Висвітлено сучасні екологічні проблеми функціонування та розвитку магістральних трубопроводів та інших інженерних комунікацій. Розглянуто проблеми прогнозування та запобігання аварійним ситуаціям природного, стихійного та техногенного характеру, а також забрудненню навколишнього середовища нафтою, нафтопродуктами, природним газом. Проаналізовано вплив антропогенних чинників на активізацію зсувів у Львові. Здійснено аналіз сейсмічності території Закарпаття. Охарактеризовано вплив фільтраційних сил на стійкість грунтових укосів у разі миттєвого зниження рівня води у водоймищі. Описано метод оцінки імовірностей виникнення небезпечних техногенних подій та станів.

Розглянуто екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні. Основну увагу приділено ролі природних і антропогенних чинників у виникненні та посиленні стихійних явищ, а також закономірностям їх проявів. Проаналізовано наслідки стихійних катастроф та заходи щодо їх попередження. Досліджено стабілізуючу роль біогеоценотичного покриву, шляхи формування Карпатської регіональної екомережі та оптимізації природно-заповідних територій. Висвітлено особливості міжнародної співпраці, роль громадськості та органів місцевого самоврядування у запобіганні стихійним явищам і ліквідації їх наслідків.

Висвітлено особливості екологічного стану окремих регіонів України, зокрема - техногенно-перевантажених. Охарактеризовано сучасний рівень використання природних ресурсів і механізм оцінки впливу природокористування на еколого-економічний стан країни. Викладено зміст, умови забезпечення та контролю техногенно-екологічної безпеки у системі "держава - область - район - населений пункт - особа" (територіальні, економічні та правові аспекти). Проаналізовано техногенні зміни довкілля. Досліджено проблеми наукового передбачення, нормування та управління екологічними ризиками природно-територіальних комплексів. Проведено аерокосмічний та наземний моніторинг, який є засобом визначення ступеня екологічного ризику територій та природно-техногенних систем.

Вперше на прикладі Карпатського регіону розглянуто концептуально-геофізичні основи оцінки стану геологічного середовища для різних його типів з метою обгрунтування системи моніторингу небезпечних геологічних процесів. Враховуючи найбільший ризик порушення геологічного середовища в межах міст та промислово-міських агломерацій, окремо висвітлено умови і фактори, закономірності та розрахунок ймовірності аварій і катастроф, виникнення техногенних зсувів на території м.Чернівці. Детально розглянуті наукові та методичні основи інженерного ризику територій з його наступним аналізом і оцінкою в будівництві. Викладено рекомендації з організації і функціонування міжрегіонального центру оцінки та прогнозу небезпечних геологічних процесів.

Висвітлено основні принципи організації матеріального забезпечення заходів за надзвичайних ситуацій. Описано систему захисту від вторинних факторів руйнівних землетрусів. Досліджено можливості автоматизації прогнозування наслідків хімічно небезпечних аварій. Викладено теоретичні основи прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій. Запропоновано способи досягнення необхідних оптимальних параметрів і характеристик елементів конструкцій метрополітенів. Проаналізовано причини ушкодження будинків внаслідок дії землетрусів. Обговорено застосування аерокосмічних методів у картографуванні надзвичайних ситуацій природного характеру. Розглянуто концептуальні питання розвитку нейрокомп'ютерів.

Рассмотрены принципы разработки систем управления техногенным риском на территориальном уровне, научно-технического обеспечения прогнозирования и предупреждения чрезвычайных ситуаций в Азово-Черноморском бассейне с применением подводной техники, методология и инструментальные средства создания интеллектуальных систем поддержки принятия решений в приложении к задачам предупреждения и ликвидации лесных пожаров. Предложены пути повышения эффективности аварийно-спасательных работ, опыт разработки картографического обеспечения планирования действий в чрезвычайных ситуациях средствами геоинформационных систем. Особое внимание уделено медицинским проблемам и социальным аспектам чрезвычайных ситуаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д,01

Рубрики:

Науки про Землю

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто антропогенні (техногенні) екологічні катастрофи, які спричинили забруднення повітряного та водного середовища, грунту. Описано різновиди ядерних катастроф, охарактеризовано токсичні харчові, антропогенні катастрофи без зміни екосистем. Проаналізовано теорії катастроф, показано роль людського фактора у їх розвитку. Визначено потенційно небезпечні об'єкти катастроф.

Рассмотрены антропогенные (техногенные) экологические катастрофы, послужившие причиной загрязнения воздушной и водной среды, почвы. Описаны разновидности ядерных катастроф, охарактеризованы токсические пищевые, антропогенные катастрофы без изменения экосистем. Проанализированы теории катастроф, показана роль человеческого фактора в их развитии. Определены потенциально опасные объекты катастроф.

Проанализирована роль первичных и вторичных затравочных кристаллов карбоната кальция в предотвращении плотных солевых отложений. Изучена интенсивность образования катодных отложений. Освещены динамика распределения меди, свинца и кадмия в системе почва - люцерна на техногенной территории Донбасса, влияние поверхностно-активных веществ на процессы осаждения свинца при электрохимической переработке свинцово-кислотных аккумуляторов. Приведена оценка загрязнения атмосферы при проведении физико-химического упрочнения пород. Рассмотрены вопросы моделирования процесса диффузии загрязнений теплогенерирующих установок в атмосфере.

Определены лимитирующие факторы для повышения эффективности деятельности любой системы. Показано, как с помощью принципа обратной связи осуществляется борьба с катастрофами. Предложены блок-схема организационного и нормативно-правового обеспечения работ по предупреждению и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций и стихийных бедствий, а также классификация природных, техногенных катастроф и аварий.

Рассмотрены задачи и проанализирована роль географии в информационном обществе. Освещены экологические аспекты региональной стратегии развития энергетики Автономной Республики Крым, информационно-географические аспекты создания регионального центра комплексного экологического мониторинга окружающей среды региона. Приведены результаты мониторинга экологического состояния лесов восточного южного берега Крыма, определены тенденции развития рекреационного природопользования в регионе.

Висвітлено сучасні тенденції та перспективи подолання надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Проаналізовано особливості формування державної політики цивільного захисту населення. Розглянуто методологічні положення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Описано принципи забезпечення природно-техногенної безпеки. Проведено економічну оцінку катастроф природного та техногенного характеру.

Наведено дані про надзвичайні події в Україні, проаналізовано широкий спектр небезпечних природних явищ: метеорологічних, гідрологічних, геологічних у всіх можливих формах їх проявів, а також заходи щодо усунення та мінімізації їх наслідків. Розглянуто техногенні загрози й основні показники рівнів небезпеки регіонів країни.

Приведены данные о чрезвычайных ситуациях в Украине, проанализирован широкий спектр опасных природных явлений: метеорологических, гидрологических, геологических во всевозможных формах их проявлений, а также меры по устранению и минимизации их последствий. Рассмотрены техногенные угрозы и основные показатели уровней опасности регионов страны.

Висвітлено державну політику в сфері техногенної та природної безпеки. Проведено аналіз надзвичайних ситуацій геологічного, гідрометеорологічного, медико-біологічного характеру та пожеж у природних екосистемах. Охарактеризовано техногенні загрози, заходи щодо усунення та мінімізації їх негативних наслідків. Значну увагу приділено питанням терористичних загроз, а також реагування на надзвичайні ситуації.

Освещена государственная политика в сфере техногенной и природной безопасности. Проведен анализ чрезвычайных ситуаций геологического, гидрометеорологического, медико-биологического характера и пожаров в природных экосистемах. Охарактеризованы техногенные угрозы, меры для устранения и минимизации их негативных последствий. Значительное внимание уделено вопросам террористических угроз, а также реагирования на чрезвычайные ситуации.

Наведено характеристику об'єктів підвищеної небезпеки на території України. Розглянуто виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості, зокрема, аварії у системах електро-, газо- та водопостачання, вибухи промислового пилу та газоповітряних сумішей. Описано надзвичайні ситуації природного походження, а також терористичні акти як надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

Приведена характеристика объектов повышенной опасности на территории Украины. Рассмотрены производственные аварии на предприятиях пищевой промышленности, в частности, аварии в системах электро-, газо- и водоснабжения, взрывы промышленной пыли и газовоздушных смесей. Описаны чрезвычайные ситуации природного происхождения, а также террористические акты как чрезвычайные ситуации социально-политического характера.

Исследована потенциальная точность оценивания электрофизических параметров функционально-детерминированных моделей плоской и мелкомасштабной поверхностей на основе информации Фишера. Проанализировано поведение предельных погрешностей оценки параметров таких поверхностей с учетом их комплексности. На основе полученных результатов выполнены рекомендации по выбору углов визирования при проведении экспериментов.

Приведены примеры использования предложенной ранее технологии оптимальной доразведки и нейтрализации опасных экологических происшествий для снижения ущерба от подобных явлений.

На базе физического, математического, натурного и картографического моделирования разработана система оценки устойчивости геологической среды, которая позволяет осуществить прогноз вероятности развития геологических процессов. Моделирование выполнено на базе данных дистанционных бесконтактных методов изучения геологических процессов и маршрутных визуальных и инструментальных исследований процессоопасных участков. Конечным результатом исследований является создание методологической основы прогнозирования проявлений природных катастроф.

Рассмотрены современные работы по анализу опасности от небесных тел. Вероятность столкновения астероидов с Землей предложено оценивать по Туринской шкале. Проанализированы методы защиты Земли от астероидной опасности. Сделан вывод, что можно предупредить катастрофу космического масштаба, используя радиолокаторные наблюдения за малыми планетами. Кроме того, необходимо дальнейшее усовершенствование систем защиты Земли.

Проанализированы пульсационные процессы в Космосе, выявление роли в них открытых автором "волн пространства-времени" и периодической системы их интерференции. Впервые система представлена в развернутом виде. Она опирается на уточненные реальные физические циклы. Доказано, что эта система проявляет себя в параметрах не только волн, но и материальных объектов, что обусловлено действием принципа корпускулярно-волнового дуализма. В частности, периоды волн коррелируют с циклами Земли, других планет Солнечной системы и самого Солнца, поэтому в макрофизическом измерении целесообразно говорить о периодической системе природных и социальных катаклизмов, критические уровни которой связаны с парамагнитными резонансами.