Дисертацію присвячено обгрунтуванню, розробці та впровадженню нових видів борошняних кондитерських виробів. Вперше для розробки рецептур бісквітних напівфабрикатів використана нетрадиційна сировина - соргове борошно світле і темне, як джерело харчових волокон, вітамінів, мінеральних і поліфенольних сполук. Досліджені технологічні властивості борошняних сумішей з пшеничного та соргового борошна. Встановлені оптимальні концентрації соргового борошна в борошняних сумішах, надані рекомендації щодо їх використання в тих чи інших видах тіста. Досліджені якісні показники бісквітних напівфабрикатів з сорговим борошном та технологічні режими їх виробництва, закономірності процесів, що відбуваються під час їхнього зберігання. Запропоновані нові види бісквітних напівфабрикатів як основа при виробництві борошняних кондитерських виробів.

Розроблене ієрархічне дерево властивостей. Показано, наскільки хімічний склад крекера відповідає вимогам нутриціології.

Дисертацію присвячено питанням розробки технологій борошняних кондитерських виробів підвищеної харчової цінності з використанням білкових збагачувачів рослинного походження. Сукупність результатів теоретичних та експериментальних досліджень дозволила сформулювати доцільність використання соєво-шротового білкового ізоляту та подрібнених термічно оброблених пшеничних зародків при виробництві затяжного печива. Встановлено, що введення добавок до рецептури затяжного печива дозволяє одержати високоякісну готову продукцію, подовжує термін зберігання виробів, підвищує біологічну цінність затяжного печива. Оптимізована технологія затяжного печива з використанням СШБІ та ПТПЗ.

Розроблено та обгрунтовано технологію борошняних кондитерських виробів із використанням білкового збагачувача рослинного походження - соєвої пасти. За сукупністю результатів теоретичних та експериментальних даних сформульовано доцільність використання соєвої пасти для виробництва бісквітного напівфабрикату, пісочного печива та кексів. Встановлено, що введення нової нетрадиційної сировини до рецептури названих виробів дозволяє одержати високоякісну готову продукцію, підвищує її біологічну цінність. Доведено, що внесення соєвої пасти скорочує витрати виробництва та знижує собівартість готових виробів.

Розглянуто питання вивчення впливу різноманітних технологічних чинників на зберігання борошняних кондитерських виробів і розробки технології борошняних кондитерських виробів із подовженим терміном зберігання. На підставі проведеного комплексу досліджень розроблено і науково обгрунтовано класифікацію борошняних кондитерських виробів, що дозволяє визначити термін зберігання відповідно до домінуючого фактора. Розроблено методологію і математичну модель оцінки якості борошняних кондитерських виробів у процесі зберігання за комплексним і диференційними показниками.

Розглянуто питання поліпшення збереженості споживних властивостей цукрового печива, виготовленого з нетрадиційної сировини. Встановлено, що нові види печива "Калинка", "Горобинка", "Берізка", "Смородинка", "Насолода", "Осіння суміш" і "Весняний привіт" мають високу харчову та біологічну цінність, а також краще зберігають споживні властивості у порівнянні з традиційними виробами. Показано кореляційну залежність між перекисним, кислотним, бензидиновим і тіобарбітуровим числами та тривалістю зберігання жирів і жирової основи печива. Вивчено зміни органолептичних і фізико-хімічних показників нових видів печива залежно від використання різної упаковки й умов зберігання.

Розроблено технології бісквітних і пісочних напівфабрикатів з вмістом ячмінного борошна від 50 % до 100 % для заміни пшеничного борошна. За результатами проведених досліджень встановлено доцільність використання сумісної дії ацетату натрію та гліцерину для покращання структурно-механічних властивостей тіста та готових виробів. Визначено раціональні концентрації додатків до маси борошняної сировини - від 0,3 - 0,4 % (у разі заміни 50 - 75 % пшеничного борошна) до 0,5 - 0,6 % (у разі заміни пшеничного борошна вище 75 % або повного його виключення). Встановлено вплив додатків на формування якісної продукції на всіх етапах технологічного процесу.

Визначено поліфенольний склад плодів чорноплідної горобини, а також фізико-хімічні властивості біофлавоноїдів. Досліджено вплив домішок чорноплідної горобини (ДЧГ) на стан білкового комплексу пшеничного борошна, дію його протеолітичних і амілолітичних ферментів. Визначено високу антиоксидантну активність ДЧГ і здатність її поліпшувати стійкість жирового компонента пісочного тіста до окиснення. Теоретично знайдено та підтверджено за методом математичного моделювання раціональні концентрації ДЧГ, які дозволяють зменшити кількість жирового компонента в пісочному напівфабрикаті та підвищити харчову цінність готових виробів. Установлено позитивний вплив ДЧГ на органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні властивості виробів з пісочного тіста зі зниженим вмістом жиру, на їх смак та харчову цінність. Запропоновано засіб використання чорноплідної горобини в технологічному процесі одержання даних кондитерських виробів, що полягає у додаванні домішки до борошна на початковій стадії процесу.

Науково обгрунтовано доцільність використання порошків із виноградних вичавків, одержаних за кріогенною технологією, у виробництві борошняних виробів. Встановлено, що введення кріас-порошків до рецептур бісквітних, пісочних і дріжджових напівфабрикатів дозволяє одержати високоякісну готову продукцію з покращаними структурно-механічними властивостями, підвищеною біологічною цінністю та подовженими термінами зберігання. На основі знайдених закономірностей розроблено рецептури та технології борошняних виробів з використанням кріас-порошків із виноградних вичавків. Здійснено апробацію запропонованих розробок на підприємствах громадського харчування та хлібопекарної промисловості Харкова і визначено економічний ефект від їх можливого впровадження.

Створено якісно нові крекери з підвищеним вмістом незамінних аміно- та жирних кислот, мінеральних речовин, вітамінів за рахунок використання нетрадиційної сировини рослинного походження - м'яти перцевої, цикорію, зародкових пшеничних пластівців, гречаного борошна, мускатного горіха. Виявлено закономірності змін якості крекерів за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками залежно від виду пакувальних матеріалів та умов зберігання. Встановлено, що використані природні домішки з антиоксидантними властивостями сповільнюють окиснювальні та гідролітичні процеси у жирах удвічі.

Науково обгрунтовано теоретичні та практичні аспекти використання нетрадиційної сировини функціонального призначення у виробництві вафель підвищеної харчової цінності. Експериментально встановлено оптимальну кількість та підтверджено доцільність внесення до рецептури вафельних листів висівок пшеничних, зародкових пластівців, кукурудзяного борошна та панірувальних сухарів. Наведено покращаний рецептурний склад вафель відповідно до потреб організму людини, систематизований у розробленій нормативній документації. Створено якісно нові вафлі з жировими начинками, збагачені поліфункціональними біологічно активними рослинними домішками, що сприяє задоволенню потреб організму людини у життєво важливих нутрієнтах. Виявлено закономірності змін органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників у нових вафлях залежно від внесених нетрадиційних компонентів, використаних сучасних пакувальних матеріалів за відповідних умов зберігання та обгрунтовано необхідні рекомендації. Установлено, що складові частини насіння винограду, кореня цикорію, зародків пшениці, приймочок кукурудзи, квітів акації та підварки гарбузової характеризуються ефективними антиоксидантними властивостями і у середньому удвічі сповільнюють окиснювальні та гідролітичні процеси в жирах вафель.

Досліджено можливість застосування ядра соняшнику в технології пісочного печива і його вплив на фізико-хімічні властивості готового виробу.

Наведено аналітичну модель процесу коекструзії дисперсних матеріалів, зокрема, у разі виготовлення трубчастих виробів із начинками.

Досліджено вплив житнього солодового екстракту на структурно-механічні властивості тіста та якість пряників. Установлено, що використання у виробництві пряників житнього солодового екстракту замість крохмальної патоки підвищує граничну напругу зсуву пряничного тіста, що вимагає більшої кількості води під час приготування тіста і поліпшує якість пряників.

На підставі експериментальних даних науково обгрунтовано доцільність використання у технології затяжного та цукрового печива борошняних композитних сумішей на основі зернобобової й олійної сировини. Проведено попередню теплову обробку складових композитних сумішей, яка забезпечує різноманітні функціонально-технологічні властивості, а також сприяє поліпшенню якості та споживчих властивостей даного печива. Вивчено закономірності одержання стійкої емульсії й механізми впливу олієвмісних компонентів композитних сумішей на процеси приготування емульсії та тіста, обгрунтовано співвідношення складових борошняних сумішей. Установлено особливості впливу двох- і трикомпонентних борошняних сумішей на в'язкісні, пружні, міцнісні й адгезійні властивості напівфабрикатів на певних стадіях технологічного процесу виробництва печива. Обгрунтовано підвищення вологості кондитерського тіста за умов внесення до сладу суміші компонентів з високою водопоглинальною здатністю. Проведено оптимізацію рецептур і технологічних параметрів виробництва затяжного та цукрового печива на основі двох- і трикомпонентних борошняних сумішей.

Обгрунтовано можливість використання добавок регуляторів кислотності (оцтової та лимонної кислот, їх натрієвих солей тощо) сумісно з поліатомними спиртами (зокрема гліцерином) для регулювання структурно-механічних властивостей хлібного та кондитерських видів тіста з різної борошняної сировини.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію заварних пряників з приготування рідких (вологості 32,5, 36 %) з 30,50 % від маси борошна у тісті житнього борошна або густих заварок (вологості 30 %) з 75 % суміші житнього та пшеничного борошна, з заварюванням борошна кислим інвертним сиропом з pH 2,8 і вмістом сухих речовин 60 % та з додаванням до заварок від 4%, борошна з ячмінного солоду. На підставі проведених досліджень визначено оптимальне дозування солодового борошна, що дозволяє скоротити тривалість ферментації заварок до 1-ї доби для рідких заварок і до 4-х діб - для густих заварок. Установлено вплив удосконаленої технології на інтенсифікацію технологічного процесу та на тривалість зберігання готових виробів. Затверджено нормативну документацію (рецептури, технологічні інструкції), нову технологію впроваджено у виробництво. Визначено ефективність удосконаленої технології за показником конкурентоспроможності.

Запропоновано використання комплексної суміші поверхнево-активних речовин складного ефіру полігліцерину, тригліцериду стеаринової кислоти, моностеарату гліцерину, сорбату тристеарату для удосконалення технології приготування здобного тістового напівфабрикату. Досліджено вплив комлексної суміші гідроколоїдів "Едгум КД 15" і яблучної клітковини на властивості фруктової начинки та запропоновано технологію її виготовлення. Визначено раціональні режими формування напівфабрикатів за методом ко-екструзії, які забезпечують якість готових виробів за максимальної продуктивності. Розглянуто процеси тепломасопереносу під час випікання - сушіння - охолодження двокольорового печива та здобного печива з начинкою, обгрунтовано раціональні режими, які забезпечують інтенсифікацію процесу. Проведено кваліметричну оцінку ефективності удосконаленої технології, показано перевагу запропонованих технологічних рішень у порівнянні з традиційними.

Проаналізовано вплив нетрадиційних домішок на покращення амінокислотного складу вафель. Описано антиоксидантні властивості домішок, що покращують здобне печиво рослинного походження, рослинних домішок на твердих жирах. Розглянуто питання дослідження наявності збудників картопляної хвороби хліба та інших спороутворювальних бактерій в борошні, прогнозування змін якості хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів під час зберігання. Визначено мінеральний склад солодких страв, збагачених розторопшею.

Проанализировано влияние нетрадиционных примесей на улучшение аминокислотного состава вафель. Описаны антиоксидантные свойства примесей, улучшающих сдобное печенье растительного происхождения, растительных примесей на твердых жирах. Рассмотрены вопросы исследования наличия возбудителей картофельной болезни хлеба и других спорообразующих бактерий в муке, прогнозирования изменений качества хлебобулочных и мучных кондитерских изделий при хранении. Определен минеральный состав сладких блюд, обогащенных расторопшей.