Розглянуто питання технології плетіння з болотних рослин, виготовлення виробів, зокрема, круглих, овальних, квадратних та продовгуватих підставок, корзини для квітів, ажурного капелюху, хатніх личаків, кошіля, виробів з плетеної коси. Розкрито загальні основи методики навчання народним ремеслам на прикладі мистецтва ручного плетіння. Викладено методику виховання національної самосвідомості на практичних заняттях ремеслом плетіння.

Рассмотрены вопросы технологии плетения с болотных растений, изготовления изделий, в частности, круглых, овальных, квадратных и продолговатых подставок, корзины для цветов, ажурной шляпы, домашних лычаков, кошеля, изделий с плетёной косы. Раскрыты общие основы методики обучения народным ремеслам на примере искусства ручного плетения. Изложена методика воспитания национального самосознания на практических занятиях ремеслом плетения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-427 + Щ126.693(4УКР)0 + М484.3г(4УКР)

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Окремі частки костюму: парасольки

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено спробу простежити розвиток бісерних оздоб народного одягу українців. З'ясовано територію побутування українських традиційних бісерних оздоб у першій половині XX ст., коли вони стають поширеним атрибутом народного одягу. Вивчено, описано та систематизовано техніку виконання бісерних прикрас, що застосовувалася українськими народними майстрами XIX - XX ст. Уперше до техніки виготовлення українських традиційних бісерних оздоб віднесено вишивання. Удосконалено типологію українських прикрас з бісеру. Уперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності українських традиційних бісерних оздоб. Доведено, що національна специфіка декоративно-образної системи художніх творів з бісеру проявлялася головним чином через орнаментику. Розглянуто композиційні особливості українських народних художніх виробів, описано найпоширеніші мотиви орнаментів та види орнаментальних композицій бісерних творів.

З'ясовано генезис й основні історичні етапи розвитку художнього плетіння. Визначено естетичні показники матеріалів, технологічні прийоми й засоби художньої виразності. Здійснено типологічний аналіз творів, виявлено тектоніку форми, текстуру та локальні художні особливості різноманітних плетених виробів. Висвітлено стан художнього плетіння у провідних осередках і показано творчість народних майстрів історико-етнографічних регіонів: Придніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Волині, Поділля, Прикарпаття, Карпат, Закарпаття, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя (у межах Польщі та Словаччини). Розкрито розвиток лозоплетіння в Україні у XIX ст. шляхом істотного збільшення площ вирощування лозового прута вздовж рік та їх притоків, що зумовило збільшення об'ємів виробів у десятки разів.