Вивчено етіопатогенез бронхопневмонії телят у господарствах регіону. Розроблено комплексну терапію з одночасним включенням до раціону дефіцитних мікроелементів: Co, I, Se, Cu, Zn, Mn, яка забезпечує одужання тварин та скорочує терміни їх лікування.

Розглянуто зміни, що розвиваються в легеневій тканині під час хронічної рецидивної бронхопневмонії у телят. Аналіз патоморфологічних досліджень легень під час бронхопневмонії у телят свідчить про те, що хронічний її перебіг зумовлений негативним впливом медіаторів запального процесу на початкових стадіях захворювання. Використання протизапальної терапії в ході лікування таких телят має бути обов'язковим елементом комплексного лікування в разі гострого перебігу захворювання.

Установлено динаміку діаметра альвеол у частках легень поросят залежно від їх морфофункціонального статусу і віку. У добових тварин із пренатальною недорозвиненістю в легенях виявляється найменший діаметр альвеол, у порівнянні з аналогами, якщо володіють високим морфофункціональним статусом. До 5-добового віку поросят відбувається найінтенсивніше збільшення діаметра альвеол, а максимальних значень він досягає у 20-добових.

Показано високу терапевтичну ефективність антимікробних препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва, активно діючою речовиною яких є тилозину тартрат, під час лікування катаральної бронхопневмонії телят.

Наведено результати мікроскопічного дослідження паренхіми легень у клінічно здорових і хворих на гостру неспецифічну бронхопневмонію поросят. Відмічено, що патологічний процес уражує всі ділянки анатомічно різних часток легень тварин і має чисельний вогнищевий характер ураження. Відбувається загибель епітеліального покриву та оголення стінки бронхів. Спостережено клітинну інфільтрацію за колом бронха чи бронхіоли. У більш крупних бронхіолах помітно проліферацію епітелію; в деяких середніх бронхах - заміщення частини епітеліальних клітин келихоподібними клітинами. Одержано дані, які вказують на розвиток катарального запалення легень, що супроводжується розростанням сполучної тканини у найбільш уражених ділянках паренхіми.

Вивчено показники природної резистентності телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Виявлено імунодефіцитний стан у хворих тварин: зниження активності клітинних і гуморальних факторів захисту організму. Експериментально обгрунтовано застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 для профілактики захворювань на катаральну бронхопневмонію у телят.

Вивчено динаміку показників, що характеризують стан білкового обміну та системи гемостазу у разі бронхопневмонії у телят, розроблено комплексні методи її лікування. Встановлено розвиток дисбалансу між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові, що призводить до нагромадження в просвіті альвеол, фібрину і порушення мікроциркуляції крові, а пригнічення її інгібіторного потенціалу збільшує можливість деструктивного впливу протеїназ різного походження в легеневій тканині, передусім у випадку гострого перебігу захворювання. На підставі результатів проведених досліджень обгрунтовано необхідність використання протизапальних засобів у комплексному лікуванні тварин. Доведено високу ефективність інтраплеврального введення диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину та внутрішньом'язового - флуніксинмеглюміну. Встановлено, що протизапальна терапія сприяє відновленню вмісту білків "гострої фази", S-фракції, Ig G і Ig A та активності плазміну, а також зменшенню кількості фібриногену.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив показників природної резистентностісвиней у взаємодії з різними параметрами мікроклімату приміщень (температури, вологості повітря) на відтворні функції свиноматок великої білої та ландрас порід за умов чистопородного розведення та схрещування, динаміку живої маси та інші показники росту, морфологічні та біохімічні показники крові, захворюваність на респіраторні хвороби свиней різних генотипів, особливості їх росту та розвитку за несприятливого та сприятливого перебігу пневмонії, економічні показники виробництва продукції свинарства. З'ясовано вплив абіотичних факторів на відтворні функції свиноматок. Вивчено ріст свиней різних генотипів в онтогенезі, формування гематологічних показників, прояв респіраторних захворювань, основних показників природної резистентності свиней у перебігу пневмонії. Розвинуто питання впливу сприятливого перебігу цієї хвороби на ріст свиней у різні періоди онтогенезу, гематологічні показники та показники природної резистентності.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення ліпідного складу мембран еритроцитів венозної й артеріальної крові клінічно здорових телят і вмісту у них 2,3-дифосфогліцерату обгрунтовано більш стійкий зв'язок кисню з гемоглобіном у венозній крові та менш стійкий - в артеріальній. Збільшення кількості "молодих" еритроцитів у крові хворих на бронхопневмонію телят на початкових стадіях захворювання у порівнянні з клінічно здоровими, та інтенсивне зростання популяції "старих" клітин у разі подальшого розвитку патології характеризує виснаження компенсаторних можливостей кісткового мозку у тварин з тяжким ступенем перебігу бронхопневмонії. Зазначено, що зростання концентрації гемоглобіну (метгемоглобіну) у крові хворих на бронхопневмонію телят є, очевидно, наслідком зниження активності антиоксидантних процесів в еритроцитах крові та в органах. У хворих телят виявлено зміни ліпідного складу мембран еритроцитів (зменшення загального вмісту ліпідів) і стехіометричного співвідношення між холестеролом і фосфоліпідами у мембранах, що вказує на порушення білково-ліпідних зв'язків бішару та призводить до зниження стійкості червоних клітин крові. Зростання активності 2,3-дифосфогліцератного шунту гліколізу еритроцитів є компенсаторним механізмом наростаючої гіпоксичної гіпоксії. Встановлено негативний вплив амоксициліну тригідрату на систему еритрону: зменшується вміст ліпідних компонентів і порушується їх співвідношення у мембранах еритроцитів, що відбивається на білок-ліпідних зв'язках бішару; розвивається гіпохромна анемія, що спричиняє наростання гіпоксії, порушується сечовиноутворювальна функція печінки та знижується функціональна здатність ниркових клубочків.

Встановлено, що на території північно-східного регіону України респіраторні хвороби свиней посідають друге місце (після шлунково-кишкових) в загальній їх патології. Вперше удосконалено схему обстеження свинопоголів'я неблагополучних господарств за моно- й асоційованими респіраторними хворобами. Створено методику лабораторних досліджень патологічного матеріалу від тварин, хворих на пневмонію. Розроблено схему визначення та диференціації даної патології відповідно до етіології захворювання. Виділено 260 культур, зокрема пастерел (27,7 %), бордетел (20,8 %), мікоплазм (19,2 %) у процесі вивчення патологічного матеріалу з 19-ти господарств Сумської, Полтавської та Чернігівської областей України. У деяких випадках виявлено культури сальмонел, ешерихій, дипло- та стафілококів, актинобацил та інших мікроорганізмів, патогенних та апатогенних для лабораторних тварин. З метою попереднього визначення епізоотичного статусу поголів'я за пневмоніями досліджено сироватки хворих свиней у СКРА та РА. Для уточнення діагнозу та загальної епізоотичної ситуації проведено бактеріологічні обстеження. Встановлено найбільшу поширеність асоційованої форми перебігу пневмонії свиней серед 19-ти господарств Сумської, Полтавської та Чернігівської областей України, що становить 63,2 % від загального числа пневмоній бактеріальної етіології.

Досліджено фармакологічну дію ехінацеї композитум та коензиму композитум на інтактних і хворих на катаральну бронхопневмонію телят. Уперше на інтактних і хворих тваринах досліджено вплив даних гомеопатичних препаратів на морфологічні показники крові, рівень мікроелементів (Сo, Cu, Fe та Mn), активність ферментів (концентрацію церулоплазміну, активність каталази), стан клітиної та гуморальної ланок імунітету. Встановлено високу терапевтичну ефективність досліджуваних препаратів. З'ясовано, що ехінацея композитум і коензим композитум не проявляють побічної дії на організм інтактних телят, а активізують еритропоез та коригують показники клітинного й гуморального імунітету. Виявлено, що у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, на період клінічного одужання після застосування гомеопатичних препаратів морфологічні показники крові були в межах норми, вміст гемоглобіну - вірогідно вищим на 13,71 %, кількість еритроцитів - на 29,05 %, еозинофілів - на 13,33 %, рівень марганцю вірогідно зменшився на 13,3 %, активність каталази була підвищена на 10,79 %, показники клітинного й гуморального імунітету нормалізувались; фагоцитарний індекс на 8 % був нижчим, індекс навантаженості - на 6 %, рівень IgA - на 7 %, титр гетерофільних аглютинінів (ТГА) вірогідно зменшився на 17,07 % у порівнянні зі здоровими тваринами.

  Скачати повний текст

Вивчено джерела та резервуари збудників інфекції, механізми та фактори передачі збудників інфекції, а також фактори, які впливають на сприйнятливість тварин. Встановлено склад асоціацій умовно патогенних мікроорганізмів, які виділяються від хворих корів, телят, синантропної птиці, гризунів, зовнішнього середовища, одягу персоналу, предметів догляду за тваринами та посуду. Одержано нові дані щодо ролі гризунів і синантропної птиці в епізоотичному процесі у разі захворювань великої рогатої худоби, викликаних умовно патогенними бактеріями. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на інтенсивність розвитку пневмоентеритів телят. Показано, що у разі застосування рибомунілу у схемі комплексної профілактики пневмоентеритів телят зменшується захворюваність та збільшується збереженість новонароджених телят.

Визначено зміни показників, що характеризують обмін ліпідів і стан біополімерів сполучної тканини у сироватці крові та сечі клінічно здорових поросят 1-, 2- та 4-місячного віку. Встановлено зміни показників, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів у сироватці крові та сечі поросят, хворих на бронхопневмонію. Досліджено окремі ланки патогенезу та встановлено роль біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів за пронхопневмонії поросят. Розроблено комплекс інформативних біохімічних тестів, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів, для оцінки ефективності лікування поросят, хворих на бронхопневмонію.

Встановлено, що ензоотична пневмонія і актинобацилярна плевропневмонія займають значне місце в інфекційній патології респіраторних хвороб свиней. Підведено підсумок 4-річної дослідницької роботи з визначення реального стану розповсюдження вказаних хвороб шляхом дослідження сироваток крові свиней в ІФА. Проаналізовано результати 606 досліджень в ІФА сироваток крові свиней та кабанів із 8 господарств 8 областей України.

Дослідженнями встановлено, що застосування антибактеріального препарату "Лораксон" для лікування пневмоній у собак супроводжується нормалізацією клінічного стану хворих тварин та окремих морфологічних і біохімічних показників крові. Після введення препарату "Лораксон" внутрішньом'язово, в дозі 30 мг/кг, двічі па добу впродовж 7 діб у хворих собак покращується загальний стан, відновлюється апетит та зникає лихоманка на другу добу. Кількість лейкоцитів зменшується до меж показників клінічно здорових тварин, нормалізуються показники білкового обміну, а саме, вмісту загального білку та частки глобулінів, на сьому добу.

Описано імовірно причинно-наслідковий зв'язок між соціальним стресом і розвитком бактеріальної пневмонії у чорноморської афаліни, що утримується в неволі. Діагноз бактерицидна пневмонія був поставлений за сукупністью ряду чинників: лейкоцитоз, паличкоядерні зрушення на 24 %, Staphylococcus epidermidis і Klebsiella pneumoniae у видихуваному повітрі. Паралельний прийом максипіму й амікацину в емпіричній фазі, прийом кларитроміцину та цефуроксину в першій фазі та цефадроксилу в другій фазі етіотропної терапії супроводжувалися повним придушенням патогенної мікрофлори. Застосування антибіотикотерапії в даному клінічному випадку було виправданим, незважаючи на прояв побічного ефекту - розвиток анемії. Зроблено припущення, що розвиток анемії в більш пізні фази пневмонії є компенсаторним механізмом, який прискорює регенерацію легеневої тканини.

Описана вероятная причинно-следственная связь между социальным стрессом и развитием бактериальной пневмонии у содержащейся в неволе черноморской афалины. Диагноз бактерицидная пневмония поставлен по совокупности ряда факторов: лейкоцитоз, палочкоядерный сдвиг на 24 %, Staphylococcus epidermidis и Klebsiella pneumoniae в выдыхаемом воздухе. Параллельный прием максипима и амикацина в эмпирической фазе, прием кларитромицина и цефуроксина в первой фазе и цефадроксила во второй фазе этиотропной терапии сопровождались полным подавлением патогенной микрофлоры. Применение антибиотикотерапии в данном клиническом случае было оправданным, несмотря на проявление побочного эффекта - развитие анемии. Сделано предположение, что развитие анемии в более поздние фазы пневмонии является компенсаторным механизмом, ускоряющим регенерацию легочной ткани.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.232

Рубрики:

Бронхопневмонії тварин

Шифр НБУВ: Ж69783 Пошук видання у каталогах НБУВ