Представлены результаты исследований в области ядерной физики, атомной энергетики, радиационной физики, физики плазмы, радиоэкологии и радиобиологии. Описаны пространственная модель ксеноновых колебаний в ядерном реакторе, состояние циркониевых труб технологических каналов после длительных сроков эксплуатации на энергоблоках ЧАЭС, а также радиоэкологическая ситуация в экосистемах рыбохозяйственных водоемов северных областей Украины. Дана сравнительная характеристика результатов исследований в отдельных отраслях атомной энергетики с соответствующими исследованиями в других странах (США, Франции). Предложены пути усовершенствования форм и методов радиоэкологического образования и воспитания и др.

Проведен анализ долгосрочных радиоэкологических проблем в зоне влияния Чернобыльской аварии, выбора и оценки контрмер по защите экосистем и населения от ее вредных последствий. Изложены основные особенности воздействия аварийных выбросов на экосистемы, поведения и миграции радионуклидов в экосистемах. Предложен новый подход к экологическому нормированию с позиций теории радиоемкости экосистем. Подробно описан принципиально новый высокоэффективный метод дезактивации - фитодезактивация. Рассмотрены способы и средства (физические, химические и биологические) повышения выброса радионуклидов растениями и оптимальные севообороты растений для фитодеконтаминации экосистем. Детально разработан и описан высокоэффективный метод деконтаминации экосистем путем использования водных культур высших растений - аквафитодезактивация. Доказаны универсальность и перспективность использования фитодезактивации и аквафитодезактивации.

Проаналізовано радіоекологічні проблеми в зоні впливу Чорнобильської аварії. Висвітлено основні особливості впливу аварійних викидів на екосистеми, особливості поведінки та міграції радіонуклідів у екосистемах. Наведено новий підхід до екологічного нормування з позицій теорії радіоємності екосистем. Описано принципово новий високоефективний метод дезактивації - фітодезактивацію. Викладено засоби та способи (фізичні, хімічні та біологічні) підвищення виносу радіонуклідів рослинами й оптимальні сівозміни рослин для фітодеконтамінації екосистем. Відображено шляхи та принципи формування нових типів контрзаходів в екосистемах. Запропоновано моделі радіоємності та принципи екологічного нормування припустимих скидів і викидів радіонуклідів у екосистеми.

Проаналізовано морфологічні зміни внутрішніх органів тварин, які у різні роки утримувались у Чорнобильській зоні відчуження. Всебічно досліджено вплив радіоактивного випромінювання на імунну систему живих організмів. Наведено морфофункціональну та нейрохімічну характеристику ендокринних механізмів адаптації тварин за умов хронічної дії радіаційного фактора у Чзазначеній зоні. Детально розглянуто умови праці та функціональний стан організму працівників окремих професійних груп вахтового персоналу в 30-кілометровій Чорнобильській зоні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.1-652.15 + Е621*820*801.1-652.15

Рубрики:

Загальна біологія

Invertebrata Безхребетні. Зоологія безхребетних

Шифр НБУВ: ВА624575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1(4УКР) + Е0*801.1-652.15(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА624545 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены понятия радиоактивности и радионуклидов, помещены термины и приведены единицы измерения в радиологии. Перечислены естественные и техногенные источники радиации, приведены данные о приборах радиационного контроля, действии радиации на организм человека, указаны дозы и нормы облучения. Изложены критерии приемлемого риска, аргументированы методы и названы средства для дезактивации и защиты от ионизирующего излучения. Даны рекомендации по борьбе с радиацией в сельскохозяйственном производстве, по гигиене питания и организации профилактических мероприятий, рациональной технологии приготовления пищи с отсутствием или минимальным содержанием радионуклидов. Описаны специальные препараты, радиопротекторы и средства противорадиационной фитотерапии. Проанализированы результаты оценки радиоактивности полезных ископаемых и строительных материалов.

Приведены сведения о физико-химических предпосылках, характере, механизме, а также регулирующих, качественных и количественных эффектах взаимодействия электромагнитного излучения широкого энергетического диапазона, частиц (продуктов радиоактивного распада) и токсикантов (тяжеллых металлов) с веществами, находящихся в различных состояниях и отличающихся составом, функциональной принадлежностью и уровнем пространственно-временной организации. Освещены некоторые принципиальные аспекты современных представлений о самоорганизации, магнетизме и генерации излучений в физических, химических и биологических системах.

Рассмотрены современные проблемы, тенденции развития, теоретические установки методологии биологии, физические основы биологического формообразования, а также основные принципы и результаты исследований последнего времени в области радиобиологии. Обобщены данные о специфическом действии радиационных и токсикологических факторов среды различной интенсивности и продолжительности на биосистемы, отличающиеся уровнем организации: мутагенезом, клеточными реакциями, структурно-функциональными изменениями, популяционной адаптацией и экодинамикой, синергетическими явлениями, эффектами синергизма.

Розглянуто питання радіаційної біохімії та молекулярної радіобіології, виявлено генетичні та медико-біологічні ефекти опромінення. Проаналізовано закономірності системної реакції організму на дію гострого, пролонгованого та хронічного опромінення. Висвітлено проблеми радіоекології, а також вплив радіонуклідів на якісні показники продукції. Визначено параметри накопичення важких металів в органах і тканинах корів. Запропоновано класифікацію агроландшафтів за ступенем їх радіоекологічної небезпеки.

Рассмотрены вопросы радиационной биохимии и молекулярной радиобиологии, выявлены генетические и медико-биологические эффекты облучения. Проанализированы закономерности системной реакции организма на действие острого, пролонгированного и хронического облучения. Освещены проблемы радиоэкологии, а также влияние радионуклидов на качественные показатели продукции. Определены показатели накопления тяжелых металлов в органах и тканях коров. Предложена классификация агроландшафтов по степени их радиоэкологической безопасности.

Висвітлено основні закономірності біологічної дії іонізуючого випромінювання на мікроорганізми, рослини, тварин і людей, розкрито радіоекологічні аспекти дозиметрії. Проаналізовано генетичні наслідки хронічного впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Описано особливості міграції радіонуклідів у різних екосистемах. Розглянуто проблему радіоекології міст. Значну увагу приділено контрзаходам у радіоекології, радіоекологічній експертизі підприємств ядерної енергетики і радіоекології радону.

Освещены основные закономерности биологического действия ионизирующего облучения на микроорганизмы, растения, животных и людей, раскрыты радиоэкологические аспекты дозиметрии. Проанализированы генетические последствия хронического влияния малых доз ионизирующего облучения. Описаны особенности миграции радионуклидов в разных экосистемах. Рассмотрена проблема радиоэкологии городов. Значительное внимание уделено контрмероприятиям в радиоэкологии, радиоэкологической экспертизе предприятий ядерной энергетики и радиоэкологии радона.

Викладено геохімічний підхід до проблем екологічної безпеки радіаційно забруднених територій, описано процеси абіогенної трансформації та біогеохімічної міграції радіонуклідів у наземних екосистемах. Проаналізовано процеси самоочищення агроекосистем за природно-антропогенних умов та на відчужених територіях. Наведено геохімічні критерії абіогенної та біогенної міграції радіонуклідів у лучних, лісових і прісноводних екосистемах. Висвітлено принципи систематизації природно-техногенних екосистем та оцінки їх екологічної безпеки.

Изложен геохимический подход к проблемам экологической безопасности радиационно загрязненных территорий, описаны процессы абиогенной трансформации и биогеохимической миграции радионуклидов в наземных экосистемах. Проанализированы процессы самоочищения агроэкосистем по природно-антропогенным условиям и на отчуждённых территориях. Приведены геохимические критерии абиогенной и биогенной миграции радионуклидов в луговых, лесных и пресноводных экосистемах. Освещены принципы систематизации природно-техногенных экосистем и оценки их экологической безопасности.

Висвітлено основні терміни та визначення з радіоекології, радіобіології, а також суміжних галузей, зокрема: радіаційного захисту, екології, грунтознавства, генетики. Наведено опис термінології, що використовується в сучасних нормативно-правових документах у галузях радіаційного захисту та наслідків Чорнобильської катастрофи.

Освещены основные термины и определения в области радиоэкологии, радиобиологии, а также смежных отраслях, в частности: радиационной защиты, экологии, почвоведении, генетики. Приведены описания терминологии, используемые в современных нормативно-правовых документах в отраслях радиационной защиты и последствий Чернобыльской катастрофы.

Висвітлено проблеми ядерної та радіаційної безпеки. Наведено результати моніторингу стану здоров'я мешканців забруднених територій, військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також їх нащадків, народжених у післяаварійному періоді. Спрогнозовано радіаційні впливи на навколишнє середовище сучасної техногенної діяльності на території Чорнобильської зони відчудження. Досліджено наслідки чорнобильської аварії для природних популяцій тварин, динаміку вмісту радіонуклідів у рибах великих водойм Київщини, проблеми реабілітації забруднених лісів.

Освещены проблемы ядерной и радиационной безопасности. Приведены результаты мониторинга состояния здоровья жителей загрязненных территорий, военнослужащих - участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, а также их потомков, рожденных в послеаварийный период. Спрогнозированы радиационные влияния на окружающую среду техногенной деятельности на территории Чернобыльской зоны отчуждения. Исследованы последствия чернобыльской аварии для природных популяций животных, динамика содержания радионуклидов в рыбах крупных водоемов Киевской области, проблемы реабилитации загрязненных лесов.

Проаналізовано роль Чорнобильської катастрофи у світовій історії розвитку ядерної енергетики. Висвітлено особливості формоутворення та міграції ізотопів америцію та плутонію у грунтах і біомасі лісових екосистем Чорнобильської зони відчуження. Розглянуто питання моделювання сорбції стронцію та шестивалентного урану на оксидах кремнію. Наведено радіогеохімічні фонові характеристики грунтово-рослинного шару, грунтів і хвойної рослинності санітарно-захисної зони комплексу "Вектор" у Чорнобильській зоні відчуження. Викладено науково-методичні підходи щодо оцінювання потенційної екологічної небезпеки місць видалення відходів.

Проанализирована роль Чернобыльской катастрофы в мировой истории развития ядерной энергетики. Освещены особенности формообразования и миграции изотопов америция и плутония в почвах и биомассе лесных экосистем Чернобыльской зоны отчуждения. Рассмотрены вопросы моделирования сорбции стронция и шестивалентного урана на оксидах кремния. Приведены радиогеохимические фоновые характеристики почвенно-растительного слоя, почв и хвойной растительности санитарно-защитной зоны комплекса "Вектор" в Чернобыльской зоне отчуждения. Изложены научно-методические подходы к оценке потенциальной экологической опасности мест удаления отходов.

Рассмотрены биологическое действие и физиологическая роль радиации в процессах жизнедеятельности. Приведены данные о естественной радиоактивности растений, животных и человека в норме и при патологии, полученные до загрязнения среды обитания человека искусственными изотопами (до атомной эры). Внимание уделено нормированию, определению предельно допустимых доз. Проанализирована динамика активности искусственных (техногенных) радионуклидов в цепочке почва - растения - животные - человек за период с 1960 г. по 2007 г. Изложены принципиальные схемы дезактивации от радиоактивных загрязнений почвы и продуктов питания.

Рассмотрены основные проблемы радиационной безопасности населения и сельскохозяйственного производства при загрязнении окружающей среды молодой смесью продуктов ядерного деления (ПЯД). В полевых опытах проанализированы закономерности внекорневого загрязнения растений, особенности кинетики формирования поглощенных доз облучения и биологического действия ПЯД на растения в разные фазы онтогенеза. Особое внимание уделено кинетике накопления и выведения ПЯД из организма крупного рогатого скота наиболее подвижных в биологических системах радионуклидов, а также распределению и кинетике формирования поглощенных доз облучения и биологическому действию ПЯД на организм крупного рогатого скота. Сделана сравнительная количественная оценка значимости основных факторов формирования радиационной обстановки.

Определены факторы, влияющие на интенсивность поступления радионуклидов в наземные пищевые цепочки, предложена методика количественной оценки их значимости для формирования доз внутреннего облучения человека. Приведены современные представления о механизмах поступления радионуклидов в растение как начальное звено большинства трофических цепочек человека. Проанализированы аналитические подходы к расчету доз человека, обусловленных радионуклидным загрязнением продуктов питания. Рассмотрена экологическая модель оценки радиационных последствий включения радионуклидов в наземные трофические цепочки.

Висвітлено результати двадцятирічних досліджень щодо вирішення проблем, зумовлених наслідками аварії на ЧАЕС у аграрному секторі, лісовому господарстві та сільському соціумі Поліського регіону. Розкрито сутність економічної категорії системного відродження сільських територій за умов екозабруднення, запропоновано структурнологічну модель відродження виробничого та соціального середовища. Розглянуто стратегію підготовки та закріплення кадрів у регіоні.

Освещены результаты двадцатилетних исследований решения проблем, обусловленных последствиями аварии на ЧАЭС в аграрном секторе, лесном хозяйстве и сельском социуме региона Полесья. Раскрыта сущность экономической категории системного возрождения сельских территорий в условиях экологического загрязнения, предложена структурологическая модель возрождения производственной и социальной среды. Рассмотрена стратегия подготовки и закрепления кадров в регионе.

На підставі результатів наукових досліджень розглянуто наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, наведено спогади учасників її ліквідації. Висвітлено місце Чорнобильської тематики в художніх літературних джерелах і музейних експозиціях. Описано участь усіх верств населення Фастова у ліквідації аварії на ЧАЕС та її вплив на навколишнє середовище. Проаналізовано проблему малих доз радіації та визначено деякі тенденції щодо оцінки радіаційної ситуації та наслідків аварії.

На основе результатов научных исследований рассмотрены последствия аварии на Чернобыльской АЭС, приведены воспоминания участников ее ликвидации. Освещено место Чернобыльской тематики в художественных литературных источниках и музейных экспозициях. Описано участие всех слоев населения Фастова в ликвидации аварии на ЧАЭС и ее влияние на окружающую среду. Проанализирована проблема малых доз радиации и определены некоторые тенденции, касающиеся оценки радиационной ситуации и последствий аварии.