлено, що солі важких металів у разі надходження в організм в надлишку викликають значні структурні перетворення у кістковій та хрящовій тканинах. Активно реагують кістки скелета і на термічне ураження. Під час аналізу літератури не виявлено даних про комбіновану дію названих чинників на кістки скелета та залежність змін від віку.

Експериментально вивчено дію диметоату та карбофурану на організм, зокрема, на репродуктивну систему тварин. Встановлено залежність чутливості їх репродуктивної системи до токсичної дії даних препаратів від віку, а саме: у самці пубертатного періоду виявлено підвищену чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану у порівнянні зі статевозрілими тваринами. У самок таку залежність не було виявлено. Показано, що найбільш чутливим до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевозрілі щурі чоловічої статі. Обгрунтовано доцільність їх використання для вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтовано необхідність перегляду існуючих в Україні величин допустимої добової дози (ДДД) діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

Встановлено реальний вплив фактора високої чутливості на розвиток нефротоксичної дії промислових отрут та обгрунтовано методичні підходи до врахування даного фактора в токсикологічних дослідженнях. У межах подальшого розвитку онтогенетичного підходу в токсико-гігієнічних дослідженнях відзначено, що вікова чутливість нирок до промислових отрут суттєво вплинула на розвиток нефротоксичності у лабораторних тварин. Доведено, що нефротоксична дія промислових отрут у старих щурів розвивається з дефіцитом, у молодих - зі зростанням і збереженням активності ферментної ланки антиоксидантної системи нирок. Лімітуючими критеріями нефротоксичності у молодих тварин визначено канальцево-канальцеву дезінтеграцію, у старих - надмірну активацію канальцево-клубочкового зворотного зв'язку. Набуло подальшого розвиток використання залежностей "доза - статус", що дозволило для заданого рівня значущості виділити та порівняти порогові величини шкідливої дії нефротоксичних речовин у різних вікових групах експериментальних тварин. Запропоновано схему проведення нефротоксилогічного експерименту на щурах.

Вивчено патогенетичні механізми порушень функції нирок білих щурів за умов одноразового надходження до організму тварин дихлориду кадмію за дози 0,1 мг і 1 мг/кг маси тіла через 2 і 7 діб після введення солі кадмію за умов індукованого діурезу (водного навантаження в об'ємі 5 % від маси тіла й осмотичного навантаження 3 % розчином хлориду натрію в об'ємі 5 % від маси тіла внутрішньошлунково). Встановлено, що через дві доби після введення солі кадмію за дози 0,1 мг/кг маси тіла на тлі виражених ознак пошкодження канальцевого відділу нефрона (протеінурія та підвищення ниркових витрат осмотично активних речовин) має місце зниження величини швидкості клубочкової фільтрації та зменшення екстреції ендогенних нітратів. За цього осмотичне навантаження сприяє посиленню протеінурії через дві доби та через 7 діб. Показано, що через 7 діб після введення ксенобіотика за умов водного навантаження відбувається зниження протеінурії та відновлення швидкості клубочкової фільтрації та екскреції ендогенних нітратів. На підставі аналізу реакції нирок щурів на водне й осмотичне навантаження через 7 діб після введення дихлориду кадмію за дози 1 мг/кг маси тіла установлено негативну динаміку перебігу кадмій-індукованої ниркової недостатності у даних тварин, а саме: зниження рівня вихідного рівня та стимульованих значень швидкості клубочкової фільтрації та протеінурії. Зроблено висновок, що нефротоксичний ефект іонів кадмію зумовлений ушкодженням судинно-клубочкового апарату нирок, який має прояв у зменшенні кліренса креатиніну та відсутності приросту клубочкової фільтрації у відповідь на

  Скачати повний текст

Уперше виявлено, що активність NO-синтаз істотно впливає на процес репаративної регенерації кісткової тканини нижньої щелепи (РРКТ НЩ) за моделювання її перелому у щурів. Встановлено, що утворення пероксинітриту негативно впливає на перебіг РРКТ НЩ, оскільки використання L-селенометіоніту вірогідно обмежує дезорганізацію біополімерів сполучної тканини кісток НЩ на ранніх термінах репаративного остеогенезу. Зазначено, що пероксинітрит-залежна дезорганізація сполучної тканини у більш пізні терміни після моделювання перелому пов'язана, головним чином, з деполімеризацією глікозаміногліканів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.129 + Р696-324 + Е60*333.11-64

Рубрики:

Дія токсичних речовин на інші системи, органи і процеси

Урологічна патологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хроническая интоксикация парами толуола оказывает острый кардиотоксический эффект, сопровождающийся отеком миокарда и сменяющийся склерозированием на поздних сроках. Явные негативные изменения рано возникают и в гладкой мускулатуре тонкой кишки, а именно - паретическое расширение ее диаметра и истончение кишечной стенки. В скелетных мышцах наиболее реактивным участком оказались зоны в месте перехода мышцы в сухожилие, где под действием паров толуола наблюдалось истончение мышечного пласта. Также замедлялся продольный рост икроножной мышцы. Попытка коррекции вышеуказанных изменений препаратом эхинацеи или тиотриазолином приводила к восстановлению ширины мышечных брюшек скелетных мышц и гладкой мускулатуры стенки кишечника, но не предотвращала склеротических изменений в миокарде и замедление темпов продольного роста скелетных мышц. На фоне комбинации толуола с тиотриазолином на поздних сроках проявилось снижение органометрических параметров широчайшей мышцы спины, что делает сомнительным возможность сочетанного применения тиотриазолина на фоне интоксикации толуолом.

Наведено дані стосовно маси передміхурової залози та сім'яних пухирців статевонезрілих щурів, які зазнавали інгаляційного впливу епіхлоргідріну. Дані, що одержані в ході експериментального дослідження, дозволяють стверджувати, що за умов дії на організм вказаного хімічного агента відзначається вірогідне зниження маси досліджуваних органів.

Шляхом експерименту на щурах оцінено профілактичні протекторні властивості спіруліни в гомогенатах легень і міокарда після отруєння дипіридилфосфатом. У перші дні інтоксикації спіруліна в дозі 500 мг/кг активізує метаболізм, її антиоксидантні властивості більше проявляються в міокарді, ніж у легенях. За дози 1000 мг/кг спіруліна значно меншою мірою покращувала стан щурів, мало відрізняючись від дії токсиканта.

На основі експериментальних токсиколого-гігієнічних досліджень проведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання актуального завдання медицини праці щодо оцінки емісії наявності наночастинок (НЧ) у повітря при відтворенні експериментальної моделі технологічного процесу рекуперації свинцю та встановлено ефекти хронічного впливу НЧ PbS на непошкоджену шкіру у залежності від їх фізико-хімічних характеристик. Досліджено закономірності й особливості емісії НЧ у повітря на різних етапах технологічного процесу рекуперації свинцю. Визначено фізико-хімічні властивості НЧ у пробах повітря відібраних на різних етапах технологічного процесу (форма, розмір, хімічний склад) та надано оцінка їх небезпеки. Проаналізовано фільтруючі полотна аерозольних фільтрів "АФА-ХА" та мембранних фільтрів "МІЛІПОР" і "СИНПОР". В експерименті на лабораторних щурах відтворено модель хронічного впливу на непошкоджену шкіру неорганічних сполук свинцю, представлених мікро- і НЧ. Виявлено ефекти резорбції крізь шкіру мікро- і НЧ свинцю та надано їх порівняльна оцінка. Досліджено морфо-функціональні зміни шкіри при хронічному впливі на її непошкоджену поверхню різних за розміром НЧ PbS та визначено закономірності, особливості та можливі механізми їх резорбції крізь шкіру в залежності від розміру НЧ, обґрунтовано критерії оцінки небезпеки НЧ свинцю при впливі на непошкоджену шкіру.