В Україні існує велика потреба оптимізації системи багаторівневої міжвідомчої підготовки з надання паліативної і геріатричної допомоги. Реальним шляхом забезпечення економічності та якості такої підготовки є застосування відносно дешевого дистанційного навчання. Міжвідомчий та мультидисциплінарний характер проблем паліативної та геріатричної допомоги людям літнього віку обумовлює необхідність скоординованої дії різних урядових і неурядових організацій та кваліфікованої підготовки професіоналів і громадськості, що вимагає створення Українського міжвідомчого освітнього центру з питань паліативної і геріатричної підготовки.

Мультидисциплінарна професійна підготовка лікарів має велике значення для підвищення якості надання ПХД населенню. Така підготовка дозволить лікарям разом із соціальними працівниками та представниками неурядових організацій забезпечити комплексну паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) хворим та членам їх родин, що включає медичну, психологічну, соціальну і духовну складову, а також юридично-правовий супровід. Виняткове значення для підвищення якості надання ПХД та мотивації медичних працівників до післядипломної освіти в галузі надання паліативної допомоги населенню має введення в номенклатуру спеціальностей лікарів та молодших медичних спеціалістів медичної спеціальності або спеціалізації "Паліативна медицина", про що свідчить досвід багатьох розвинених країн світу. Необхідною передумовою створення сучасного науково-практичного напрямку "Паліативна та хоспісна медицина", поряд із підготовкою кадрів, є наукові дослідження стосовно: організаційно-методичних питань надання ПХД; новітніх методів фармакологічної та немедикаментозної корекції/контролю хронічного больового синдрому та інших симптомів захворювання в термінальній/декомпенсованій стадії; комплексної/мультидисциплінарної медичної допомоги паліативному пацієнту; діагностики та корекції психічних порушень у термінальних хворих та медико-психологічна допомога членам родини; медичних та психофізіологічних особливостей надання паліативної допомоги дітям з інкурабельними хворобами та геріатричному контингенту пацієнтів; в галузі медичного та фармацевтичного права; юридичних, біоетичних та медико-соціальних проблем еутаназії.

Мета роботи - теоретичне обгрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов формування паліативної компетентності студентів-медиків у процесі професійної підготовки. Поняття "паліативна компетентність студентів-медиківі вперше введено в науковий обіг в Україні. Аналіз сучасних досліджень із означеної проблеми та практики професійної підготовки майбутніх медиків дозволив визначити наступні педагогічні умови формування паліативної компетентності студентів: формування мотиваційної сфери, спрямованої на інтеріоризацію професійних цінностей; організація особистісно-орієнтованої підготовки студентів медичних навчальних закладів на основі гуманізації взаємодії суб'єктів педагогічного процесу та розвитку їх моральних якостей; конструювання змісту навчального матеріалу з паліативної допомоги у вигляді ситуаційних завдань, адекватних спроектованим компетенціям; прищеплення деонтологічних навичок на доклінічному етапі навчання, використання сучасних інноваційних технологій розвитку комунікативних умінь майбутніх медичних працівників; активізація волонтерської діяльності, наставництва і соціальної позиції молоді в процесі підготовки студентів-медиків. Реалізація на практиці визначених педагогічних умов у різних формах, методах, технологіях навчання і виховання сприяє підвищенню ефективності процесу формування паліативної компетентності майбутніх медичних сестер, фельдшерів та акушерок.

Мета роботи - визначити рівень учбової, наукової та методичної допомоги та підготовки медсестер в Україні для роботи з пацієнтами, що потребують паліативної допомоги. Професійна та психологічна підготовка медсестер для надання паліативної допомоги у загальноосвітніх медичних школах і коледжах, а також надання допомоги у проходженні курсів відповідної спеціалізації/аспірантури. Відкриття хоспісу при медичному коледжі міста Дубни; наукові та методологічні досягнення Черкаського медичного коледжу в розвитку учбової програми для викладачів і медичних працівників у сфері паліативної допомоги для студентів і аспірантів; удосконалення учбової програми з предмету "Основи паліативної допомоги" в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Висновки: підготовка медичних спеціалістів для роботи в паліативній медицині при використанні сучасного науково-методичного забезпечення вимагає подальшого удосконалення та систематичного розвитку.

Комплексний характер спеціалізованої паліативної допомоги забезпечується залученням соціальних працівників, які покликані не тільки оцінювати й вирішувати соціальні проблеми клієнта, але й допомагати йому долати страждання, працювати з родиною задля зменшення рівня відчуття втрати й вирішення соціально-психологічних та соціально-правових питань. Від соціальних працівників очікується проведення навчання, вплив на покращання практики та формування політики. В Україні побудова багатопрофільних команд стримується і недостатнім розвитком самої соціальної роботи, і традиціями системи охорони здоров'я, орієнтованої на медикалізований підхід, неготовністю лікарів до роботи у мультидисциплінарних командах.

Проаналізовано досвід та рекомендації країн, що мають мережу центрів паліативної допомоги дітям; виявлено можливості створення в Україні системи паліативної допомоги дитячому населенню (кадрові, матеріально-технічні ресурси). Визначено особливості паліативного догляду дітей, наведено розрахунки потреби у такій допомозі на основі аналізу матеріалів. Запропоновано шляхи розвитку системи паліативної допомоги дітям в Україні.

Мета роботи - медико-соціальний аналіз і визначення організаційних аспектів сучасного стану та пріоритетних напрямків розвитку системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) в Україні в умовах реформування системи охорони здоров'я. Використано вітчизняну та закордонну наукову літературу, вітчизняні та міжнародні нормативно-правові документи, медико-статистичні дані; застосовано наступні методи: порівняльний контент-аналіз, інформаційно-аналітичний, статистичний, системного підходу. Особливостями медико-демографічної ситуації в Україні впродовж останніх десятиліть є швидке постаріння населення; високий рівень захворюваності та смертності від онкологічних та тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань; значне поширення захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД, туберкульоз, вірусні гепатити В і С; наслідки аварії на Чорнобильській АЕС тощо. Впродовж 2014 року в Україні з'явилася значна кількість інвалідів з числа поранених у зоні АТО. Це вимагає створення і розвитку доступної мультидисциплінарної та міжсекторальної системи ПХД, що потребує розвитку стаціонарних закладів ПХД, координації роботи закладів і установ, які підпорядковані різним міністерствам і відомствам, впровадження системи підготовки кадрів з питань надання ПХД та залучення до надання паліативної допомоги вдома медичних працівників закладів первинної медико-санітарної допомоги. Висновки: cтан розвитку системи ПХД в Україні є незадовільним. Сучасна європейська модель ПХД являє собою високоспеціалізовану та наукоємну галузь медицини та охорони здоров'я, що потребує високотехнологічного обладнання та сучасних ефективних лікарських засобів, спеціальної підготовки та підвищення кваліфікації медичних кадрів і, безумовно, відповідного фінансового та нормативно-правового забезпечення, підтримки Уряду України та всього суспільства.

Паліативна допомога (ПД) хворим з обмеженим прогнозом життя, серед інших, включає психологічний супровід. Її ініціалізація припускає точну діагностику психічного статусу пацієнта, який може змінитися ще до постановки діагнозу обмеженого прогнозу життя. Протягом усього періоду надання ПД психологічний супровід є її облігатним компонентом і включає кілька тематичних розділів - цілей, досягаючи яких мультидисциплінарна команда може забезпечити необхідний обсяг і якість наданих послуг. Запропоновано огляд фахової літератури і контент-аналіз поняття "психологічний компонент паліативної допомоги". В основу дослідження покладено мультидисциплінарний і холістичний підхід, а також пацієнт-центровану концепцію надання ПД. Визначаючи пацієнт-центрований підхід як базовий у наданні ПД, було задіяно концепцію стійкості, яка визнана ЕАПД і передбачає докорінну зміну парадигми взаємодії усіх учасників надання ПД з пацієнтом. Під стійкістю розуміють здатність пацієнта жити з невиліковним захворюванням і долати обумовлені хворобою проблеми, психологічно приймати необхідність зміни планів на майбутнє, що пов'язано з передчасним відходом з життя. Враховуючи потенційну користь даного особистісного ресурсу пацієнта, очевидно, що подібні зміни в структурі його особи набувають критичної маси в загальній проблематиці ПД і змушують звернути особливу увагу всіх учасників надання ПД, особливо в її психологічному компоненті. У ході дослідження структури псіхологічного компонента паліативної допомоги було виділено чотири основні її елементи, виражені у вигляді необхідних характеристик його цілей: посередництво, комунікативність, етичність, адаптивність.

Психологічний супровід є надзвичайно важливим компонентом паліативної допомоги. Показано особливості роботи психолога у закладах паліативної допомоги та принципи організації психологічного супроводу невиліковних пацієнтів та їх родичів.

Рассмотрена организация работы хосписа как учреждения медико-социальной помощи. Освещен ряд ключевых вопросов, на которые следует ответить при планировании открытия стационарного отделения хосписа.

Висвітлено недоторканість та найвищу цінність людського життя на всіх його етапах та гідність людини як особистості, у її духовній, душевній і тілесній цілісності. Проаналізовано значення терпіння (болю) у житті християнина як спосіб єднання з терпіннями Христа. Розкрито традиційну концепцію смерті як перехід до потойбічного життя. Наголошено на етичній неприпустимості евтаназії як акту вбивства та небезпеці її інтервенції в людську спільноту, а також запропоновано замість евтаназії впровадження паліативного лікування як пом'якшення страждань невиліковно хворих. Висвітлено засади і цінності біоетики, якими повинні керуватися лікарі у наданні допомоги невиліковно хворим. Ці питання не можуть залишитись поза увагою органів державного управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)2,1 я431

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про нові аромапрепарати на фармацевтичному ринку України. Із застосуванням сучасної технології отримано гідролати та ефірні олії з ефірноолійної сировини та показано можливості їх використання для регуляції емоційного фону у поліативній допомозі онкохворим на термінальній стадії їх життєвого шляху.

До недавнього часу, до початку розвитку сучасних методів паліативної медицини, можна було б говорити про одну альтернативу: помирати від болю або застосувати евтаназію. Станом на сьогодні можемо говорити про іншу альтернативу, котра поширюється швидкими темпами по цілому світі, - паліативну опіку. Виклик, перед яким невдовзі опиниться наше суспільство, полягатиме в тому, щоб змінити наше ставлення до опіки над страждаючими і вмираючими, але ніяк не в легалізації евтаназії. Усе це вимагає відповідної мотивації, належного часу та чимало економічних затрат. Але якщо ми не хочемо, щоби здійснилися песимістичні прогнози, які з'являються в Інтернеті, що до 2075 року всі країни світу легалізують евтаназію, нам слід подбати про належне впровадження невідкладних заходів для поширення паліативної опіки в Україні.

За спеціально розробленою програмою опитано 389 медичних працівників закладів охорони здоров'я м. Івано-Франківська - 211 медичних працівників сфери паліативної допомоги, які мають з інкурабельними хворими постійний контакт, 111 медиків первинної ланки, що контактують з інкурабельними хворими періодично, та 67 організаторів охорони здоров'я, які взаємодіють з таким контингентом хворих достатньо рідко. Синдром емоційного вигорання (СЕВ) (7,7 +- 1,4 %) та критичного (9,0 +- 1,5 %) рівнів. Виявлені чинники соціально-психологічної дезадаптації у 1,5 - 7 разів частіше зустрічаються серед медперсоналу з високим та критичним рівнями СЕВ, а отже можуть служити індикаторами синдрому, придатними для моніторингу якості кадрових ресурсів у закладах охорони здоров'я. Розроблена за результатами дослідження скринінгова технологія повністю відповідає скринінг-критеріям ВООЗ, має достатню чутливість (69,2 %), високу специфічність (87,4 %) і хорошу якість (AVC = 0,81 +- 0,05), а отже може бути використана в закладах охорони здоров'я, що обслуговують невиліковно та важкохворих, як для самодіагностики медичними працівниками професійного вигорання, так і моніторингу його рівня серед персоналу з боку менеджерів.

Показано досвід проведення короткотермінових циклів тематичного удосконалення для медичних сестер первинної ланки. Такі цикли мають перспективу впровадження у систему безперервного професійного розвитку медсестер. Наголошується на актуальності навчання медсестер наданню паліативної та хоспісної допомоги.

Розглянуто перспективи розвитку в онкології напрямів реабілітації та паліативної медицини в умовах України. У системі надання онкологічної допомоги населенню України виникає потреба в забезпеченні кваліфікованими кадрами у сфері реабілітації та паліативної медицини, організації реабілітаційних центрів, хосписів та фінансування соціальних проектів при наданні відновлювальної та паліативної допомоги в онкології.

Наведено сучасну інформацію щодо проведення інтенсивного лікування та надання паліативної допомоги новонародженим. Актуальність проблеми обумовлена високим рівнем смертності в перший місяць життя, який становить 63 % дітей, що померли на першому році життя. Показані сучасна практика та напрямки розвитку комфортного супроводу хворих дітей та допомоги родинам; запропонована концепція створення та впровадження системи паліативної допомоги в педіатрії, починаючи з періоду новонародженості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)2,1 л

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)2,1 л

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101321 Пошук видання у каталогах НБУВ