Проведен структурный анализ интеллектуальной системы управления на основе ее множественной модели и теории математической классификации. Предложена методика распараллеливания алгоритмов анализа технической системы по ее собственным частотам и принцип построения интеллектуального регулятора.

Розглянуто основні напрямки теорії інтелектуальних систем управління - адаптивні системи управління; системи, які грунтуються на знаннях; фаззі-системи на основі нечітких множин; штучні нейронні мережі. Наведено список літератури з розглянутих питань, а також навчальні дисципліни в підготовці фахівців з комп'ютерної інженерії та управління.

In connection with increase of integration of computing devices recently wide circulation was received with microprocessor devices of management of automatics and microcomputer. As the computing devices on microprocessors have powerful means of display of the information about object, from it is desirable to use all opportunities for a conclusion of the information.The microcomputer of installation has two types of display of the information: a conclusion of the information to the monitor; inclusion of the sound signal system.

Розглянуто питання формалізації процесів розробки, підтримки та розвитку інтелектуальних інформаційно-керуючих систем для створення адаптивної технології реалізації даних процесів. Запропоновано формальну систему вищого (скінченного) порядку, що дозволяє перевизначення нових типів об'єктів у процесі функціонування системи. Розроблено процедуру виведення, яка інтегрує методи використання знань, аналогій та впорядковану лінійну m-резолюцію. Доведено повноту процедури виведення.

Розглянуто проблеми формалізації процесів взаємодії компонентів інтелектуальних систем для адаптивної технології створення інтелектуальних інформаційно-керуючих систем. Запропоновано формальну систему вищого (скінченного) порядку. Визначено декларативну та процедурну семантики та семантику в термінах моделей переходів для запропонованої системи. Формалізм дозволяє поєднати можливості інформаційної системи, вирішувача проблем та контролера станів на етапі реалізації планів у інтелектуальних системах.

Розглянуто можливість застосування нечіткого підходу для синтезу моделі напірного пристрою гідротранспортної системи. Сформовано базу знань нечіткої моделі відцентрового насоса. У результаті обчислювального експерименту отримано графіки функцій належності вихідної змінної.

Розглянуто інформаційну концепцію експертних процедур, до основи якої покладено створення спеціалізованих систем знань. Наведено приклади побудови експертних систем в управлінні проектами на рівні формування алгоритмічних і фактуальних знань.

Розроблено математичні моделі й алгоритми розв'язання задач оцінки та прогнозування стану багатовимірних динамічних об'єктів, вхідні дані яких є випадковими показниками величини з невідомими законами розподілу. Для розв'язання задачі запропоновано використання бейєсівських експертних систем. З урахуванням динамічних властивостей об'єктів розглянуто методики прогнозування їх стану: методику безпосереднього прогнозування гістограм імовірностей станів і методику, що базується на перетворенні гістограм в емпіричний закон розподілу. Подальшого розвитку набула методика прогнозування стану марковських систем великої розмірності. Проведено порівняння точності розроблених методик прогнозування. Розглянуто універсальну трипараметричну родину щільностей розподілу, для якої зміна числових значень параметрів забезпечує зміну в широких межах математичного сподівання, дисперсії й асиметрії.

Розглянуто ситуаційне керування навчанням у межах нечіткої (фуцци) логіки. Показано перехід вхідних фізичних величин у нечіткі поняття. Запропоновано алгоритм керування навчанням.

Запропоновано новий підхід до наведення продукційних моделей. Побудовано структуру відповідної алгебри лінгвістичних моделей. Алгебричне подання дозволяє описати знанняорієнтовані продукційні моделі як поліномні моделі та моделі у просторі стану. Опис базується на методах аналізу, запропонованих для слабо формалізованих процесів. Досліджено властивості стійкої моделі у просторі стану, які грунтуються на класичних методах теорії автоматичного керування. Розроблено методи аналізу власних значень і аналізу стійкості, що базуються на використанні реляційної алгебри. Алгебричний метод дозволяє подати велику кількість правил як компактний алгебричний вираз. Методологія алгебричного аналізу слабо формалізованих систем включає також структурну та параметричну ідентифікацію алгебричних моделей, аналіз керованості та спостережуваності. Проблему синтезу лінгвістичних продукційних систем керування вирішено на базі квадратичного критерію, критерію розміщення полюсів і детермінованого підходу. Наведено метод синтезу, що базується на принципах реляційної алгебри. Створено комп'ютерну програму імітаційного моделювання складних динамічних систем.

Розроблено методи й алгоритми побудови моделей процесів управління на основі ретроспективних даних, що описують хід даних процесів у минулому. Метою розробки таких методів є підвищення ефективності функціонування систем підтримки прийняття рішень (СППР) за рахунок введення підсистеми ретроспективного моделювання процесів управління, яка дозволить формалізувати емпіричні знання, накопичені в процесі функціонування СППР. Як механізм для класифікації даних за умов неповноти та неточності використано апарат теорії наближених множин. Визначено нову міру нерозрізненості об'єктів, яка базується на відношенні подібності елементів множини. Запропоновано нові визначення мір подібності окремих атрибутів і об'єктів у цілому. Наведено нові визначення показників розрідженості, відстані та якості кластеризації. Розроблено алгоритм кластеризації бази даних, який грунтується на використанні зазначених показників. Апробовано новий метод побудови графових моделей процесів управління, які відображають послідовність переходів у часі від однієї операції до іншої. На дугах графа визначено вагові коефіцієнти, що показують можливість такого переходу. Надано визначення функцій, що відображають залежність умов виконання операцій від стану навколишнього середовища. Проаналізовано програмну реалізацію підсистеми ретроспективного моделювання процесів. Оцінено ефективність роботи підсистеми моделювання процесів за допомогою спеціальної методики оцінки роботи систем підтримки прийняття рішень.

Розроблено нові робастні методи оцінювання та ідентифікації станів і параметрів багатовимірних, нестаціонарних і нелінійних об'єктів, працездатних за умов порушення апріорних гіпотез і мінімальної апріорної інформації про оцінюваний об'єкт керування. Вивчено властивості нечітких еліпсоїдальних множин, призначених для формалізації невизначеностей невідомої природи. Висвітлено робастні методи оцінювання станів (ідентифікації параметрів) багатовимірних статичних лінійних об'єктів керування за умов мінімальної апріорної інформації у класі нечітких множинних оцінок. Досліджено умови збіжності алгоритму нечіткого еліпсоїдального оцінювання. Побудовано робастний спостерігач стану для випадку, коли одна або декілька фазових координат лінійного об'єкта керування вимірюється точно; в класі нечітких еліпсоїдальних оцінок розв'язано задачі оцінювання станів динамічних об'єктів у неперервному часі. Розроблені методи нечіткого еліпсоїдального оцінювання застосовано для ідентифікації математичних моделей нелінійних об'єктів керування, заданих нейромережними моделями за умов невизначеності. Створено алгоритмічне та програмне забезпечення, що реалізує розроблені робастні методи оцінювання та ідентифікації.

Рассмотрена задача идентификации математической модели дискретного объекта управления общего вида в условиях неопределенности. Как универсальные модели объектов управления в этих условиях используются многослойные нейросетевые архитектуры. Предложен метод учебы нейронных сетей персептронного типа, основанный на применении подхода к оцениванию в классе нечетких множественных оценок.

Розглянуто основні властивості нечітких множин та основні операції над ними щодо практичного використання в електротехнічних системах керування.

Розроблено методи організації виводу на понятійних когнітивних структурах із застосуванням системного підходу. Для оперування семантикою понятійних знань використано математичну модель, яка базується на апараті топології та враховує системологічні закономірності ієрархічності, монізму та цілісності. Вирішено питання структурування запитів до машини виводу, контролю за суперечливістю та надання вхідному потоку інформації вигляду, придатного для обробки в інтелектуальній системі. Запропоновано алгоритми дедуктивного виводу, які визначають виводимість знань із початкових умов та сприяють одержанню інформації, що раніше не містилась у моделі. Апробовано когнітивний метод індуктивного виводу, який установлює відношення між об'єктами бази знань. Здійснено інтерпретацію математичного методу моделювання понятійних знань для класифікаційного підходу. Отримано інтерпретацію абдуктивного методу виводу як різновиду дедукції. Описано понятійну модель газової галузі України методами класифікаційного моделювання та розроблено програмну систему "Контракт-2".

Рассмотрены системы уравнений, в которых неопределенность возникает через неединство решения.

Освещена постановочная часть методологии синтеза алгоритмов интеллектуальной системы управления оборачиваемостью - постановка задач принятия решений при управлении производственными фондами и фондами обращения предприятия. Даны формализованные постановки, определены возможные способы их решения.

Обгрунтовано доцільність використання теорії нечітких множин у системах керування, що розробляються в Інституті електродинаміки НАН України.

Обсуждены вопросы организации диалоговых систем в задачах принятия решений по управлению сложным динамическим объектом в экстремальных ситуациях. Основное внимание уделено использованию визуальной информации при анализе динамических сцен. Рассмотрены примеры конкретных приложений в бортовых интеллектуальных системах реального времени.

Кратко описана функциональная схема нечеткого регулятора и рассмотрен принцип его работы в системе управления. Освещен процесс принятия решений на базе нечеткой логики, который является основой работы нечеткого регулятора. Проведен синтез нечетких регуляторов в системах автоматического управления с нестационарными объектами управления, с объектами, имеющими звенья чистого запаздывания, и нелинейными объектами. Рассмотрены важные для проектирования цифровых нечетких регуляторов вопросы оптимизации их основных параметров (диапазонов изменения лингвистических переменных, формы и параметров функций принадлежности лингвистических величин) путем минимизации квадратичного критерия качества с целью получения оптимальных переходных процессов в системах автоматического управления с нечеткими регуляторами.