Рассмотрена область применения кодекса: обязанности врача по отношению к пациентам, взаимоотношения врачей и их отношения с другими представителями медицинских профессий, исполнение профессиональных обязанностей, различные предписания. Отдается приоритет напоминаниям о правилах профессиональной морали (уважение к человеку и его достоинству) и правилах предосторожности (необходимость размышления о пределах воздействия и последствиях непроверенных идей в диагностике и терапии). Напоминается о традиционных регламентирующих положениях и содержащихся в них запретах (запрет на рекламу, исполнение профессиональных обязанностей в области медицины в коммерческих целях), а также о недавних нормах законов, главным образом, в области медицинской этики.

Рассмотрены проблемные взаимоотношения, возникающие между врачом и пациентом, а также вопросы возмещения морального ущерба при оказании медицинской помощи в условиях современной системы медицинского обслуживания. Предложена классификация конфликтов, определены их причины. Освещены психологические закономерности конфликтных ситуаций, возникающих в медицинской практической деятельности, а также предложены способы их предотвращения и разрешения. Проанализированы нормативные документы по вопросам возмещения морального вреда.

Наведено новітні підходи до розуміння гідності та святості людського життя від моменту запліднення до природної смерті, трансплантації органів, лікарських експериментів, випробування нових ліків, прав матері та дитини, контрацепції, абортів, генної інженерії, боротьби з алкоголізмом, наркоманією та СНІД. Запропоновано етико-культурні моделі біоетики. Висвітлено проблеми евтаназії, самогубства, реанімації. Проаналізовано правові та медико-соціальні аспекти державного регулювання системи охорони здоров'я на засадах біоетики. Розглянуто вплив засобів масової інформації на біоетичне формування особистості людини. Увагу приділено паліативному лікуванню як альтернативі евтаназії. Визначено критерій етичної дозволеності допоміжних прокреативних технологій.

Приведены новейшие подходы к пониманию вопросов достоинства и святости человеческой жизни с момента оплодотворения до природной смерти, трансплантации органов, врачебных экспериментов, испытания новых лекарств, прав матери и ребенка, контрацепции, абортов, генной инженерии, борьбы с алкоголизмом, наркоманией и СПИД. Предложены этико-культурные модели биоэтики. Освещены проблемы эвтаназии, самоубийства, реанимации. Проанализированы правовые и медико-социальные аспекты государственного регулирования системы здравоохранения с учетом положений биоэтики. Рассмотрено влияние средств массовой информации на биоэтическое формирование личности человека. Внимание уделено палиативному лечению как альтернативе эвтаназии. Определен критерий этической дозволенности вспомогательных прокреативных технологий.

Виконано цілісний аналіз філософсько-методологічних і соціально-медичних проблем біоетики - новітньої галузі сучасної інтегративної науки, яка досліджує інтимні процеси життя та здоров'я людини та біосфери. Викладено соціально-медичні питання репродукції людини, трансплантології, експериментальної медицини. Охарактеризовано основоположні документи біоетики міжнародних організацій.

Выполнен целостный анализ философско-методологических и социально-медицинских проблем биоэтики - новейшей отрасли современной интегративной науки, которая исследует интимные процессы жизни и здоровья человека и биосферы. Изложены социально-медицинские вопросы репродукции человека, трансплантации, экспериментальной медицины. Охарактеризованы основополагающие документы биоэтики международных организаций.

Розглянуто предмет, теоретичні засади та етапи розвитку біоетики як дисципліни, її дедуктивні та індуктивні методи. Розкрито етичні аспекти стосунків між лікарем, пацієнтом і його родичами, висвітлено біоетичні та правові проблеми (вмирання та смерті, репродукції людини, нових генетичних технологій), подано правила проведення біомедичних досліджень. Викладено сучасні питання біоетики, пов'язані з розвитком трансплантології, а також соціальної етики медицини.

Рассмотрены предмет, теоретические основы и этапы развития биоэтики как дисциплины, ее дедуктивные и индуктивные методы. Раскрыты этические аспекты отношений между врачом, пациентом и его родственниками, освещены биоэтические и правовые проблемы (умирания и смерти, репродукции человека, новых генетических технологий), даны правила проведения биомедицинских исследований. Изложены современные вопросы биоэтики, связанные с развитием трансплантации, а также социальной этики медицины.

На основе данных современной психологической науки и диалектико-материалистической методологии понимания личности проанализированы индивидуально-психологические особенности личности врача-интерниста с учетом специфики его профессии. Показано значение психо-эмоциональных состояний врача при общении с больными, проанализированы объективные причины врачебных ошибок. Уделено внимание вопросам взаимосвязи индивидуальных особенностей личности врача с достижениями научно-технического прогресса.

Рассмотрена одна из центральных проблем медицинской этики - ошибки в профессиональной деятельности врача. Проведен словарный анализ слов "невежество" и "халатность". Проанализированы существующие классификации врачебных ошибок. Рассмотрены некоторые юридические аспекты этой проблемы.

Обоснована ключевая роль провизоров и фармацевтов на пути к повышению лояльности, конкурентоспособности, прибыльности и рентабельности современных аптек. Аргументировано значение социально-психологических и этических принципов взаимодействия работников аптек в конструктивном решении конфликтов. Проанализированы основные факторы и обстоятельства, при которых возникают конфликты в аптечных учреждениях. Выявлены наиболее распространенные факторы конфликтов между работниками аптек и посетителями, а также врачами и медицинскими сотрудниками. Определены социально-этические принципы взаимодействия провизоров и фармацевтов в конфликтных ситуациях. Разработана обобщенная модель поведения провизоров и фармацевтов в конфликтных ситуациях.

Рассмотрены особенности профессиональной деятельности и принципы медицинской этики в клинике детской неврологии. На основании данных литературы и собственных наблюдений проанализированы проблемы диагностики и медицинской этики в современной нейропедиатрии, в том числе вопросы, связанные с имитируемыми расстройствами (синдром Мюнхгаузена). Обоснована необходимость своевременной диагностики, широкого использования принципов биоэтики, психологической работы с детьми и их родителями, а также разработки соответствующих правовых норм в детской неврологии.

Досліджено процес розвитку нової науки - біоетики, що виникла як реакція на нівелювання цінності людського життя у результаті поглиблення загрози екологічної катастрофи, впливу нових біологічних і медичних технологій, обмеженого підходу щодо лікування хворих, кризи патерналістських стосунків "лікар - пацієнт". Розглянуто правові й медико-соціальні аспекти державного регулювання системи охорони здоров'я в Україні на засадах біоетики, основу яких складає принцип визначення людського життя як найвищої фундаментальної і недоторканої цінності. Прослідковано вплив біоетики на діяльність органів державного управління охороною здоров'я, зокрема у сфері запобігання розповсюдженню алкоголізму, ВІЛ-інфекції, наркоманії та забезпечення ресоціалізації залежних осіб. Продемонстровано ефективність урахування принципів біоетики у галузі експериментування над людиною, трансплантації органів, у питаннях демографії, захисту прав людського ембріону, запропоновано впровадження поліативного лікування як альтернативи пропагованої на Заході евтаназії. Обгрунтовано доцільність вивчення та необхідність створення комітетів з біоетики при медичних закладах. Розроблено робочу навчальну програму та методику викладання біоетики, встановлено можливість впровадження основних принципів нової науки у діяльність органів державного управління у межах їх компетенції.

Виявлено, що чинником продуктивної професійної соціалізації лікарів-терапевтів є підтримання позитивних (конструюючих) та попередження впливу негативних (деструктивних) стереотипів лікарсько-пацієнтської взаємодії. Вперше виокремлено рівні рефлексії стереотипів професійної діяльності лікарів-терапевтів: індивідуальний - суб'єктивне сприйняття стереотипу як наслідку індивідуальної професійної діяльності (стаж 1 - 2 роки); професійний - асоціювання стереотипу з узагальненими характеристиками усіх лікарів за умови ігнорування взаємозв'язку між власною терапевтичною діяльністю та професійними стереотипами (стаж більше 5-ти років). Доведено, що формування інтерактивного рівня рефлексії сприяє успішності соціалізації лікарів-терапевтів у галузі медичної діяльності.

Розглянуто сучасні етико-правові норми міжнародних і національних законодавчих актів, біотичні принципи біомедичних досліджень і експериментів на тваринах. Описано відповідні форми документів, які мають надаватися головним дослідником до комітету з етики для проведення первинної біоетичної експертизи. Обгрунтовано можливості подальшого моніторингу за дотриманням етико-правових норм у біомедичних дослідженнях, які тривають.

Рассмотрены современные этико-правовые нормы международных и национальных законодательных актов, биотические принципы биомедицинских исследований и экспериментов на животных. Описаны соответствующие формы документов, которые должны подаваться главным исследователем в комитет по этике для проведения первичной биоэтической экспертизы. Обоснованы возможности дальнейшего мониторинга за соблюдением этико-правовых норм в биомедицинских продолжающихся исследованиях.

Висвітлено діагностичну роль першого контакту з хворим у контексті взаємодії феноменологічної та динамічної діагностики, аналізу взаємодії між хворим та лікарем. Увагу приділено методам пізнання хворого й узагальнення одержаних даних, зокрема, клініко-описовому (феноменологічному) методу, розумінню, психодинамічному методу, інструментальним дослідженням мозку у психіатрії, нейробіологічним методам. Розглянуто питання про встановлення контакту та завоювання довіри, конфіденційність, збір інформації про пацієнта, його психічний статус і попередній діагноз. Розкрито структуру та методику проведення первинного психіатричного інтерв'ю, його етичні аспекти.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної біологічної етики, біобезпеки, етики біомедичного експерименту та медичної практики. Проаналізовано біоетичні аспекти використання генетично модифікованих організмів у харчуванні населення, морально-етичні проблеми використання стовбурових клітин, питання застосування методу культури клітин у токсикологічному експерименті. Наведено інформацію про біобезпечні технології в рослинництві. Розкрито роль біоетики та нооетики у системі вищої медичної освіти.

Рассмотрены актуальные проблемы современной биологической этики, биобезопасности, этики биомедицинского эксперимента и медицинской практики. Проанализированы биоэтические аспекты использования генетически модифицированных организмов в питании населения, морально-этические проблемы использования столбовых клеток, вопросы применения метода культуры клеток в токсикологическом эксперименте. Дана информация о биобезопасных технологиях в растениеводстве. Раскрыта роль биоэтики и нооэтики в системе высшего медицинского образования.

Наведено результати філософсько-методологічного аналізу біоетики як світоглядної концепції, кентаврового постнекласичного знання та нормативно-ціннісної системи, які зорієнтовані на гармонізацію відносин "людина - природа" та "суспільство - довкілля". Досліджено філософсько-методологічні проблеми біоетики, філософсько-світоглядні та соціокультурні передумови її формування, тенденції й етапи розвитку, описано структурну організацію. Розроблено концепцію глобальної біоетики, в якій інтегровано завдання медичної й екологічної етики у єдину мету збереження та розвитку життя з урахуванням етичних принципів. На підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників становлення теорії та практики біоетики обгрунтовано такі концептуальні засади біоетики: життя як неметафізична сутність, самоцінність представників життя, їх право на життя, життя як співтовариство представників життя. Доведено, що світоглядною теорією біоетики є концепція постнекласичної раціональності, а її теоретико-методологічним підгрунтям - принципізм, механізми конкретизації та генералізації моралі. Обгрунтовано твердження, що аксіологічний вимір біоетики визначається цінностями Просвітництва, які трансформуються сучасним контекстом біоетики.

Представлены результаты двух конкурсов медицинских работников противотуберкулезной службы (ПТС) на звание "Лучший по профессии", проведенных в Донецкой области в 2008 и 2010 гг. при технической и материальной поддержке Фонда Рината Ахметова "Развитие Украины". Конкурсы проводили в три этапа. Первый этап проходил на местном уровне с использованием разработанных критериев, второй - на базе Областной клинической туберкулезной больницы, третьим этапом было подведение итогов и награждение победителей. Для проведения 2-го этапа конкурсов сотрудники кафедры фтизиатрии и пульмонологии Донецкого национального медицинского университета разработали ситуационные задачи, тестовые задания и систему оценки уровня знаний с использованием компьютерных технологий. Установлено, что проведение конкурсов позволяет не только оценить уровень профессиональных знаний специалистов ПТС, выявить сильные и слабые стороны их подготовки по актуальным вопросам фтизиатрии, но и мотивировать их на дальнейшее повышение профессионального уровня.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) п3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто стосунки між пацієнтом, сім'єю і лікарем; проаналізовано їх взаємовідносини; визначено ролі у збереженні стану здоров'я сім'ї та її членів; наведено принципи діяльності лікаря загальної практики - сімейної медицини й наголошено на безперервному розвитку професійної майстерності сімейного лікаря.

Розкрито основні підходи до формування професійної компетентності майбутніх медичних працівників, розроблені відомими українськими вченими-лікарями XX ст. М. С. Коломійченком та О. С. Коломійченком.

Проаналізовано різні підходи до poзуміння предмета сучасної біоетики, її світоглядно-філософські основи; розкрито теоретико-методологічні засади біоетичної освіти як концептуальної складової професійної підготовки майбутніх аграріїв; висвітлено функції, методологічний потенціал та особливості практичної реалізації сучасної синергетичної парадигми біоетичної освіти.