Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*443.3в647

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещен механизм наследования анатомии многоклеточных организмов, описаны закономерности волнового управления генами путем оптической проекции активных зон организма на гены клеточного ядра. Показана природа канцерогенеза, трисомий, гетерозиса, иридодиагностики. Изучена причина нарушения регенерации конечностей (при переходе от амфибий к млекопитающим) и предложен путь обхода этого препятствия. Даны новые определения информации и живой материи. Введено представление о преобразованной материи. Рассмотрен процесс дискретного возникновения принципиально новых качеств организмов и указана природа прогрессивной направленности эволюции.

Розглянуто можливість участі білків теплового шоку (БТШ) в адаптації живих систем до мікрогравітації. Проаналізовано літературні дані про зміни генної експресії БТШ у клітинах під впливом реальної та модельованої мікрогравітації. Зроблено висновок про необхідність системних досліджень.

Предложен метод усовершенствования диплоидного генетического алгоритма оптимизации путем вероятностного ограничения продолжительности жизни особей. Средняя продолжительность жизни особей определена в зависимости от размера популяции, исходя из оценки цены замещения Холдейна. Закон и параметры распределения вероятности смерти особи определены по данным демографической статистики. Показана эффективность метода при решении задач синтеза прямонаправленных нейронных сетей.

According to the developed theory, proteins of the Cryptochrome family are the primary magnetic field acceptor in the cell genome. These proteins are known as repressors of the major circadian transcriptional complex CLOCK/BMAL1. The mechanism described allows mag netic field to perform bioregulation functions on genome level. The magnetic field-mediated biore gulation is able to influence human health and may have epidemiological, evolutionary, climate-regulatory and ot her global consequences for biosphere.

  Скачати повний текст

Зазначено, що ген більше не розглядається, як "закрита" стаціонарна система зберігання спадкової інформації. Він є пластичним і здатним чутливо реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища людини. Вказано, що на картину експресії наших генів і геном загалом впливають їжа, режим харчування, фізична активність, рівень стресу, шкідливі звички, екологія.

Рассмотрены классический генетический алгоритм и основные проблемы, возникающие при его реализации. Предложена модификация данного алгоритма, видоизменяющая способ формирования новых пар потомков на основе механизма биологического апоптоза. Введено понятие насыщенности популяции и предложено использовать порог насыщенности для улучшения работы алгоритма. Приведены результаты экспериментальных исследований, подтверждающие эффективность предложенных модификаций при нахождении экстремумов мультимодальных функций.

У процесі постнатального розвитку в нейрональній і м'язовій тканинах відбувається зміна ізоформи А1 фактора елонгації трансляції на ізоформу А2. Перемикання експресії ізоформ є життєво важливою подією, оскільки мутантні миші, що містять делецію EEF1A2, гинуть на 28-й день після народження. Механізми інгібування А1 і стимуляції А2 протягом перших днів постнатального розвитку невідомі. Наявність сайтів зв'язування мікроРНК у 3'-нетрансльованих послідовностях мРНК ізоформ фактора елонгації трансляції передбачає існування посттранскрипційного контролю даного процесу. Перевірено можливість посттранскрипційної регуляції експресії ізоформ А1 і А2 під час диференціації імморталізованих міобластів людини LHCN. Рівень експресії генів визначено за методом кількісної ПЛР, наявність посттранскрипційного контролю детектовано за методом репортерних генів. З використанням як моделі клітинної лінії імморталізованих міобластів людини LHCN, показано індукцію ізоформи А2 фактора елонгації трансляції eEF1 при диференціації міобластів, наявність транскрипційного і посттранскрипційного контролю в даному процесі, а також потенційну участь мікроРНК у процесі зміни експресії ізоформ. З'ясовано, що індукція ізоформи А2 протягом диференціації міобластів може відбуватися на транскрипційному та на посттранскриційному рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*440.44 + Е0*443.1

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Белково-нуклеиновое узнавание - важный аспект регуляции экспрессии генов, репликации ДНК и ее компактизации. Результаты изучения механизмов узнавания показывают, что последовательность нуклеотидов ДНК считывается регуляторными белками и позволяет им селективно связываться с конкретными участками ДНК. Рассмотрены процессы, происходящие при специфичном и неспецифичном комплексообразовании белков и ДНК. Основное внимание уделено прямому и непрямому механизмам сиквенс-специфичного узнавания. Приведены примеры комплексов, иллюстрирующие многообразие способов белково-нуклеинового узнавания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*440.44 + Е0*443.1

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены функциональные характеристики, в частности уровень экспрессии гена ido, в мезенхимальных стволовых клетках (MCK) фетальной печени (ФП) разного срока гестации до и после воздействия факторов криоконсервирования. Установлено снижение уровня экспрессии гена ido по мере гестации ФП. После криоконсервирования уровень экспресии гена ido в клетках ФП 18 суток гестации существенно повышался, превосходя таковой в нативном материале 14- и 18-х суток гестации. Данный факт свидетельствует о способности криоконсервирования реализовывать "ревитализирующий" эффект в отношении клеток ФП поздних сроков гестации. Таким образом, криоконсервирование может быть использовано как способ специфического повышения иммуномодулирующей активности МСК.

Зазначено, що основними молекулярними компонентами системи циркадіального годинника є протеїни, які відіграють суттєву роль у контролі як метаболізму, так і росту злоякісних пухлин. Стрес ендоплазматичного ретикулуму, як і гіпоксія та ішемія, є важливими факторами неоваскуляризації та росту пухлин. Вивчено експресію циркадіальних генів у клітинах гліоми лінії U87 за умов блокади сенсорного та сигнального ензиму ендоплазматичний ретикулум - ядро-1 (ERN1). Установлено, що блокада сигнального ензиму ERN1 призводить до збільшення рівнів експресії PER1, PER3 і CLOCK мРНК і зниження рівнів мРНК CRY1, PER2, BMAL1, BMAL2 і DEC2. Більше того, рівні експресії більшості з досліджуваних генів зростають за умов відсутності у середовищі глюкози або глютаміну як у контрольних, так і в дефіцитних за ензимом ERN1 клітинах гліоми, але пригнічення ERN1 модифікує ефект цих ішемічних умов. Гіпоксія має різні ефекти на рівні експресії циркадіальних генів, причому ці ефекти залежать від функції ERN1. Установлено, що гіпоксія посилює експресію мРНК PER1, BMAL1 і DEC2 і знижує - PER3, CLOCK, CRY1 і BMAL2 у контрольних клітинах гліоми, а в генетично модифікованих клітинах посилює експресію мРНК лише BMAL1. Таким чином, експресія циркадіальних генів залежить від функції сигнального ензиму ERN1 як за нормальних умов, так і за умов гіпоксії та ішемії.

Описано вплив щільно запакованих наношарів альбуміну на скляних поверхнях, модифікованих декстраном у різних комбінаціях, на проліферативний ріст, адгезію та процеси апоптозу в культурі клітин мієломи миші B16F10. Показано позитивний ефект (середня кількість клітин, проліферативна активність, низький апоптичний індекс) за культивування клітин на поверхнях скло + АПТЕС і скло + АПТЕС + декстран.

Проаналізовано альтернативний сплайсинг пре-мРНК гена інтерсектину 1 людини і миші, який кодує важливі компоненти ендоцитозу та сигнальних шляхів у клітині. Виявлено шість нових транскриптів гена інтерсектину 1 та охарактеризовано рівень їх експресії в тканинах людини та миші.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*443.1 + Е0*723.411.2 + Е442.151.16

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*443.1 + Е0*550.38

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані стосовно ролі транскрипційного фактора ZDXC (zinc finger X-linked duplicated family member C) у регуляції експресії генів, зокрема таких, що задіяні в регуляції процесів диференціювання промієлоцитів. Із великої кількості генів, експресія яких істотно змінюється за умов посиленої експресії транскрипційного фактора ZDXC в ембріональних клітинах нирки людини HEK293 і в клітинах промієлоцитів людини HL60, більш детально досліджено та проаналізовано лише частину генів (ERG2, PU.1, C/EBPalpha, C/EBPepsilon, GFI1 і LRG1). На прикладі гена EGR2, що кодує синтез важливого транскрипційного фактора регуляції диференціювання, розглянуто молекулярні механізми регуляції експресії EGR2 транскрипційним фактором ZDXC шляхом його зв'язування з промотором цього гена. Проаналізовано механізми регуляції транскрипції гена ZDXC залежними від нього транскрипційними факторами: надекспресія ключових факторів мієлоїдного диференціювання C/EBPalpha, C/EBPepsilon і PU.1 у клітинах HL60 призводить до зниження рівня експресії ендогенної мРНК транскрипційного фактора ZXDC, а за надекспресії фактора GFI1 спостережено навіть повне виключення експресії мРНК ZXDC. Наведені дані свідчать про важливу роль транскрипційного фактора ZDXC у регуляції процесів диференціювання промієлоцитів.