На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори спрямованих на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на території Прут-Дністровського межиріччя (Покуття). Встановлено, що техногенне забруднення важкими металами та нафтопродуктами даного регіону накопичувалось протягом довготривалої дії транскордонних, регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних за своїм походженням джерел викидів. Доведено, що в досліджуваному районі радіонуклідне забруднення на відміну від забруднення важкими металами та нафтопродуктами не має зв'язку з просторовим розподілом ландшафтних одиниць локального рівня, а залежить від домінуючого напрямку вітрів, що розносили радіаційний пил від Чорнобильської катастрофи. Розроблено алгоритм екологічного аудиту - визначення сучасної екологічної ситуації на базі комп'ютерного аналізу просторового розподілу усіх можливих забруднювачів довкілля (важких металів, надлишку отрутохімікатів та мінеральних добрив, нафтопродуктів, радіонуклідів в усіх компонентах ландшафтів (геологічному середовищі, грунтовому та рослинному покривах, водному середовищі та атмосферному повітрі) з врахуванням геофізичних полів та особливостей рельєфу, що впливає на розподіл полютантів. Вперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні кореляційні залежності захворюваності населення від різних екологічних чинників та типу забруднення, які проявились до Чорнобильської катастрофи та після неї. Розвинуто методику проведення екологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних та прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу (1 : 50 000), тобто на рівні території адміністративного району.

Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь. Виділено основні етапи вивчення Лісостепових полісь правобережної України, досліджено чинники їх формування. Показано вплив даних чинників на розвиток азональних особливостей ландшафтів Лісостепових полісь. Показано роль і значення Лісостепових полісь у структурі Серединного ландшафтного поясу Східно-Європейської рівнини у межах України. Проведено порівняльний аналіз природи Лісостепових полісь і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадинамічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, обгрунтовано необхідність їх раціонального використання й охорони. Показано можливість формування на основі Лісостепових полісь національних природних парків.

Визначено основні чинники формування сезонних станів ландшафтів - гідрокліматичні, морфолітогенні, грунтово-рослинні, обгрунтовано закономірності їх прояву. Встановлено головні просторові і часові закономірності та деякі особливості ходу природних процесів у ландшафтах Київського Полісся та Середнього Побужжя протягом різних сезонних станів. Удосконалено методику вивчення сезонних станів ландшафтів (на прикладі зимових станів), зокрема розроблено методику виділення і великомасштабного картографування сезонних фаз (підсезонних станів ландшафтів) та методичні прийоми оцінювання здатності ландшафтів до снігонакопичення і промерзання грунту. Розглянуто окремі аспекти практичного використання результатів проведеного дослідження.

Розглянуто теоретико-методологічні та методичні засади дослідження садово-паркових ландшафтів (СПЛ). Проаналізовано попередній досвід вивчення СПЛ, сформульовано визначення поняття "СПЛ" та показано їх місце в структурі антропогенних ландшафтів. Досліджено чинники формування СПЛ. Розроблено класифікацію та районування СПЛ Правобережного лісостепу України. Визначено шляхи поліпшення сучасної мережі СПЛ, можливості їх раціонального використання й охорони, показане їх місце в системі екомережі України.

Используя элементы синергетического анализа природных систем, разработана методология комплексного сопряженного анализа геохимического поля ландшафтов Украины и его медико-экологической оценки. Рассчитаны статистические параметры распределения микроэлементов для компонентов однородных ландшафтно-геохимических структур. В пределах природных геохимических ландшафтов полученные характеристики могут применяться при эколого-геохимических исследованиях как экологический фон.

Розглянуто результати натурних досліджень грунтових розчинів (рідкої фази грунтів) природних ландшафтів північної частини України. Розчин із грунту виділено за допомогою методу відтиснення. В грунтах лісних і лугових ландшафтів північного регіону розповсюджені гідрокарбонатні та сульфатні кальцієві грунтові розчини, подібні до грунтових вод. Зустрічаються природні нітратні грунтові розчини. В системі активного водообміну грунтові розчини розглянуто як початкову стадію формування хімічного складу водоносних горизонтів грунтових вод.

Methods of the landscape-system approach to the geoecological classification of natural technogenous systems are considered. The results of investigation of a technogenous influence on the dynamics of development of a geoecological state of the territory of the Nikopol mining district are given.

The "deposit"-type anomalous zone is chosen and mapped by geoelectric investigations. The vertical cross-section is constructed, and a gas-bearing layer dissected by borehole 202bis is traced on the VERS method data. The bedding depths of anomalously polarized layers of the "gas layer", "salts sediment", "water-bearing layers" types are determined.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження унікальних ландшафтів, деталізовано визначення "унікального природно-господарського регіону". Встановлено періоди історії дослідження унікальних ландшафтів Середнього Придністер'я. Проаналізовано вплив природних та історико-соціальних чинників на формування та функціонування унікальних ландшафтів. Обгрунтовано визначення поняття "унікальний ландшафт". Розроблено класифікацію унікальних ландшафтів, їх паспортизацію та критерії виділення. Проаналізовано просторово-часові особливості формування сучасної структури унікальних ландшафтів регіону. Деталізовано природно-заповідний фонд Середнього Придністер'я, встановлено закономірність просторового розташування унікальних заповідних об'єктів і територій відносно висотної диференціації та проявів ландшафтної асиметрії. Обгрунтовано шляхи оптимізації сучасних унікальних ландшафтів Середнього Придністер'я. Розроблено проекти відновлення антропогенних ландшафтів на основі окремих натурних ділянок. Запропоновано проект екомережі регіону дослідження з виділенням та характеристикою в її структурі унікальних ландшафтів.

Мета дослідження - відобразити специфічні риси особливостей прояву трансформаційних процесів, властивих лісостеповим ландшафтним комплексам території Лівобережної України на прикладі ділянки дослідження, що презентує Сумську схилово-височинну фізико-географічну область. Грунтується це дослідження на основі збору, верифікації й аналізу даних про структуру актуальних систем природокористування за системою басейнових ландшафтних одиниць. Специфіку трансформаційних процесів розглянуто за групами ландшафтних комплексів: їх літо-, гігро-, педо- та фітоваріантами. Крім того, увагу акцентовано на можливості оцінювання таких параметрів басейнових систем як лісистість, заболоченість, розораність, сельбищність залуженість; використання одержаних результатів для обгрунтування заходів з ландшафтного планування територій. Новизна дослідження: за укладеною авторською схемою басейнових територіальних структурних одиниць у масштабі 1:200 000 відповідно до характеру й інтенсивності антропогенних впливів визначено та вперше закартографовано класи ландшафтних комплексів, які є відображенням специфічних рис трансформації території тестової ділянки дослідження.

Мета дослідження - визначити сучасну структуру природно-заповідного фонду (ПЗФ) території Лівобережної України як важливої основи розбудови екомережі регіону на основі збору, верифікації та аналізу даних про просторову структуру його об'єктів різного статусу шляхом застосування ГІС-пакету Maplnfo Professional 10.0.1. Специфіку розвитку мережі об'єктів ПЗФ території дослідження розглянуто відповідно до принципів ретроспективності, ієрархічності, структурної морфометрії та ландшафтної презентивності. Вперше для території Лівобережної України було здійснено ретроспективний (якісний та кількісний) аналіз формування та становлення мережі ПЗФ, визначено презентативність ландшафтів (на рівні типів і родів) групами об'єктів ПЗФ різного статусу, визначено наявність недоліків і невідповідності сучасних результатів його багаторічного функціонування первинно задекларованим цілям.

Запропоновано термін "аквально-терральний рекреаційний комплекс" (АТРК) як функціональне поєднання суміжних взаємодіючих ділянок водного простору та суші. Розроблено алгоритмічну модель конструктивно-географічного дослідження АТРК, що включає етапи структурно-ландшафтного, структурно-організаційного дослідження та структурно-функціонального аналізу. Проаналізовано підходи до виокремлення меж регіону Середнього Подніпров'я, його господарського освоєння, рекреаційні ресурси та ландшафтну структуру регіону дослідження, що в сукупності послужило підгрунтям для проведення ресурсно-рекреаційного районування та зонінгу Середнього Подніпров'я. Оцінено рекреаційну придатність ключових АТРК регіону дослідження. Обгрунтовано прикладні оптимізаційні пропозиції функціональної організації АТРК Середнього Подніпров'я.

Розглянуто теоретико-методологічні основи створення екологічного паспорта територій. Охарактеризовано види екологічних паспортів, методи наповнення їх інформацією та можливості їх використання у еколого-географічних дослідженнях. Детально викладено алгоритм створення екологічного паспорта, наведено структуру типового екологічного паспорта та рекомендації щодо збору інформації для бальнеологічного курорту як багатофункціональної території. На прикладі заповненого екологічного паспорта м. Трускавець зроблено детальний еколого-географічний аналіз бальнеологічного курорту. Розкрито практичне значення та необхідність проведення екологічної паспортизації небезпечних об'єктів та інших територій, що потребують особливої уваги.

Зазначено, що класифікацію природних і антропогенно змінених ландшафтних комплексів на основі єдиних критеріїв опрацьовано на прикладі ландшафтів України. Класифікація грунтується на структурно-генетичних принципах. При її формуванні використано ряд відомих робіт у галузі класифікації ландшафтів. Зауважено, що комплексний аналіз провідних факторів, що визначають природні властивості ландшафтів і характер їх антропогенних змін, є основою побудови запропонованої класифікаційної схеми. Класифікацію використано для формування структури легенди середньомасштабної ландшафтної карти України.

Обгрунтовано конструктивно-географічні засади та запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації територіальної структури і функціонування регіональних ландшафтних парків на прикладі РЛП "Зарваницький". Досліджено структуру земельних угідь РЛП та прилеглої території, оцінено їх стан та обгрунтовано систему оптимізаційних заходів. Складено картографічні моделі оптимізації земельних угідь і функціонального зонування, запропоновано заходи щодо покращення менеджменту РЛП "Зарваницький".

Розкрито доцільність застосування ландшафтознавчого підходу при вивченні природних умов територій національних природних парків (НПП), для вдосконалення природоохоронної та інших видів діяльності на основі даних про ландшафти. Сформульовано основні дослідницькі принципи і підходи ландшафтознавчого вивчення природоохоронних територій. Запропоновано алгоритм і методику ландшафтознавчого дослідження територій НПП, що виконується з метою обгрунтування оптимізації їх діяльності. Укладено карти ландшафтних та екваторіальних комплексів НПП "Нижньосульський", карту ландшафтних комплексів НПП "Олешківські піски", встановлено закономірності ландшафтної структури територій дослідження. Запропоновано нові критерії дослідження та методичні прийоми картографування екваторіальних комплексів. Удосконалено методику оптимізаційного функціонально-режимного зонування НПП та методику дослідження екваторіальних комплексів. Розроблено та побудовано на основі ландшафтних карт та карт антропогенних змін ландшафтів рекомендаційні (карти розширення меж та удосконаленого функціонального зонування території модельних НПП) та оціночні (карти ландшафтних комплексів, вмісту важких металів у грунтах НПП, динаміки природокористування та інші) карти території досліджуваних НПП. Здійснено аналіз ландшафтно-геохімічних умов території НПП "Нижньосульський" та укладено ландшафтно-геохімічну карту на його територію, встановлено закономірності розподілу важких металів у сучасному грунтовому та рослинному покриві і поверхневих водах території НПП "Нижньосульський". Запропоновано нові схеми функціонального зонування НПП "Нижньосульський" та "Олешківські піски" з урахуванням ландшафтної структури, територіально-регламентуючих факторів, пов'язаних з особливостями господарської освоєності території.

Зазначено, що навчальний посібник за формою представляє собою монографічне дослідження з включенням матеріалів довідкового характеру та хрестоматії з проблем охорони та збереження ландшафтного та біологічного різноманіття степової зони України. Висвітлено сучасний стан рослинного та тваринного світу степу, проблеми їх відтворення та збереження. Розкрито питання деградації ґрунтів степової зони й охорони земельних ресурсів. Розглянуто проблеми малих річок. Увагу приділено характеристиці водно-болотних угідь степової зони, природним резерватам і проблемам впровадження в Україні екологічних мереж як складових європейської програми.