Експериментально доведено вплив різного рівня протеїнового та амінокислотного живлення курей на концентрацію сечової кислоти в сироватці крові. Установлено, що надлишкове споживання птицею сирого протеїну, триптофану, аргініну та цистину призводить до розвитку сечокислого діатезу. Визначено, що ефективним методом профілактики хвороби є зниження в раціонах на 20 - 25 % від норми вмісту зазначених препаратів. Уперше доведено профілактичну дію у разі лікування сечокислого діатезу в курей вітчизняного ферментного препарату мікробіологічного синтезу - мацеробациліну ГЗх, запропоновано його дозування та регламент згодовування. Розроблено новий метод профілактичної терапії захворювання з застосуванням композиції гесаметилентетраміну та токоферолу ацетату.

Проаналізовано захворюваність курей за умов птахівничих господарств. Уперше в Україні вивчено комплексну дію гумату натрію на неспецифічну резистентність і морфологічні зміни в органах імунної системи в онтогенезі у курей породи білий леггорн. Доведено практичну доцільність використання гумату натрію в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла як фізіологічно адекватної в разі промислової технології вирощування курей.

  Скачати повний текст

Описано захворювання індиків незаразної, інфекційної й інвазійної етіології, які поширені в господарствах усіх форм власності. Особливу увагу приділено хворобам індиків і різним патологіям авітамінозів. Проаналізовано особливості інфекційних, вірусних і паразитарних хвороб, патологій, спричинених грибами, а також організаційно-господарські заходи в галузі індиківництва. Наведено характеристику збудників і висвітлено клінічні ознаки хвороб, відповідні патологоанатомічні зміни, патогенез та методи діагностики з диференціацією, а також заходи протидії та профілактики захворювань в контексті сучасних досягнень науки та практики.

Розглянуто причини та передумови захворювань птахів (ЗП). Подано інформацію про збудників, клінічні та патологоанатомічні прояви, патогенез ЗП. Описано методи діагности, специфічної профілактики та ліквідаціції ЗП, а також способи оздоровлення неблагополучних птахівничих господарств. Розглянуто ветеринарно-санітарні заходи під час інкубації яєць і вирощування здорового молодняка курчат, індичат, каченят, гусенят. Висвітлено питання гігієни утримання та годівлі дорослих птахів. Подано інформацію про такі ЗП, як жовтковий перитоніт, закупорка зоба, жирове переродження печінки, запалення клоаки, респіраторний мікоплазмоз, стафілококоз, аспергільоз. Увагу приділено особливостям діагностики та лікування інфекційної бурсальної хвороби курей, а також дрепанідотеніозу, гіменолепідозу, філікольозу, гангулетеракозу качок і гусей.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855.61 + П871.61-7

Рубрики:

Хіміотерапевтичні ветеринарні засоби

Хвороби сільськогосподарської птиці

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано порівняльну характеристику шкаралупи яєць птиці та безхребетних тварин. Розглянуто морфологічні, фізіологічні та біохімічні характеристики захисних структур яєць сільськогосподарської птиці (шкаралупи, над- та підшкаралупних оболонок). Проаналізовано зміни морфологічних параметрів захисних структур яєць птиці різних порід та кросів у різні періоди яйценосності, отриманих від здорової та хворої птиці за патологій різної етіології, недотриманні правил ветеринарно-санітарного благополуччя й утримання птахів тощо. Подано морфологічні параметри захисних покриттів дезинфікуючих речовин, що використовують для передінкубаційної обробки яєць. Запропоновано оригінальні розробки, в першу чергу технологія "штучної кутикули" ARTICLE (ARTIficial cutiCLE). Описано хімічні методи обробки інкубаційних яєць.

Вивчено вплив ацетату свинцю на макроелементний склад сироватки крові курей-несучок. Встановлено, що надходження токсиканту в дозах 75, 150 і 300 мг/кг корму за умов хронічного експерименту призводить до вірогідного зниження рівня загального кальцію, неорганічного фосфору, магнію, натрію та калію в сироватці крові у курей-несучок.

Вперше в Україні проведено комплексний моніторинг рівня та структури генетичного тягаря у популяціях різних видів, порід, ліній та кросів сільськогосподарської птиці.Проведено порівняльний аналіз різних порід і кросів сільськогосподарської птиці за показниками рівня генетичного тягаря морфологічних аномалій. Визначено спектр вад ембріонального розвитку курей, перепелів, індиків, домашніх та мускусних качок і гусей. Встановлено частоти найбільш розповсюджених аномалій у породах і кросах сільськогосподарської птиці. Обгрунтовано необхідність проведення оцінювання рівня генетичного тягаря у сучасних порід і кросів сільськогосподарської птиці. Визначено середньовидові значення рівня генетичного тягаря для курей, індиків, перепелів, гусей, качок, які дозволяють генетичну "безпеку" кожної конкретної популяції виду. Проведено порівняння спектру вад і прояву аналогічних морфологічних аномалій у різних видів свійської птиці, що дозволило виявити паралелізм ознак у споріднених видів, який добре узгоджується з законом гомологічних рядів у спадковій мінливості М. І. Вавілова (1967).

Спектр применения морфолиний 2-[5-(пиридин-4-ил)-1,2,4-триазол-3-илтио]ацетата для лечения и профилактики болезней птицы очень широк. Используется в условиях промышленного птицеводства как для молодняка, так и для взрослой птицы. Основные показатели для применения препарата в птицеводческом секторе: активация общей резистентности, повышение сохранности, роста и развития поголовья молодняка, уменьшение влияния различных стрессовых ситуаций, усиление иммунного ответа на вакцины, профилактика заболеваемости птицы в условиях угрозы вспышки инфекций.

Висвітлено стан ветеринарного забезпечення галузі птахівництва, епізоотичну ситуацію окремих хвороб птиці, проблеми ветеринарного забезпечення галузі та шляхи їх вирішення.

Запропоновано з метою удосконалення методів одержання кон'югатів антитіл з пероксидазою хрону для імуноферментного аналізу використовувати комбінацію іонообмінної хроматографії, гельфільтрації, імунохімії, оскільки одержані препарати мають високу ензимологічну активність. Це надало можливість застосовувати їх у імунологічному аналізі для діагностики захворювань великої рогатої худоби та птиці.

Предложено с целью совершенствования методов получения конъюгатов пероксидазы хрена с антителами для иммуноферментного анализа использовать комбинацию ионообменной хроматографии, гель-фильтрации, иммунохимии, поскольку полученные препараты показали высокую энзимологическую активность. Это позволило применить их для диагностики заболеваний крупного рогатого скота и птицы.

Для лікування і профілактики дисбактеріозу в птахівництві дедалі більшої популярності набуває застосування пробіотиків на основі нормальної мікрофлори птахів з використанням перспективних штамів. Метою роботи був біотехнологічний аналіз даних щодо складу і функцій мікрофлори різних біотопів сільськогосподарської птиці. Одним із біотехнологічних методів для вивчення бактеріальної мікрофлори птахів є метод прижиттєвого бактеріологічного контролю - дослідження групових проб свіжого посліду. Під час аналізу мікрофлори кишечника птиці ідентифікують лише 60 - 70 % мікроорганізмів. Показано, що нормальна мікрофлора птиці виконує захисну функцію, оскільки колонізується на приепітеліальній кишковій зоні, активно конкурує за джерела живлення, має ширший набір ензимів, а також синтезує низку екзометаболітів, що виявляють антагоністичну дію щодо патогенних і умовно патогенних транзиторних мікроорганізмів. Для поліпшення сучасної технології вирощування різних кросів птахів із високим генетичним потенціалом необхідним є повне розуміння ролі ендогенної мікрофлори в організмі сільськогосподарської птиці. З'ясовано, що як джерело пробіотичних штамів краще використовувати шлунково- кишковий тракт курей-несучок та/або здійснювати відбір групових проб з їх свіжого посліду. При цьому найкращими пробіотичними властивостями характеризуються мікроорганізми родів Bifidobacterium та Lactobacillus. Ці результати можна використовувати для відбору перспективних штамів з метою створення комплексного пробіотика.

Мета роботи - вивчити кількісний склад мікроорганізмів за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці. Викладено результати мікробіологічного моніторингу та вивчено кількісний склад мікроорганізмів за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Миколаївській і Вінницькій областях упродовж 2012 - 2016 рр. Досліджували динаміку особливості мікробіоценозу організму птиці за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання залежно від форми перебігу. Аналіз результатів бактеріологічних досліджень вказує на тенденцію до високого зростання мікробіоценозу. З'ясовано, що найчастіше із патологічного матеріалу виділяли мікрофлору такого складу: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Proteus vulgaris, Streptococcus zooepidemicus, Citrobacter amalonaticus, Erysipelothrix rhusiopathiae, Klebsiella pneumoniae. Варто зазначити, що найпоширенішими були такі види мікроорганізмів: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis та Proteus vulgaris, серед них перше місце посіла Escherichia coli, яка становила біля 40 %. З'ясували, що симптомокомплекс за мікст-захворювання є патогномонічним для кожного описаного перебігу захворювання і характеризується: у молодняку - сповільненням реакції на зовнішні подразники, судомними скороченнями м'язів, проносними явищами; у дорослої птиці - септичними процесами. Характерними патолого-анатомічними зміна у дорослої птиці були септицемія та геморагічний діатез, а в молодняку - кон'юнктивіт, гідроперикардит, катаральна бронхопневмонія, перигепатит, катаральний ентероколіт. Встановлено, що значна кількість мікрофлори була виділена за гострого перебігу, сягала до 46 %, за частотою виділення превалювали такі види мікроорганізмів: Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Enterococcus faecalis. При хронічній формі мікст-захворювання склад мікрофлори становив у середньому 45 %, домінантними були Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus.

Досліджено біологічно активні компоненти та фармако-токсикологічні властивості імуностимулювального препарату на основі пептидогліканів. Уперше проведено фармако-токсикологічне дослідження біологічно активного препарату "Біовір-П", виготовленого на основі пептидогліканів різних штамів молочнокислих бактерій. Вивчено якісний і кількісний склад амінокислот, органічних кислот, вітамінів групи В та стабільність препарату. Експериментально встановлено ефективну імуностимулювальну дозу і вивчено вплив Біовіру-П на гематологічні, біохімічні та імунологічні показники лабораторних тварин. Доведено здатність Біовіру-П посилювати фактори неспецифічної резистентності організму та підвищувати ефективність вакцинації проти вірусних захворювань птиці. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність застосування Біовіру-П під час вирощування бройлерів. Доведено ефективність Біовіру-П за умови спонтанного аурофузаринотоксикозу курей-несучок. Зокрема, на основі вивчення динаміки імунологічних, гематологічних показників та дослідження активності антиоксидантної системи крові встановлено взаємозв'язок позитивних змін під час оздоровлення курей-несучок. На основі проведених досліджень розроблено методичні рекомендації "Застосування препарату "Біовір" у птахівництві" та розроблено технічні умови України на препарат "Біовір-П".

Відображено результати досліджень клінічних і метаболічних порушень в організмі індичат з сечокислим діатезом в умовах екстенсивної технології їх вирощування та розроблено метод профілактики і лікування індичат з цією патологією з використанням комплексного мінерального препарату Індикамін. Розроблено новий ветеринарний препарат Індикамін на основі лактатних сполук макро- і мікроелементів, пребіотика Триман-П та адсорбента. Установлено, що пребіотик Триман-П у дозі 0,5 мг/л води не має токсичної дії на шлунково-кишкову мікрофлору та стимулює її ріст. При цьому відзначено поліпшення перетравлення корму та всмоктування поживних речовин у шлунково-кишковому тракті індичат. Установлено, що застосування препарату Індикамін у кількості 2,0 г/кг корму, є ефективнішим засобом лікування хворих на сечокислий діатез індичат, порівняно із застосуванням препарату Аллопуринол у дозі 10 мг/кг маси тіла, що проявляється поліпшенням загального стану індичат, нормалізації морфологічних і біохімічних показників крові. Більшість клінічних, морфологічних та біохімічних показників крові відновлюється в організмі хворих на сечокислий діатез індичат уже протягом перших 14 діб, а повне одужання настає на 21 добу лікування індичат. Застосування індичатам місячного віку впродовж 30 діб препарату Індикамін у кількості 1,0 г/кг корму попереджає виникнення в них сечокислого діатезу та є ефективним методом профілактики цієї патології. Це дає підстави рекомендувати препарат Індикамін до застосування у ветеринарній медицині для лікування індичат з сечокислим діатезом.

Наведено результати досліджень фармакокінетичних і фармакодинамічних властивостей доксицикліну гіклату (діюча речовина препарату польодоксин) та тилмікозину фосфату (діюча речовина препарату тилмокс 25 %) в організмі здорових і хворих на орнітобактеріоз курей-бройлерів. Показано значення фармакокінетичних і фармакодинамічних показників для вибору препарату з кращими протимікробними властивостями та терапевтичною ефективністю. Подано інформацію про поширенння орнітобактеріозу, морфологічні та культуральні властивості збудника.