При рассмотрении вклада академика К.М.Сытника в разработку учения Н.Г.Холодного о фитогормонах определены основные направления этих исследований в отделе физиологии растений (затем фитогормонологии) в течение почти 50 лет. Это эндогенная регуляция роста целостного растения и его органов - корня, листа, стебля - в онтогенезе и в зависимости от условий внешней среды; формирования, созревания и прорастания семени; ростовых корреляций; в связи с явлением апикального доминирования и при переходе из вегетативного в репродуктивное состояние. Академик К.М.Сытник не оставлял без внимания прикладные аспекты этого направления науки, а также важные вопросы сохранения и популяризации научного наследия Н.Г.Холодного, увековечивания его памяти.

Представлены результаты изучения содержания эндогенной индолил-3-уксусной кислоты методом высокоэффективной жидкостной хроматографии в однолетних побегах яблони сорта Кальвиль снежный после обработки их ретардантами. Показано, что под действием ретардантов значительно повышается содержание эндогенной ИУК в побегах в периоды глубокого покоя и выхода из него. Наибольшее влияние на увеличение уровня ИУК оказывал алар, наименьшее - тур.

Наведено результати досліджень фітоестрогенів у траві люцерни нового сорту Вінничанка першого та другого укосів за фазами вегетації. Встановлено, що активність рослинних естрогенів коливається залежно від фази онтогенезу та кількості укосів. З'ясовано, що найвищим вмістом фітоестрогенів характеризується трава люцерни першого укосу на початку цвітіння, а в другому укосі спостерігається незначне зниження їх кількості.

Рассмотрена роль фитоалексинов, индуцированных антибиотических веществ высших растений, в обеспечении их болезнеустойчивости. Проанализированы активные защитные реакции растений в ответ на проникновение биотрофных и некротрофных грибов. Рассмотрены новые биотехнологии индуцирования болезнеустойчивости растений с помощью биогенных индукторов, выделенных из фитопатогенных грибов. Обоснованы теоретические концепции о координации защитных реакций на разных уровнях структурной организации растительного организма, о роли первичных сигналов и вторичных мессенджеров в индукции синтеза фитоалексинов. Обсуждены последние достижения в изучении взаимодействий в системе "патоген - растение", пути восприятия и трансдукции микробных сигналов.

Ключ. слова: phytohotmones balance, temperature stress, Triticum aestivum, resistance
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Olea europaea, Ceratonia siliqua, Quercus coccifera ssp. calliprinos, leaf, canyon, phytohormones, indoleacetic acid, abscisic acid, cytokinines
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.38*80

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику визначення вмісту вітаміну Е (alpha-токоферолу) в рослинних тканинах із використанням спектроденситометричної тонкошарової хроматографії. Уперше одержано електронні спектри дифузного відбиття, які дозволяють проводити ідентифікацію вітаміну Е безпосередньо в шарі сорбенту. Розроблено способи хроматографічного очищення, концентрування і кількісного детектування вітаміну Е в одній рослинній пробі.

Ключ. слова: культура клітин, фітогормони, кінетика росту, проліферація, флуоресценція
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: лектини, фітогемаглютинін, фітогормони, абсцизова кислота, індолілоцтова кислота, цитокініни, гіберелова кислота
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.38

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фітогормони, базидіальні гриби, субстрат
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.38

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості будови, фізико-хімічні властивості та фармакологічну дію основних класів біологічно активних речовин лікарських рослин. Висвітлено особливості використання лектинів у біохімії та фармації, запропоновано класифікацію серцевих глікозидів, сапонінів, терпеноїдів, ефірних олій. Показано біологічну роль флавоноїдів.

Рассмотрены особенности строения, физико-химические свойства и фармакологическое действие основных классов биологически активных веществ лекарственных растений. Освещены особенности использования лектинов в биохимии и фармации, предложена классификация сердечных гликозидов, сапононов, терпеноидов, эфирных масел. Показана биологическая роль флавоноидов.

Проведен скрининг эритроцитов различных видов животных с целью выяснения возможности использования их в качестве тест-объектов для определения лектиновой активности экстрактов растительного сырья. С помощью реакции с очищенными фитолектинами показана достаточно высокая способность к агглютинации нативных эритроцитов крыс. Сравнение традиционной гем- и раттусэритроаглютинации свидетельствует о высокой чувствительности метода раттусэритроагглютинации, в отдельных случаях о единственной возможности выявления лектиноподобных белков растений, что расширяет возможности поиска новых лектинов, определение которых общеизвестными методами тестирования утруднено отсутствием в эритроцитах лабораторных животных углеводсвязывающих участков, специфичных к лектинам растительного происхождения.

Показано можливість кулонометричного йод-йодидного титрування мікрограмових кількостей аскорбінової кислоти в комірці з донним індикаторним електродом, що виконаний зі скловуглецю. Досліджено наявність та дію аскорбінової кислоти в картоплі та шипшині.

Показана возможность кулонометрического йод-йодидного титрования микрограммовых количеств аскорбиновой кислоты в ячейке с донным индикаторным электродом выполненным из стеклоуглерода. Апробация проведена с целью обнаружения аскорбиновой кислоты в картофеле и шиповнике.

The possibility of coulometric titration of the microgram quantities of ascorbic acid in a cell with a ground indicator electrode manufactured from glass-carbon has been shown. Approbation has been carried out in terms of the presence and degradation of ascorbic acid in a potato and dog-rose.

Досліджено взаємодію вуглеводів, які часто зустрічаються в рослинних глікозидах з деякими рослинними та грибними лектинами, дані про взаємодію з якими відсутні у літературі. До таких належать D-ксилоза, L-рамноза, L-арабіноза, D-глюкуронова і D-галактуронова кислоти, 2-дезоксиглюкоза, D-рибоза. Використано відомі лектини, а також малодосліджені та неописані раніше. Одержано нові дані про взаємодію лектинів з вуглеводами. Зроблено висновок, що еритроцити як тестова система під час пошуку лектинів, специфічних до вуглеводів рослинних глікозидів, у цілому є малопридатні. Обговорено можливості інших тестових систем і підходів для пошуку лектинів.

Исследовано взаимодействие углеводов, часто встречающихся в растительных гликозидах с некоторыми растительными и грибными лектинами, данные об взаимодействии с которыми в литературе отсутствуют. К таким принадлежат D-ксилоза, L-рамноза, L-арабиноза, D-глюкуроновая и D-галактуроновая кислоты, 2-дезоксиглюкоза, D-рибоза. Использованы известные лектины, а также малоисследованные и неописанные ранее. Получены новые данные о взаимодействии лектинов с углеводами. Cделан вывод, что эритроциты как тестовая система при поиске лектинов, специфичных к углеводам растительных гликозидов, в целом малоподходящие. Обсуждены возможности других тестовых систем и подходов для поиска лектинов.

The studies are dedicated to the interaction of carbohydrates that frequently occur in plant glycosides with some plant and fungus lectins. The scientific literature lacks any information about the interaction mentioned above. D-xylose, L-rhamnose, L-arabinose, D-glucuronic and D-galacturonic acid, 2-deoxy-D-glucose, D-ribose and others have been under investigation. The well-known lectins, as well as lectins researched little and undescribed were used in the studies. Some new data about lectin-carbohydrate interaction have been obtained. A conclusion has been made that erythrocytes as a test system for detecting lectins that are specific for carbohydrates of plant glycosides are not practically suitable. The possibility of other test systems and approaches for searching lectins are being discussed.

Висвітлено життєвий і науковий шлях М.Г. Холодного - видатного вітчизняного вченого-фізіолога, одного з фундаторів вчення про фітогормони. Проаналізовано історію створення ним гормональної теорії тропізмів, показано процес розвитку фізіологічних досліджень росту та рухів рослин як передумови її виникнення. Увагу приділено розвитку ідей і передбачень М.Г. Холодного в сучасних дослідженнях його послідовників. Наведено новітні дані щодо комплексного дослідження гормонів рослин різного систематичного положення, розкрито еволюцію формування гормональної системи від нижчих до судинних рослин, проаналізовано адаптивну роль фітогормонів до різних екологічних умов зростання та стресів. Розглянуто проблему екзогенного застосування регуляторів росту для покращання стійкості та продуктивності рослин.

Освещены жизненный и научный путь Н.Г. Холодного - выдающегося отечественного ученого-физиолога, одного из основоположников учения о фитогормонах. Проанализированы история создания им гормональной теории тропизмов, показан процесс развития физиологических исследований роста и движений растений как предпосылки ее возникновения. Уделено внимание развитию идей и предвидений Н.Г. Холодного в современных исследованиях гормонов растений разного систематического положения, раскрыта эволюция формирования гормональной системы от низших до сосудистых растений, проанализирована адаптивная роль фитогормонов к разным экологическим условиям роста и стрессов. Рассмотрена проблема экзогенного применения регуляторов роста для улучшения устойчивости продуктивности растений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.313.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА637781 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фітогормони, фенотипічна пластичність, адаптація, водний дефіцит
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.38

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности формирования и функционирования фитогормональных систем у представителей разных систематических групп семенных и споровых растений и грибов.

Викладено результати багаторічних досліджень з питань ідентифікації виділення та визначення біологічної активності специфічних білкових сполук - лектинів (Л). Доведено наявність Л у грунті. Наведено параметри їх характеристик і на цій підставі розроблено методики оцінки утворення бульбочок на корінні бобових і грунтостомлення посівів цукрових буряків. Виявлено Л лікарських та вітамінних культур. Указано на доцільність їх використання для діагностики фізіологічного стану організму людини, її імунокорекції, передусім, ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Експериментально встановлено, що екзогенні Л лікарських рослин зменшують пошкодження ячменю летючою сажкою, стимулюють зав'язування плодів та утворення насіння у груші у разі запиленні або без нього.

Наведено систематизовані дані щодо будови та фізіологічної активністі галової кислоти та її похідних, що мають антисептичні, в'яжучі, кровоспинні, антигідролітичні властивості. Формальною структурною ознакою, що вказує на цю здатність, є наявність окси- та карбоксизамісників у мета-положеннях бензольного кільця. Введення різних алкільних замісників у складноефірну чи амідну групу значно разширює спектр їх фізіологічної активності. Найбільш характерними для них виявилися антисептичні, антиаритмічні, спазмолітичні, антигіпертензивні та коронаророзширюючі властивості. На підставі аналізу співвідношення структури й активності визначено спільні дескриптори, які формально є носіями тих чи інших фармакологічних ефектів. Окремі закономірності, характерні для структур поліфункціональних замісників, визначаються наявністю в їх структурі гетероатомів (азоту аміногрупи різної природи та кисню простого ефірного зв'язку) у певному просторовому положенні один до одного, до гетероатомів карбоксильного (карбамоїльного) та/або мета-оксизамісників бензольного кільця.