Розглянуто основні передумови розвитку автоматизованого картографування земельних ресурсів в Україні та технічні засоби його здійснення. Проаналізовано сучасний стан інформаційного забезпечення автоматизованого складання карт земельних ресурсів. Детально висвітлено основні аспекти використання автоматизованих картографічних систем та ГІС (географічних інформаційних систем) при картографуванні земельних ресурсів і загальні питання автоматизації використання карт земельних ресурсів.

У роботі пропонується алгоритм візуалізації, що застосовується для відображення повітряної обстановки геоінформаційних систем реального часу.

Містяться статті українських та закордонних дослідників, у яких на підставі нововиявлених архівних матеріалів, картографічних творів, аналізу літератури про Г.Боплана розкривається творча біографія відомого французького військового інженера та картографа, значення його творчості для вивчення історії України XVII ст., зокрема, історії картографії України. Вперше публікується документ про перебування Боплана в Галичині, факсиміле його праці "Принципи військової геометрії" з перекладом на українську мову, покажчик назв об'єктів, зафіксованих на Спеціальній карті України та ідентифікованих на підставі сучасної топографічної карти нашої держави, представлена бібліографічна Бопланіана.

Отражены особенности развития в Украине географической картографии (ГК). Подчеркнута плодотворность взаимного влияния ГК и других наук в изучении сложных геосистем. Раскрыт новый этап развития ГК, который характеризуется широким использованием компьютерных технологий. Аргументировано, что известных свойств геоинформационных технологий приводит к более широкому внедрению ГК в практику управления развитием регионов и составляет важное направление, обеспечивающее реформирование информационной базы государства.

Обгрунтовується необхідність дослідження розвитку релігій з позицій суспільної географії, показані місце та зв'язки нової соціально-географічної дисципліни в системі суспільно-географічних наук. На основі аналізу релігійно-географічного процесу розглядається георелігійна ситуація на глобальному, регіональному та національному рівнях. Дається ретроспективний аналіз історичного ходу релігійного процесу розвитку та поширення світових, локальних, місцевих та нових релігій. Висвітлюються особливості поширення та територіальної організації кожної релігії (конфесії), виділяються ієрархічно впорядковані територіальні інституції. Досліджується конфесійна геоситуація в Україні.

Розроблено теорію, методологію та обгрунтовано методику еколого-географічного аналізу й оцінювання інтегративної геосистеми суспільство - природа на базі картографічного моделювання. Поглиблено поняття екологічної географії, яке відповідає новому конструктивному напряму географічної науки. Викладено системну концепцію еколого-географічного картографування та його методичні основи. Укладено систему карт результатів еколого-географічного аналізу й оцінювання: структури та організації (карти екологічного потенціалу природного та соціально-економічного середовища та наслідків суспільно-природної взаємодії), функціонування (конструктивно-географічні карти пошуку збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку регіонів) інтегративної геосистеми суспільство - природа. Запропоновано картографічне забезпечення основних етапів державної екологічної політики в Україні на підставі створення картографічного антропоекологічного моніторингу навколишнього середовища як складової частини державного екологічного моніторингу.

Рассмотрена структура электронной версии пилотного проекта "Национальный атлас Украины". Его разработка завершена в Институте географии НАНУ. Атлас содержит 5 разделов карт: общая характеристика Украины, природные условия и ресурсы, население, экономика и экологическая ситуация. Данная структура сохраняет типичные черты национальных атласов. Изложены особенности архитектуры программной системы обеспечения функционирования электронного атласа и их основное интерфейсное решение. Атлас реализован на украинском и английском языках.

Розглянуто основні елементи геокарти: картографічну проекцію, масштаб зображення, геодезичну основу, компоновку, розграфлення та номенклатуру багатоаркушних карт. Висвітлено питання вибору картографічних проекцій для відповідних картографованих територій залежно від теми карти. Розкрито основні особливості створення математичної основи карт земельних ресурсів.

Описано вимоги щодо геодезично-картографічної основи грунтових карт, генетичні, геоекологічні та агрономічні властивості грунту як компонента ландшафту, об'єкта картографування та господарювання. Окремі розділи присвячено характеристиці аерокосмічних і комп'ютерних технологій, які застосовуються в процесі грунтового знімання, а також розгляду особливостей різноцільового картографування грунтів - для потреб земельного (грунтового) кадастру, землевпорядкування, контурно-меліоративної організації території, осушення та зрошення земель, в агролісомеліоративних, лісотипологічних, рекультиваційних, садпроектних та інших розробках. Відображено палеоландшафтні реконструкції та моделі сучасного екологізованого землекористування за поліваріантних умов господарювання та різних форм власності на землю.

Подано матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, яка відбулась у Києві 23-26 вересня 1998 р. і була присвячена 90-й річниці від дня народження професора А.С.Харченка та 125-річчю відкриття у Києві відділу Географічного товариства. Було розглянуто стан та перспективи розвитку сучасної картографії, прикладні аспекти картографії, картографічне забезпечення вищої школи. Проаналізовано науково-педагогічну та організаційну діяльність професора А.С.Харченка.

Наведено результати теоретичних і практичних розробок у галузі картографії, проблеми картографічної освіти, можливості використання картографічного методу в географічних науках. Запропоновано сучасні методи фотограмметричних досліджень у картографуванні та охороні культурно-архітектурної спадщини, нові підходи до точності та змісту туристських карт, науково-методичні принципи створення серії еколого-природоохоронних карт сільськогосподарських підприємств, тенденції розвитку інформаційних систем.

Здійснено семіотичний аналіз шкільних краєзнавчих атласів України. Проаналізовано роль картографії в оновленні змісту сучасної соціально-економічної географії. Викладено концепцію системного еколого-природоохоронного картографування. Розкрито наукові засади дослідження екологічного розвитку регіональних продовольчих комплексів. Описано методику дослідження територіальної структури гідрохімічних систем.

Висвітлено питання історичного картознавства та історії картографії України, використання давніх карт у наукових дослідженнях та практиці, збереження карт та історію картографічних збірок, сучасні методи створення карт. Описано методику дослідження планувальних структур міських поселень Галичини з урахуванням етнічного фактора. Вміщено другу частину покажчика назв об'єктів, відображених на спеціальній карті України Г.Боплана 1650 р. - українсько-латинський ряд.

Розглянуто теоретичні положення картографії: суть і властивості карт та інших картографічних творів, їх математичну основу, способи формування картографічного зображення, картографічну генералізацію. Висвітлено основні поняття про етапи створення карт, шляхи застосування карт у науковій і практичній роботі, а також історію картографії, її стан та перспективи розвитку в Україні.

Наиболее представительными информационными системами государств являются национальные атласы. Они интегрируют знания многих наук, а в условиях геоинформационных технологий являются доступными для использования не только в бумажном, но и электронном виде. Изложены уровни исследования, научные принципы разработки атласов и приведена структура разрабатываемого в Украине национального атласа. Предусмотрено создание карт, сгруппированных в пять разделов: общая характеристика государства и история его формирования; природные условия и естественные ресурсы; население; экономика; экологическое состояние компонентов природы. Предусмотрено совмещение карт с текстом, графиками, фотографиями.

Розглянуто теоретичні і методичні засади, результати моніторингових еколого-паспортизаційних, ландшафтно-екологічних, меліоративних, радіаційних, медичних досліджень гірських, рівнинних, урбанізованих, зрошуваних, заповідних екополігонів. Значну увагу приділено особливостям екологічного картографування, вмісту, розсіюванню, оцінці акумуляції хімічних елементів в атмосфері, поверхневих водах і донних відкладах, грунтово-рослинному покриву, а також взаємозв'язку їх із поширенням захворювань.

У задачах цифрової картографії важливе значення має первинна форма подання інформації. Для перетворення такої інформації в форму ефективної СУБД, яка має графічні дані і орієнтована на застосування сучасних пакетів, потрібні так звані програми-конвертори, які враховують формат цифрових картографічних моделей місцевості (ЦКМ)- з одного боку, і вимоги прикладних задач до параметрів СУБД з іншого.

На вимоги "Водного кодексу України" вітчизняними фахівцями із залученням світового досвіду опрацьовані уніфікована система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України і методики екологічної оцінки якості цих вод на основі згаданої екологічної класифікації. З їх допомогою можна об'єктивно оцінити якість води у будь-якому водному об'єкті України (окрім морських), віднести її до певних категорій і класів якості, а також відобразити екологічний стан цих водних об'єктів (за якістю води) на картах різного масштабу і змісту. Основною метою пропонованої методики є надання фахівцям методичної допомоги у картографуванні стану водних об'єктів, а також розширення уявлень щодо можливостей картографування як найбільш наочного способу інформації про стан гідросфери в будь-якому регіоні України. Рекомендовано масштаби карт, географічні основи, способи розрахунків блокових і узагальнюючого екологічного індексів, зміст карт та етапи їх складання. Наведено фрагменти карт та їх легенди.

Висвітлено досвід науково-методичного зебезпечення навчального процесу з топографії та картографії на географічних факультетах університетів, в школах з поглибленим вивченням географії, в позашкільних установах і в післядипломній освіті. Запропоновано методику створення та використання електронних навчальних карт та атласів, а також проаналізовано зміст навчальних програм нових картографічних дисциплін та спецкурсів.

Рассмотрены возможности применения картографического моделирования средствами ГИС на основе ландшафтного подхода для оценки радионуклидного загрязнения лесов в зоне аварии на Чернобыльской АЭС. Приведены алгоритмы перехода от общенаучной ландшафтной карты через карты эда-фических условий и связанных с ними коэффициентов накопления Cs-137 древесиной сосны к картам загрязнения древесины и районирования территории в зависимости от возможности использования загрязненной древесины.