За допомогою сучасних методів лінгвістичного картографування вперше відображені ареали лексичних, словотвірних та інших протиставлень у сучасній народній ботанічній лексиці більшості українських говорів. Матеріали для Атласу зібрано за спеціальним питальником у 133 населених пунктах України. До видання увійшли 68 лінгвістичних карт, коментарі й матеріали до карт, некартографовані матеріали та інша інформація.

Досліджено номінаційні процеси у східнополіських говірках, зокрема закономірность виникнення похідних флорономенів, їх мотивації. Виявлено мотиваційні зв'язки похідних назв рослин з назвами інших тематичних груп лексики (ТГЛ), відношення кожного мотивованого знака до мотивуючого. Проаналізовано процеси, що супроводжують виникнення та функціонування лексем цієї ТГЛ. Розглянуто мотиваційні ознаки, на яких базуються похідні номени. Виявлено моделі мотивації ботанічних назв (до основи виділення моделей мотивації покладено ідеографічний принцип - належність мотиватора та мотивованого знака до відповідної тематичної групи лексики). Визначено ступінь їх продуктивності. Проаналізовано відношення флорономенів як окремого сегмента лексичної системи східнополіського діалекту до номінативних одиниць інших тематичних груп. Досліджено способи називання флорооб'єктів, репертуар словотвірних засобів та їх функціональне навантаження. Відтворено просторові характеристики кожної номінативної одиниці, її формальні (акцентні, фонетичні, словотвірні) варіанти, локалізацію кожного мотиву номінації. З метою дослідження мотивації як прояву номінаційних процесів у діалектичному мовленні цінними є свідчення мовної свідомості діалектоносіїв, їх коментарі щодо причин та умов постання номінативних одиниць.

Розкрито сутність явища епідигматики, досліджено природу внутрішньослівних і міжслівних відношень, встановлено їх мовну та позамовну зумовленість. Наведено характеристику народної етимології як вияву "асистемних" епідигматичних зв'язків і простежено її вплив на слова, що належать до макроепідигм з вершиною "назва рослини". Вперше встановлено та описано типологію формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень слів макроепідигм флоролексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, проаналізовано співвідношення семантичного обсягу вихідних та результативних одиниць. На підставі вивчення мотиваційних зв'язків між словами або семемами у макроепідигмах флороназв встановлено, що у кількісному відношенні та за рівнем регулярності найбільш важливим типом асоціативно-дериваційних епідигматичних зв'язків є метонімія, метафора та гіпо-геперонімія. Виявлено процеси словотворення, зумовлені відношеннями подібності та суміжності між самими мовними одиницями (окремі випадки префіксації, суфіксації та універбації).

Комплексно проаналізовано чеську дендронімну лексику у етимологічному та семантико-словотвірному аспектах. Висвітлено питання історичного становлення та сучасного функціонування ботанічної номенклатури. Визначено питомий і запозичений шари чеських дендрономенів. З'ясовано, що окрім лексики, успадкованої з праслов'янської мови, здавна відомих слов'янських слів, творення власне чеських назв, словниковий склад дослідженої групи поповнювався також лексикою іншомовного походження. Показано, що чеські назви дерев, кущів та їх плодів, а також похідні утворення від них мають словотвірні особливості. Досліджено специфіку творення від чеських дендрономенів зменшувальних назв, похідних на позначення ділянок, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; назв напоїв і слів на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять.

Критично переглянуто видання "Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі". Вказано на помилки у назвах рослин. Обговорено питання щодо удосконалення української ботанічної номенклатури.

Создана компьютерная программа Autospecies для ускоренной и безошибочной печати латинских названий видов растений. К Autospecies подключен справочник со списком более 9000 видов флоры Украины, в том числе номенклатурные синонимы. По "горячей клавише" Autospecies заменяет введенную пользователем аббревиатуру вида на полное латинское название и добавляет автора вида. При попытке ввода непринятого названия вида Autospecies подскажет необходимое название. Autospecies позволяет осуществлять компьютерный набор латинских названий видов растений быстрее и без орфографических ошибок, а также унифицировать применяемую различными авторами ботаническую номенклатуру. Указан сайт, с которого можно загрузить программу Autospecies.

Обгрунтовано проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначено, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказано, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Підкреслено: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуванні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих у Кодексі. Стисло висвітлено історію питання. Запропонований проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудовано за зразком проекту Всеросійського кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної класифікації рослинності та синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи. У Кодексі сформульовано номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладено принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу складається з Преамбули, де викладено загальні положення його змісту, і 4-х частин. У першій частині ("Визначення") надано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких грунтується система фітоценотичної номенклатури. Третя частина ("Правила - поради") є центральною у проекті, вона складається з 13-ти глав і 36-ти статей. Тут обгрунтовано умови дійсної публікації назв, питання типифікації та пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у назвах і їх зміну, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У 4-й частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу.

Мета роботи - проаналізувати українські назви плодових культур, сорти яких проходять науково-технічну експертизу. Зазначено, що назви плодових культур утворюють окрему термінологічну систему на основі однослівних назв плодових рослин. Назви нових інтродукованих плодових культур зазвичай запозичують з мови тієї країни, де культура виникла й звідки вона поширилася, або на основі латинської родової назви. Висновки. Зареєстровані в Україні сорти плодових рослин можна розподілити між 48 культурами. Формування назв плодових культур розпочалося за прадавніх часів і триває донині. Назви культур, зазвичай, є однослівними; двослівні бувають як виняток, у них прикметник передує іменнику Назви плодових культур і назви ботанічних таксонів є специфічними, належать до різних термінологічних систем і виконують різні функції.

Цель работы - проанализировать украинские названия плодовых культур, сорта которых проходят научно-техническую экспертизу. Отмечено, что названия плодовых культур образуют отдельную терминологическую систему на основе однословных названий плодовых растений. Названия новых интродуцированных плодовых культур обычно заимствуют из языка той страны, где культура возникла и откуда она распространилась, или на основе латинского родового названия. Выводы. Зарегистрированные в Украине сорта плодовых растений можно распределить между 48 культурами. Формирование названий плодовых культур началось с незапамятных времен и длится до сих пор. Названия культур, как правило, однословные; двухсловные бывают в порядке исключения, в них прилагательное предшествует существительному. Названия плодовых культур и названия ботанических таксонов являются специфическими, принадлежат к разным терминологическим системам и выполняют разные функции.

Purpose. To analyze the Ukrainian names of the fruit crops which varieties are undergoing scientific and technical examination. Results. Names of fruit crops form a separate terminological system based on one-word fruit plant names. Names of new introduced fruit crops usually are borrowed from the language of that country where the crop has extended and whence it has spread, or on the basis of a Latin generic name. Conclusions. The registered varieties of fruit plants in Ukraine belong to 48 crops. Formation of names of fruit crops has begun in ancient times and is continuing until now. Crop names, as a rule, consist of one word; two-word names occur as an exception, if so, an adjective should be places ahead of a noun. Names of fruit crops and the name of botanic taxa are specific, belong to different terminological systems and perform different functions.

Мета дослідження дійснити історичний аналіз практики написання назв сортів та інших позначень культурних рослин, а також розроблення відповідних міжнародних правил та рекомендацій. Зазначено, що потреба в унормуванні назв культурних рослин визріла в садово-ботанічному середовищі понад півтора століття тому і була реалізована розробленням Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин. Протягом цього періоду він розширювався й удосконалювався, і нині діє IX редакція номенклатурних правил. Цей номенклатурний кодекс не має правового статусу і базується на добровільній згоді фахівців його дотримуватися, що забезпечує номенклатурну стабільність, надзвичайно важливу в міжнародному спілкуванні, науковому і комерційному середовищі. Для забезпечення прав селекціонерів, що створюють нові сорти рослин, підписано міжнародні угоди щодо інтелектуальної власності, які мають юридичну силу. Розроблено відповідні правила, що регулюють особливості створення, реєстрації та функціювання назв сортів і торговельних марок, що стосуються сортів як комерційних об’єктів. Висновки. Правила, розроблені садівниками й ботаніками для найменування культурних рослин, мають певні розбіжності з правилами найменування сортів як об’єктів інтелектуальної власності, які варто врегулювати для гармонізації й підвищення ефективності наукової та господарської діяльності. Знання номенклатурного кодексу та документів UPOV допоможе селекціонерові у його фаховій діяльності.

Цель исследования - осуществить исторический анализ практики написания названий сортов и других обозначений культурных растений, а также разработки соответствующих международных правил и рекомендаций. Отмечено, что потребность в нормировании названий культурных растений вызрела в садово-ботанической среде более полутора сотен лет назад и была реализована разработкой Международного кодекса номенклатуры культурных растений. В течение этого перио­да он расширялся и усовершенствовался, и ныне действует IX редакция номенклатурных правил. Этот номенклатурный кодекс не имеет правового статуса и основывается на добровольном согласии специалистов выполнять его, что обеспечивает номенклатурную стабильность, чрезвычайно важную в международном общении, научной и коммерческой среде. Для обеспечения прав селекционеров, создаю­щих новые сорта растений, подписаны международные соглашения по интеллектуальной собственности, которые имеют юридическую силу. Разработаны соответствующие правила, регулирующие особенности создания, регистрации и функционирования названий сортов и торговых знаков, которые касаются сортов как коммерческих объектов. Выводы. Правила, разработанные садоводами и ботаниками для наименования культурных растений, имеют некоторые расхождения с правилами наименования сортов как объектов интеллектуальной собственности, которые следует урегулировать для гармонизации и повышения эффективности научной и хозяйственной деятельности. Знание номенклатурного кодекса и документов UPOV поможет селекционеру в его профессиональной деятельности.

Purpose. To conduct the historical analysis of the practice of writing varieties names and other denominations of cultiva­ted plants and development of relevant international rules and recommendations. Results. The need to normalize the names of cultivated plants has matured in the horticultural environment more than a century and a half ago and was realized by the development of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants. During that period, the Code was expanded and improved, andnow the IXth edition of the nomenclatural rules is valid. This nomenclature code has no legal status and is based on the voluntary consent of specialists to follow it for nomenclature stability, which is extremely important in international communicationamong scientists and businesspersons. International agreements for protection of plant breeder’s rights have been signed that is legally effective. Relevant rules have been developed governing the features of the creation, registration and operation ofnames of varieties and trademarks that relate to varieties as commercial objects. Conclusions. The rules developed by horticulturists and botanists for naming cultivated plants have some differences with the rules for denomination of varieties as objects of intellectual property, which should be resolved for harmonization and increasing the effectiveness of scientific and economic activities. Knowledge of the nomenclature code and UPOV documents will assist the breeder in his professional activity.

Комплексно досліджено болгарські народні найменування рослин у структурному, мотиваційному та лінгвоетнокультурному аспектах. Розглянуто теоретичні та методологічні засади аналізу слов'янських ботанічних назв, визначено критерії виділення болгарських народних флорономенів у словниковому складі мови. Встановлено шляхи формування і розвитку народних назв рослин, джерела їх походження. Висвітлено проблеми семантичної мотивації та мотивувальних основ болгарських народних флоронайменувань з урахуванням специфіки взаємозв'язку рослин із іншими об'єктами дійсності. Досліджено лінгвокультурний та етномовний потенціал болгарської народної флоронімії, проаналізовано найвиразніші опозиції: "свій - чужий", "справжній - несправжній", "людський - тваринний". Встановлено роль народних назв рослин у формуванні болгарської мовної картини світу.

Розглянуто питання походження найменувань рослин у болгарській мові, їхніх семантичних характеристик на загальнослов'янському тлі, а також досліджено роль флорономінації в болгарській мовній картині світу й розкрито лінгвокультурну символіку флори в XIX - XXI ст. Представлено дослідження, яке спирається на болгарські та інші слов'янські праці лексикографічного, приро¬дознавчого, етнологічного спрямування, а також літературні, фольклорні, публіцистичні тексти, в яких функціонують назви рослин. Найменування флоро- об'єктів постають у трьох вимірах: як об'єкт історії болгарської мови, як лінгвістичний результат когнітивного осягнення дійсності та як культурний код болгарського етносу у взаємозв'язку з іншими слов'янськими та неслов'янськими культурними кодами. Рекомендовано фахівцям-славістам, зокрема болгаристам, а також усім, хто прагне поглибити знання з болгарської мови, культури, відкрити для себе нові, часом несподівані грані буття та світогляду слов'ян.