Розглянуто питання якості та безпеки харчових продуктів, а також різноманітні фактори, які формують дані показники. Викладено порядок організації та принципи проведення гігієнічної експертизи продовольчої сировини і продуктів харчування. Висвітлено проблеми генетичної інженерії та безпеки харчової продукції, а також питання відповідальності за порушення санітарного законодавства та інших нормативно-правових актів.

Наведено основні нормативно-правові документи, прийняті Верховною Радою України та центральними органами виконавчої влади протягом 2003 р. з питань ветеринарної медицини.

Изложены основные нормативно-правовые документы, принятые Верховным Советом Украины и центральными органами исполнительной власти в 2003 г. по вопросам ветеринарной медицины.

Висвітлено питання безпеки харчування людини, джерела забруднення навколишнього середовища, продовольчої сировини та харчових продуктів сполуками важких металів, нітратами, радіонуклідами, пестицидами, мікотоксинами. Розглянуто чинники впливу на вміст небезпечних речовин у продуктах рослинного походження, особливості утворення та потрапляння токсинів до продуктів харчування та в організм людини, описано хімічні методи аналізу, зокрема, хроматографічні, радіохімічні, спектрофото- та потенціометричні для визначення небезпечних речовин у продуктах харчування.

Освещены вопросы безопасности питания человека, источники загрязнения окружающей среды, продовольственного сырья и пищевых продуктов соединениями тяжелых металлов, нитратами, радионуклидами, пестицидами, микотоксинами. Рассмотрены факторы влияния на содержание опасных веществ в продуктах растительного происхождения, особенности образования и попадания токсинов в продукты питания и в организм человека, описаны химические методы анализа, в частности, хроматографические, радиохимические, спектрофото- и потенциометрические, для определения опасных веществ в продуктах питания.

Наведено теоретичні відомості щодо властивостей харчових продуктів, зокрема, молока, м'яса, риби, меду, цукру, борошна, круп, хліба, кондитерських виробів, рослинних олій, тваринних жирів, яєць, овочів, фруктів, ягід, грибів, алкогольних і безалкогольних напоїв. Розкрито методику виконання лаборатних робіт з хімічного контролю їх якості. Описано особливості визначення жирності молока, вмісту білків у м'ясних продуктах, води у меді, холестерину в яєчному жовтку, заліза у винах, коньяках і коньячних спиртах.

Даны теоретические сведения о свойствах пищевых продуктов, в частности молока, мяса, рыбы, меда, сахара, муки, круп, хлеба, кондитерских изделий, растительных масел, животных жиров, яиц, овощей, фруктов, ягод, грибов, алкогольных и безалкогольных напитков. Раскрыта методика выполнения лабораторных работ по химическому контролю их качества. Описаны особенности определения жирности молока, содержания белков в мясных продуктах, воды в меде, холестерина в желтке, железа в винах, коньяках и коньячных спиртах.

Розглянуто характеристики електродинаміки харчових рідин, що забруднені іонами металів. Запропоновано підхід до оцінки забрудників, який грунтується на визначенні їх електричних параметрів. Наведено методику аналізу електричних характеристик молочної сироватки, яка забруднена солями металів.

It was approbation of procedure of the determination of aluminum in food products and hade devotees what the procedure is an identical and serves for determinations of aluminum in food products, food raw materials and drinking water.

Розглянуто контроль забруднень харчових продуктів іонами металів у системах автоматики. Запропоновано підхід до ідентифікації іонів металу, наведено приклад математичного моделювання водних розчинів солей металів і визначено принципи їх контролю.

Приведена информация о проведении валидации методов количественного химического анализа, использующихся в Институте экогигиены и токсикологии им. Л. И. Медведя для санитарно-эпидемиологической экспертизы пищевых продуктов и сопутствующих материалов. Рассмотрены основные источники неопределенности результатов измерений с применением количественного химического анализа. В качестве примера приведены результаты вычисления неопределенности при определении массовой концентрации бутилового спирта в пищевых продуктах методом газожидкостной хроматографии.

Запропоновано алгоритм для визначення оптимального об'єму контролю за критичними контрольними точками за допомогою методу Парето. Описано джерела забруднень харчових продуктів і шляхи потрапляння небезпечних речовин в організм людини.

Methods of genetically modified soybean, rape seeds, sugar beet and potato detection have been developed. To test above-mentioned cultivars and their products with the help of polymerase chain reaction the sets of oligonucliotide primers have been designed and synthesized. The manual to detect genetically modified components in plant raw materials, feed and food has been developed.

Запропоновано та теоретично обгрунтовано метод підвищення чутливості електромагнітних металодетекторів, який грунтується на використанні ферозондів як їх магніточутливих елементів, об'єднаних у багатоелементний ферозондовий детектор (БФД). Розроблено метод синтезу магнітного поля у даній галузі. Створено математичні моделі для розрахунку магнітного поля, індукованого феромагнітними частинками (ФЧ) у постійному та змінному магнітному полях, а також поля, що створюється у попередньо намагніченій ФЧ. Розроблено засади теорії БФД, що є лінійкою ферозондів, об'єднаних одним осердям. Знайдено аналітичні вирази для функції перетворення БФД, її залежності від режиму збудження. Запропоновано методику розрахунку БФД. Проаналізовано аперіодичний та резонансний (параметричного посилення) режими БФД. Одержано аналітичні залежності для визначення амплітуди вихідного сигналу за резонансного режиму роботи, визначено область стійкості. Розглянуто питання рівномірності вихідної характеристики БФД. Запропоновано формули для розрахунку припустимих вістаней між ферозондами у лінійці БФД. Результати теоретичних розрахунків перевірено шляхом натурного експерименту. Проведено експериментальні дослідження магнітного поля зондуючої котушки. Експериментально визначено магнітне поле індукованого ФЧ у прикладеному зондуючому полі та у залишковому. Шляхом експериментальних досліджень знайдено чутливість БФД та його поріг чутливості. Показано надійність роботи металодетектора за умов контролю потоку харчових продуктів для виявлення ФЧ. Розроблено та виготовлено експериментальний зразок приладу для контролю харчових продуктів щодо наявності ФЧ. Наведено

Викладено основи Державної санітарно-гігієнічної експертизи товарів народного споживання (ТНС), теоретичні положення та практичні рекомендації щодо експертного санітарно-гігієнічного оцінювання якості сировини та товарів рослинного і тваринного походжень, дієтичних домішок, непродовольчих товарів. Описано порядок вилучення з обігу та знищення неякісної та небезпечної продукції. Розкрито особливості забруднення хімічного та біологічного походжень, їх нормування у ТНС.

Розглянуто проблему загрози та ризику, пов'язану з застосуванням генетично модифікованих організмів.

Генно-модифікована продукція є однією з найбільших проблем сьогодення, що має суперечливий характер. Така продукція багато важить для науки, проте на думку багатьох експертів, є джерелом біологічних та екологічних ризиків для людини і навколишнього середовища, і потребує розгляду та докладного аналізу. Розглянуто поняття ГМО, його негативний вплив та значення, маркування генно-модифікованих продуктів в Україні та сертифікацію. За висновками власних маркетингових досліджень викладено оцінку з боку споживачів стосовно їх ставлення до продукції.

Подано методику проведення мікроструктурного аналізу, біохімічні та хіміко-токсикологічні методи контролю якості та безпеки харчових продуктів, гігієни та санітарії виробництва і переробки продукції, тобто положення Кодексу Аліментаріус і системи контролю якості та безпеки харчових продуктів. Описано методи відбору м'яса, біохімічні та хіміко-токсикологічні методи контролю якості та безпеки харчових продуктів, а також методи визначення вітамінного складу. Розглянуто гігієну і санітарію виробництва та переробки продукції. Описано санітарні вимоги до молокопереробних підприємств, ветеринарно-санітарні вимоги у рибній переробній промисловості та у процесі виробництва і переробки м'яса птиці та яєць. Розглянуто Кодекс Аліментаріус і управління якістю продукції.

Встановлено необхідність перегляду підходів до контролю показників безпеки, зокрема залишків пестицидів у насінні та зерні олійних культур з метою забезпечення галузі сучасними експрес-методиками, що відповідають європейським стандартам, на основі системного аналізу методик визначення залишків пестицидів у сировині олійно-жирової галузі, які застосовують в Україні та країнах ЄС.

Проаналізовано літературу про способи одержання, поширення і можливості використання трансгенних організмів. Обговорено екологічні, агротехнічні та медичні ризики від їх широкого впровадження.

Зібрано та проаналізовано дані щодо застосування меламіну в промисловості. Висвітлено можливі шляхи забруднення меламіном продуктів харчування й наведено дані щодо можливих причин його шкідливого впливу на організм ссавців, зокрема людей. Проаналізовано результати застосування сучасних фізико-хімічних методів для визначення вмісту меламіну в продуктах харчування. Найбільш чутливі та вибіркові хроматографічні методи з тандемним мас-детектором потребують застосування дорогої апаратури, висококваліфікованого персоналу й проведення довготривалої пробопідготовки. Більш дешеві та експресні методи: капілярний зонний електрофорез, вольтамперометрія, іонометрія, хемілюмінесценція тощо, також не можуть застосовуватися в більшості звичайних лабораторій, оскільки мають недостатню чутливість, або потребують специфічного обладнання. Показано перспективність застосування комбінованих сорбційно-спектрофотометричних та візуальних тест-методів для чутливого та вибіркового визначення й напівкількісного скрінінгу меламіну в різних об'єктах. Обрано оптимальні умови сорбційного концентрування меламіну з водних розчинів на поверхню кремнеземного сорбенту. За вимірюванням власного поглинання іммобілізованого меламіну розроблено методику його визначення в межах концентрацій 0,02 - 9,8 мкмоль/л. Для підвищення вибірковості методу запропоновано обробляти кремнезем після сорбції меламіну розчином аніонного барвника.

Мета дослідження - виявити рівень обізнаності з біобезпеки та ставлення батьків до вживання їх дітьми генетично модифікованих продуктів. Проведено опитування батьків, діти яких знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей раннього віку Вінницької міської лікарні "Центру матері та дитини". 46 дітей віком від 3 місяців до 1 року (20 хлопчиків і 16 дівчаток) перебували на штучному або змішаному вигодовуванні та мали різну патологію органів дихання: 50,0 % - пневмонію, 30,4 % - гострий бронхіт, 19,6 % - гостре респіраторне захворювання. Для постановки діагнозу основного захворювання ретельно збирали скарги, анамнез, проводили загальноклінічне лабораторне обстеження, а для підтвердження діагнозу - рентгенографію органів грудної клітки, у разі потреби діти були оглянуті суміжними спеціалістами. Виявлено недостатній рівень обізнаності батьків про склад дитячого харчування та відмінності між дитячими сумішами. Встановлено, що 32,6 % респондентів використовують під час вигодовування дітей 2 та більше сумішей, керуючись у разі вибору переважно рекомендаціями лікаря й (рідше) ціновою політикою. Опитані батьки не мають достовірної інформації щодо негативних впливів ГМО на організм людини. Лише третина батьків висловлює побажання, щоб продукти харчування, в яких використовуються трансгени (навіть у малих кількостях), були обов'язково промаркованими, а суспільство - більш поінформованим стосовно біобезпеки продуктів харчування. Висновки: подальше вивчення результатів світового досвіду застосування продуктів харчування з вмістом ГМО та проведення власних досліджень у цьому напрямі надасть змогу створити інформаційне поле для формування певного ставлення суспільства до ГМО та усвідомлення їх потенційних ризиків. Це забезпечить свідомий вибір споживача, оскільки дослідження й моніторинг біобезпеки ГМО та одержаних із них продуктів харчування мають випереджати їх широкомасштабне комерційне використання.

Мета роботи - виявлення трансгенної сої в продуктах харчування та зерні, що вирощується в Україні. Розроблені тести будуть корисними для контролю розповсюдження генно-модифікованої сої серед сортового матеріалу нашої країни та нададуть можливість закласти основи системи власного контролю за імпортованим і вітчизняним насіннєвим матеріалом і продуктами харчування з вмістом генно-модифікованих компонентів.