Для опису водних потоків найчастіше розглядають різні підходи, які зводяться до опису деякого типу потоків, наприклад, поверхневі потоки, або опис руху підземних вод у насиченій і ненасиченій зонах грунту тощо. Для обчислення загальної маси води вихідні результати однієї задачі використовують як вхідні початкові дані для розв'язування іншої задачі. Описано сумісний рух основних видів водних потоків, а саме, поверхневого та грунтового стоків. Наведено диференціальні рівняння для опису цих видів потоків, виведено умови їх взаємодії. Побудовано початково-крайові та варіаційні задачі, показано на тестовому прикладі зміни основних характеристик потоків залежно від різних крайових, контактних і початкових умов.

Наведено характеристику водних об’єктів України, яка дає уяву про їхній рекреаційний потенціал, оцінено водні ресурси, викладено сучасні методичні підходи до нормативного оцінювання якості води водних об’єктів для рекреаційних та інших цілей. Призначено для студентів, які навчаються за освітньою програмою "Управління та екологія водних ресурсів". Означено класифікацію річок за розмірами, окреслено ретроспективний аналіз досліджень річкової мережі України та гідрографічне районування території України. Розглянуто транскордонні річкові басейни та міжнародне співробітництво. Описано різні аспекти рекреаційного водокористування річок, озер, лиманів тощо. Охарактеризовано основні генетичні типи озер та їхнє поширення в Україні. Визначено головні типи лиманів, вміщено матеріал про лимани Причорномор’я та лимани Приазов’я, виокремлено поняття про лікувальні грязі як цінний бальнеологічний ресурс. Надано класифікацію водосховищ України за об’ємом.

У першому, виданому в Україні, гідрологічному словнику-довіднику вміщено терміни, які висвітлюють основні питання гідрології поверхневих вод — гідрологічний режим, динаміку водних мас (течії, хвилювання, інфільтрація та інші процеси) і їхнього ложа (формування берегів і дна водних об'єктів, руслові процеси, ерозію, перенесення і відкладення наносів), теплові процеси (теплообмін, тепловий баланс, випаровування, конденсацію) і агрегатні стани води (льодові явища, сніговий покрив). Коротко затронуто питання гідрохімії та гідроекології. Словник розраховано на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю. Акумульовано термінологію в галузі гідрології, гідроекології, гідрохімії, гідрогеології, географії. Вирішено питання уніфікації гідрологічної термінології. У Словник включено понад 1600 гасел (термінів, понять) які широко вживаються в науковій літературі з гідрології, а також низка термінів із суміжних наукових дисциплін, пов'язаних з гідрологією (гідрохімія, географія, метеорологія, геологія, гідрогеологія, гідробіологія, гідротехніка та ін.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.101.06 я73-5 + Д220.12 с29 я73-5 + Д464.3 с29 я73-5 + Г441 я73

Рубрики:

Властивості та якості води

Хімічний склад природних вод. Гідрохімія

Хімічний склад та властивості. Типи підземних вод по хімічному складу

Якісний неорганічний аналіз

Шифр НБУВ: ВА857268 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - висвітлення нормативних підходів до облаштування, проведення моніторингу та екологічної сертифікації пляжів на рекреаційних водних об'єктах України. Площа території різного функціонального використання у припляжній, пляжній та акваторіальній зонах морів, річок та озер визначається відповідно до показників, наведених у ДБН Б.2.2-12:2019 з планування та забудова територій. Перед початком літнього сезону необхідною є ретельна комісійна перевірка готовності пляжів до діяльності, яка включає перевірку санітарного стану території та якості води у водному об'єкті. Дослідження показують, що на початок сезону в 2019 р. лише у двох областях Україні 100 % перевірених пляжів відповідали вимогам, а більшість - на 50 %. У моніторингу якісті води в районах пляжів, який здійснюють структурні підрозділи Держпродспоживслужби та МОЗ України визначальним є мікробіологічний блок показників (кишкова паличка). Результати щотижневого моніторингу якості води, який проводився на пляжах Києва на Дніпрі в 2020 р. показав значну динаміку статусу пляжу (погіршення якості води), що було пов'язано з випаданням дощів та цвітіння води у літню спеку. Позитивним фактом є добровільна міжнародна екологічна сертифікація пляжів за програмою "Блакитний прапор", міжнародного Фонду екологічної освіти за якою в Україні в 2021 р. було відзначено 19 пляжів (9 - морських, 10 - річкових).

Мета дослідження - висвітлення поняття водні конфлікти, які можуть бути беззбройними та воєнними (із застосуванням зброї), їхніх класифікаційних ознак, ілюстрації на практиці проявів водних конфліктів у світі та в Україні. База даних Тихоокеанського інституту (США), який займається моніторингом водних конфліктів, показує, що насильство, пов'язане з водою, почалося кілька тисяч років тому. Лише за період 2000 - 2022 рр. у цій базі зафіксовано близько 900 випадків різних водних конфліктів, із них в Україні - близько 15. Водні конфлікти поділяються на типи залежно від використання води, впливу на воду або ролі води під час конфлікту. Вода є тригером або корінною причиною конфлікту, коли виникає суперечка з приводу контролю над водним об'єктом що призводить до насильства. Вода є зброєю в конфлікті, коли водний об'єкт (водні ресурси) використовуються як інструмент або зброя у насильницькому конфлікті. Вода є жертвою коли вона стає об'єктом навмисного або випадкового насильства. Під час бойових дій вода (водна інфраструктура) часто стає жертвою. По зафіксованих в міжнародній базі даних водних конфліктах в Україні (в основному, на Донбасі) протягом 2014 - 2022 р. класифікація за типами має наступний вигляд: 80 % - вода як жертва, 13 % - вода як зброя, 7 % - вода як тригер. Повну оцінку кількості та наслідків водних конфліктів на території України, пов'язану з російсько-українською війною, можна буде здійснити після її завершення.

Мета дослідження - висвітлення сучасних підходів до методів нормативного оцінювання якості води для рекреаційних цілей в Україні. Якість води серед низки чинників, що впливають на рекреаційне використання водного об'єкта (географічне положення, тип берегів, наявність інфраструктури тощо), має найбільшу динаміку. Її значення за певних умов може швидко переважити всі інші. Аналіз публікацій засвідчує, що дослідження українських авторів стосовно оцінювання якості води водних об'єктів для цілей рекреації за методологічними підходами поділяються на два напрями - гігієнічний та еколого-географічний. Слід зауважити, що гігієнічний є нормативним. Еколого-географічні підходи є важливими, але мають допоміжний характер. В Україні проектування і облаштування пляжів регламентується ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій". Нормативними методиками, застосування яких є обов'язковою умовою при розробленні проєктів використання поверхневих водних об'єктів суші для рекреаційного водокористування або поточних оцінок якості їхньої води, є ДСП 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів". Для морських вод застосовуються "Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення" (2002). Як показали результати обробки даних моніторингу МОЗ України в літній сезон 2021 р., морська вода в районі пляжів мала дещо вищу якість, ніж вода в районі пляжів водних об'єктів суходолу як за мікробіологічними, так і за хімічними показниками.

Представлено та проаналізовано науково-довідкове видання - "Гідрохімічний словник", виданий професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. К. Хільчевським у 2022 р. У "Гідрохімічному словнику" містяться терміни, що висвітлюють такі питання: властивості та хімічний склад природних вод; процеси формування хімічного складу природних вод; методологія та методи гідрохімічних досліджень та аналізу води; процеси забруднення та самоочищення водних об'єктів; гідробіологічні та мікробіологічні процеси у водних об'єктах; якість води та інтегроване управління водними ресурсами. Наведено деякі терміни із суміжних дисциплін - гідрології, географії, гідрогеології, гідробіології, геохімії тощо. "Гідрохімічний словник" розрахований на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю, які вивчають гідрохімічні та гідроекологічні дисципліни; буде корисним фахівцям у галузі гідрохімії, гідрології, гідроекології, гідрогеології, географії.

Представлено та проаналізовано, виданий у 2022 р., тлумачний "Гідрологічний словник". Автори Словника: В. К. Хільчевський, В. В. Гребінь (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), В. О. Манукало (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України). У Словнику вміщено терміни, які висвітлюють основні питання гідрології поверхневих вод - гідрологічний режим, динаміку водних мас (течії, хвилювання, інфільтрація та інші процеси) і їхнього ложа (формування берегів і дна водних об'єктів, руслові процеси, ерозію, перенесення і відкладення наносів), теплові процеси (теплообмін, тепловий баланс, випаровування, конденсацію) і агрегатні стани води (льодові явища, сніговий покрив). "Гідрологічний словник" є актуальним науково-методичним виданням, створеним на основі багаторічних напрацювань вчених та з використанням сучасних вітчизняних і світових підходів. Словник розраховано на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю. Словник буде корисним фахівцям в галузі гідрології, гідроекології, гідрохімії, гідрогеології, географії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.5 + Д220.1 + Е0*827.5

Рубрики:

Гігієна водопостачання

Склад і властивості природних вод

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д220.8 + Д220.12

Рубрики:

Використання природних вод.

Хімічний склад природних вод. Гідрохімія

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - висвітлення підходів до нормативної оцінки якості води для різних цілей (екологічних, гігієнічних та рибогосподарських) з урахуванням змін нормативної бази в Україні, що відбулися в 2014 - 2021 рр. І зумовлені курсом України на євроінтеграцію. Важливою особливістю стало скасування чинності актів санітарного законодавства УРСР та СРСР (з 01.01.2017 р.), які тривалий час застосовувалися в Україні (розпорядження КМ України від 2016 р.). Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом" (2016 р.) вніс доповнення у Водний кодекс України, які стосуються гідрографічного районування та моніторингу вод згідно положень Водної рамкової директиви ЄС. У 2018 р. постановою КМ України затверджено "Порядок здійснення державного моніторингу вод". У 2019 р. Мінприроди України затвердило нормативну "Методику віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод". Якщо при оцінюванні якості вод для екологічних цілей зроблено відхід від гранично допустимих концентрацій, то в інших сферах водокористування нормативи ГДК залишаються актуальними.

Мета дослідження - полягає в ознайомленні з сучасними підходами до оцінювання якості води для рекреаційних цілей у світі та висвітленні основних положень рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щодо якості рекреаційної води (2021) та директиви Європейського Союзу щодо управління якістю води для купання (2006/7/ЕС). У світі активно займаються вивченням впливу якості води на рекреаційне водокористування (відвідування пляжів, рибалка, катання на човнах та інші види водного спорту, мандрівки внутрішніми водними шляхами тощо). У 2021 р. ВООЗ розробила рекомендації щодо якості рекреаційної води (прибережні і прісні води), в якому виділяються основні мікробіологічні показники, пов'язані з несприятливими наслідками для здоров'я людини - кишкові ентерококи й кишкова паличка. У рекомендаціях ВООЗ наголошується на необхідності розробки та реалізації планів безпеки рекреаційної води, які забезпечують цілісний і практичний підхід до оцінки і управління ризиками, пов'язаними з використанням води в рекреаційних цілях. В Європейському Союзі діє "Директива щодо управління якістю води для купання" (2006/7/ЕС) від 2006 р., яка встановлює вимоги до моніторингу, класифікації та управління якістю води для купання у водних об'єктах.

Проведене дослідження є комплексним аналізом впливу вод різного рівня евтрофікації на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Для оцінки фітотоксичного ефекту в досліді були використані такі показники: висота проростків, довжина коренів, а також фітомаса проростків і кореневої системи рослин. Як тест-культури були використані рослини, що мають яскраво виражену стрес-реакцією на забруднення: Pisum sativum, Triticum aestivum, Lepidium sativum. Фітотоксичний ефект вважається значущим, якщо становить понад 20 %. Досліджено можливість використання пробіотиків для боротьби з процесом "цвітіння води". Проведено оцінку фітотоксичного ефекту досліджуваних зразків води до та після очистки їх пробіотиком Світеко-Агробіотик-01 (у розведенні 1 : 100) на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Визначено, що після очистки пробіотиком усі зразки води по всім біометричним показникам Triticum aestivum та Lepidium sativum віднесено до нетоксичних (відсутня токсичність), причому зафіксовано чітку динаміку до збільшення ефекту очистки при збільшенні концентрації забруднень у воді. У результаті дослідження встановлено ефективність використання пробіотичних препаратів для зниження фітотоксичності води, що дає змогу зробити припущення про можливість регулювання процесів евтрофікації поверхневих вод за допомогою пробіотиків. Для оцінки ефективності використання пробіотичних препаратів для регулювання евтрофікації водних систем проведено дослідження зразків води до та після очистки за хімічними показниками. З'ясовано, що найвищий ефект по більшості речовин мав СвітекоАгробіотик-01. Ефективність очистки була такою: по БСК5 - 39 %, ХСК - 33 %, зваженим речовинам - 18 %, азоту амонійному - 33 %, марганцю - 20 %. Встановлено, що використання пробіотичних препаратів є більш ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01 дає ефективність знищення ціанобактерій до 70 - 80 %. Такий результат отримано при застосуванні перманганату калію, але негативним моментом цього методу є те, що використання хімічних методів створює вторинне забруднення водоймищ. Це дає можливість розробити комплексні системи очистки поверхневих водних об'єктів екологічно безпечними методами від цвітіння водоймищ, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій та сталого розвитку суспільства.

Представлено і проаналізовано підручник "Агрогідрохімія", 2021 р. (автор В. К. Хільчевський - професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Про актуальність питання впливу агрохімічних засобів на якість природних вод свідчить прийнята в Європейському Союзі директива 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 р. "Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел" (скорочено "нітратна директива"). Угода про асоціацію України з ЄС (2014 р.), вимагає від України апроксимації законодавства ЄС у сфері охорони довкілля у власну природоохоронну практику. Сільське господарство - це потужний фактор впливу на кругообіг багатьох речовин у природі, адже для підживлення грунту на поля постійно вносяться не лише азотні добрива,(джерело нітратів), а й фосфорні та калійні добрива, застосовуються пестициди. Тому в підручнику висвітлено комплексно знання про основні джерела сільськогосподарського забруднення природних вод та процеси, що сприяють цьому. Теоретичні положення ілюструються матеріалами власних досліджень про вплив агрохімічних засобів на хімічний склад річкових вод у басейні Дніпра. Підручник розраховано на студентів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю закладів вищої освіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д220,8(45УКР)

Рубрики:

Природні води в цілому

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофікації на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспективного сценарію та визначено їх економічну ефективність. Існуючий сценарій - збиток від забруднення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022 - 2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030 - 2040 рр.) - побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації - 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптимальних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність - 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров'я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціально-економічний ефект).

Purpose. To determine the key principles of environmental security of aquatic ecosystems in the context of sustainable use of natural resources and socio-economic development. Methodology. Comparative analysis and systematic approach. Findings. Principal aspects of water resources management in the states of the world are analyzed in the context of the provisions of the sustainable development concept. Comparison of countries with different levels of development has allowed identifying key methodological provisions that are implemented in the environmental policy of water. An approach to determination of the limiting indices of the impact on the environment is proposed. It was revealed that most post-Soviet countries do not use the concept of "ecological system" and "ecosystem services" in their legislative framework, which today are an integral part of the environmental policy and legislation of developed countries. The basic principles of the ecological safety of aquatic ecosystems are as follows: a water body (surface or underground ones) is a complex, functionally integrated and self-regulating ecological system. It cannot be considered as a volume with a resource for biological and amenity needs; priority in the water use should be given to the living components that exist in it and ensure its functional integrity. Any aquatic ecosystem should be economically assessed not only in terms of available water resources, but also considering other ecosystem services, particularly, the diversity of its biotic components. All these principles and the approach presented, if introduced into domestic legislation, will allow achieving progress in the field of ecological safety of aquatic ecosystems and sustainable social economic development. Originality. An approach has been improved which determines the efficiency of environmental policy in the field of water resources safety through a correlation analysis of water consumption and population size. Practical value. The research results allow for quantitative assessment of water resource management. The results of the study on the influence of the factor of freshwater resources on the socio-economic development of countries and regions of the world suggest that there is a strong statistically significant correlation in this system of connections.

Висвітлено технологічні аспекти екологічної безпеки водойм, як сучасних природних водних об'єктів. Наведено інформацію про особливості природного стану водойм, технології та обладнання захисту водойм від забруднень, нормування антропогенного навантаження на водойми, методи визначення екологічного стану природних водойм. Особливу увагу приділено технологічним аспектам екологічного захисту водойм, обладнанню з очищення, знезараження та утилізації стічних вод, а також великому обсягу спеціальних контрольних питань. Охарактеризовано організаційні заходи з охорони водойм від забруднень. Проаналізовано технологічні напрями зниження скиду забруднювальних речовин у поверхневі водоймища. Досліджено особливості відбору проб води для аналізу їх якості. У додатках вміщено основні терміни та визначення у сфері екологічної безпеки водойм та сім екологічних карт.

Оцінено еколого-геохімічний стан поверхневих вод Донбасу, їх забруднення внаслідок просторово-часових змін природних і техногенних факторів. Встановлено, що хімічне забруднення виникає внаслідок проникнення елементів-полютантів у поверхневі води в результаті фільтраційних витоків з відстійників, скидів вод підприємствами вугільної, хімічної, металургійної, коксохімічної і нафтохімічної промисловості. Зафіксовано підвищені концентрації біогенних елементів (мінеральних форм азоту і заліза) у водах річки Сіверський Донець та Лугань. Найбільш суттєве погіршення якості підземних вод за рахунок високого вмісту сульфатів і хлоридів спостерігається на вододілах долини річки Лугань. Результати вимірювань вмісту металів засвідчили підвищений вміст міді та марганцю, окремі значення виходять за межі середньорічної концентрації встановленого нормативу. В цілому, аналіз результатів вмісту забруднюючих речовин в досліджуваних річкових басейнах не виявив значних змін вмісту важких металів за період військових дій у порівнянні з результатами державного моніторингу до 2014 р. Одержані експериментальні дані свідчать, що у всіх досліджуваних об'єктах за вмістом в донних відкладах домінує ванадій, хром, мідь. Найбільше накопичення вмісту важких металів відбувається в р. Бахмутка та р. Кривий Торець. Встановлено, що у пробах донних відкладів р. Кривий Торець кратність перевищення фонового значення для міді та свинцю становить 4 - 5 разів. Перевищення фонового вмісту цинку сягає 10 разів, ванадію - 4 рази. Аналогічні показники дещо нижчі у Волинцевському водосховищі, що пов'язано з більш інтенсивними процесами водообміну та особливостями гранулометричного складу донних відкладів. Концентрація цинку перевищує фоновий рівень утричі, ванадію і марганцю удвічі. Важкі метали в донних відкладах досліджуваних водних об'єктів розподілені нерівномірно. Домінуючу роль за вмістом в донних відкладах займає ванадій та мідь. Концентрація цинку, ванадію, нікелю в окремих об'єктах також перевищує їх регіональний фоновий вміст. У мінімальних кількостях виявлено титан.