Проанализировано состояние рыбохозяйственного комплекса (РХК) Украины и освещены перспективы его развития в контексте ведущих рыбодобывающих регионов. Дана оценка потенциала и перспектив развития РХК Одесской области, определены причины кризисного состояния рыбного хозяйства в данном регионе, обоснован вариант развития, опирающийся на приоритет эксплуатации природно-ресурсного потенциала внутренних водоемов и аквакультуры. С использованием формального статистического подхода получены прогнозные оценки добычи рыбы предприятиями данного региона на период до 2015 г.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований различных механизированных технологических процессов рыбного и сельского хозяйства, подъемно-транспортных машин, а также горного и металлургического производства. Описана методика расчета характеристик гребного винта и применения струйной механизации для уменьшения кавитационной эрозии. Рассмотрены задачи определения потребностей в топливе для обеспечения работы судов и предприятий флота. Проанализированы механические свойства сварных соединений судокорпусных конструкций. Проведена оценка эффективности применения демпфирующих устройств в системе подвеса груза.

Індекс рубрикатора НБУВ: П722.0

Рубрики:

Рибні запаси. Продуктивність водойм

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П722.11

Рубрики:

Розвідування гідроакустичними приладами

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что сочетание различных природных условий (мелководье, опресненность, свободная связь с открытыми водами, обилие поступающих с суши биогенных веществ и т. д.) определили большое биологическое разнообразие обитателей северо-западной части Черного моря за счет присутствия в составе ихтиофауны и ее кормовой базы морского, солоновато- и пресноводного элементов фауны и флоры, а также высокую биологическую продуктивность. В формировании кормовой базы рыб прямо или косвенно участвуют фито- и зоопланктон, макрозоо- и мейобентос. Запасы рыб в северо-западной части Черного моря и их кормовая база претерпевают во времени различные изменения, связанные с естественными природными процессами и антропогенной деятельностью.

Ключ. слова: промысловый запас, вылов, промысел, Черное море
Індекс рубрикатора НБУВ: П722.0(922.8)

Рубрики:

Рибні запаси. Продуктивність водойм

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты анализа статистических данных об объемах мирового вылова и искусственного воспроизводства водных живых ресурсов в XX - начале XXI веков. Особое внимание уделено последним 10 - 15 годам. Подчеркнуто, что с середины 90-х гг. по настоящее время ежегодный прирост объемов производства гидробионтов происходит исключительно за счет аквакультуры. В 2004 г. уровень потребления водных организмов животного и растительного происхождения достиг 155,8 млн т, из которых 38,1 % приходится на долю аквакультуры.

Показано влияние тралового промысла на донные сообщества в районе Керченского предпроливья Черного моря, где к 1990 г. было опустынено 87 % обследованной акватории. В результате опустынивания из сообщества исчезают почти все виды губок и асцидий, многие виды полихет. По мере разрушения донного сообщества в трофической структуре снижается роль сестонофагов и в то же время увеличивается роль видов, собирающих детрит с поверхности грунта. Более половины всех изменений в видовом богатстве, численности и около половины изменений, происходящих в биомассе макрозообентоса, связано с продолжительностью воздействия донного тралового промысла и глубиной.

В последние 30 - 40 лет пресс антропогенного воздействия на черноморскую экосистему и, прежде всего, ее прибрежные регионы по своим негативным последствиям все чаще оказывается сопоставим с масштабами глобальных геологических процессов. Одним из важнейших антропогенных факторов, влияющим на состояние экосистемы в целом и состояние запасов промысловых организмов в частности, является промышленное рыболовство, о котором, к сожалению, нередко умалчивают или не придают должного значения. На основе комплексного изучения многолетней динамики ряда промысло-биологических показателей рассмотрена роль промышленного рыболовства в структурно-функциональной перестройке черноморской экосистемы.

Рассмотрены проблемы несовершенства действующих в Украине природоохранных нормативных документов в отношении морских гидробионтов; на конкретных примерах показана необоснованность их применения.

Предложен количественный метод описания массовых скоплений криля по многолетним данным траловых и гидроакустических съемок. Достоверное оценивание запасов криля обеспечивается вероятностным методом площадей, требующим знания законов статистических распределений криля и естественных границ районов его равновероятных концентраций. Пространственному распределению плотности популяции криля свойственны смешанные законы статистических распределений в ареале его обитания, что потребовало приведения методик траловых и гидроакустических съемок концентраций криля, процедур обработки полученных результатов в соответствие с законами статистических распределений концентраций и правилами метрологии. Районирование ареала криля предложено выполнять на основании принципа равновероятных концентраций вместо традиционного принципа равновеликих концентраций. Выявлены метрологические особенности оценивания плотности популяции криля. Режим оценивания плотности популяции криля должен определяться достоверностью и допустимой погрешностью оценок запаса. Традиционные представления о системе наблюдений запасов криля должны быть дополнены: законами и параметрами статистических распределений плотности популяции криля; информацией об источниках ошибок средств и методов ее оценивания; стандартизованными методиками минимизации погрешностей оценивания с учетом биологических особенностей развития криля. Странам участникам Антарктического Соглашения предложено установить методические стандарты и единые критерии оценки параметров статистических распределений

плотности популяции криля, обеспечивающие минимальные погрешности процедуры оценивания. Достоверная оценка запасов криля требует совершенствования технических средств и систем наблюдения.

Представлены результаты анализа тралового промысла, тактики лова черноморского шпрота и визуальных наблюдений дна с помощью телевизионного робота и водолазов на шельфе Крыма. Установлено, что, несмотря на запрещение, в дневное время лов шпрота осуществляется пелагическими тралами в донном варианте. За тридцать лет тралового промысла в значительной степени пострадали поясные биоценозы мидии и фазеолины, что негативно отразилось на структурных и функциональных характеристиках всей прибрежной экосистемы. В результате сокращения количественных показателей макробентосных животных-фильтраторов, очевидно, значительно снизился уровень естественного биологического самоочищения вод, значимость макробентосных сообществ как важного звена в трофической цепи экосистемы, биоценозы мидии и фазеолины утратили свою пригодность для нагула и зимовки демерсальных видов рыб. В качестве первоочередных мер по восстановлению прибрежной экосистемы Крыма необходимо создать систему реабилитации прибрежных биоценозов, включающую постройку рифов, модулей биологической очистки среды и марикультурных хозяйств, увеличить площади запретных для тралового промысла прибрежных участков, при одновременном расширении рыболовного района в нейтральных водах.

Висвітлено питання еколого-правового регулювання суспільних відносин, які виникають внаслідок вилучення диких тварин із природного середовища для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Проаналізовано правові ознаки, що характеризують диких тварин як об'єкти відповідних правовідносин. Розкрито ознаки та поняття спеціального використання дикої фауни. Висвітлено критерії поділу вказаної діяльності на окремі різновиди. Досліджено питання про суб'єктний склад та юридичний зміст відповідних правовідносин. Узагальнено положення про підстави та процедури виникнення та припинення даних правовідносин. Розгянуто особливості правового регулювання суспільних відносин, які складаються у зв'язку зі здійсненням окремих різновидів спеціального використання дикої фауни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д221(922.8)0 + П722.1(922.8)

Рубрики:

Океанологія

Розвідування. Прогнозування чисельності

Шифр НБУВ: РА349136 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено сучасний стан рибного населення басейну річки Рось. Виявлено 33 види риб для басейну Росі, 8 з яких адвентивні (інтродуценти та саморозселенці). Встановлено, що кількість чужорідних видів протягом ста років поступово зросла за умов зменшення кількості аборигенних видів у таких екологічних групах, як придонні, реофіли, одноразово-нерестуючі. Виявлено збільшення числа видів, що проявляють активну турботу про потомство. На підставі аналізу даних перетворення встановлено, що найвагомішим фактором антропогенного навантаження на іхтіофауну Росі є гідробудівництво, а саме: зарегулювання стоку. Доведено, що найбільшим видовим різноманіттям в басейні характеризуються нижня та середня течія Росі, верхня течія та крупні притоки (Роська, Роставиця, Росава) нараховують менше видів риб. З'ясовано, що невеликі притоки верхньої Росі (Горіхова, Коса, верхів'я Кам'янки) мають найменшу кількість видів. На підставі порівняння п'яти аборигенних видів з басейну Росі та Дніпра виявлено відмінність ряду пластичних і меристичних ознак, що свідчить про наявність локальних популяцій риб басейну Росі. У 17-ти видів риб встановлено невеликі відхилення у будові, в основному в бічній лінії та плавцях. Доведено, що аборигенне рибне населення басейну Росі потребує більшої охорони, насамперед за рахунок збереження біотопів.

Розглянуто проблеми збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни басейну р. Дніпро. Наведено інформацію про систематику, екологію, поширення, природоохоронний статус і господарське значення таких основних аборигенних видів риб, як мінога українська, шип, стерлядь, лосось чорноморський, вугор річковий, синець, лящ звичайний, марена дніпровська.

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

Приведены результаты комплексной оценки современного состояния азово-черноморских промысловых биоресурсов (пелагических и демерсальных рыб, макрофитов, зообентоса), в том числе, по физиолого-биохимическим показателям, отношению к гипоксии, нефтяному и другим формам загрязнения морской среды. Показаны роль первичной продукции как основы промысловой продуктивности водоёма, а также значение зоопланктона как кормовой базы рыб и одновременно их пищевого конкурента. Обоснована роль микробиологического и паразитологического мониторинга в условиях искусственного выращивания миорских организмов. Приведена экотоксикологическая оценка состояния популяций массовых представителей ихтиофауны северо-западного шельфа Черного моря, обосновано применение биомаркеров и биоиндикаторов рыб для оценки их состояния в условиях загрязнения токсичными элементами.

Проаналізовано основні гідроекологічні наслідки, що виникають в результаті проектування й експлуатації водогосподарських споруд. Наведено основні негативні явища, які необхідно передбачити та виключити з систем водопостачання та водовідведення. Розглянуто гідроекологічні аспекти сільськогосподарського та рибного господарства та питання гідроекології у разі будівництва міст.

Розглянуто критерії якості вод, призначених для рибних господарств, і процеси, які впливають на якість природних водойм. Викладено основні поняття оцінки, прогнозу й управління якістю рибогосподарських вод. Висвітлено теоретичні положення про методи прогнозу й управління якістю рибогосподарських водойм. Досліджено особливості формування та трансформації речовин природного й антропогенного походження в річкових водах.