Приведен перечень объектов комплекса печи, затронутых реконструкцией (собственно печь с опорной системой, колошниковым устройством, наклонным мостом, газоотводами, литейный двор, блок воздухонагревателей, бункерная эстакада, машинный зал скипового подъемника, здание управления печью, пылеуловитель и газоочистка колошникового газа, объекты энергохозяйства). Дано краткое описание основных технических решений по узлам комплекса, автоматизированной системе управления, природоохранным мероприятиям.

Досліджено вплив пружних деформацій опорних вузлів обертової печі на положення її осі обертання. Розглянуто випадки ремонтного видалення опор із визначенням переміщень і діючих навантажень на корпус. Показано, що неврахування пружності опор призводить до неточності у визначеннях положення опорних вузлів обертових печей під час монтажно-налагоджувальних робіт. Запропоновано підхід для визначення положення осі обертання за пружними деформаціями опор.

Розглянуто стан проблеми збереження пічного фонду коксохімічних виробництв країн СНД, впливу техногенних об'єктів Донецько-Придніпровського регіону на стан атмосфери. Узагальнено особливості служби вогнетривкої кладки та впливу руйнівних факторів. На основі статистичного аналізу інформації з періодичних оглядів стану кладки коксових батарей Авдіївського, Донецького, Криворізького коксохімічних заводів визначено характеристики та послідовність виникнення дефектів, закономірності розвитку тріщин, сколів, раковин і наскрізних дефектів, наведено кількісні характеристики оцінювання процесів руйнувань. Визначено параметри ушкоджень, за яких найбільш імовірні появи наскрізних дефектів, а також критичні значення розмірів дефектів, за яких необхідне їх термінове усунення. Розроблено імовірнісну модель руйнування-відновлення кладки простінків на основі імовірнісних моделей нагромадження ушкоджень з використанням ідеї кінцевих ланцюгів Маркова, що дозволяє прогнозувати стан кладки на міжремонтний період і оцінювати ймовірність появи наскрізних дефектів у кладці простінків з урахуванням циклічної дії руйнівних факторів. Проведено техніко-економічний аналіз та визначено межі зруйнованості простінків, за яких застосування якого-небудь виду гарячих ремонтів недоцільно.

Розглянуто нову достовірну інформацію щодо особливостей механізму, гідрогазодинамічні та тепломасопереносні закономірності нанесення шлакового гарнісажу на футерівку конвертера за допомогою запропонованих конструкцій фурм, які пристосовані для роздування кінцевого шлаку азотними струменями та факельного торкретування. Розроблено модель процесу дисоціації сирих порошкоподібних матеріалів в торкрет-факелі та встановлено особливості поширення торкрет-факелів в робочому просторі конвертера. Розроблено та впроваджено в промислове виробництво на 160 і 350-т конвертерах ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і ВАТ "ЗСМК" нові технології та конструкції гарнісажних фурм, які забезпечують, за використання дешевої торкрет-маси, підвищення стійкості футерівки агрегатів і більшості технологічних і техніко-економічних показників киснево-конвертерної плавки.

Рассмотрено понятие коэффициента избытка воздуха, а также порядок отбора проб продуктов горения для его подсчета на коксовых печах. Показано, что воздух, подаваемый для обезграфичивания, и прососы в стенах искажают коэффициент избытка воздуха. В связи с этим предложены мероприятия по обеспечению точной оценки режима обогрева коксовых батарей.

Разработан метод определения перетоков воздуха через разделительные стены регенераторов и подовых каналов. Приведены примеры использования метода для коксовых батарей различных конструкций. Показано, что определение количества перетоков позволит установить взаимосвязь между действительным и кажущимся коэффициентом избытка воздуха, а также более точно учитывать прососы коксового газа в отопительной системе. Кроме этого, предлагаемая методика может использоваться для планирования объемов ремонтов кладки в зоне регенераторов и подовых каналов.