Індекс рубрикатора НБУВ: П.р(4ПОЛ)22,022

Рубрики:

Сільськогосподарська освіта

Шифр НБУВ: ДС41452 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П.р(4ПОЛ)22,022

Рубрики:

Сільськогосподарська освіта

Шифр НБУВ: ДС41452 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П.р(4ПОЛ)22,022

Рубрики:

Сільськогосподарська освіта

Шифр НБУВ: ДС41452 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П.р(4ПОЛ)22,022

Рубрики:

Сільськогосподарська освіта

Шифр НБУВ: ДС41452 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовуються деякі теоретичні положення активізації навчання, викладені показники, рівні, дидактичні шляхи формування активності, а також теоретичний матеріал та методичні поради щодо виховання пізнавальних здібностей студентів. Характеризуються репродуктивні й продуктивні методи навчання, запропонована структурна модель їх систематизації на основі поетапної реалізації активності, що націлює педагогів вищої школи на розв'язання проблеми оптимального використання методів навчання. Розглядаються питання застосування гри як засобу активізації пізнання. Для підтвердження достовірності та наукової обгрунтованості викладених матеріалів і положень вміщено результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної протягом 1993-1996 рр.

Розглянуто основні методологічні проблеми активізації навчання у вищих аграрних закладах освіти. Розкрито сутність пізнавальної активності, охарактеризовано її структуру, наведено методи поетапного розвитку. У контексті діяльнісного підходу проаналізовано роль педагога у формуванні активності студентів у процесі навчання та вплив міжособистісних взаємин у студентській групі на даний процес. Наведено результати дослідження пізнавальної активності студентів як психолого-фізіологічного явища. Визначено функції основних сфер психіки, що домінують у пізнавальній діяльності людини, зокрема, детально досліджено вплив понятійно-логічного, образного мислення та емоційної сфери психіки на активність навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення практичної підготовки студентів у технічному коледжі. Обгрунтовано вимоги до рівня професійних знань, умінь і навичок техніків і механіків (основних спеціальностей агротехнічного коледжу), розроблено педагогічну технологію продуктивної практичної підготовки студентів та визначено умови її ефективного впровадження.

Рассмотрены основные методологические проблемы активизации обучения в высших аграрных образовательных учреждениях. Раскрыта сущность познавательной активности, охарактеризована ее структура, приведены методы поэтапного развития. В контексте деятельностного подхода проанализирована роль педагога в формировании активности студентов в процессе обучение и влияние межличностных взаимоотношений в студенческой группе на данный процесс. Приведены результаты исследования познавательной активности студентов как психолого-физиологического явления. Определены функции основных сфер психики, доминирующих в познавательной активности человека, в частности детально исследовано влияние понятийно-логического, образного мышления и эмоциональной сферы на активность обучения. Приведены рекомендации по усовершенствованию практической подготовки студентов в техническом коледже. Обоснованы требования к уровню профессиональных знаний, умений и навыков техников и механиков (основные специальности агротехнического коледжа), разработана педагогическая технология продуктивной практической подготовки студентов и обоснованы условия ее эффективного внедрения.

Викладено концептуальні засади ступеневої організації навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі, обгрунтовано модель цього процесу, проаналізовано специфіку виробничого навчання та виробничої практики, особливості планування та проведення лабораторно-практичних занять з предмета "Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві". Висвітлено розвиток взаємодії училища-агрофірми та вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю, а також питання науково-методичного забезпечення діяльності училища-агрофірми.

Теоретично обгрунтовано процес професійно-педагогічної адаптації молодих викладачів спеціальних дисциплін аграрних технікумів та коледжів, з'ясовано можливості якісної і у менш тривалий період адаптації молодих викладачів-аграріїв до навчально-виховної роботи; розроблено та експериментально перевірено систему адаптаційної діяльності початкуючого викладача по оволодінню педагогічною професією. Встановлено, що системний підхід до управління професійною адаптацією в поєднанні з цілеспрямованою професійною самоосвітою і самовихованням підвищує ефективність набуття психолого-педагогічних знань, розвитку професійно значущих якостей особистості, впливає на професійне функціонування молодого викладача-аграрія, оволодіння ним педагогічною майстерністю.

Розглянуто питання формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів в процесі проблемного навчання. Теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття. Досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів. Розроблено методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття.

На основі аналізу історичних та педагогічних джерел розглянуто історико-педагогічні аспекти підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва, охарактеризовано науково-педагогічні вимоги до змісту навчання в закладах профтехосвіти сільськогосподарського профілю. Викладено нові підходи до розробки навчальних планів та шляхів науково-методичного забезпечення діяльності навчально-виховних закладів різного типу цього профілю в нових соціально-економічних умовах.

На підставі аналізу раніше не опублікованих матеріалів розкрито базові напрямки та специфіку становлення нижчої та середньої сільськогосподарської освіти на Полтавщині в ХІХ - на початку ХХ ст.

Освещена история становления и развития низшего сельскохозяйственного образования на Украине в конце XIX - начале XX ст. Охарактеризованы содержание и организация обучения в низших сельскохозяйственных заведениях разных типов. Показан позитивный опыт и возможности его использования в современных условиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: П.р(4УКР)3,025

Рубрики:

Сільськогосподарська освіта

Шифр НБУВ: Ж69783 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Формирование профессиональной направленности личности студентов аграрных вузов важно для обеспечения реформирования АПК будущими специалистами-аграриями. Профессиональная направленность создает внутреннюю предпосылку для формирования общественной и профессиональной активности личности.

Анализируются общие и частные проблемы формирования научного мировоззрения у студентов сельскохозяйственных вузов. Обосновывается необходимость усиления философской подготовки этой категории студентов, формирования у них диалектического стиля мышления, повышения их общей культуры, внедрения в учебные планы вузов АПК Украины спецкурсов "Этика" и "Эстетика".

Философский анализ социальных проблем современного образования представляет собой объективную необходимость, которая требует выработки практических рекомендаций по повышению качества учебно-воспитательного процесса во всех вузах, в т.ч. в сельскохозяйственных, подготовки специалистов нового типа с учетом требований современного сельскохозяйственного производства и форм собственности.

У другій половині XIX - на початку XX ст. в Україні створено певну систему сільськогосподарської освіти. В організації мережі сільськогосподарських освітніх закладів активну участь брали урядові установи, земства, сільськогоподарські товариства та окремі особи. Недоліками у цій справі були відсутність єдиного державного підходу до побудови системи та слабка матеріальна база відповідних навчальних закладів.

Розглянуто комплекс взаємопов'язаних питань, які забезпечують необхідний професійний рівень оператора самохідної сільськогосподарської техніки. Відзначено, що процес набуття професійної підготовки описується двома складовими у вигляді статичної та динамічної моделей.

Визначено сутність досвіду самостійної діяльності студентів у новій ситуації розвитку вищої сільськогосподарської школи, її структурні компоненти: афективний, когнітивний, аксеологічний, праксеологічний, які є педагогічними умовами його формування. Експериментально доведено, що рівень сформованості досвіду самостійної роботи студентів зумовлений формою і методами навчальної, наукової та практичної їх діяльності в аудиторний та позааудиторний час. Проведено класифікацію видів самостійної роботи студентів. Розроблено та використано в процесі дослідження критерії визначення рівня сформованості досвіду самостійної роботи студента.

Подано ретроспективний аналіз становлення і розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці за три останні століття від її зародження до сьогодення, зокрема, наприкінці XVIII ст., у ХІХ ст., на початку ХХ ст. у радянський період та на сучасному етапі.