Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.2-57

Рубрики:

Гасіння пожеж

Шифр НБУВ: ДС48891 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.2-57

Рубрики:

Гасіння пожеж

Шифр НБУВ: ДС48891 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.2-52

Рубрики:

Гасіння пожеж

Шифр НБУВ: ДС51094 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен анализ существующих систем пожаротушения, использующих в качестве огнетушащего вещества газовые компоненты. Рассмотрены теоретические основы синтеза мобильных систем пожаротушения. Приводятся математические модели процессов, протекающих в системах газового пожаротушения при выпуске огнетушащего вещества. Рассмотрены существующие способы дымоосаждения и дымоудаления. Приведена математическая модель процесса развития пожара и осаждения дыма в помещении. Приведен статистический анализ влияния различных факторов пожара в помещении на жизнь и здоровье людей.

Дисертацію присвячено питанням обгрунтування штатної чисельності нових пожежних автомобілів, які розробляються в Україні. У роботі розвивається імітаційне моделювання діяльності бойових розрахунків пожежних автомобілів. Встановлено, що обгрунтування штатної чисельності нових пожежних автомобілів доцільно виконувати, спираючись на імітаційну оцінку результатів діяльності особливого складу. Запропоновано спосіб моделювання виконання бойовим розрахунком пожежного автомобіля операцій бойового розгортання, який грунтується на обчисленні зворотної функції beta-розподілу. Основні результати роботи знайшли застосування при обгрунтуванні штатної чисельності автомобіля газодимозахисної служби АГДЗС-16/42021 на шасі ЛАЗ і насосно-рукавної станції НРС-110 модель 258 на шасі КрАЗ-260Г.

Викладено метод визначення маршрутів прямування пожежних автомобілів до вогнищ пожеж з вирішенням завдань скорочення часу реакції пожежних підрозділів у системі оперативно-тактичної діяльності пожежної охорони на підставі використання імітаційної моделі руху пожежних автомобілів за умов існуючого розташування пожежних частин у містах з урахуванням імовірних факторів руху та закономірностей функціонального стану водіїв. Впровадження розробленого методу в автоматизованій системі оперативного управління пожежною охороною, рекомендацій щодо професійного відбору водіїв, вибору марки пожежного автомобіля першої допомоги та режиму виїзду групи пожежних автомобілів до вогнищ пожеж дозволить скоротити час прибуття пожежних підрозділів та поліпшити оперативно-тактичну діяльність пожежної охорони і, таким чином, знизити величину негативних соціально-економічних наслідків від пожеж.

Міститься математична модель оцінки ефективності функціонування системи транспортного забезпечення пожежогасіння найбільших міст, засоби розробки розкладу виїздів пожежних відділень, що забезпечують їхню оптимальну взаємодію, а також моделі визначення оптимальних значень параметрів системи транспортного забезпечення пожежогасіння в конкретних умовах. Впровадження засобів укладання оптимальних розкладів виїздів пожежних відділень і визначення оптимальних значень параметрів системи транспортного забезпечення пожежогасіння найбільших міст забезпечать зниження теперішніх витрат системи транспортного забезпечення пожежогасіння і збитки від пожеж.

Запропоновано для одержання тонкорозпорошеної води використовувати пожежний ствол (ПС) з газорідинним соплом. Визначено дисперсність краплинного потоку, який забезпечує ефективне гасіння пожеж різноманітного класу. На основі нерівноважної двотемпературної двошвидкісної моделі течії гетерогенного потоку отримано математичну модель течії двофазного потоку в газорідинному соплі ПС. Розраховано залежність дальності подачі краплинного потоку від початкових параметрів. Методами імітаційного моделювання і теорії планування експерименту визначено значення параметрів робочих компонентів на вході в ПС, що забезпечують максимальну дальність подачі краплинного потоку рідини, із необхідною для ефективного гасіння дисперсністю. Для оцінки адекватності отриманих моделей створено макетний зразок ПС й експериментальної установки для його випробувань. Експериментальні дослідження підтвердили адекватність отриманих моделей.

Дисертацію присвячено розробці мобільної установки вуглекислотного пожежогасіння. Показано, що успішне гасіння пожеж може бути досягнуто за рахунок застосування мобільних установок газового гасіння. На основі аналізу вогнегасних речовин обгрунтовано застосування для гасіння пожежі двоокису вуглецю. Здійснено вибір структурної схеми мобільної установки вуглекислотного гасіння. На основі розробки і аналізу математичних моделей процесів, що протікають у газових установках пожежогасіння низького тиску, та їх експериментальної перевірки обгрунтовані технічні вимоги до мобільної установки газового вуглекислотного пожежогасіння та розроблено технічне завдання на її будування. Створено дослідний зразок автомобілю газового вуглекислотного гасіння на базі КамАЗ, проведені його експериментальні дослідження та бойові випробування і представлені пропозиції по його застосуванню.

Дисертацію присвячено питанням проектування об'єктів нової техніки (ОНТ) на прикладі транспортних засобів спеціального призначення - пожежних автомобілів. Розроблено методи побудови схеми проектування ОНТ на базі створення системної моделі процесу проектування. Встановлено, що розроблена схема проектування дає змогу визначити вимоги до структури та складу інформаційного та програмно-технічного забезпечення при розробці САПР на основі визначення процедур розв'язання задач, які реалізовуються засобами автоматизованого проектування. Можливість практичного використання основних результатів роботи продемонстровано на прикладі побудови системної моделі проектування транспортних засобів спеціалізованого призначення та формування їх основних властивостей.

Запропоновано спосіб раннього вияву пожежонебезпечного стану зернового насипу, в основі якого лежить метод визначення параметрів на основі попередніх вимірювань. Отримано математичні моделі процесів, які відбуваються в зерновому насипу при виникненні осередку самонагрівання. Одержано математичні вирази для обчислення величин методичних похибок часу досягнення зерновим насипом, що самонагрівається, пожежонебезпечного значення температури. Здійснено вибір схеми розташування температурних датчиків в силосі зерносховища. Розроблено алгоритм роботи системи пожежної сигналізації, яка орієнтована на роботу на об'єктах зберігання рослинної сировини та його апаратну реалізацію. Розроблено рекомендації по зниженню пожежовибухонебезпеки технологічного процесу та по ліквідації аварій на об'єктах зберігання зернопродуктів.

Наведено результати експериментальних досліджень характеристик розпилюючих головок з багатоструминними елементами. Викладено рекомендації щодо вибору конструкції розпилюючих елементів, засобів їх розміщення на головці для забезпечення дрібнодисперсності, однорідності та високого ступеня заповнення об'єму факела краплями. Одержано формули для визначення характеристик розпилюючих головок.

Запропоновано схему побудови датчиків первинної інформації - пожежних сповіщувачів, в основі якої лежить використання ефекту пам'яті форми і прямого п'єзоефекту. Отримано математичні моделі, що описують процеси, які протікають в елементах сповіщувача та послужили основою для розробки алгоритму оцінки однієї з основних його характеристик - часу спрацьовування. З цією метою використані моделі стандартних осередків загоряння. Для оцінки адекватності моделей сповіщувача розроблені макетні зразки й установка, на якій проведені експериментальні дослідження. Методами імітаційного моделювання і теорії планування експериментів отримані аналітичні вирази, що дозволяють вирішувати задачі по метрологічному забезпеченню випробувань датчиків первинної інформації подібного типу. Приведено рекомендації щодо вибору елементної бази для побудови датчиків.

Обгрунтовано параметри багатоцільової пожежної машини і тактику її використання для гасіння пожеж нафти та нафтопродуктів на інженерних спорудах складів нафти та нафтопродуктів (ІС СНН). Розроблено методику визначення оптимальної кількості сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж на ІС СНН за допомогою гусеничної пожежної машини ІМ-8 times 2. На підставі системного підходу побудовано математичну модель прийняття рішень керівником гасіння пожеж за умов підвищеного ризику та браку часу. Проведено експериментальні дослідження у вигляді пожежно-тактичних навчань і фізичного моделювання в масштабі діючого стенда групи резервуарів. Створено науково обгрунтоване тактичне забезпечення для машини ІМ-8 times 2.

Розглянуто принципово нові імпульсні вогнегасні засоби, які можна ефективно використовувати для гасіння пожеж на підприємствах хімічної промисловості та токсично забруднених територіях.

На прикладі розробленої експериментальної установки встановлено, що у випадку зменшення вмісту кисню в газоповітряному середовищі вогнегасна ефективність порошків зростає та перебуває в лінійній залежності від його концентрації. У процесі збагачення киснем газоповітряного середовища вогнегасна ефективність порошків змінюється в поліноміальній залежності від його концентрації. Встановлено, що порошки ефективно інгібують полум'я у випадку концентрації кисню в межах 30 - 33 %, найбільш ефективні за таких умов порошки на основі хлориду калію. Розроблено математичну модель визначення коефіцієнта неадитивності, який характеризує залежність вогнегасної ефективності бінарних порошкових сумішей від їх складу та зміни концентрації кисню. Доведено, що бінарна суміш порошків на основі бікарбонату натрію та хлориду калію у межах рівнозначних співвідношень проявляє неадитивні синергічні властивості та з максимальною ефективністю інгібує полум'я газоповітряного середовища з перемінним вмістом кисню.

Розроблено метод запобігання та гасіння пожеж у резервуарах з нафтопродуктами з використанням напірного барботажу рідини бульбашками барботажного газу як механізму інтенсивного охолодження її поверхневого шару та генерування стійкого ізолювального пінного шару. На підставі системного аналізу основних інтерактивних зв'язків пожежі, математичного моделювання, теорій планування експериментів, математичної статистики й обробки експериментальних даних розроблено структурну схему системи пожежної безпеки, експериметально верифіковано математичну модель процесу гасіння пожежі. Запропоновано математичні залежності, що дозволяють одержати кількісні характеристики інтенсивності охолодження поверхневого шару рідини та швидкості наростання ізолювального пінного шару від витрати барботувального газу. Наведено методику розрахунків основних режимних, проектних і конструктивних параметрів системи пожежної безпеки та рекомендації щодо вибору їх раціональних значень.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності гасіння пожеж нафти та нафтопродуктів на інженерних спорудах складів нафти та нафтопродуктів (ІС СНН) за рахунок скорочення часу гасіння, витрат вогнегасних речовин і кількості особового складу. Запропоновано структуру нової пожежної машини на гусеничному шасі та удосконалено методику розрахунку сил і засобів, яка базується на використанні багатофункціональної гусеничної пожежної машини. Викладено методику оптимального режиму охолодження та захисту ІС СНН, яка базується на теплофізичному розрахунку параметрів плоских водяних струменів. Проведено лабораторні, полігонні, експериментальні дослідження та фізичне моделювання на маломасштабному стенді групи резервуарів.

Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність технічного обслуговування вогнегасників як напрямку підвищення якості первинних засобів пожежогасіння. Розроблено наукові основи регенерації та утилізації вогнегасних речовин. Викладено математичні моделі прогнозування тенденцій зміни якості вогнегасників, що, в свою чергу, дозволило впливати на технічну політику заводів-виготовлювачів.

Наведено схему побудови спринклерного зрошувача (СЗ) з розділенням елементів за функціональним призначенням на чутливий, виконавчий і фіксуючий, що дозволяє збільшити його швидкодію. Для виявлення загоряння запропоновано диференційний тепловий або димовий елемент та виконавчий пристрій - піропатрон або елемент, зроблений з матеріалу з ефектом пам'яті форми, запуск яких відбувається під дією електричного струму. Вперше запропоновано для опису часу спрацьовування спринклерного зрошувача використовувати швидкість зміни параметрів середовища у випадку пожежі в точці встановлення спринклера. На базі зонної моделі розвитку пожежі у приміщенні одержано моделі швидкості зміни температурного та димового полів у точці встановлення спринклера залежно від характеристик приміщення, що захищається, та горючого завантаження у ньому. За допомогою імітаційного моделювання та теорії планування експерименту одержано моделі часу спрацьовування спринклера, що має різні чутливі елементи. Розроблено метод побудови схеми СЗ для заданих умов його застосування й алгоритм визначення часу його спрацьовування залежно від параметрів конкретного приміщення та характеристик його горючого завантаження, що дозволяє вибрати тип ЧЕ та виконавчий пристрій для побудови СЗ підвищеної ефективності за швидкодією. Практична реалізація цього методу показала, що використання зрошувача з розділенням елементів за функціональним призначенням, дозволяє підвищити його ефективність за швидкодією в 3 - 10 разів.