Ключ. слова: агрегація, бактерії, розвиток, диференціація, клітини
Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.92/93-7

Рубрики:

Патогенні бактерії

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследование предпринято в соответствии с давнишней традицией бережного отношения украинской науки к русской биологической номенклатуре (первый перевод руководства Берги, составление русско-украинско-латинского зоологического словаря и др.) и в связи с назревшей необходимостью выявления результатов влияния международной номенклатурной реформы в бактериологии на формирование русской номенклатуры бактерий, имеющих санитарно-эпидемиологическое значение. В отличие от положения дел в ботанике и зоологии, бактериологи единодушно выступают не только против традиционных русских названий, но и против переводов видовых эпитетов (ВЭ). Установлено, что почти все родовые названия вошли в лексический состав языка, причем отмечен отказ от усечения или изменения окончаний новых названий. Выявлена тенденция замены транслитерированных ВЭ ассимилированными (то есть вместо "гемолитикус" - "гемолитический"), и в задачу исследования входило ускорить использование латинских слов и корней, вошедших ранее или только сейчас входящих в русский язык, в качестве ВЭ. Работа в этом направлении продолжается.

  Скачати повний текст

Наведено методичні рекомендації для стандартизації методів визначення адгезивної активності патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, вивчення змін адгезивності бактерій під дією протимікробних препаратів. Проаналізовано вплив адгезії на розвиток ускладнень захворювань, зокрема, дихальної, сечостатевої та серцево-судинної систем. Висвітлено вплив відварів лікарських рослин на адгезивність мікроорганізмів, грудного молока на їх адгезивні властивості.

Приведены методические рекомендации с целью стандартизации методов определения адгезивности патогенных и условно патогенных микроорганизмов, определения изменений адгезивности бактерий под действием противомикробных препаратов. Проанализировано влияние адгезии на развитие осложнений заболеваний, в частности дыхательной, мочеполовой и сердечно-сосудистой систем. Освещено влияние отваров лекарственных растений на адгезивность микроорганизмов, грудного молока на их адгезивные свойства.

Дослідження біологічних властивостей умовно-патогенних бактерій і, насамперед, їх чутливості до антибіотиків - запорука успішного лікування опортуністичних інфекцій людини та вибору адекватної тактики їх попередження. Наведено порівняльну характеристику сучасних і класичних підходів визначення антибіотикочутливості деяких умовно-патогенних бактерій: методів, які застосовуються в Україні, і запропонованих Європейським комітетом рекомендацій, що розроблені з метою уніфікації методів тестування чутливості до антимікробних препаратів (EUCAST). Проаналізовано основні відмінності зазначених вище методів дослідження антибіотикочутливості клінічних і неклінічних ізолятів умовно-патогенних бактерій як підтвердження доцільності використання і поповнення бази даних EUCAST та перспективності створення відповідного такого ж уніфікованого вітчизняного електронного ресурсу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.92/93

Рубрики:

Патогенні бактерії

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено огляд робіт, присвячених дослідженню феномену некультурабельного стану (НС) бактерій, їх біологічних властивостей, впливу довкілля на індукцію такого стану і чинників, що відновлюють вегетативні кондиції бактеріальної клітини. Необхідність дослідження НС бактерій виникла як одна з можливих відповідей на питання про відносну стабільність популяцій бактерій за несприятливих умов протягом тривалого часу, епідемічного і/або спорадичного поширення деяких захворювань і ряду інших мікробіологічних та епідеміологічних аспектів, таких як боротьба з інфекційними та гнійно-запальними хворобами, антисептика й дезінфекція, контроль мікробіологічної чистоти фармацевтичних препаратів. Серед методологічних і концептуальних підходів щодо цієї проблеми, у сучасній медичній бактеріології та інфектології очевидний пріоритет належить екологічним аспектам.

Рассмотрены результаты некоторых работ, посвященных исследованию феномена некультурабельного состояния (НС) бактерий, их биологических свойств, влиянию внешней среды на индукцию такого состояния и факторов, которые восстанавливают вегетативные кондиции бактерийной клетки. Необходимость исследования НС бактерий возникла как один из возможных ответов на вопрос об относительной стабильности популяций бактерий при неблагоприятных условиях в течение длительного времени, эпидемического и/или спорадического распространения некоторых заболеваний и ряда других микробиологических и эпидемиологических аспектов, таких как борьба с инфекционными и гнойно-воспалительными заболеваниями, антисептика и дезинфекция, контроль микробиологической чистоты фармацевтических препаратов. Среди разнообразия методологических и концептуальных подходов к этой проблеме, в современной медицинской бактериологии и инфектологии очевиден приоритет экологических аспектов.

Дано опис власної методики визначення антиімуноглобулінової активності умовно-патогенних бактерій - збудників гнійно-запальних захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.92/93 + Р542-1

Рубрики:

Патогенні бактерії

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сучасному етапі встановлено, що розвиток ряду інфекційних захворювань пов'язаний із мікроорганізмами певного виду або асоціацією різних видів, здатних до утворення біоплівки. Мета роботи - визначити здатність до формування біоплівок штамами стафілококів, ентерококів, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae, виділених з різного біологічного матеріалу. Досліджено 47 штамів ентерококів, 37 стафілококів, 36 Pseudomonas aeruginosa, 10 Klebsiella pneumoniae, виділених з різного біологічного матеріалу від хворих із гнійно-запальними процесами. Здатність до формування біоплівок визначали на плоскодонних планшетах для імуноферментного аналізу, кількість сформованої біоплівки оцінювали по інтенсивності забарвлення спиртового розчину на фотометрі за довжини хвилі 630 нм. Показано, що штами Enterococcus faecalis, виділені з крові, характеризувались найменшою здатністю утворювати біоплівку, найбільшою - штами, виділені з харкотиння. Штами Staphylococcus haemolyticus, виділені з крові, утворювали більш кількісну біоплівку, ніж Staphylococcus epidermidis. Найбільш кількісну біоплівку утворювали штами P. аeruginosa, особливо ізоляти з ран. Встановлено, що мікроорганізми різних видів, виділені з різного біологічного матеріалу, відрізняються за здатністю утворювати біоплівку, цей показник є штамоспецифічним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.92/93

Рубрики:

Патогенні бактерії

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що серед досліджених 25-ти ліофілізованих штамів P.vulgaris, P.mirabilis і M.morganii після 25 - 48 років зберігання життєздатними були 84 %. Біохімічна ідентифікація музейних штамів дозволила уточнити таксономічне положення трьох ізолятів. Проведено ретроспективний аналіз даних чутливості життєздатних штамів до антибіотиків. Всі штами P.vulgaris і M.morganii були стійкими до ампіциліну, цефалотіну, цефуроксиму та цефуроксим аксетилу. Всі досліджені штами виявились чутливими до аміноглікозидів, фторхінолонів, меропенему і триметоприм/сульфаметоксазолу.

Установлено, что среди исследованных 25-ти лиофилизированных штаммов P.vulgaris, P.mirabilis и M.morganii после 25 - 48 лет хранения жизнеспособными были 84 %. Биохимическая идентификация музейных штаммов позволила уточнить таксономическое положение трех изолятов. Проведен ретроспективный анализ данных чувствительности жизнеспособных штаммов к антибиотикам. Все штаммы P.vulgaris и M.morganii были устойчивы к ампициллину, цефалотину, цефуроксиму и цефуроксим аксетилу. Все исследованные штаммы оказались чувствительными к аминогликозидам, фторхинолонам, меропенему и триметоприм/сульфаметоксазолу.

Інтенсивне застосування антибіотиків у лікарських установах, часто без визначення специфіки та чутливості до них, призводить до більш швидкого розвитку стійкості до збудників внутрішньолікарняних інфекцій, що є однією з актуальних проблем охорони здоров'я України. Найбільш розповсюдженими грампозитивними збудниками внутрішньолікарняних інфекцій є Staphylococcus aureus, коагулазонегативні стафілококи та ентерококи. З метою встановлення залежності антимікробної дії від природи замісників у молекулах N-, R-алкіламінів протестовано деякі метил-, етиламіни, аміноспирти, N-гідроксиметил- та N-метил-N-карбоксиметиламіни. Відповідно до рекомендацій ВООЗ для оцінювання антибактеріальної активності N-, R-алкіламінів використовували грампозитивні тест-штами Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Baсillus subtilis АТСС 6633. Щодо штамів Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Baсillus subtilis АТСС 6633 досліджувані аліфатичні аміни та аміноспирти виявляють слабку або помірну активність. Найбільшу антимікробну активність до досліджуваних грампозитивних штамів мікроорганізмів виявляють сполуки, що містять у молекулах карбоксильну групу та метильні радикали.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.92/93

Рубрики:

Патогенні бактерії

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.151 + Р264.92/93

Рубрики:

Enterobacteriaceae

Патогенні бактерії

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены особенности систематики, биологические свойства, характеристики эпидемического процесса, а также эпидемиологическая и эпизоотологическая значимость представителей рода коринебактерий. Рассмотрены виды коринебактерий. Раскрыты оособенности лабораторной диагностики заболеваний, обусловленных коринебактериями. Изложены биохимические методы исследования.

Мета роботи - вивчити фенотипи БЛРС і ідентифікацію обраних генотипів beta-лактамаз і частоту їх поширення серед клінічних штамів Enterobacteriaceae, виділених у дітей з вродженими вадами серця. Проведено дослідження клінічних штамів Enterobacteriaceae з метою визначення їх чутливості до антибіотиків з використанням автоматичної системи і з подальшим генотипуванням детермінант резистентності за допомогою методу мультиплексной ПЛР. За досліджуваний період серед клінічних штамів Enterobacteriaceae було виявлено 10,9 % БЛРС-позитивних ізолятів. Переважну більшість штамів, продуцентів БЛРС - 33,3 % склали Klebsiella pneumoniae. Найбільша кількість штамів-продуцентів beta-лактамаз розширеного спектра дії було виділено з респіраторного тракту і склало 83,3 %. Висновки: експериментальне дослідження надало нові дані про поширення генетичних детермінант резистентності родини Enterobacteriaceae, що продукують БЛРС і їх роль в розвитку ускладнень. Робота продемонструвала діагностичну цінність молекулярно-біологічних методів для ідентифікації детермінант резистентності у мікроорганізмів.

Существует несколько способов приспособления и увеличения шансов выживания микроорганизмов. Специализированные системы, участвующие в рекогниции внешних изменений и организации соответствующей реакции микроорганизма, получили название "бактериальные сенсорные системы". Они могут активироваться как химическими, так и механическими триггерами. Данные бактериальные регуляторные системы делятся на 4 основные группы: группу систем quorum sensing; группу одномолекулярных автономных регуляторов; группу регуляторных РНК, которые играют ключевую роль в регуляции активности транскрипции и трансляции у эукариот и бактерий; группу двухкомпонентных систем регуляции (two-component systems - TCS), которые являются наиболее распространенными бактериальными регуляторными системами. В результате возбуждения сенсорной киназы сигнальные цепи, ассоциированные с TCS, приводят к активации экспрессии генов факторов вирулентности. В связи с этим медикаментозное подавление TCS может снизить уровень вирулентности бактерий и способствовать разрешению инфекционного процесса. Анти-TCS-препараты являются перспективными антимикробными лекарственными средствами, и в недалеком будущем они займут достойное место в терапии инфекционно-воспалительных заболеваний респираторного тракта, вызванных антибиотикорезистентными бактериальными штаммами.

Марганец и цинк играют определенную роль в инфекционном процессе, изменение концентрации которых может существенно изменить течение заболевания. Бактериальные патогены используют ионы марганца как протектор, предохраняющий микроорганизм от радикальных соединений, которые генерируются макроорганизмом при инфекционном процессе. Поэтому изменение в уровне обеспечения патогенных бактерий данными микроэлементами может изменить течение заболевания. Макроорганизм во время инфекционного процесса ограничивает доступность марганца для бактериальных патогенов с помощью кальпротектина, который может хелатировать Mn2+, Zn2+, конкурируя с бактериальными патогенами за данные элементы. Кальпротектин высвобождается в очень высоких концентрациях во время образования нейтрофильных внеклеточных ловушек, и за счет секвестрации цинка он ингибирует рост бактерий. Однако кальпротектин может и способствовать развитию пневмонии, вызванной бактериями Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa. Широко изучена эффективность применения препаратов цинка при различных инфекционных заболеваниях, применение которых предотвращает развитие и способствует более легкому течению острых респираторных инфекций, в том числе тяжелой пневмонии у детей.

В научном обзоре изложены современные данные, характеризующие основные положения о функционировании механизма кворум сенсинга в системе межбактериальных коммуникаций. Представлена общая характеристика различных соединений, обладающих подавляющим влиянием на кворум сенсинг. Подчеркнуто, что по механизму ингибиторы кворум сенсинга представляют три функциональные группы: группа веществ, подавляющих активность аутоиндукторных синтаз; группа веществ, блокирующих аутоиндукторные рецепторы; группа веществ, нарушающих взаимодействие аутоиндукторов с их специфическим рецептором.