Наведено історичні відомості та особливості розвитку мікробіологічної науки. Розглянуто питання систематики мікроорганізмів, морфології та будови бактеріальної клітини, живлення, росту та розмноження, генетики бактерій, обміну речовин і перетворення енергії, поширення мікроорганізмів у природі та їх геохімічної діяльності, дисбактеріозу, інфекції та інфекційного процесу. Показано значення пробіотиків у медичній практичній діяльності.

Изложены исторические сведения и особенности развития микробиологической науки. Рассмотрены вопросы систематики микроорганизмов, морфологии и строения бактериальной клетки, питания, роста и размножения, генетики бактерий, обмена веществ и преобразования энергии, распространения микроорганизмов в природе и их геохимической деятельности, дисбактериоза, инфекции и инфекционного процесса. Показано значение пробиотиков в медицинской практической деятельности.

Представлены современные методы лабораторных исследований в области микробиологии, вирусологии, паразитологии и иммунологии. Изложены методы идентификации возбудителей инфекционных болезней, микробиологического контроля лекарственного сырья и готовых лекарственных средств. Рассмотрены особенности морфологии, физиологии и экологии микроорганизмов, описаны фитопатогенные микроорганизмы.

Розглянуто історію розвитку мікробіології, а також положення, роль і взаємовідносини мікроорганізмів (МО) у природі. Проаналізовано будову клітин прокаріот і еукаріот. Наведено сучасну систематику бактерій, грибів. Визначено типи живлення МО та шляхи використання ними ростових і неростових субстратів. Описано основні механізми обміну речовин і перетворення енергії у аеробних і анаеробних МО. Проаналізовано особливості використання МО у біотехнології.

Рассмотрены история развития микробиологии, а также положение, роль и взаимоотношения микроорганизмов (МО) в природе. Проанализировано строение клеток прокариот и эукариот. Приведена современная систематика бактерий, грибов. Определены типы питания МО и пути использования ими растительных и нерастительных субстратов. Описаны основные механизмы обмена веществ и преобразования энергии в аэробных и анаэробных МО. Проанализированы особенности применения МО в биотенологии.

Уперше в Україні у навчальному посібнику проаналізовано у геохімічному аспекті діяльність мікроорганізмів за умов техногенезу. Систематизовано сучасні уявлення про метаболічні можливості відомих фізіологічних груп аеробних і анаеробних мікроорганізмів. Описано глобальні цикли елементів (вуглецю, азоту, фосфору, сірки, металів) у контексті екології, фізіології та біохімії хемолітотрофних, хемоорганотрофних, фототрофних мікроорганізмів. Показано роль мікроорганізмів у технологіях очищення стічних вод і ремедіації грунтів. Визначено сучасні стратегії вивчення мікробної корозії, розкрито її механізми та біохімічні дані. Значну увагу приділено формуванню біоплівки, її значенню для біохімічної діяльності мікроорганізмів.

Впервые в Украине в учебном пособии проанализирована в геохимическом аспекте деятельность микроорганизмов в условиях техногенеза. Систематизированы современные представления о метаболических возможностях известных физиологических групп аэробных и анаэробных микроорганизмов. Описаны глобальные циклы элементов (угля, азота, фосфора, серы, металлов) в контексте экологии, физиологии и биохимии хемолитотрофных, хемоорганотрофных, фототрофных микроорганизмов. Показана роль микроорганизмов в технологиях очистки сточных вод и ремедиации почв. Определены современные стратегии изучения микробной коррозии, раскрыты ее механизмы и биохимические данные. Особое внимание уделено формированию биопленки, ее значению для биохимической деятельности микроорганизмов.

Рассмотрены история зарождения микробиологии, вклад отечественных ученых в ее развитие. Охарактеризованы современные принципы систематики живых существ, предложена их классификация. Определены модифицированные и иноволюционные формы бактерий, изложены особенности строения актиномицетов, риккетсий, хламидий, микоплазм. Описаны физико-химические свойства бактерий, принципы культивирования микроорганизмов. Установлены источники инфицирования пищевых продуктов микроорганизмами. Внимание уделено микрофлоре водоемов, грунта, воздуха и продуктов питания, нормальной микрофлоре тела человека, изучению взаимоотношений микроорганизмов с человеком. Освещены особенности превращений безазотистых органических веществ.

Представлены сведения о морфологии и ультраструктуре прокариот в сопоставлении с характеристикой эукариотических клеток. Рассмотрен химический состав микробной клетки, определена роль воды, сухого остатка, белков, нуклеиновых кислот, липидов, углеводов. Проанализированы особенности течения метаболических процессов в микробной клетке, а также брожения и фотосинтеза. Показано влияние физических, химических и биологических факторов окружающей среды на микроорганизмы. Охарактеризована микрофлора воды, воздуха, почвы, пищевых продуктов, определена роль миркоорганизмов в круговороте веществ в природе. Приведены важнейшие данные по экологии микроорганизмов.

Наведено відомості з морфології, фізіології та генетики мікроорганізмів, розглянуто вплив факторів зовнішнього середовища на їх функціонування та розвиток. Розкрито теоретичні засади мікробної біотехнології, визначено особливості патогенних мікроорганізмів. Описано імунні механізми захисту від інфекційних агентів, розглянуто імунопатологічні та серологічні реакції, охарактеризовано імунодепресивні стани (імунодефіцити). Висвітлено питання імунопрофілактики інфекційних хвороб, запропоновано методи мікробіологічної діагностики. Наведено матеріали про стафілококи, стрептококи, нейсерії, ентеробактерії, збудників особливо небезпечних інфекційних хвороб, патогенні анаероби, спірохети та гриби, мікоплазми, віруси, фітопатогенні мікроорганізми. Розглянуто методи мікробіологічного, серологічного та бактеріологічного дослідження клінічного матеріалу.

Приведены сведения о морфологии, физиологии и генетике микроорганизмов, рассмотрено влияние факторов внешней среды на их функционирование и развитие. Раскрыты теоретические основы микробной биотехнологии, проанализированы особенности патогенных микроорганизмов. Описаны имунные механизмы защиты от инфекционных агентов, рассмотрены имунопатологические и серологические реакции, охарактеризованы имунодепрессивные состояния (имунодефициты). Освещены вопросы имунопрофилактики инфекционных заболеваний, приведены методы микробиологической диагностики. Изложены материалы о стафилококках, стрептококках, нейсериях, энтеробактериях, возбудителях особо опасных инфекционных заболеваний, патогенных анаэробах, спирохетах и грибах, микоплазмах, вирусах, фитопатогенных микроорганизмах. Рассмотрены методы микробиологического, серологического и бактериологического исследования клинического материала.

Висвітлено основи природознавчої мікробіології (ПМ). Визначено зв'язок ПМ з загальною мікробіологією та іншими біологічними науками. Розглянуто прокаріотну клітину та мікробну спільноту як систему. Описано екофізіологічні групи організмів за місцем існування. Увагу приділено трофічній структурі та функціонуванню мікробної спільноти. Розкрито зміст понять "газове дихання Землі", "радіаційний баланс атмосфери", "парниковий ефект","порогова концентрація водню", "катаболітна синтрофія".

Освещены основы природоведческой микробиологии (ПМ). Определена связь ПМ с общей микробиологией и другими биологическими науками. Рассмотрены прокариотная клетка и микробное сообщество как системы. Описаны экофизиологические группы организмов по месту существования. Внимание уделено трофической структуре и функционированию микробного сообщества. Раскрыто содержание понятий "газовое дыхание Земли", "радиационный баланс атмосферы", "парниковый эффект","пороговая концентрация водорода", "катаболитная синтрофия".

Розглянуто будову, хімічний склад і біологічну активність мікроорганізмів як біооб'єктів промислової мікробіології. Розкрито сутність імунних процесів, досліджено мінливість мікроорганізмів і наведено методи селекції штамів-продуцентів біологічно активних речовин. Висвітлено теоретичні основи генетики мікроорганізмів і генно-інженерних методів створення рекомбінантних молекул з метою одержання біологічних препаратів для профілактики, діагностики та лікування різних захворювань. Описано сучасні технології знезараження й утилізації відходів мікробіологічного виробництва.

Рассмотрены строение, химический состав и биологическая активность микроорганизмов как биообъектов промышленной микробиологии. Раскрыта сущность имунных процессов, исследована изменчивость микроорганизмов и приведены методы селекции штаммов-продуцентов биологически активных веществ. Освещены теоретические основы генетики микроорганизмов и генно-инженерных методов создания рекомбинантых молекул с целью получения биологических препаратов для профилактики, диагностики и лечения различных заболеваний. Описаны современные технологии обезвреживания и утилизации отходов микробиологического производства.

Наведено сучасні дані про організацію та життєдіяльність прокаріот. Розглянуто морфологію, будову, фізіологію, життєві цикли, спадковість, мінливість і класифікацію мікроорганізмів, показано особливості їх взаємодії з зовнішніми факторами, організмом людини або тварини. Подано інформацію про форму та розміри бактерій, хімічний склад бактеріальної клітини, генетичний апарат прокаріотів, антибіотики, фітонциди, мікрофлору повітря, води та грунту. Увагу приділено питанням вірусології, зокрема, походженню вірусів, хімічному складу та культивуванню бактеріофагів, вірусним хворобам людей, тварин і рослин.

Висвітлено теоретичні засади мікробіології. Показано місце мікроорганізмів у системі живих істот. Наведено інформацію про хімічний склад і будову бактеріальної клітини, особливості живлення та розмноження бактерій, метаболізм прокаріотів, генетику мікроорганізмів. Увагу приділено ролі бактерій в інфекційних процесах і значенню антибіотиків.

Освещены теоретические основы микробиологии. Показано место микроорганизмов в системе живых существ. Дана информация о химическом составе и строении бактериальной клетки, особенностях питания и размножения бактерий, метаболизме прокариотов, генетике микроорганизмов. Уделено внимание роли бактерий в инфекционных процессах и значению антибиотиков.

Охарактеризовано загальні методи мікробіологічних досліджень. Увагу приділено питанням санітарної мікробіології. Описано методи визначення нормованих і основних ненормованих мікробіологічних показників якості та безпечності продовольчих і непродовольчих товарів. Розкрито правила роботи у мікробіологічній лабораторії. Наведено інформацію про методи приготування та фарбування препаратів мікроорганізмів, правила підготовки проб харчових продуктів до аналізу, особливості визначення промислової стерильності консервів.

Охарактеризованы общие методы микробиологических исследований. Уделено внимание вопросам санитарной микробиологии. Описаны методы определения нормированных и основных ненормированных микробиологических показателей качества и безопасности продовольственных и непродовольственных товаров. Раскрыты правила работы в микробиологической лаборатории. Дана информация о методах приготовления и окраски препаратов микроорганизмов, правилах подготовки проб пищевых продуктов к анализу, особенностях определения промышленной стерильности консервов.

Викладено теоретичні основи, апаратурне оформлення та принципи фізико-хімічних методів різних груп, які найчастіше використовуються в мікробіології та імунології. Розглянуто методичні підходи для підготовки матеріалу до аналізу фізико-хімічними методами: приготування буферних розчинів і середовищ культивування для короткотривалого утримання клітин і біополімерів у нативному стані, а також методи одержання та стандартизації суспензій про- й еукаріотичних клітин. Увагу приділено електрофоретичним методам розділення й аналізу біополімерів, а також спектральним (оптичним) методам аналізу та мас-спектрометрії.

Висвітлено історію наукового становлення мікробіології, розглянуто роль вітчизняних учених у її розвитку. Відображено новітні досягнення з морфології, ультраструктури, класифікації та номенклатури, генетики, фізіології й екології мікроорганізмів. На сучасному науковому та методичному рівнях розглянуто вчення про інфекцію й імунітет, наведено основні принципи хіміотерапії інфекційних хвороб. Подано інформацію про антисептики та дезінфектанти, а також імунобіологічні препарати. Представлено коротку характеристику патогенних бактерій і вірусів.

Освещены вопросы общей, фармацевтической и специальной микробиологии. Дана информация о морфологии прокариотов, основных формах бактерий, химическом составе бактериальной клетки, особенностях физиологии грибов и простейших, типах взаимодействия вируса с клеткой. Рассмотрены формы инфекции, механизмы иммунного ответа, аутоиммунные заболевания. Раскрыта роль микробиоты в жизнедеятельности организма человека. Уделено внимание антибиотикам, живым вакцинам, анатоксинам, механизму положительного действия пробиотиков. Рассмотрены вопросы генной инженерии и конструирования новых организмов-продуцентов.

Розглянуто питання, пов'язані з теоретичним обгрунтуванням та алгоритмом застосування мікробіологічних методів діагностики інфекційних захворювань. Вміщено тестові завдання для складання тестових компонентів етапу 1 ЕДКІ із субтесту ''Мікробіологія, вірусологія та імунологія'', проілюстровані відповідними схемами, рисунками, мікрофотографіями.

Навчальний посібник складається з чотирьох частин: «Загальна мікробіологія», «Імунологія», «Вірусологія» і «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія». У них систематизовано сучасні відомості з різних галузей мікробіологічної науки, спрямовані на поліпшення оволодіння ними базових знань із предмета. Акумулюючи багаторічний досвід викладання мікробіології та враховуючи побажання студентів, автори логічно структурували підготовлене видання, а матеріал подали у вигляді таблиць і схем, що сприятимуть кращому його розумінню та засвоєнню. Зосереджнено увагу майбутніх лікарів на основних мікробіологічних, імунологічних, вірусологічних та бактеріологічних аспектах професійної діяльності. У частині 1 «Загальна мікробіологія» наведено базові поняття, якими повинні оволодіти студенти при вивченні морфології та фізіології мікрооргазмів, стерилізації та дезінфекції, генетичних мутацій і рекомбінацій. Особливу увагу звернуто на методи, за допомогою яких можна дослідити антибіотикочутливість бактерій з метою вибору оптимального препарату для лікування інфекційних хвороб.

Представлено навчальний посібник, в якому висвітлено основні питання загальної мікробіології зокрема історія розвитку науки, місце мікроорганізмів у системі живих істот, морфологія і класифікація мікроорганізмів, поширення мікроорганізмів у природі й їх роль у кругообігу речовин і енергії, вплив чинників зовнішнього середовища на жттєдіяльності.