Визначено спектр небезпечних факторів, які можуть негативно впливати на авіадиспетчера в процесі безпосереднього керування повітряним рухом. Одержано результати, які можуть бути використані для оцінки потенціальної небезпеки авіадиспетчерів.

Определены особенности интеллектуальных автоматизированных систем обслуживания воздушного движения. Предложена классификация информационной поддержки операторов.

Сформовано експериментально-методичні засади побудови програмного забезпечення системи підтримки прийняття рішень авіадиспетчера в позаштатних польотних ситуаціях та оцінено ефективність її функціонування.

Представлены результаты экспериментальных исследований по сопоставлению влияния качественной характеристики сложности упражнения на количественные значения изменения уровня готовности авиадиспетчеров к действиям в кризисных ситуациях. Приведены функции принадлежности термов лингвистических переменных "сложность упражнения" для эталонных моделей авиадиспетчеров.

Запропоновано концепцію створення та впровадження інструментально-технологічного комплексу проектування апаратно-програмних засобів активного моніторингу.

Запропоновано автоматизовану систему відбору персоналу у разі допуску до керування повітряним рухом (УПР), що враховує у ході відбору комплексний показник, який характеризує професійну придатність авіадиспетчера на робочому місці; побудовано математичну модель оптимального вибору персоналу УПР.

Проаналізовано методи контролю джерел загроз і ризиків у системі організації повітряного руху. Розглянуто принципи оцінювання ризику зіткнень повітряних кораблів на паралельних маршрутах під час диспетчерського керування повітряним рухом.

Визначено основні тенденції розвитку автоматизованих систем управління повітряним рухом. Проаналізовано процес прийняття та підтримки рішень. Розглянуто перспективи вдосконалення систем підтримання прийняття рішень.

Досліджено питання підвищення ефективності обслуговування повітряного руху (ОПР) шляхом застосування сучасних інформаційних технологій і внесення в традиційну схему підготовки та профілактики авіаційних подій автоматизованої системи діагностування та запобігання помилкам авіадиспетчерів. Обгрунтовано необхідність доповнення організаційної схеми підготовки авіадиспетчерів модулями автоматизованої системи, що виконують функції діагностування та запобігання помилкам авіадиспетчерів у ході їх професійної діяльності. Для реалізації у програмних модулях функцій виявлення та класифікації небезпек і ризиків у системі ОПР розроблено модель кількісно-якісного оцінювання ризиків у ході професійної діяльності авіадиспетчерів. Запропоновано процедуру переходу від кількісних значень показників рівня ризику до якісної форми подання (для забезпечення можливості надання інформації про рівень ризику в системі ОПР у звичній для користувачів формі). Розроблено алгоритм діагностування професійного рівня авіадиспетчерів до дій з ОПР за стандартних й аварійних ситуацій. Сформовано сукупність кількісно-якісних критеріїв діагностування професійного рівня, яка базується на багаторівневій структурі діяльності авіадиспетчерів. Розроблено процедури агрегування результатів автоматизованого діагностування їх професійного рівня з використанням моделі ієрархічної системи діагностування помилкових дій авіадиспетчерів. Створено алгоритм прогнозування професійного рівня для необхідного проміжку часу, реалізований шляхом побудови моделей формування (руйнування) професійного рівня з урахуванням забезпечення оптимального співвідношення змісту та періодичності

підготовки. Розроблено модулі автоматизованої системи - модуль діагностування помилкових дій авіадиспетчерів і модуль запобігання їм. Описано алгоритм їх роботи та функціональні взаємозв'язки, що дозволяє реалізувати автоматизоване супроводження професійної підготовки авіадиспетчерів.

Запропоновано систему підтримки прийняття рішень (СППР) авіадиспетчера щодо оптимізації вибору альтернативного варіанта завершення польоту в позаштатних ситуаціях, що потребують вимушеної посадки повітряного судна (ПС). Критерієм ефективності потенційних альтернатив завершення польоту визначено потенційний збиток у випадку вибору певної альтернативи за умови обмеженого часу польоту ПС до місця посадки, що не перевищує критичний час. Формалізовано якісні характеристики потенційного збитку. Розроблено структуру СППР авіадиспетчера, визначено достатній мінімум інформації для її ефективного функціонування. Запропоновано моделі та алгоритми, що забезпечують ефективне та надійне функціонування кожної з підсистем СППР. Розроблено інформаційну модель та програмне забезпечення СППР з використанням сучасних технологічних методів та засобів. Надано інформацію про одержані нові наукові результати, практичну реалізацію та ефективність розробленої СППР авіадиспетчера в позаштатних польотних ситуаціях.

Запропоновано процедури багатоальтернативного послідовного правила для класифікації та прогнозування ситуацій повітряної обстановки. Розроблено процедуру спільної обробки навігаційної інформації та інформації стосовно керування повітряним рухом , що забезпечують класифікацію ситуацій у повітрі з заданою імовірністю правильної класифікації. Проаналізовано оптимальну комбінацію інформаційних систем за умов об'єднання координатної інформації у зоні дії систем аеронавігаційного спостереження. Запропоновано алгоритм роботи інформаційного контуру для розв'язання динамічних конфліктних ситуацій системи аеронавігаційного обслуговування.

Удосконалено математичну модель інформаційного об'єкта інформаційно-керувальної системи аеропорту, яка відрізняється від існуючих додатковою множиною функцій, що забезпечує можливість трансформації об'єкта у процесі функціонування, а також зв'язок програмних об'єктів з інтелектуальними агентами. Розглянуто математичну модель інтелектуального агента в структурі інформаційно-керувальної системи аеропорту, яка відрізняється від існуючих моделлю інформаційного простору, використанням субмоделі поведінки та цілеутворення, що дозволяє враховувати динаміку існування інформаційного оточення агента, складну ієрархію цілей системи та множину варіантів дій інтелектуального агента.Набули подальшого розвитку методика пошуку рішення інтелектуальним агентом в інформаційно-керувальній системі аеропорту, яка базується на принципі поділу формул розподіленої бази знань, забезпечує можливість виведення складних цільових формул і дозволяє враховувати ієрархічний характер структури інформаційно-керувальної системи аеропорту та загальну архітектуру бази знань.

Розглянуто питання реалізації схеми індивідуалізованого відбору та розподілу диспетчерів керування повітряним рухом для їх стажування на відповідних робочих місцях на базі застосування еталонних моделей професійної компетенції.

Розглянуто основні методи в системі "диспетчер - інформаційне середовище - екіпаж повітряного корабля", які визначають прийняття рішення диспетчером з керування повітряним рухом.

Наведено інформацію щодо результатів наукових досліджень в області оцінювання загроз та ризиків на робочих місцях авіадиспетчерів за допомогою нечітких множин.

Враховуючи важливість впливу людського чинника на безпеку польтів під час керування повітряним рухом та особливу роль процесів прийняття рішень у професійній діяльності авіадиспетчера, розроблено відповідну модель, яка враховує фактори невизначеності, когнітивної складності, дефіциту часу та стресу у процесі розв'язання повітряної обстановки. Визначено характер інформації, що використовується в системах керування повітряним рухом. Розглянуто концепцію та розроблено рекомендації щодо забезпечення авіадиспетчеру умов праці в режимі активного оператора, в також методичні рекомендації щодо організації їх професійної підготовки з урахуванням зазначених чинників прийняття рішень.

Розглянуто характеристику впровадження методів Євроконтролю з визначення пропускної спроможності секторів районного диспетчерського центру. Проаналізовано пропускну спроможність використання тренажерних засобів та швидкий розрахунок пропускної спроможності районного диспетчерського центру. Наведено приклади застосування удосконаленого диспетчерського математичного симулятора.

Розглянуто проблему формування комунікативної компетенції диспетчера-інструктора управління повітряним рухом як передумови формування його педагогічної компетентності. Показано необхідність забезпечення якісної підготовки фахівців на диспетчерському тренажері безпосередньо на виробництві.

Розглянуто основні принципи оцінки компетенції диспетчерів із керування повітряним рухом, інструкторів зі стажування на робочому місці та експертів з оцінювання. Наведено цілі діяльності, методи оцінювання та першорядні завдання для кожної посади.

Охарактеризовано систему підтримки прийняття рішень авіадиспетчера у випадку відмови авіаційного двигуна на зльоті, якщо командир повітряного судна прийняв рішення "зліт продовжити". Проаналізовано результати експертного опитування щодо визначення часу на виконання дій авіадиспетчером в даному випадку. Знайдено ймовірності виконання комплексу дій авіадиспетчером у випадку покрокового зменшення критичного часу.