Рассмотрены физико-геологические основы натурных тектонофизических исследований, направленных на установление закономерностей тектонического деформирования и динамики континентальной земной коры. Подробно охарактеризованы базовые принципы методов полевой тектонофизики и особенности их применения в районах с различным уровнем глубинности и возраста деформаций горных пород. Значительное внимание уделено описанию результатов тектонофизического изучения большинства геотектонических регионов Украины и решению проблемных задач их геодинамического развития.

На базі феноменологічної теорії міцності Кулона - Нав'є - Мора обгрунтовано спільність фізико-механічної природи процесів розривоутворення та пластичної деформації гірських масивів через активізацію посувань по давніх тріщинах. Обидва процеси можуть відбуватися одночасно або послідовно один за одним за умов незмінної геометрії поля тектонічних напружень, що уможливлює комплексування структурно-парагенетичних і кінематичних методів розв'язку обернених задач.

Наведено тектонофізичний метод картування розломно-блокової структури земної кори на підставі аналізу просторового розподілу повсюдно поширеної тріщинуватості. На прикладі одного з регіонів у центральній частині Байкальського рифту вперше в повному обсязі розглянуто зміст двох етапів спеціального картування, проведення якого істотно збагачує матеріали звичайної геологічної зйомки. На першому етапі на базі виділення в кожному корінному виході трьох спряжених систем тріщин, по-перше, здійснюється районування території на блоки, деформування яких відбувалося за однакових умов, і, по-друге, оконтурюються зони впливу розломів з визначенням умов їх виникнення (зсув, стиснення, розтягнення) та деяких особливостей внутрішньої будови. Другий етап, що грунтується на комплексі відомих методик, способів і прийомів вивчення характерних структурних форм (зміщувачів розломів, зон дроблення, складок тощо), дає змогу доповнити та поглибити одержані на першому етапі знання про відкартовані структури. Карти нового типу можна використовувати як структурно-геологічну основу для геодинамічних досліджень, пов'язаних з інженерно-геологічними пошуками, оцінкою потенційної сейсмічної небезпеки та виявленням перспективних площ для пошуків родовищ корисних копалин.

На прикладі країн СНД розглянуто питання використання результатів тектонофізичних досліджень у вирішенні деяких важливих народногосподарських завдань. Обговорено проблеми пошуків родовищ корисних копалин - благородних та інших металів, алмазів, вуглеводнів. Розглянуто результати використання матеріалів тектонофізики для будівництва та моніторингу великих промислових об'єктів, зокрема гірничих підприємств, і моніторингу техногенних землетрусів, а також у сейсмології та прогнозуванні природних землетрусів.

На прикладі країн СНД розглянуто питання використання результатів тектонофізичних досліджень у вирішенні деяких важливих народногосподарських завдань. Обговорено проблеми пошуків родовищ корисних копалин, наведено результати використання матеріалів тектонофізики у будівництві та моніторингу великих промислових об'єктів, у тому числі гірничих підприємств, моніторингу техногенних і прогнозуванні природних землетрусів.

Встановлено етапи та фази деформації центральної частини Інгульського мегаблоку Українського щита. Складено структурно-тектонофізичну карту Інгульського мегаблоку Українського щита. Встановлено, що уранове зруденіння Кіровоградського рудного району утворилося на етапі стиснення земної кори, яке сталося після етапу розтягнення за формування Новоукраїнського масиву трахітоїдних гранітів. За цього урановміщуючі метасоматити утворювались в структурах найменшого стиснення гірських порід.

Здійснено огляд результатів фундаментальних досліджень явища землетрусів і пояснено їх механізми. Досліджено самоприскорення емісії молекул і утворення ударної хвилі розвантаження за різкого відкриття поверхні флюїду. Вивчено мікроскопічний механізм явища Бріджмена в тектонофізиці. Розглянуто найбільш актуальні задачі фізики осередків землетрусів. Проаналізовано можливі підходи до розв'язання вибраних задач в рамках мікроскопічної теорії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д393

Рубрики:

Тектонофізика.Механізм утворення тектонічних структур

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д393(45УКР3,3) с4

Рубрики:

Тектонофізика.Механізм утворення тектонічних структур

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета. На основі матеріалів лабораторних РТ-досліджень гірських порід і геофізичних даних по регіональному профілю РП-17 і їх сумісному аналізу передбачалось розкрити генезис зон низьких швидкостей у корі Закарпатського прогину як горизонтів термобаричного розущільнення мінеральної речовини та простежити зв'язок цих зон із землетрусами і родовищами вуглеводнів. Суть такого підходу полягає в порівнянні інформації ГСЗ і експериментальних даних про фізичні параметри гірських порід за високих тисків і температур. У цьому випадку використано результати лабораторних досліджень за високих РТ-режимів петрофізичних характеристик зразків гірських порід, аналогічних тим, які притаманні досліджуваному району. На підставі аналіза вивчення даних лабораторних РТ-досліджень характеристик порід Українського щита та результатів спільної інтерпретації цих і сейсмічних даних по регіональних сейсмічних профілях ГСЗ на УЩ розроблений метод петрофізичного термобаричного моделювання. Напрацьовані підходи і методики застосовано до аналізу даних по Закарпаттю, зокрема, вздовж регіонального профіля РП-17. Тут виявлено дві зони розущільнення термобаричного походження, які збігаються з зонами низьких швидкостей, аналогічні фіксуємим лабораторними методами в зразках гірських порід в різних РТ-умовах. Зони прогнозуються як ефективні регіональні пастки мантійних флюїдів, зокрема вуглеводнів, які під дією високих тиску, температури і декомпресії проникають у земну кору, а потім у приповерхневі шари осадового чохла, де сформують певні родовища. У зонах розущільнення активізуються приповерхневі землетруси з малими магнітудами, що розширює області розущільнення і сприяє переміщенню в них глибинних, наприклад, вуглеводнів до зон їх локалізації. Зони низьких швидкостей (області термобаричного розущільнення мінеральної речовини) обов'язкові за певних тиску і температур у земній корі будь-яких регіонів. Вперше показано, що для Закарпаття вони є її невід'ємною частиною й обов'язково формуються в процесі прогрівання земних надр під час їх "термогеоактівізаціі". Горизонти термобаричного разущільнення порід під впливом тектонічних напружень, різноспрямованих деформацій і вібрацій набувають властивостей сильно дислокованих середовищ, формують великі канали міграції флюїдів, так званих "труб дегазації", які своєю чергою забезпечують рух корисних мінеральних середовищ до поверхні, а також є зонами релаксації тектонічних напружень, зокрема, у вигляді землетрусів. Результати описаних досліджень надають можливість уточнити геолого-структурні особливості будови земної кори Закарпаття, адекватно інтерпретувати просторовий розподіл геофізичних полів і розшифровувати особливості місцевої геодинаміки та сейсмотектонічного процесу, уточнювати рівень і характер геоекологічних небезпек, ефективніше прогнозувати та досліджувати глибинно-просторовий розподіл корисних копалин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д393(45УКР) с4 + Д59(45УКР)39

Рубрики:

Тектонофізика.Механізм утворення тектонічних структур

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ДС40721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д393(45УКР) с4 + Д59(45УКР)39

Рубрики:

Тектонофізика.Механізм утворення тектонічних структур

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ДС40721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д393(45УКР) с4 + Д59(45УКР)39

Рубрики:

Тектонофізика.Механізм утворення тектонічних структур

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ДС40721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д393(45УКР) с4 + Д59(45УКР)39

Рубрики:

Тектонофізика.Механізм утворення тектонічних структур

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ДС40721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота виконана з метою дослідження альпійської геодинаміки Карпатського та Кримсько-Чорноморського регіонів України на основі синтезу нових даних стосовно будови літосфери і напружено-деформованого стану земної кори регіонів за тектонофізичними, сейсмічними та сейсмологічними даними. Відповідно до представленої тектонічної моделі літосфери по сейсмічному профілю ГСЗ PANCAKE доальпійський фундамент Карпатського алохтону досягає глибин -14—15 км. Кора Паннонського басейну є розшарованою на глибині 15 км, що робить можливим відносно самостійну кінематику її верхнього шару. Потужний (11 км) розділ Мохо на глибині 25 км та піднята термальна астеносфера під Паннонським басейном (55-60 км) відзеркалюють роль мантійного апвелінгу в геодинаміці регіону. Сучасний сейсмотектонічний процес відбувається в верхній корі Закарпатського прогину в умовах стиснення та лівої транспресії. Земна кора Південного Криму належить до континентального типу з успадкованою субмеридіональною зональністю. Неоднорідна кора Гірського Криму є розшарованою на глибинах 6-15 і 23—33 км та насиченою магматичними тілами на глибинах 12-30 км, які піддаються сучасної деформації стиснення. В Кримській сейсмогенній зоні відбувається колізія та підсув Східно-Чорноморської мікроплити під Скіфську плиту. В роботі представлено докази ранньокрейдового континентального рифтингу в Гірському Криму та його зв’язку з розкриттям Чорноморського басейну.

Дисертаційна робота виконана з метою вивчення основних рис внутрішньої будови і напружено-деформованого стану зон розломів та мегаблоків західної частини Українського щита для визначення етапів її кінематичного розвитку, що відбувався в неоархеї-палеопротерозої. І на цій основі розглянути перспективи регіону на пошуки корисних копалин. Дисертантом встановлено напружено- деформований стан гірських порід в межах Волинського, Росинського, Подільського, Бузького, західної частини Інгульського мегаблоків Українського щита, зокрема Побузького гірничорудного району, Новоград-Волинського, Уманського, Богуславського гранітоїдних масивів, Коростенського плутону, а також дев’яти міжмегаблокових і внутрішньомегаблокових зон розломів. На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя розглянуто будову і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району (Бандурівського, Троянського і Тарасівського). Встановлено їх інтрузивну природу та метасоматичний характер кільцевого облямування. На прикладі Молдовського залізорудного родовища доведено прирозломно-зсувний тип Молдовської структури і висловлено думку про можливий вулкано-інтрузивний тип родовища. Досліджено кінематичні особливості Заваллівської зони розломів і розглянуто геологічну природу Заваллівського графітового родовища як внутрішньорозломної лінзи порід гідротермально-метасоматичного походження. Встановлено новий важливий маньківський етап розломоутворення, чим доведено відсутність повертання західної і східної частин Українського щита одна відносно одної в інтервалі 2,04- 2,05 млрд років тому.