Проведено фотометричні ПЗЗ-спостереження п'яти астероїдів, за яким оцінено їх періоди обертання та вперше визначено координати полюсу, напрямок, швидкість обертання та форму трьох з них, зокрема, 122 Gerda, 221 Eos та 700 Auravictrix. З використанням комбінованого методу (амплітуда - зоряна величина плюс метод епох) визначено координати полюсів, сидеричні періоди обертання та співвідношення півосей фігури, в загальному для 39-ти астероїдів, а для 21-го з них ці параметри визначено вперше. У процесі визначення параметрів обертання та форми астероїдів з використанням комбінованого методу у фотометричній моделі тривісного еліпсоїда вперше використано закон розсіювання світла Акімова та фазову функцію, запропоновану В.Г.Шевченком, як найбільш відповідних розсіюючим властивостям поверхонь астероїдів. Систематизовано дані стосовно параметрів обертання та форми 196-ти астероїдів, одержаних іншими дослідниками. За результатами дослідження показано: анізотропія в розподілі осей обертання за екліптичною широтою має місце тільки для астероїдів з прямим напрямком обертання; ступінь анізотропії та переважання прямого напрямку обертання над зворотним зростають відповідно збільшенню діаметрів астероїдів; глибина мінімуму в залежності долі астероїдів зі зворотним обертанням від їх діаметрів для астероїдів M-типу більша, ніж для S-типів і, тим більше, для C-типів, що дає підставу зробити припущення стосовно можливої тенденції залежності глибини мінімума від густини речовини астероїдів (зростання її від C та інших низькоалбетних астероїдів з найменшою густиною до астероїдів S-типу і до M-астероїдів, що