Викладено результати трирічних досліджень впливу азотних підживлень та інтенсивності використання (пасовищне і сінокісне) на динаміку видового складу, продуктивність та енергетичну ефективність травосумішей, різного строку достигання.

Викладено результати польових дослідів щодо продуктивності багаторічних бобових трав та їх сумішок при висіві сумісно з ярими капустяними і зерновими культурами.

Наведено результати багаторічних досліджень щодо сумісного вирощування кукурудзи, пайзи, суданської трави з зернобобовими та редькою олійною в системі зеленого конвеєра.

Наведено результати досліджень з вивчення подовження ефективної дії симбіотичного азоту багаторічних бобових трав шляхом підсіву різних видів у вихідні конюшино- і люцерно-злакові сіяні травостої. Зазначено, що заміна бобових компонентів шляхом ранньовесняного врізання їх у непорушену дернину на низинних луках Полісся України досить ефективна.

Оцінено продуктивність і протеїнову цінність нових перспективних травосумішок однорічних трав, у порівнянні з найбільш поширеною традиційною сумішкою гороху з ячменем і вівсом. За умови близьких показників за продуктивністю, нові мають вищу забезпеченість протеїном сухої речовини.

Наведено результати енергетичної ефективності заміни бобових у бобово-злакових травосумішах. Одержано позитивний ефект від заміни бобових за роками використання.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223-458

Рубрики:

Травосіяння. Польові та лучні трави

Шифр НБУВ: РА323347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати п'ятирічних польових дослідів з вивчення впливу різних способів безполицевого обробітку грунту на зміну показників родючості чорнозему типового, забур'яненість посівів, рівень симбіотичної активності вики, урожайність зеленої маси вико-вівсяної суміші. Наведено економічну й енергетичну оцінку ефективності різних способів безполицевого обробітку грунту у ході вирощування вико-вівсяної суміші. Визначено закономірності, які є основою для практичного застосування сизельного енергоозберігального обробітку грунту під вико-вівсяну суміш у системі обробітку грунту в зернопаропросапній сівозміні.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо підбору багаторічних лукопасовищних трав і травосумішок нових селекційних сортів (які достигають у різний час) для безперебійного надходження зеленої маси з пасовищ, одержання стабільних урожаїв корму з високим вмістом протеїну, оптимальним цукрово-протеїновим співвідношенням і зменшенням енергетичних витрат. Досліджено залежність поживності корму від зміни видового складу травостою за роками його використання. Наведено економічну й енергетичну оцінку створення та використання травостоїв. Рекомендовано вирощувати на темно-сірих опідзолених осушених гончарним дренажем грунтах нові сорти лукопасовищних трав та їх травосумішки, які забезпечують за умов атмосферного зволоження одержання 6,0 - 6,8 т/га сухої маси або 5,68 - 6,41 т/га кормових одиниць та 0,77 - 0,96 т/га перетравного протеїну з собівартістю 266 - 303 грн/га кормових одиниць.

На підставі порівняльної оцінки сіяних злакових, бобово-злакових травостоїв і перелогу визначено найкращі моделі лучних ценозів у процесі їх відтворення на колишніх орних землях з темно-сірими опідзоленими грунтами. Виявлено можливість прискореного формування перелогу шляхом підсівання насіння дикорослих лучних рослин під час відновлення лучних травостоїв на орних землях. Встановлено вплив агроекологічних факторів (типу травостою, системи удобрення, режиму використання) на особливості росту лучних рослин, трансформацію їх видової структури та продуктивність. Досліджено процес використання лучними травостоями ФАР і біохімічний склад корму за вмістом органічних речовин, макро- та мікроелементів і важких металів, визначено агрохімічні показники родючості грунту, нагромадження кореневої маси та симбіотичного азоту, баланс азоту, фосфору і калію та коефіцієнти їх використання з грунту та добрив, протиерозійну стійкість лучних ценозів. Встановлено, що найвищі показники продуктивності (94,7 - 112,4 ц/га корм. од.), використання ФАР (1,06 - 2,46 %), нагромадження симбіотичного азоту та найкращі показники якості корму, економічної та енергетичної ефективності забезпечує люцерно-злакова суміш. Виявлено позитивний вплив азотних добрив на продуктивність та якість корму на злакових травостоях.

  Скачати повний текст

Досліджено питання добору найбільш перспективних багаторічних травосумішок різних строків дозрівання з метою створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, які не є інтенсивно оброблювані, у зоні достатнього зволоження західного Лісостепу України. Досліджено вплив складу компонентів злакових і бобово-злакових травостоїв з різним співвідношенням компонентів на ботанічні показники, густоту та продуктивність, хімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин і поживних елементів, нагромадження рослинної маси протягом вегетаційного періоду, а також економічні й енергетичні показники їх вирощування. Установлено, що найвищі показники продуктивності, найкращі показники якості корму, а також економічної та енергетичної ефективності забезпечують бобово-злакові травосумішки. Установлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності.

Встановлено рівні нагромадження нітратів і важких металів в урожаї вико-вівсяної сумішки, кормових буряків і кормах, виготовлених з них, залежно від удобрення, фази росту та розвитку рослин. Висвітлено результати дослідних даних з вивчення динаміки перетравності сухої речовини зеленої маси, силосу та сіна вико-вівсяної сумішки, гички та силосу з гички кормових буряків у рубці великої рогатої худоби залежно від удобрення та фази росту та розвитку рослин. Проведено біоенергетичну та економічну оцінку вирощування вико-вівсяної сумішки та кормових буряків. На підставі результатів проведених досліджень надано агроекологічне та зоотехнічне обгрунтування оптимальних строків збирання кормових культур за умов їх вирощування з застосуванням органічного та органо-мінерального удобрення з метою одержання високоякісних і екологічно чистих кормів.

Наведено результати вивчення впливу норм внесення вапна та окремих видів органічних добрив на продуктивність конюшино-тимофіївкової суміші, якість корму, зміну агрохімічних і біологічних властивостей дерново-підзолистого грунту, економічної та біоенергетичної оцінки проведених агрозаходів за умов Передкарпаття України протягом 1996 - 1999 рр. Встановлено найбільш економічно вигідні та енергетично виправдані норми внесення вапна й окремих видів органічних добрив, які забезпечують оптимальні умови для росту та розвитку рослин конюшини лучної в конюшино-тимофіївковій суміші, що підвищують продуктивність травостою та якість корму.

Висвітлено питання удосконалення елементів енергоощадної технології вирощування кормових культур у зеленому конвеєрі за рахунок впровадження оптимальних систем удобрення та підбору високопродуктивних сумішок однорічних культур для весняних і післяукісних посівів. Проведено порівняння продуктивності сумішок, розглянуто особливості росту та розвитку їх компонентів у ланках зеленого конвеєра за умов застосування різних добрив. Досліджено вплив добрив на біохімічний склад та поживність кормів із сумісних посівів. Зроблено енергетичну та економічну оцінку вирощування сумішок однорічних культур. Наведено пропозиції щодо можливості розширення періоду використання ярих ранніх сумішок у зеленому конвеєрі за рахунок висіву сумішок різного видового складу, а також можливості одержання високих урожаїв однорічних сумішок у післяукісних посівах.

Наведено результати чотирирічних досліджень, де вперше для слабко- та середньоеродованих земель західної частини Передкарпаття визначено оптимальний набір бобово-злакових травосумішей за екстенсивного їх вирощування. Встановлено нормативи застосування мінеральних добрив, визначено параметри змін показників родючості грунту за умов залуження та ведення грунтозахисної сівозміни. Доведено агрономічну та розраховано економічну доцільність залуження еродованих земель порівняно з польовим землеробством. Досліджено вплив бобово-злакових травостоїв та удобрення на зміну агрохімічних, водно-фізичних показників родючості, процеси формування протиерозійної ефективності бобово-злакових травосумішей. Виявлено роль бобово-злакових травостоїв з різним співвідношенням компонентів на продуктивність травостою.

Обгрунтовано способи відтворення природних кормових угідь та проведено порівняльне оцінювання сіяних злакових і бобово-злакових травостоїв і перелогів за сінокісного використання за різного удобрення на схилових землях Лівобережного Лісостепу. Встановлено особливості формування елементів продуктивності та хімічного складу трав'яної маси за фазами вегетації домінуючого компонента травостоїв. Виявлено можливість відтворення природних кормових угідь на землях ерозійно небезпечної зони агроландшафтів шляхом формування перелогів зі спонтанним заростанням або з підсіванням насіння дикорослих трав, зібраного на еталонній цілинній ділянці. Залежно від дії досліджуваних факторів встановлено особливості росту лучних рослин, зміни видового складу травостоїв, продуктивність, хімічний склад кормів, агрохімічні показники родючості грунтів, нагромадження кореневої маси та симбіотичного азоту, баланс азоту, фосфору та калію та протиерозійну стійкість лучних ценозів.

Проаналізовано вплив одновидових посівів багаторічних трав (БРТ), їх травосумішок, норм і співвідношень мінеральних добрив (МД) та стимуляторів росту на формування врожайності й якості зеленої та сухої маси злаково-бобових травостоїв (ЗБТ). Проведено енергетичне й економічне оцінювання вирощування злаково-бобових травосумішок на фоні фосфорно-калійних і повних МД. Рекомендовано висівати сумішку люцерни посівної з лядвенцем рогатим, стоколосом безостим та пажитницею багатоукісною, яка забезпечить збір сухої речовини 6,9 т/га, вихід кормових одиниць - 5,1, перетравного протеїну - 0,88 т/га за результатами досліджень північної частини Лісостепу західного. Розроблено систему удобрення ЗБТ із застосуванням біостимуляторів росту рослин для підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні БРТ, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності травостоїв та покращання якості корму.

Вперше за умов Лісостепу західного, у лучному кормовиробництві, досліджено способи удобрення різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв, що полягають у внесенні фосфорно-калійних і повного мінерального добрива поверхнево та кристалону особливого позакоренево за різних режимів використання. Вивчено дію позакореневого підживлення водорозчинним хелатним добривом на проходження процесів росту та розвитку багаторічних бобово-злакових агрофітоценозів, формування їх продуктивності, біохімічний склад корму й його енергетичну цінність за різних режимів використання. Одержано патент на корисну модель, що стосується способу удобрення сінокісних злаково-бобових травостоїв.