Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

У 75 досліджуваних дорослих обох статей у точках С3 та С4 відводили пов'язані з подіями ЕЕГ-потенціали (ППП) в експериментальній ситуації з внутрішнім відліком заданих часових інтервалів, котрі обмежувалися випробуваним за допомогою натискань на кнопку. Експериментальна парадигма забезпечувала значний рівень невизначеності та вимагала підтримування високого рівня уваги. Точного значення обраного експериментатором часового інтервалу випробуваний заздалегідь не знав (повідомлялися лише його межі - 17 - 23 с). Інформацію про збіг або розбіжність відрахованого й заданого експериментатором значень часового інтервалу випробуваний отримував через візуальні сигнали зворотного зв'язку, що надходили через 2 с після закінчення відліку; у випадку збігу він мав зробити третє (стверджувальне) натискання на кнопку. Натисканням на кнопку передував потенціал готовності (ПГ); перед сигналом зворотного зв'язку розвивалась умовна негативна хвиля (УНХ), а після цього сигналу - потенціал Р300. Виявлено значущі позитивні кореляції між амплітудами ПГ та УНХ правої півкулі головного мозку й негативні - між ПГ і Р300 обох півкуль. Загалом для вказаних ППП була характерна висока індивідуальна варіабельність, яка в низці аспектів виявляла зв'язок з особистісними особливостями випробуваних, встановленими за даними психологічного тестування із застосуванням відповідних опитувань. Так, зокрема, за використаних експериментальних умов було показано негативні кореляції між амплітудою ПГ і показниками психотизму, амплітудою УНХ та емоційною стійкістю, а також екстравертивністю, амплітудою Р300 та домінантністю. Позитивні зв'язки виявлялися

між амплітудою УНХ і фактором autia (за опитуванням РЕН Айзенка та 16 PF Кеттела). Зроблено припущення про те, що зв'язки між рисами особистості та параметрами ППП базуються на природжених конституціональних особливостях нервової системи та нейрохімічних і структурних змінах мозку, зумовлених впливом прижиттєвого досвіду.

Рассмотрены теоретическая зависимость связи ощущений и раздражений, согласующаяся с известными опытными данными, связь между постоянной времени процесса переработки информации, памятью человека и альфа-ритмами мозга. Показана перспективность математического описания различных процессов в памяти человека как процессов переработки ею информации.

Аналізуються стани активації головного мозку, нейрофізіологічні кореляти й біохімічні компоненти ФС (функціонального стану) мозку. Вивчаються фактори, що впливають на функціональні стани людини, індивідуальні властивості нервової системи та індивідуально-типологічні особливості ФС у процесі діяльності людини. Розкриваються механізми оцінки функціональних та робочих станів людини і управління ними, а також методи оцінювання фізіологічних станів людини та корекції функціональних робочих станів.

Рассмотрены существующие представления о понятиях "память", "информация", "мышление", а также новые данные об энерго волновой сущности памяти и мышления. Описана структура воды и проведен энерго мониторинг ее памяти. Использована энерго волновая сущность памяти и мышления для интенсификации учебного процесса и рациональной деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + З818.4

Рубрики:

Біологія людини

Нейробіоніка

Шифр НБУВ: Ж15477 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено общее строение и функции нервной системы, раскрыта сущность рефлекса, приведена схема рефлекторной дуги. Раскрыто значение центральной нервной системы, показана ее координирующая роль и пластичность, проанализирован процесс торможения, описано строение головного мозга. Установлены функции спинного мозга, определены свойства нервных центров. Исследована эволюция вегетативной нервной системы, показаны морфологические, функциональные и фармакологические отличия между ее симпатической и парасимпатической частями. Охарактеризована периферическая нервная система, рассмотрено строение шейного, плечевого, поясничного, крестцового и копчикового сплетений. Приведены сведения о физиологии высшей нервной деятельности, определены функции второй сигнальной системы и анализаторного аппарата.

Досліджено особливості психофізіологічної організації у студентів різних спеціальностей: фізіко-механічного (27 чоловіків та 35 жінок) та природничого (32 чоловіків та 30 жінок) факультетів. Вивчено показники сприйняття, уваги, пам'яті та мислення, розумову працездатність. За результатами досліджень встановлено, що формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у студентів вищих навчальних закладів різних спеціальностей відбувається гетерохронно, залежно від спрямованості спеціальної підготовки. Виявлено, що системотвірними факторами до формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у студентів фізико-механічного факультету є функції сприйняття простору, уваги і операційного мислення, а у студентів природничого факультету - функція уваги.

Исследованы особенности психофизиологической организации у студентов разных специальностей: физико-механического (27 мужчин и 35 женщин) и природоведческого (32 мужчины и 30 женщин) факультетов. Изучены показатели восприятия, внимания, памяти и мышления, умственную работоспособность. На основании результатов исследований можно заключить, что формирования психофизиологической организации системы переработки информации у студентов высших учебных заведений разных специальностей происходит гетерохронно, в зависимости от направленности специальной подготовки. Выявлено, что системообразующими факторами при формировании психофизиологической организации системы переработки информации у студентов физико-механического факультета являются функции восприятия пространства, внимание и операционное мышление, а у студентов природоведческого факультета - функция внимания.

Peculiarities of forming of psychophysiological organization in students of different specializations: physical-mechanical (25 male and 35 female) and nature (32 male and 30 female) faculties were studied. The parameters: perception, attention, memorythinking and mental capability were studied. The results are showed that the forming of psychophysiological organization of informational processing system in higher school students of different specializations is characterized by geterocronyisms with direction relation of specialty preparation. The study shows that the forming factors for psychophysiological organization of informational processing system in students of physical-mechanical faculty are perception of area, attention, operation thinking,and in students of nature faculty - attention functions.

Наведено базові теоретичні відомості з основних розділів екологічної біофізики людини, які необхідні для практичного впровадження заходів щодо оптимізації функціонального стану та рівня здоров'я людини за різноманітних умов зовнішнього середовища. Викладено психофізіологічні засади сприйняття, описано нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. Висвітлено особливості формування та розпізнавання образів, психічних функцій у пацієнтів з порушеннями роботи мозку. Охарактеризовано психофізіологічні принципи навчання. Розкрито роль свідомого та несвідомого у психіці людини.

Приведены базовые теоретические сведения по основным разделам экологической биофизики человека, необходимые для практического внедрения мероприятий по оптимизации функционального состояния и уровня здоровья человека в разнообразных условиях окружающей природной среды. Изложены психофизиологические основы восприятия, описаны нейрофизиологические механизмы психической деятельности человека. Освещены особенности формирования и распознавания образов, психических функций при нарушениях работы мозга. Охарактеризованы психофизиологические принципы обучения. Раскрыта роль сознательного и бессознательного в психике человека.

Рассмотрены вопросы психофизиологии функциональных состояний человека, приведена характеристика наиболее распространенных эндогенных и экзогенных влияний на функциональное состояние организма. Освещены психофизиологические аспекты адаптаций организма. Проанализированы психофизиологические особенности состояний организма в процессе протекания и изменений биологических ритмов, а также депрессивных состояний.

Висвітлено проблеми загальної та прикладної психофізіології. Розглянуто методи психофізіологічних досліджень, зокрема, реєстрації показників електричної активності шкіри, серцево-судинної системи, реакції очей. Розкрито загальні властивості сенсорних процесів, нейрофізіологічні механізми сенсорних систем зору, слуху, шкіри, кістково-м'язового апарату, смаку, нюху. Наведено дані щодо психофізіології уваги, пам'яті, мовлення, мислення, емоцій. Висвітлено питання щодо змінених станів свідомості, значення сну, класифікації рухів, працездатності, психічного стану людини. Викладено загальні поняття про адаптацію, її види, загальні закономірності й адаптаційні можливості.

Освещены проблемы общей и прикладной психофизиологии. Рассмотрены методы психофизиологических исследований, в частности, регистрации показателей электрической активности кожи, сердечно-сосудистой системы, реакции глаз. Раскрыты общие свойства сенсорных процессов, нейрофизиологические механизмы сенсорных систем зрения, слуха, кожи, костно-мышечного аппарата, вкуса, нюха. Приведены данные о психофизиологии внимания, памяти, речи, мышления, эмоций. Освещены вопросы, касающиеся измененных состояний сознания, значения сна, классификации движений, трудоспособности, психического состояния человека. Изложены общие понятия об адаптации, ее видах, общих закономерностях и адаптационных возможностях.

Висвітлено проблеми психофізіології (будову головного мозку, відчуття, увагу, пам'ять, емоції, мислення). Розглянуто особливості самоорганізації потоків нервових імпульсів, кодування інформації в нервовій системі сприйняття, нейрональних механізмів уваги, впливу правої та лівої півкуль мозку на емоції. Викладено сучасні дані про основні психічні процеси, а також сучасні методи та методики психофізіологічних досліджень.

Освещены проблемы психофизиологии (строение головного мозга, внимание, память, эмоции, мышление). Рассмотрены особенности самоорганизации потоков нервных импульсов, кодирования информации в нервной системе восприятия, нейрональных механизмов внимания, влияния правого и левого полушарий мозга на эмоции. Изложены современные данные об основных психических процессах, а также современные методы и методики психофизиологических исследований.

Описана семиотическая природа нейронных сетей, реализующих психические явления. Проанализирована психика как сфера осуществления информационных процессов, неосуществимых на уровне объективно реализуемой активности мозга. Определена взаимосвязь семиотических процессов, протекающих на нейропсихологическом и психическом уровнях. Раскрыта специфика нейронно-синаптических сетей и биоэлектрической импульсации. Освещен семиотический механизм регуляции поведения человека.

Охарактеризованы направления теоретической психологии на основе идей и междисциплинарных подходов моделирования психологических явлений, трансформированных в контексте системного синтеза. Указано, что при рассмотрении человека как открытой в информационном пространстве системы определяется связь раздражений внешней среды и формируемых мозгом ощущений. Акцентировано внимание на аналогии работы памяти с квантовым принципом и иерархией энтропия - информация. Установлена связь объективных внутренних характеристик памяти человека и внешних субъективных (основанных на результатах тестов).

Описан открытый и сформулированный фундаментальный закон природы, названный как "Принцип двухканального управления". Сущность этого закона заключается в том, что оптимизация получения информации системой в нестационарной среде с необходимостью приводит к использованию двух каналов информации - передающего информацию взаимодействия системы со средой из прошлого и взаимодействия той же системы с настоящей средой. Отмечено, что математически этот закон является следствием принципа оптимальности в пространстве информации. Рассмотрены фундаментальные факторы воспитания способностей человека по критическим временным периодам детства человека, которые должны быть задействованы в системе воспитания и обучения молодого поколения.

Рассмотрены дискуссионные вопросы общей теории типологии. Освещена проблема типологического варьирования, проанализирована структура типа нервной системы (НС). Охарактеризованы некоторые методологические принципы дифференциальной психологии. Внимание уделено практическому изучению типологических вариативов, типологической специфике биоэлектрической активации центральной и вегетативной НС. Проанализированы типологические особенности условно-рефлекторной деятельности. Показаны типологические различия в гуморальной регуляции, определены типологические черты нервно-мышечной и некоторых других функциональных систем.

Наведено тлумачення більш, ніж 600 термінів і понять соціальної психології та психофізіології.

Дано толкование более 600 терминов и понятий социальной психологии и психофизиологии.

Зазначено, що сучасна фізіологія вищої нервової діяльності (ВНД) і сенсорних систем розвивається надзвичайно динамічно й перебуває у тісному зв'язку з іншими природничими науками і, особливо, психологією та характеризується швидким нагромадженням великої кількості нових даних. Розглянуто питання фізіології ВНД. Увагу приділено функціональній організації організму, інтегративній функції центральної нервової системи. Проаналізовано особливості рефлекторної та ВНД людини. Описано функціональну асиметрію великих півкуль, наведено сучасні уявлення про системну та динамічну локалізацію мови.

Указано, что современная физиология высшей нервной системы (ВНС) и сенсорных систем развивается чрезвычайно динамически и в тесной связи с другими природоведческими науками и, особенно, психологией и характеризуется быстрым накоплением большого количества новых данных. Рассмотрены вопросы физиологии ВНС. Внимание уделено функциональной организации организма, интегративной функции центральной нервной системы. Проанализированы особенности ВНС человека, его условно-рефлекторной деятельности. Описана функциональная асимметрия больших полушарий, приведены современные представления о системной и динамической локализации языка.

У лиц однородного контингента (курсанты военно-морского и военно-летного училищ) изучен максимальный темп движений (по теппинг-тесту) в зависимости от свойств основных нервных процессов. Показано отсутствие связей между показателями исследуемых переменных рядов, как и отсутствие достоверности различий средних значений максимального темпа у групп испытуемых с различной силой (работоспособностью головного мозга) и функциональной подвижностью нервных процессов. Это является доказательством того, что показатель мышечной выносливости не может быть использован в качестве индикатора свойств основных нервных процессов. Вероятнее всего максимальный темп движений, диагностируемый данной методикой, характеризует физическую выносливость (утомление), а не те процессы, которые протекают в высших отделах центральной нервной системы и связаны с восприятием, анализом, переработкой информации, принятием решения и выдачи команды на эффектор, что, в свою очередь, зависит от взаимоотношений процессов возбуждения и торможения. Последние, как известно, обуславливают индивидуально-типологические особенности высшей нервной деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + Р124.412 + Ю935.128

Рубрики:

Біологія людини

Медичний професійний відбір

Довготривала та короткотривала пам'ять

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ