Здійснено спробу простежити розвиток бісерних оздоб народного одягу українців. З'ясовано територію побутування українських традиційних бісерних оздоб у першій половині XX ст., коли вони стають поширеним атрибутом народного одягу. Вивчено, описано та систематизовано техніки виконання бісерних прикрас, що застосовувалися українськими народними майстрами XIX - XX ст. Уперше до технік виготовлення українських традиційних бісерних оздоб віднесено вишивання. Розвинуто типологію українських прикрас з бісеру. Уперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності українських традиційних бісерних оздоб. Доведено, що національна специфіка декоративно-образної системи художніх творів з бісеру проявлялася головною мірою через орнаментику. Розглянуто композиційні особливості українських народних художніх виробів, описано найпоширеніші мотиви орнаментів та види орнаментальних композицій бісерних творів.

  Скачати повний текст

З'ясовано генезис й основні історичні етапи розвитку художнього плетіння. Визначено естетичні показники матеріалів, технологічні прийоми й засоби художньої виразності. Здійснено типологічний аналіз творів, виявлено тектоніку форми, текстуру та локальні художні особливості різноманітних плетених виробів. Висвітлено стан художнього плетіння у провідних осередках і показано творчість народних майстрів історико-етнографічних регіонів: Придніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Волині, Поділля, Прикарпаття, Карпат, Закарпаття, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя (у межах Польщі та Словаччини). Розкрито розвиток лозоплетіння в Україні у XIX ст. шляхом істотного збільшення площ вирощення лозового прута вздовж рік та їх притоків, що зумовило збільшення об'ємів виробів у десятки разів.

  Скачати повний текст