Досліджено проблеми ландшафтного різноманіття України. Висвітлено принципи та методи його сучасних досліджень. Проаналізовано вплив антропогенної діяльності на ландшафти. Класифіковано типологію та систематику ландшафтного різноманіття. Викладено прикладні аспекти його вивчення, охорони та збереження. Вміщено нову інформацію про використання та охорону земельно-ресурсного потенціалу України.

На основании структурно-геоморфологического анализа Волыно-Подольской плиты и Предкарпатского прогиба выделены участки с признаками горизонтальных неотектонических движений земной коры. Проанализирована связь сдвиговых деформаций с трансрегиональными разломными зонами разных направлений и морфоструктурными узлами.

Висвітлено суспільно-історичні чинники функціонального розвитку малих міст Поділля. Проаналізовано етнічний склад населення Тернопільщини на початку ХХ ст. Розглянуто проблеми депопуляції та старіння населення на Тернопільщині. Розкрито основні риси функціональної структури міських поселень Хмельниччини і тенденції її трансформації. Наведено результати дослідження відмінностей регіонів України за економіко-географічними характеристиками стану екологічної безпеки. Описано структуру грунтового покриву Подільської височини як наслідок взаємовпливу лісової та трав'яної рослинності.

Освещены общественно-исторические факторы функционального развития малых городов Подолья. Проанализирован этнический состав населения Тернопольщины в начале ХХ ст. Рассмотрены проблемы депопуляции и старения населения в Тернопольщине. Раскрыты основные черты функциональной структуры городских поселений Хмельниччины и тенденции её трансформации. Приведены результаты исследования отличий регионов Украины по экономико-географическим характеристикам состояния экологической безопасности. Описана структура почвенного покрова Подольского высокогорья как последствие взаимовлияния лесной и травяной растительности.

Экосеть рассмотрена как реальное особо охраняемое ландшафтное разнообразие и как способ его сохранения в ойкумене. Ландшафтоведческое обоснование ее организации (формирования, развития, постоянного сбалансированного функционирования, мониторинга и оптимизации) в условиях Украины включает как минимум 8 - 10 основных направлений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д829(45Укр)082

Рубрики:

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто асиміляційну місткість ландшафтів, як фактор підвищення ефективності використання наявних ресурсів у разі оптимального розміщення виробництва та відходів. Запропоновано інтегральний критерій припустимих меж вичерпання невідновлюваних ресурсів та умови забезпечення екологічної безпеки господарювання. Визначено загальні напрями оптимізації витрат на відновлення техногенно порушених ландшафтів.

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори спрямованих на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на території Прут-Дністровського межиріччя (Покуття). Встановлено, що техногенне забруднення важкими металами та нафтопродуктами даного регіону накопичувалось протягом довготривалої дії транскордонних, регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних за своїм походженням джерел викидів. Доведено, що в досліджуваному районі радіонуклідне забруднення на відміну від забруднення важкими металами та нафтопродуктами не має зв'язку з просторовим розподілом ландшафтних одиниць локального рівня, а залежить від домінуючого напрямку вітрів, що розносили радіаційний пил від Чорнобильської катастрофи. Розроблено алгоритм екологічного аудиту - визначення сучасної екологічної ситуації на базі комп'ютерного аналізу просторового розподілу усіх можливих забруднювачів довкілля (важких металів, надлишку отрутохімікатів та мінеральних добрив, нафтопродуктів, радіонуклідів в усіх компонентах ландшафтів (геологічному середовищі, грунтовому та рослинному покривах, водному середовищі та атмосферному повітрі) з врахуванням геофізичних полів та особливостей рельєфу, що впливає на розподіл полютантів. Вперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні кореляційні залежності захворюваності населення від різних екологічних чинників та типу забруднення, які проявились до Чорнобильської катастрофи та після неї. Розвинуто методику проведення екологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних та прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу (1 : 50 000), тобто на рівні території адміністративного району.

З'ясовано особливості генези, історії розвитку, динаміки та тенденції трансформації геоморфосфери та взаємопов'язаних з нею компонентів довкілля в межах Розточчя та території, яка з ним межує, здійснено їх історико-географічний та еколого-геоморфологічний аналіз, подано кількісну оцінку сучасного стану, визначено напругу еколого-геоморофологічної та еколого-географічної ситуації на рівні таксонів геоморфологічного районування та землекористування найнижчого рангу, з'ясовано особливості впливу екологічних ситуацій на життєдіяльність людини, обгрунтовано оптимізаційні заходи для забезпечення регулювання розвитку небезпечних процесів, оптимізації природокористування та зниження екологічної напруги в регіоні.

Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь. Виділено основні етапи вивчення Лісостепових полісь правобережної України, досліджено чинники їх формування. Показано вплив даних чинників на розвиток азональних особливостей ландшафтів Лісостепових полісь. Показано роль і значення Лісостепових полісь у структурі Серединного ландшафтного поясу Східно-Європейської рівнини у межах України. Проведено порівняльний аналіз природи Лісостепових полісь і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадинамічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, обгрунтовано необхідність їх раціонального використання й охорони. Показано можливість формування на основі Лісостепових полісь національних природних парків.

Розвинуто теоретичні аспекти геоекологічного районування та методичні підходи до його проведення. Запропоновано показники геоекологічної оцінки території та алгоритм проведення зазначеного районування території України та критерії виділення відповідних операційних одиниць. Здійснено оцінку й аналіз потенціалів природного та стійкості, а також техногеного навантаження та геоекологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур України та створено схему геоекологічного районування її території. Визначено головні геоекологічні проблеми у межах окремих геоекологічних регіонів та районів України. Запропоновано першочергові заходи щодо раціонального використання території у визначених районах країни.

Розвинуто конструктивно-географічні засади дослідження антропогенних мікроосередкових процесів, їх різноманіття та класифікації. Проаналізовано натуральні й антропогенні чинники, що зумовлюють розвиток небажаних антропогенних мікроосередкових процесів. На прикладі Подільського Побужжя розглянуто мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах. Обгрунтовано заходи щодо стабілізації та раціональної організації функціонування мікроосередкових процесів у сучасних ландшафтах Подільського Побужжя.

Визначено основні чинники формування сезонних станів ландшафтів - гідрокліматичні, морфолітогенні, грунтово-рослинні, обгрунтовано закономірності їх прояву. Встановлено головні просторові і часові закономірності та деякі особливості ходу природних процесів у ландшафтах Київського Полісся та Середнього Побужжя протягом різних сезонних станів. Удосконалено методику вивчення сезонних станів ландшафтів (на прикладі зимових станів), зокрема розроблено методику виділення і великомасштабного картографування сезонних фаз (підсезонних станів ландшафтів) та методичні прийоми оцінювання здатності ландшафтів до снігонакопичення і промерзання грунту. Розглянуто окремі аспекти практичного використання результатів проведеного дослідження.

Розглянуто теоретико-методологічні та методичні засади дослідження садово-паркових ландшафтів (СПЛ). Проаналізовано попередній досвід вивчення СПЛ, сформульовано визначення поняття "СПЛ" та показано їх місце в структурі антропогенних ландшафтів. Досліджено чинники формування СПЛ. Розроблено класифікацію та районування СПЛ Правобережного лісостепу України. Визначено шляхи поліпшення сучасної мережі СПЛ, можливості їх раціонального використання й охорони, показане їх місце в системі екомережі України.

Используя элементы синергетического анализа природных систем, разработана методология комплексного сопряженного анализа геохимического поля ландшафтов Украины и его медико-экологической оценки. Рассчитаны статистические параметры распределения микроэлементов для компонентов однородных ландшафтно-геохимических структур. В пределах природных геохимических ландшафтов полученные характеристики могут применяться при эколого-геохимических исследованиях как экологический фон.

Розглянуто результати натурних досліджень грунтових розчинів (рідкої фази грунтів) природних ландшафтів північної частини України. Розчин із грунту виділено за допомогою методу відтиснення. В грунтах лісних і лугових ландшафтів північного регіону розповсюджені гідрокарбонатні та сульфатні кальцієві грунтові розчини, подібні до грунтових вод. Зустрічаються природні нітратні грунтові розчини. В системі активного водообміну грунтові розчини розглянуто як початкову стадію формування хімічного складу водоносних горизонтів грунтових вод.

Methods of the landscape-system approach to the geoecological classification of natural technogenous systems are considered. The results of investigation of a technogenous influence on the dynamics of development of a geoecological state of the territory of the Nikopol mining district are given.

The "deposit"-type anomalous zone is chosen and mapped by geoelectric investigations. The vertical cross-section is constructed, and a gas-bearing layer dissected by borehole 202bis is traced on the VERS method data. The bedding depths of anomalously polarized layers of the "gas layer", "salts sediment", "water-bearing layers" types are determined.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження унікальних ландшафтів, деталізовано визначення "унікального природно-господарського регіону". Встановлено періоди історії дослідження унікальних ландшафтів Середнього Придністер'я. Проаналізовано вплив природних та історико-соціальних чинників на формування та функціонування унікальних ландшафтів. Обгрунтовано визначення поняття "унікальний ландшафт". Розроблено класифікацію унікальних ландшафтів, їх паспортизацію та критерії виділення. Проаналізовано просторово-часові особливості формування сучасної структури унікальних ландшафтів регіону. Деталізовано природно-заповідний фонд Середнього Придністер'я, встановлено закономірність просторового розташування унікальних заповідних об'єктів і територій відносно висотної диференціації та проявів ландшафтної асиметрії. Обгрунтовано шляхи оптимізації сучасних унікальних ландшафтів Середнього Придністер'я. Розроблено проекти відновлення антропогенних ландшафтів на основі окремих натурних ділянок. Запропоновано проект екомережі регіону дослідження з виділенням та характеристикою в її структурі унікальних ландшафтів.

Наведено результати теоретичного дослідження та нового методологічного, теоретичного та практичного вирішення наукової проблеми - досягнення сталого розвитку сільськогосподарських територій і землекористування шляхом формування та організації функціонування системи землеустрою на основі кадастрового, моніторингового та інформаційного забезпечення. Вони грунтуються на розроблених математичних моделях системи землеустрою та сільськогосподарської території з урахуванням великої кількості чинників, наявних проблем і актуальних завдань. Встановлено ієрархічність, багатофункціональність і системність землеустрою як процесу вдосконалення організації території та використання земель. Запропоновано математичні моделі для організації екологобезпечного й ефективного використання земельних ресурсів, нові методи діагностики стану земель за кадастровими та моніторинговими даними, геоінформаційне забезпечення системи землеустрою для управління сталим розвитком землекористування. Одержані наукові результати апробовано на конкретних об'єктах, що підтверджує їх наукову та практичну значимість.