Розглянуто аспекти функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) у осіб з психологічними розладами за умов різної стресової напруженості довкілля. Показано, що для осіб з психологічними розладами характерні дисбаланс роботи ВНС і нижча чутливість барорецепторів.

Рассмотрены аспекты функционирования вегетативной нервной системы (ВНС) у лиц с психологическими расстройствами при разной стрессовой напряженности окружающей среды. Показано, что для лиц с психологическими расстройствами характерны дисбаланс работы ВНС и сниженная чувствительность барорецепторов.

In the article the aspects of functioning of the autonomous nervous system (ANS) in persons with psychological disorders under the conditions of a different stress tension are examined. It is shown that persons with psychological disorders have ANS disbalance and lower sensitivity of baroreceptors.

Обстежено 42 студенти медуніверситету перед переходом на літній та зимовий час і після нього. У студентів перевірено рівень розумової працездатності, рівень уваги, швидкість та точність реакції, а також стан вегетативної нервової системи за індексом Кердо та опитувальником Вейну. Виявлено, що перехід на літній та зимовий час спричиняє зниження усіх показників розумової працездатності та призводить до посилення вегетативного дисбалансу, але перехід на літній час більш сприятливо впливає як на розумову працездатність, так і на вегетативний стан студентів.

Обследовано 48 здоровых и практически здоровых лиц с целью определения влияния индивидуально и дифференцированно подобранных специальных регламентированных дыхательных упражнений на функциональное состояние вегетативной нервной системы. В результате исследований установлено, что специальные регламентированные дыхательные упражнения достоверно восстанавливают функциональные возможности вегетативной нервной системы, приводя ее симпатическую и парасимпатическую части в состояние эйтонии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.142*021.1*334.6 + Ч510.44

Рубрики:

Біологія людини

Вплив фізичних вправ на людей середнього та похилого віку

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены параметры агрегации тромбоцитов у 30 практически здоровых лиц в возрасте от 40 до 72 лет в зависимости от типа вегетативной нервной системы. Установлено статистически значимое повышение агрегационных свойств тромбоцитов у лиц с преобладанием симпатического отдела вегетативной нервной системы.

Оценен индивидуальный профиль функционального состояния организма испытуемых с различным типом вегетативной регуляции. Показано, что испытуемые-ваготоники характеризуются наиболее высокими, а симпатотоники - низкими интегральными показателями функционального состояния организма. Методом кластерного анализа показано наличие разных механизмов поддержания гомеостаза и регуляции функционального состояния у испытуемых с разным тонусом вегетативной нервной системы.

Встановлено взаємозв'язок між типами гемодинаміки та показниками стану вегетативної нервової системи у здорових людей у стані спокою та за умов виконання дозованих навантажень. За допомогою кореляційного аналізу досліджено взаємозв'язок статистичних і спектральних характеристик серцевого ритму з показниками центральної гемодинаміки у представників різних гемодинамічних типів. Проведено дослідження реакцій автономної нервової системи на активну ортостатичну пробу й арифметичний тест залежно від вихідного типу кровобігу. Показано, що особливості гемодинамічних реакцій у представників гемодинамічних типів визначаються не тільки співвідношенням симпатичного та парасиматичного відділів автономної нервової системи у стані спокою, а головним чином - реактивністю цих відділів й активністю центрального контура регуляції серцевого ритму. Одержано дані, які поглиблюють уявлення про фізіологічні механізми адаптаційних реакцій системи кровообігу до різних типів навантажень з урахуванням стану та реактивності вегетативної нервової системи. Визначено нормативні показники варіабельності серцевого ритму у стані спокою та за умов виконання тестових дозованих навантажень у представників різних типів гемодинаміки, які можуть бути використані в клінічних і фізіологічних дослідженнях. Удосконалено класифікацію за типами кровообігу, яка може бути використана для уточненої діагностики передпатологічних станів у пацієнтів кардіологічного профілю, для відбору у спортивній і екстремальній медицині. Дані про особливості змін вегетативної нервової системи під впливом навантажень у представників різних типів кровообігу з урахуванням її вихідного стану

Описано результати дослідження ступеня стійкості нервових центрів при певному типі вегетативної нервової системи у студентів. Була розроблена двохступінчаста зміцнююча програма для тренування нервових центрів і наближення вегетативного дисбалансу до норми.

Проведено исследование состояния вегетативной нервной системы у практически здоровых молодых людей, в том числе с явными признаками метеочувствительности и без них. Выявлены признаки вегетативных изменений среди обследованных при благоприятных и неблагоприятных погодных условиях.

Изучено влияние гипоксических тренировок (ГТ) на суточные ритмы вегетативной активности у пожилых людей (60 - 74 года, 28 чел.). Показано, что ГТ оказывают нормализующее воздействие на суточные ритмы (СР) вегетативной активности у людей пожилого возраста и их можно рекомендовать для коррекции нарушений СР вегетативной регуляции организма у людей пожилого возраста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Е70*739.142-638

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику комп'ютерної варіаційної пульсометрії, програмне та апаратне забезпечення для оцінки стану вегетативної регуляції.

Проаналізовано методи визначення вегетативного статусу організму. Розглянуто критерії поділу на групи за вегетативним тонусом, представлені різними авторами. Виявлено основні проблеми при визначенні вегетативного статусу та поділі досліджуваних на групи: велика кількість методів оцінки вегетативного тонусу та їх інтерпретацій, відсутність стандартизованих критеріїв поділу на групи, неоднорідність контингенту досліджуваних.

Вперше показано, що значна добова тривалість роботи з комп’ютером сприяє росту вихідного вегетативного тонусу у студентів. Показано, що вегетативна реактивність корелює позитивно зі стажем роботи з комп’ютером і частотою занять спортом, і негативно - з тривалістю нічного сну. Виявлено множинні кореляційні зв’язки кровопостачання головного мозку з масою тіла й показниками способу життя (фізична активність, час роботи з комп’ютером, харчовий раціон, стаж уживання алкоголю). Визначено, що підвищення вживання алкоголю сприяє підвищенню тонусу дрібних і середніх артерій і венул у басейні хребтової артерії навіть у молодих людей з низьким рівнем споживанням алкоголю. Вперше показано зростання імовірності розвитку синдрому вегетативної дисфункції у студентів зі збільшенням добової тривалості роботи з комп’ютером та зменшення його імовірності з ростом стажу роботи з комп’ютером.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.142 + Р410.2

Рубрики:

Біологія людини

Хвороби кровоносних судин

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено типологічні варіанти пристосувальних реакцій центральної гемодинаміки та стану вегетативної нервової системи (ВНС), які корелюють зі ступенем вираженості функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). В умовах ортостатичного навантаження особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися домінуванням екстракардіальних, а з нижчими і інтракардіальних механізмів регуляції. Виявлено зростання вагосимпатичного балансу, яке не залежало від ФРНП. Це вказує на зниження активності центрального контуру управління серцевим ритмом (СР). У осіб з низькою ФРНП встановлено пригнічення вагусної активності, що свідчить про меншу економність діяльності та збільшення ймовірності швидкого вичерпання енергетичних резервів серця. Під час антиортостатичного навантаження у всіх обстежуваних спостерігалася більша хвилеподібність динаміки показників варіабельності серцевого ритму у діапазоні високо- і низькочастотних хвиль (28 - 35 %), тоді як зниження потужності хвиль дуже низької частоти СР не перевищувало 5 - 7 %. Особи з високим рівнем ФРНП відрізнялися більшим ступенем напруження регуляторних механізмів і ширшим діапазоном компенсаторного реагування, з низьким і меншим напруженням регуляторних механізмів, як і ефективністю пристосувальних реакцій, а з середнім і оптимальним напруженням вищих вегетативних центрів, високою варіативністю та економністю серцевої діяльності.

Визначено типологічні варіанти пристосувальних реакцій центральної гемодинаміки та стану вегетативної нервової системи (ВНС), які корелюють зі ступенем вираженості функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). В умовах ортостатичного навантаження особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися домінуванням екстракардіальних, а з нижчими і інтракардіальних механізмів регуляції. Виявлено зростання вагосимпатичного балансу, яке не залежало від ФРНП. Це вказує на зниження активності центрального контуру управління серцевим ритмом (СР). У осіб з низькою ФРНП встановлено пригнічення вагусної активності, що свідчить про меншу економність діяльності та збільшення ймовірності швидкого вичерпання енергетичних резервів серця. Під час антиортостатичного навантаження у всіх обстежуваних спостерігалася більша хвилеподібність динаміки показників варіабельності серцевого ритму у діапазоні високо- і низькочастотних хвиль (28 - 35 %), тоді як зниження потужності хвиль дуже низької частоти СР не перевищувало 5 - 7 %. Особи з високим рівнем ФРНП відрізнялися більшим ступенем напруження регуляторних механізмів і ширшим діапазоном компенсаторного реагування, з низьким і меншим напруженням регуляторних механізмів, як і ефективністю пристосувальних реакцій, а з середнім і оптимальним напруженням вищих вегетативних центрів, високою варіативністю та економністю серцевої діяльності.

Присвячено вивченню впливу глибокого дихання в режимі біологічного зворотного зв'язку на функціональний стан автономної нервової системи здорових осіб за даними варіабельності серцевого ритму із можливістю його використання для корекції автономних дисфункцій. Отримані дані поглиблюють уявлення про фізіологічні механізми участі автономної нервової системи у процесах адаптації до ментальних стресорів. Основні наукові результати дозволять запропонувати методи оптимізації розумової діяльності осіб, зайнятих операторською діяльністю на електронно-обчислювальних пристроях. Розглянуто метод біологічного зворотного зв'язку та його вплив на варіабельність серцевого ритму: біологічний зворотний зв'язок як метод лікування та профілактики захворювань; контури біологічного зворотного зв'язку та його технології; варіанти методик біологічного зворотного зв'язку; варіабельність серцевого ритму та її фізіологічна інформативність; спосіб життя і варіабельність серцевого ритм; вплив віку, статі та генетики на ВСР; серцево-судинні фактори ризику; клінічне застосування біологічного зворотного зв’язку. Визначено методику оцінки функціонального стану автономної нервової системи: дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР); вплив на функціональний стан АНС шляхом глибокого дихання в режимі біологічного зворотного зв’язку; комплексна оцінка адаптаційних резервів організму за допомогою розрахунку показника активності регуляторних систем (ПАРС) за Баєвським Р.М.