Установлено можливості підвищення ефективності харчового використання природних ресурсів зерна на підставі удосконалення технології відбору зародка на борошномельних заводах у процесі сортового помелу пшениці. Досліджено вміст зародка в зерні та потоках зернопродуктів. Розглянуто характер і ступінь впливу технологічних факторів (вологості зерна, режимів здрібнювання) у системах первинного здрібнювання на вихід зародкових пластівців і продуктів. Розроблено технології відбору нових видів харчових продуктів під час сортових помелів (зародкових продуктів великого та дрібного). Установлено: отримані продукти мають високу харчову цінність, що обумовлює доцільність їх використання в хлібопекарській промисловості для поліпшення якості виробів.

Розроблено технологію одержання та концентрації ліпаз з відходів переробки зерна (зародків і висівок) пшениці та їх використання у виробництві фруктово-овочевих майонезів. Наведено параметри екстракції ліпази з зародків і висівок зерна пшениці, концентрації та очистки. Найбільший вплив на осадження білків і ліпази з зародків або висівок зерна пшениці здіснюють пектинові речовини зі ступенем етерифікації 52 %. Розроблено способи одержання високоактивного комплексу пектин-ліпази з зародків і висівок зерна пшениці. Охарактеризовано фізико-хімічні властивості ліпази та комплекс пектин - ліпаза. Питома ліпазна активність становить 0,16 мкМоль/хв.мг для ліпази з зародків і 1,20 мкМоль/хв.мг - для ліпази з висівок. Установлено оптимальні параметри процесу гідролізу тригліцеридів оливкової або соняшникової олій вільною ліпазою та пектин-ліпазою комплексів. Визначено закономірності впливу на ступінь гідролізу тригліцеридів температури, масової частки субстрату та ферменту та часу гідролізу. Розроблено технологію виробництва фруктових і овочевих майонезів на основі продуктів гідролізу тригліцеридів. Розроблено нормативну документацію на фруктові й овочеві майонези.

Дослідження присвячено комплексній переробці вторинних продуктів переробки зерна у функціонально фізіологічні інгредієнти. Досліджено біохімічний склад пшеничних і житніх висівок, на підставі чого зроблено висновки про можливість їх використання як джерела для виробництва функціонально фізіологічних інгредієнтів. Обрано ферментні препарати, які здатні активно проводити деградацію полісубстратного комплексу висівок - ɑ-амілаза, глюкоамілаза, протеаза, мультиферментний препарат Viscozyme L. За умов експерименту визначено оптимальні умови ферментолізу пшеничних і житніх висівок, за яких вихід цільових компонентів набуває максимуму. Охарактеризовано біохімічний склад і фізіологічні властивості одержаних ферментолізатів пшеничних і житніх висівок, які підтверджують доцільність використання методів біомодифікації для вилучення вуглеводно-білкової суміші, поліфенолів, ксилоолігосахаридів та активованих харчових волокон. Оптимізовано параметри процесу ферментолізу пшеничних і житніх висівок. Розроблено й економічно обгрунтовано технології одержання вуглеводно-білкового концентрату, сиропу БАР, препарату ксилоолігосахаридів "Пребіксил™" та препарату поліфенолів "Зепофен™". Медико-біологічними дослідженнями доведено безпеку та ефективність використання препарату поліфенолів "Зепофен™" як антиоксиданту.