Досліджено оптичні спектри випромінювання іскрового високочастотного розряду між мідними електродами при дії атмосферного тиску. Виявлено лінії домішок і вивчено ріст їх інтенсивності із зменшенням періоду коливань, а також у разі ініціювання іскрового розряду лазерним випромінюванням.

Детально розглянуто одне з перших експериментальних досліджень впливу радіоактивного випромінювання на іскровий розряд, здійснене професором Харківського університету О. П. Грузинцевим у 1901 - 1902 рр., та першу кількісну теорію самостійного газового розряду, створену професором Новоросійського університету Ф. Н. Шведовим у 1903 - 1905 рр. Повністю забута за нашого часу, ця теорія становить значний інтерес для історико-наукового аналізу завдяки своїй простоті та наочності, значний відповідності експериментальним даним, а також деяким важливим висновкам про застосування до електронної теорії. Одним з таких висновків є запропонована Ф. Н. Шведовим на 6 років раніше, ніж Е. Резерфордом, планетарна модель будов частинки речовини.

Досліджено динаміку іскроплазмових процесів під час електроерозійного диспергування струмопровідних гранул у рідині. Розроблено фізичну модель, що дозволяє встановити загальні закономірності розвитку розряда під час переходу від елементарного електричного ланцюга контактуючих гранул до їх двовимірно послідовно-паралельної системи.

Проведено математическое моделирование газодинамического расширения искрового канала до момента возникновения ударной волны в зависимости от распределения плотности электронов в поперечном направлении от оси разрядного канала. Выявлены условия распределения плотности электронов, при которых обеспечивается нарастание проводимости в искровом канале через ионизацию электронным ударом и путем термической ионизации. Выявлен механизм перераспределения тока по сечению разрядного канала.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.1 + В333.34

Рубрики:

Експериментальні методи і апаратура фізики плазми

Іскровий і імпульсний розряди

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обоснована возможность применения метода подбора для решения обратной гидродинамической задачи восстановления кинематических и динамических характеристик канала подводного искрового разряда по заданному давлению в жидкости. Приведен пример решения задачи.

В системе описания трехволновых взаимодействий учитывается процесс генерации колебаний токами на комбинационных частотах. Показано, что данный процесс продемонстрировал все характерные особенности спонтанного излучения. Отмечено, что соотношения между спонтанным и индуцированным слагаемыми для процессов "ток - волна" распространяются не только на нелинейные слагаемые, описывающие изменения энергии волн, но и на слагаемые, ответственные за фазовые характеристики взаимодействия.

Рассмотрены вопросы использования электрогазоразрядных технологий в водородной энергетике. Проанализированы особенности распада бинарной смеси типа жидкий диэлектрик - растворенный газ в сильных электрических полях. Описаны механизмы генерации сверхсильных электромагнитных полей в лазерной плазме. Определено локальное усиление электрического поля в полимерной изоляции возле водного дендрита на поверхности проводящего микровключения. Изложен новый расчётно-экспериментальный подход для определения основных характеристик сильноточного плазменного канала подводного искрового высоковольтного разряда. Изучена динамика формирования структуры керн - корона при взрыве алюминиевой проволочки в вакууме. Приведены результаты исследования устойчивости волны нелинейной диффузии магнитного поля. Освещены физические свойства эрозионной углеродной плазмы, ускоряемой в канале рельсотрона, а также термодинамические свойства кластеризующейся углеродной плазмы.

Приведены результаты численного моделирования свойств плазменного канала, формируемого наносекундным импульсным разрядом. Модель основывается на численном решении уравнения Больцмана для функции распределения электронов по энергиям и уравнений переноса для заряженных и нейтральных компонент топливно-воздушной смеси. Проведено тестирование модели путем сравнения расчетных результатов с экспериментальными данными. Используя расчетную функцию распределения электронов по энергиям, рассчитаны константы скоростей реакций с участием электронов, как функции приведенного электрического поля разряда для различного состава смеси. Определена зависимость времени задержки воспламенения от приведенного электрического поля разряда.

Мета дослідження - визначення швидкості обертання плазмових шарів різної густини у плазмі імпульсного відбивного розряду. Для цього запропоновано і використано двочастотну НВЧ флуктуаційну рефлектометрію. За її допомогою встановлено відмінність кутових швидкостей обертання плазмових шарів різної густини та визначено їх часовий хід. Встановлено, що швидкість обертання плазмових шарів зростає зі збільшенням індукції магнітного поля. На підставі одержаних експериментальних даних оцінено величину напруженості радіального електричного поля в плазмових шарах різної густини.

Приведены результаты численного моделирования процесса воспламенения неравновесной плазмой наносекундного импульсного разряда топливно-воздушной смеси метана и этилена. Предложенная модель включает в себя, как детальный расчет химической кинетики нейтральных, заряженных, электронно- и колебательно возбужденных компонент смеси, так и моделирование электродинамики импульсного наносекундного разряда в потоке газа. Определены основные закономерности процесса воспламенения неравновесной плазмой при атмосферном давлении. Подтверждена гипотеза о двухступенчатом механизме быстрого нагрева топливно-воздушной смеси наносекундным разрядом.

Розглянуто теорію електророзрядних процесів у електроіскрових каналах, що розвиваються в реагуючих газових середовищах з метою забезпечення розроблення високовольтних енергоефективних електророзрядних систем генерування ударних хвиль і нагрівання реагуючих газових середовищ. Запропоновано математичну модель розширення іскрового каналу в реагуючих газах, що враховує процеси в електричному розрядному колі, струмопровідному каналі іскри і особливості розвитку газодинамічних збурень в реагуючих газових середовищах. Виявлено взаємні зв'язки між параметрами електричних розрядних кіл і електророзрядними процесами в іскрових каналах, що розвиваються в реагуючих газових сумішах. Описано методи підвищення енергоефективності високовольтної електророзрядної техніки генерування ударних хвиль і нагрівання реагуючих газових середовищ. Зокрема, розроблено нову концепцію створення електророзрядного устаткування ініціювання детонації в газах ударними хвилями, що сходяться, на основі генерування синхронних і паралельно розташованих іскрових каналів з урахуванням взаємозв'язку параметрів електричного кола з просторовим розташуванням електродів. Запропоновано нове енергетично і технологічно більш ефективне високовольтне електророзрядне обладнання генерування ударних хвиль і нагрівання хімічно реагуючих газових сумішей.

Вперше досліджено імпульсну плазмово-рідинну систему циліндричної геометрії з осьовим розташуванням розряду та вивчено її фізико-хімічні властивості: електрохімічні й емісійні параметри розряду, генерування акустичних хвиль, процесів деструкції та реформування органічних речовин. Вперше показано можливість ефективного генерування збіжної відбитої акустичної хвилі в таких системах співрозмірної по амплітуді з першою розбіжною хвилею. Показано наявність фази електролізу, що вказує на розвиток розряду в мікропористій рідині. В процесі дослідження оптичних параметрів плазмово-рідинних систем з енергіями в діапазоні 0,1 - 30 Дж виявлено формування неідеальної плазми та падіння температури заселеності електронних збуджених рівнів атому кисню під час розрядного струму. Виявлено зростання ефективності деструкції на моделі водного розчину фенолу у разі зростання концентрації останнього в розчині, що вказує на перспективність його застосування для очистки висококонцентрованих стічних вод.

Проведено дослідження одержання інтенсивної люмінесценції ексиплексних молекул в УФ-діапазоні, що утворюються у разі збудження нетрадиційних сумішей інертного газу з парою галогеніду лужного металу у розряді. Досліджено збудження парогазових сумішей Xe-CsCl, Xe-CsBr та Кг-КСl високовольтним поздовжнім імпульсно-періодичним розрядом, одержано інтенсивну люмінесценцію ексиплексних молекул XeCl* (308 нм), XeBr* (282 нм) та KrCl* (222 нм). У разі збудження потрійної парогазової суміші Xe-CsBr-CsCl одержано одночасну люмінесценцію ексиплексних молекул XeCl* та ХеВг*, що сприяло розширенню спектрального складу УФ-випромінювання. Досліджено залежності виходу УФ-люмінесценції ексиплексних молекул від компонентного складу та умов збудження суміші, проаналізовано основні механізми впливу різних факторів на люмінесцентні характеристики розряду. Розглянуто причини, що впливають на обмеження виходу УФ-люмінесценції. Проведено розрахунки впливу дифузії молекул галогеноносія на люмінесцентні характеристики розряду.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.34,022 + В381.26,022 + В338.212,022

Рубрики:

Іскровий і імпульсний розряди

Газоразрядні і плазмові джерела заряджених частинок

Пучки багатозарядних іонів і їх одержання

Шифр НБУВ: РА414338 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л288.32 + В333.34

Рубрики:

Сполуки алюмінію

Іскровий і імпульсний розряди

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.34

Рубрики:

Іскровий і імпульсний розряди

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі експериментальних досліджень імпульсного бар'єрного розряду показано, що за рахунок підключення паралельно розрядній камері магнітного ключа, осердя якого відразу після проходження цього розряду насичується, можна досягнути ефективного розрядження діелектричного бар'єра розрядної камери. Завдяки цьому було отримано ~30 % підвищення коефіцієнта корисного використання енергії, яка була передана в розрядну камеру від джерела живлення. Означено шлях до розробки таких магнітних ключів. Показано, що застосування узгодженого з електричною схемою магнітного ключа дає змогу коректно визначати концентрацію електронів та їх середню енергію в газовій частині міжелектродного проміжку під час розряду.

Шляхом моделювання проведено дослідження розподілу напруженості електричного поля та потенціалу в повітряному пласко-паралельному проміжку електродної системи задля створення імпульсного бар'єрного розряду при наявності в ній води в краплинно-плівковому стані. Розрахунки виконані за умов уніполярних імпульсів напруги з тривалістю фронту = 40 нс, ширині газового проміжку 3,2 мм, товщині плівок води на його стінках 0,15 мм, діаметру крапель 0,5 - 1,5 мм. Показано, що за присутності крапель води значно змінюється розподіл електричного поля в проміжку: з однорідного він стає різко неоднорідним. Найвища напруженість поля спостерігається в точках на поверхні краплі, що найближчі до стінок проміжку. Ця напруженість в = 2,5 рази вища за ту, що відповідає однорідному полю. Розглянуто вплив сусідніх крапель на розподіл напруженості електричного поля. Він є суттєвим (>> 10 %) тільки тоді, коли відстань між сусідніми краплями стає меншою 1,5 мм.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.34

Рубрики:

Іскровий і імпульсний розряди

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ