Наведено передумови створення штучних лісових насаджень робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) в Канівському Придніпров'ї, які за проведення лісомеліоративних заходів у боротьбі з ерозійними процесами насаджувалися за яружно-балковими системами та дніпровськими кручами. На початку XX ст. її почали широко використовувати при залісненні ділянок із сильно змитими грунтами, зокрема на крутих схилах ярів, по їх днищах та схилах зсувових терас. Штучно створені насадження Robinia pseudoacacia, крім грунтозахисної та водозатримувальної ролі, мали значний перелік корисних властивостей: джерело деревини, лікарська рослина, сировинна база для бджільництва. Відображено еколого-ценотичні особливості штучно сформованих насаджень та спонтанно утворених фітоценозів Robinia pseudoacacia. Сформовано перелік супутніх деревних, чагарникових та трав'янистих видів рослин медоносів і пилконосів екосистем Канівського природного заповідника, що зростають у штучних насадженнях Robinia pseudoacacia, які можуть мати також певне сировинне значення для бджільництва. Наведено дані фенологічних спостережень за початком її цвітіння на території Канівського природного заповідника впродовж останніх 50 років, де залежно від температурних умов в різні роки вона розпочинала цвісти в часовому діапазоні у 30 діб. Проаналізовано залежність медопродуктивності пасіки із постійним числом бджолосімей від окремих характеристик погодних умов упродовж останніх 10 років. Продуктивність медозбору із Robinia pseudoacacia не характеризується стабільністю у зв'язку із відмінностями погодних умов різних років. Відмічається незначна пряма позитивна залежність між кількістю отриманого меду та сумою середньодобових температур за другу та третю декади травня. Помірні кліматичні умови та різноманітність флори забезпечують високу якість продуктів бджільництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.1-468 + П491.551.08

Рубрики:

Яблуня

Шифр НБУВ: РА450790 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено особливості росту надземної частини дерев перспективних зимових сортів яблуні у зрошуваному насадженні на підщепі М.9 Т337, визначено вплив способу і строку обрізування на освітленість крони, показники росту і стану листкової поверхні, формування врожайності насаджень, товарні, фізичні та хімічні показники плодів. Удосконалено технологію вирощування плодів яблуні в насадженнях з контурним обрізуванням, зокрема після збору врожаю. Порівняно із зимовим обрізуванням вручну, контурне обрізування одразу після збору врожаю (з ручним доопрацюванням міждеревного простору взимку) потребує у 2,5 - 3,0 раза менших затрат праці, забезпечуючи на 2,0 - 8,5 % нижчу собівартість продукції й у 1,5 раза вищий прибуток; рентабельність виробництва яблук сорту Гала вища на 28 % пунктів, на 35 - сорту Джонаголд і на 27 % пунктів - Голден Делішес, порівняно з ручним зимовим обрізуванням.

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.2-264.15 + Р282.11

Рубрики:

Груша

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.2-264.15 + Р282.11

Рубрики:

Груша

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використовуючи метод теорії функціонала густини, наведено взаємодію між силіценовим нанолистом (Si-NS) і леткими органічними сполуками, які вивільняються з груш (Pyrus communis) на стадіях стиглості і перестиглості. Геометричну стійкість Si-NS вивчено зі структури фононного спектра. Електронну властивість Si-NS вивчено з енергетичної структури забороненої зони, і знайдено, що енергія забороненої зони дорівнює 0,46 еВ і має напівпровідникову природу. Результати показують, що адсорбція летких речовин, які вивільняються з груш на силіценовий нанолист, є в такому порядку: гексил ацетат - бутил ацетат - бутил бутират на стадії стиглості, в той час як на стадії перестиглості відмічається така послідовність адсорбції: оцтова кислота - етил ацетат - 1-бутанол. Характеристику адсорбції летких речовин, що вивільняються з груш на силіценовий нанолист, задокументовано з енергією адсорбції, зміною середньої енергії забороненої зони і переносом заряду Бадера. Окрім того, адсорбцію летких органічних сполук на силіценовий нанолист вивчено, використовуючи енергетичну зонну структуру, електронну густину разом з адсорбційними вузлами і спектр густини станів. Результати показали, що силіценовий нанолист можна використовати для розпізнавання якості груш.

Наведено результати оцінювання біологічних особливостей і господарської цінності 20-ти українських спонтанних клонів сорту Джонаголд в умовах Західного Лісостепу України. З'ясовано, що рослини більшості клонів на підщепі ММ.106 за параметрами належать до групи середньорослих. Найбільш адаптованими до умов Західного Лісостепу України виявилися клони ДП-14 і ДП-18. Комплексною стійкістю до збудників грибних хвороб відзначалися рослини ДП-6, ДП-12, ДП-13, ДП-14, ДП-15, ДП- 17. Усі спонтанні клони є триплоїдами, формують пилок низької життєздатності (4 - 7 %). Найвищу скороплідність виявили рослини клону ДП-14. Найурожайнішими у віці "ріст і плодоношення" виявилися клони ДП-1, ДП-7, ДП-15, ДП-17, ДП-18 та ДП-19. Високою товарністю, найпривабливішим виглядом, кращими смаковими якостями плодів і найвищою економічною ефективністю виробництва яблук виділилися клони ДП-1, ДП-3, ДП-17, ДП-18, ДП-19. Перспективними для виробничого випробування з подальшою реєстрацією у "Державному реєстрі сортів рослин ... ", як придатні для поширення в Лісостепу України, визнано клони ДП-14, ДП-17, ДП-18 і ДП-19, для використання в селекції як джерела певних ознак - ДП-3, ДП-5, ДП-8, ДП-11, ДП-13, ДП-14, ДП-16, ДП-17, ДП-18 і ДП-20.

Мета роботи - обгрунтування технології виготовлення ветеринарного крему зі срібла цитратом та дослідження впливу умов виготовлення на якість готового продукту. Матеріали та методи - дослідження проводили зі зразками крему, одержаними різними методами. Емульгування здійснювали за допомогою гомогенізатора Роlуtrоn SуstеmРТ 2500, Кіnеmаtіса АG (Швейцарія). Виготовлені зразки піддавали мікроскопічним та реологічним дослідженням. За допомогою реометра Rheolab QC, AntonPaar (Австрія) з використанням системи коаксіальних циліндрів C-CC27/SS установлено, що за сукупністю реологічних показників зразки крему суттєво не відрізняються і мають схожий профіль реологічної поведінки. Зразки мають низьку межу плину, розраховану за математичною моделлю Кассона, що свідчить про легке видавлювання з туби та нанесення на поверхню шкіри тварини. Найбільш стійкими до механічного впливу, виходячи зі значень в'язкості при нескінченній швидкості зсуву за Кассоном, були зразки, виготовлені за технологією повного змішування. Зразки, виготовлені за технологією інверсії фаз, мають меншу величину площі петлі гістерезису. Висновки: здійснено дослідження впливу технології виготовлення крему та швидкості емульгування на дисперсні та структурно-механічні показники, за якими встановлено, що при швидкості емульгування 5000 об/хв за технологіями повного змішування та інверсії фаз не спостерігається суттєвих змін. Досліджено вплив температури на стабільність дисперсної системи й установлено температурний інтервал, при якому рекомендовано здійснювати транспортування та фасування крему в туби.

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.1-486 + Л91-309.1/9

Рубрики:

Яблуня

Перероблення плодів і овочів

Шифр НБУВ: РА434627 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі багаторічних досліджень за виробничих умов висвітлено високу стартову ефективність запропонованої авторами екологічної енергоощадної технології інтенсивного грушевого саду довготривалого періоду експлуатації на насіннєвій підщепі з проміжною карликовою вставкою Пірогном у порівнянні з сучасними індустріально-реанімаційними садовими технологіями вирощування груші, що базуються на карликових айвових підщепах. Підтверджено високу конкурентоспроможність вказаної технологічної розробки перед традиційними існуючими: урожайність плодів високої якості у перші роки плодоношення сягає 35 - 56 т/га; технологія має екологічну спрямованість та надає змогу одержати значні енергетичні заощадження впродовж тривалого експлуатаційного періоду. Доведено, що випробувана у виробництві технологія надає можливість мінімізувати антропогенний вплив на виробничі процеси і на навколишнє природне середовище загалом завдяки високому біологічному потенціалу - життєздатності підщепи і конструкції дерева.

Вуглеводи, зокрема моноцукри, необхідні для нормального функціонування організму людини. Тому актуальним є пошук рослинних джерел доступних вуглеводів таких як глюкоза, фруктоза, арабіноза. Мета роботи - встановлення якісного складу та кількісного вмісту моноцукрів плодів глоду. Екстракцію полісахаридів з сировини проводили водою очищеною у співвідношенні сировина-екстрагент 1 : 10 та наступною обробкою фільтрату спиртом етиловим 96 %. Попередню ідентифікацію моноцукрового складу проводили методом паперової хроматографії (ПХ) після кислотного гідролізу. Якісний склад та кількісний вміст моноцукрів визначено методом газорідинної хромато-мас-спектрометрії на приладі Agilent 6890N/5973 inert, (Agilent Technologies, USA). Загальні моноцукри виділяли кислотним гідролізом з використанням 2 М кислоти трифторооцтової. Для екстракції вільних моноцукрів до перетертої у порошок сировини додавали суміш розчину метилового спирту з внутрішнім стандартом (розчин сорбітолу). В результаті хроматографування ПХ з вірогідними зразками в сировині було ідентифіковано глюкозу та фруктозу. При проведенні хромато-мас-спектрометричного дослідження встановлено присутність 5 вільних цукрів, з яких ідентифіковано глюкозу (2,02 мг/г), фруктозу (2,21 мг/г) та цукрозу (0,23 мг/г). Після кислотного гідролізу ідентифіковано арабінозу (1,82 мг/г), ксилолу (3,88 мг/г), манозу (4,25 мг/г), глюкозу (5,57 мг/г) та галактозу (1,31 мг/г). Висновки: встановлено моноцукровий склад плодів глоду. Найбільший вміст визначено для фруктози, глюкози та манози.

Викладено основи формування прибуткового сортименту зерняткових культур з урахуванням принципів зональності в розташуванні та сортооновленні. Висвітлено сучасні зони плодівництва, вимоги, яким повинні відповідати поширені та нові сорти, придатні для інтенсивних і суперінтенсивних насаджень. Узагальнено надбання у сфері сортознавства зерняткових культур, які сприятимуть поглибленому вивченню біологічних особливостей росту та плодоношення рослин, їх господарсько-цінних властивостей, об'єктивному оцінюванню ознак рослин та обгрунтованому добору кращих сортів для впровадження у промислові й аматорські сади в конкретних грунтово-кліматичних зонах.

Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми створення вихідного матеріалу глоду, зокрема з використанням біотехнологічної ланки для прискореного розмноження in vitro генотипів з цінними ознаками для подальшого включення їх у селекційний процес. Надано оцінку господарсько-цінних ознак видів і сортів глоду. Встановлено календарні дати цвітіння й дозрівання плодів, що дало змогу розробити програму схрещувань та способи зближення строків цвітіння генотипів з раннім та пізнім цвітінням. Встановлено закономірності динаміки посттравматичної регенераційної здатності впродовж вегетаційного періоду, її зв’язки з метеорологічними умовами та генотипом вивчених матеріалів. Виконано оцінювання зав’язування плодів від вільного запилення, інбридингу та міжвидової гібридизації внаслідок чого встановлено рівні самонесумісності, а також можливість пророщування гібридного насіння в рік схрещування. Відпрацьовано технологію мікроклонального розмноження глоду, що включає підбір і стерилізацію експлантів, введення їх у культуру in vitro, пророщування недозрілого гібридного насіння in vitro з попередньою його механічною скарифікацією; підбір живильних середовищ для розмноження і їх модифікацію для індукції ризогенезу; встановлення способів адаптації вкорінених пробіркових рослин до нестерильних умов ex vitro.

Рассмотрены технические характеристики системы для обработки яблок в контейнере электромагнитным полем миллиметрового диапазона. Применение данной системы для обработки яблок электромагнитным излучением позволить блокировать дыхание плодов в течение 6 - 7 месяцев их хранения.

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.1-486 + Л91-309

Рубрики:

Яблуня

Перероблення плодів і овочів

Шифр НБУВ: Ж101219 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити посухостійкість гібридів яблуні 'Видубицька плакуча' х сорти Malus domestica Borkh. у Лісостепу України, обводненість тканин, водоутримувальну здатність, загальний дефіцит води у листках та їх тургорисцентність. Оцінено посухостійкість 15 гібридів яблуні 'Видубицька плакуча' х сорти M. domestica з генофонду Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Гібридизацію було проведено для одержання декоративних форм яблуні з ознакою "плакучість", успадкованою від сорту 'Видубицька плакуча'. Найбільшу кількість води відзначено в листках гібридів В. п. х Хорошовка (56,8 %), В. п. х 1 - 22 (54,3 %), найменшу - в листках гібридів В. п. х Оранжеве (51,6 %), В. п. х Уральське наливне (50,0 %). Водний дефіцит у листках становив 15 - 25 %, що не призводить до летального пошкодження рослин. Найвищим відсотком утримання вологи характеризувалися В. п. х Хорошовка, а найнижчим - гібрид В. п. х Ренет Кокса Оранжевий. Висновок: найпосухостійкішими є гібриди В. п. х Хорошовка та В. п. х Луїза, менш стійкими - В. п. х Ренет Кокса Оранжевий, В. п. х Уральське наливне, В. п. х Антор, проміжне місце посідає гібрид В. п. х Уєлсі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.1-486 + Л91-309

Рубрики:

Яблуня

Перероблення плодів і овочів

Шифр НБУВ: Ж101219 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень впливу препаратів, які належать до IV класу небезпечності, на якість яблук. Встановлено вплив позакореневої обробки на динаміку змін споживчих показників яблук протягом періоду їх росту, розвитку та дозрівання. Визначено оптимальні терміни застосування Атоніку Плюс та Вапор Гарду. Доведено, що позакоренева обробка Атоніком Плюс перед другою хвилею опадання зав'язі та перед збором плодів поліпшувала товарні та споживчі якості, підвищувала лежкоздатність яблук і відсоток виходу товарних плодів після зберігання. Відзначено, що позакоренева обробка Атоніком Плюс у вищезазначені терміни сприяла вповільненню деструктивних змін у клітинній оболонці яблук під час зберігання за рахунок більш повільного переходу протопектину в розчинний. Зауважено, що позакоренева обробка насаджень яблуні Вапор Гардом, застосованим при першій хвилі опадання зав'язі та збором урожаю, підвищувала товарність і лежкість яблук, а також поліпшувала С-вітамінність та вміст сухих розчинних речовин у плодах. Проведено комплексне дослідження щодо визначення впливу фітостимулятора й антитранспіранта на функціональний стан рослин за комплексом фізіологічних методів. Досліджено вплив погодних чинників на формування та збереження показників якості плодів яблуні.

Вивчено та науково обгрунтовано вплив антиоксидантних композицій (АОК) на кінетику інтенсивності дихання за тривалого зберігання плодів яблуні. Встановлено, що обробка плодів яблуні АОК істотно зменшує кількість виділеного вуглекислого газу та біологічного тепла протягом усього періоду зберігання, незалежно від їх сортових особливостей.

Уперше в умовах Правобережного Лісостепу вивчено особливості росту та плодоношення дерев яблуні зимових сортів у зрошуваному насадженні на підщепі М.9 у віці повного плодоношення й удосконалено технологію вирощування насаджень яблуні визначенням оптимальних строків і способів обрізування дерев. Набуло подальший розвиток обгрунтування впливу способів і строків обрізування на рівень освітленості крони, ростові показники та продуктивність насаджень. Установлено економічну доцільність застосування контурного обрізування в насадженні інтенсивного типу сортів Голден Делішес та Джонавелд.