Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.11 + Д59(45УКР)0

Рубрики:

Літогенні фактори. Рельєф

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412:а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У північній частині Чорного моря рифтогенез продовжувався з альбу до кінця сеноману та характеризувався відносно невеликим розтягом континентальної кори, що не призвело до формування глибоководних (суб)океанічних басейнів. Рифтові розломи утворили 3 великі за розмірами рифтові басейни, кожен з яких складався із системи грабенів та напівграбенів. Один із субширотних рифтових басейнів займав сучасні площі Каркінітського прогину, Криловсько-Змїіної зони підняттів, валу Губкіна та Сулинської депресії на Одеському шельфі. Другий субширотний басейн включав території підняття Тетяєва, прогину Сорокіна, підводного продовження кримських ЄДОК і, вочевидь, Кримських гір. Третій рифтовий басейн простягався з північного заходу на південний схід та охоплював території Евксинського грабену, валу Андрусова, Східночорноморського басейну та валу Шатського. Пасивне термічне (пострифтове) занурення рифтових басейнів продовжувалось з турону до середнього еоцену в морських басейнах завглибшки не більше перших сотень метрів. Сильне регіональне стиснення наприкінці середнього еоцену перервало пострифтове прогинання рифтогенних басейнів, викликало в них інтенсивні деформації осадового чохла та призвело до формування протяжного суходолу, що простягався з північного заходу на південний схід. Цей суходіл займав центральну та південну частини Одеського шельфу й Кримського півострова, а в глибоководній частині Чорного моря він охоплював території Евксинського грабену, морського продовження кримських складок, прогину Сорокіна, підняття Тетяєва, валів Андрусова і Шатського та Східно-чорноморського басейну. За час існування суходолу в його межах було еродоване до 5 км осадового чохла. Два регіональні стиснення наприкінці пізнього міоцену були спрямовані із півдня на північ та спровокували надзвичайно інтенсивні деформації осадового чохла на території досліджень. Антиклінальні структури Одеського шельфу зазнали додаткового росту й ускладнень тектонічними порушеннями, а на окраїнах Західночорморського басейну та в акваторії на південь від Кримських гір, включаючи прогин Сорокіна, сформувалась велика кількість нових антиклінальних складок, обмежених підкидами та насувами. Під час обох пізньоміоценових стиснень сформувались широкі суходоли, які простягались у майже широтному напрямку та охоплювали сучасні мілководні шельфи, Кримський півострів та північну частину сучасної глибоководної акваторії. Подібно до пізньоеоценових, пізньоміоценові суходоли вочевидь були джерелом осадового матеріалу для морських басейнів, що їх оточували. Перше пізньоміоценове стиснення збіглось у часі з проявом месинської соляної кризи та, ймовірно, супроводжувалось швидким падінням рівня моря. Перед другим пізньоміоценовим стисненням рівень моря значно піднявся, а велика частина Одеського шельфу та інші частини суходолу періодично покривалися мілководним морем. Сучасна глибоководна частина Чорного моря почала швидко прогинатись у пліоцені. У плейстоцені та, можливо, голоцені механічний відгук на швидке прогинання басейну зумовив утворення скидів, які успадкували площини інвертованих під час попередніх фаз стиснення рифтових розломів, що мали південне падіння та простягалися вздовж прибережної полоси Кримських гір та в східній частині Евксинського грабену.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.10 + Е072.9

Рубрики:

Хімічні фактори (геохімія ландшафту)

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано та розроблено методику геоінформаційного моделювання забруднення приавтомагістральних геосистем сполуками важких металів (ВМ) за допомогою визначення актуального рівня забруднення. Обгрунтовано загальний алгоритм оцінювання актуального рівня забруднення важкими металами приавтомагістральних геосистем. Розроблено загальну алгоритмічну схему геоінформаційного моделювання й етапи комплексного просторового ГІС - аналізу модельних об'єктів для визначення характеристик поля забруднення приавтомагістральних геосистем сполуками ВМ. Створено класифікацію приавтомагістральних геосистем за умовами, що визначають актуальний рівень їх забруднення та стійкість до забруднення сполуками ВМ. Запропоновано нові підходи до визначення загальної кількості ВМ, що надходять в приавтомагістральні геосистеми від основних джерел емісії. Розроблено методику геоінформаційного моделювання загальної кількості сполук ВМ, що надходять у межі приавтомагістральних геосистем та кількості сполук ВМ, що виноситься з грунту за межі таких геосистем за основними міграційними сценаріями та / або виводиться з речовинних потоків. Розроблена методика реалізована на прикладі визначення актуального рівня забруднення сполуками свинцю геосистем сільськогосподарского призначення тестових ділянок. Результати можуть бути використані при обгрунтуванні та реалізації заходів раціонального землекористування та підтримки приавтомагістральних геосистем у стійкому стані.

Вивчено питання фітомоніторингу техногенного забруднення садово-паркових ландшафтів Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС) за умов Києва. Проаналізовано історичні етапи садово-паркового будівництва України та моніторингових фітоіндикаційних досліджень за умов міст. Узагальнено відомості щодо едафокліматичних умов росту та розвитку насаджень в НБС. Встановлено, що діяльність 3-х промислових підприємств та автотранспорт доріг, що межують з територією ботанічного саду, є основними факторами, що формують фонове техногенне забруднення садово-паркових ландшафтів досліджуваного району. Досліджено рівень забруднення атмосферного повітря від стаціонарних та пересувних джерел. Виділено два модельних дендроіндикатори - \i Tilia cordata \i0 та \i Acer negundo\i0. Встановлено чіткі кореляційні зв'язки між ступенем пошкоджень та морфологічних змін дендроіндикаторів і якістю довкілля на різних ділянках НБС. Виявлено закономірності "доза-ефект" впливу забрудненого атмосферного повітря діоксидами сірки, азоту, формальдегідом на дендроіндикатори. Оцінено рівень ризику впливу аеротехногенного забруднення приземних шарів атмосферного повітря за значенням комбінованої дії полютантів для рослинності садово-паркових ландшафтів. Запропоновано фітомеліоративні та еколого-компенсаційні заходи для НБС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.10 + Р123.04

Рубрики:

Хімічні фактори (геохімія ландшафту)

Гігієна харчування за особливих умов зовнішнього середовища і у разі особливих станів організму

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано актуальність есенційних мікроелементів для розвитку рослинництва і тваринництва. Запропоновано проект концепції еколого-геохімічних процесів, що визначають особливості агроландшафтів. На теоретичних засадах геохімії ландшафтів розширено визначення понять "агроландшафт" і "еколого-геохімічий процес". Для агроекологічного аналізу територій запропоновано систему когерентного оцінювання еколого-геохімічних процесів міграції мікроелементів. Методологія такого оцінювання включає районування агроландшафтів та кількісний аналіз геохімічної, екологічної, біогеохімічної і медичної складових цих процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д11 + Д821.17

Рубрики:

Вища геодезія

біогенні фактори

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито роль грунту як сполучної ланки ландшафту. Підтверджено, що в процесі взаємодії між грунтом та іншими компонентами ландшафту формується тісний взаємозв'язок і проходить постійний обмін енергії та речовини. З'ясовано, що саме грунтовий покрив зазвичай визначає стійкість геосистем, їх здатність після порушень відновлювати в незміненому вигляді свою структуру. Установлено, що ландшафтні системи парку за показником ландшафтно-геофізичного сполучення належать до шести типів; за видами стійкості - до чотирьох видів; за ступенем модифікованості - до трьох видів; зміни внаслідок меліоративного втручання відбулися практично по всьому грунтовому покриву.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.17 с1/8

Рубрики:

біогенні фактори

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що аналіз регіональних екологічних і кліматичних змін і пов'язаних із ними загроз на сьогодні є однією з найважливіших проблем, що постають перед суспільством. Оцінка достовірності даних, що використовують для прогнозування подібних процесів, є важливим елементом моделювання й адекватної оцінки загроз та ефективного керування ризиками, пов'язаними з такого роду змінами. Розроблено метод оцінки невизначеностей під час аналізу потоків вуглецю в екосистемах на регіональному рівні. Запропоновано метод оцінки взаємної узгодженості розподілів даних, найкоректнішого поєднання різнорідних даних і мінімізації похибок. Метод базується на алгоритмі, який надає змогу визначити похибку оцінки потоків вуглецю в усіх компонентах системи за всіма даними, наявними для аналізу. Проведено оцінювання невизначеностей сценаріїв емісій і пов'язаних з цим оцінок екологічних змін на регіональному рівні у порівнянні з відомими глобальними моделями.

Изучены магнитные свойства почв, загрязненных вследствие техногенного влияния на территорию различных источников. В ходе полевых исследований проведены эколого-почвоведческие работы, измерение объемной магнитной восприимчивости полевыми капаметрами, отбор образцов почв. Проведены лабораторные измерения удельной магнитной восприимчивости лабораторными капаметрами типа AGICO, MS-2, измерения намагниченностей, магнитной жесткости, параметров петли гистерезиса с помощью рок-генератора и специальной магнитометрической аппаратуры, определение элементного состава, электронная магнитная микроскопия, а также комплексный анализ и интерпретация полученной информации. Приведены результаты изучения магнитных свойств загрязненных почв урбанизированных регионов Украины, продемонстрированы примеры экомагнитных исследований за рубежом. Выявлено, что магнитная восприимчивость зараженных почвенных покровов - урбаноземов, может повышаться во много раз в верхних гумусных горизонтах. Изучение магнитной минералогии показывает, что в процессе высокотемпературных реакций происходит формирование новых магнитных частиц величиной до 10 мкм (РМ частицы). Отмечены высокие коэффициенты корреляции между магнитной восприимчивостью и содержанием в зараженных почвах свинца, цинка, меди. Установлена связь между магнитной восприимчивостью и техногенной нагрузкой на урбанизированные территории Украины. Тяжелые металлы часто приклеиваются к поверхности ферромагнетиков, попадают в структуру их кристаллической решетки в процессе высокотемпературных техногенных процессов, а затем эти соединения накапливаются в почвах.

Оцінено геоекологічний стан Мізоцького кряжа (МК). Визначено масштаб та інтенсивність його змін, роль природних та антропогенних чинників у його погіршенні. Удосконалено методику оцінювання напруги геоекологічного стану, оцінено стан МК як унікального геолого-географічного, ландшафтно і природоохоронного об'єкта. Досліджено стан, функціонування і трансформацію річкових та ярково-балкових систем. Визначено масштаби трансформації рослинного покриву та виявлено впливаючі на нього чинники. З'ясовано причини розподілу ступеня антропогенної трансформованості у межах адміністративно-територіальних утворень МК. Обгрунтовано систему природоохоронних та процесорегулювальних заходів для всієї території МК, спрямованих на покращання її геоекологічного стану й оптимізацію природокористування на засадах водоохоронного і протиерозійного планування з використанням технологій геоінформаційного моделювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.17 + Е50*805.8*806.4

Рубрики:

біогенні фактори

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто роль рослинного покриву в гідро- і гідрогеологічних процесах земної поверхні. Показано зв'язок динаміки параметрів рослинного покриву території з можливими процесами підтоплення та заболочення. Проведено аналіз та порівняння динаміки продуктивності окремих типів рослинного покриву Волинської області за період з 2000 по 2006 рр. Зроблено висновки щодо можливості застосування одержаних даних для покращання розрахунків довгострокових гідро- і гідрогеологічних ризиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.1

Рубрики:

Фактори та компоненти ландшафту та їх взаємодія

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена методика исследования содержания тяжелых металлов в ландшафтах. На основе предложенной методики проанализированы особенности техногенного воздействия на агроландшафты Тернопольской области. На примере репрезентативных ключевых участков рассмотрены содержание тяжелых металлов в почвах и ландшафтные предпосылки их миграции.

Проанализированы теоретические положения и базовые понятия исследования ландшафтно-геохимических условий территории. Отмечено, что ландшафтно-геохимические условия территории определяют геохимическую структуру антропогенно измененных ландшафтных комплексов и характер миграции химических элементов. Сформулировано понятие геохимического урочища как промежуточной единицы в иерархии ландшафтно-геохимических территориальных единиц. Антропогенные воздействия рассмотрены как фактор изменения геохимических параметров ландшафтно-геохимических систем. Подчеркнуто значение ландшафтоведческо-геохимических исследований для геоэкологических оценок современных антропогенно измененных ландшафтов.

Проведено узагальнення даних щодо ролі місцеположення: інтегровано розрізнені дані щодо місцеположень різних просторових рівнів та розроблено уявлення щодо поступової зміни диференціації потоків тепла та вологи за зміни просторових рівнів. Розроблено алгоритм розрахунку показників тепла та вологи для ландшафтних комплексів різного просторового рівня з урахуванням геотопологічних параметрів. Запропоновано просторовий тип географічного пояснення у аспекті аналізу послідовності. Виявлено механізми зв'язку геотопологічних факторів із ландшафтними властивостями, роль геотопів у перетворенні потоків речовини й енергії на різних просторових рівнях Гірського Криму. Для кожного потоку виявлено межі виявів властивостей.

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.