Увеличение распространенности дисметаболических состояний, в частности метаболического синдрома (МС), ожирения, сахарного диабета (СД) 2 типа и их осложнений, представляет собой серьезную медико-социальную проблему. Известно, что в патогенезе МС играет роль взаимодействие между наследственной предрасположенностью и факторами окружающей среды, однако многие механизмы, провоцирующие патологию, не установлены. В частности, клиницисты редко уделяют внимание дисбалансу в содержании стрессовых и антистрессовых гормонов, который может возникнуть изза нарушения функции гипоталамо-гипофизарно-адреналовой оси - главной системы управления стрессом, осуществляющей нейроэндокринные реакции мозга и регулирующей многие энергетические процессы в организме. Рассмотрены основные биологические, метаболические и геномные эффекты глюкокортикоида кортизола и его функционального антагониста - дегидроэпиандростерона, роль нарушения соотношения кортизол/дегидроэпиандростерон в развитии дислипидемии и абдоминального ожирения. Особый интерес представляет так называемый синдром функционального (субклинического) гиперкортицизма (ФГК) - особый тип гиперкортицизма, вызванный хронической активацией гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой оси при отсутствии клинических признаков или симптомов, связанных с гиперсекрецией кортизола. Клиническими наблюдениями показано, что субклинический гиперкортицизм может вызывать биохимические и фенотипические изменения, характерные для МС, оказывающие негативное влияние на здоровье пациентов. Выявлена связь между ФГК и рядом осложнений, в частности компонентами МС (инсулинорезистентность, нарушение метаболизма глюкозы, висцеральное ожирение, дислипидемия, СД 2 типа, артериальная гипертензия, когнитивные нарушения, остеопороз). Поэтому в последнее десятилетие диагностика и лечение ФГК стали предметом активного изучения. Обсуждены возможности выявления ФГК у пациентов с СД 2 типа с помощью дексаметазонового супрессивного теста и изучения параметров суточной кривой секреции кортизола.

Мета роботи - дослідити вплив військового конфлікту на Сході України на перебіг, тактику й ефективність лікування цукрового діабету (ЦД) 1 та 2 типу. У дослідження залучено 559 хворих на ЦД 1 типу (273 чоловіка і 286 жінок) та 2264 хворих на ЦД 2 типу (1186 чоловіків і 1078 жінок), а також 32 хворих на ЦД 1 типу (9 чоловіків і 23 жінки) та 153 хворих на ЦД 2 типу (70 чоловіків і 83 жінки) з території військового конфлікту на Сході України. Всі хворі на ЦД одержували медичну допомогу в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Досліджено частоту ускладнень ЦД. Встановлено статистично значущу відмінність за частотою ускладнень ЦД та супутньої патології у хворих на ЦД 1 та 2 типу з території військового конфлікту. Встановлено статистично значущі відмінності досліджуваних показників залежно від статі хворих (за відсутності статистично значущих відмінностей показників по інших категоріях хворих): у хворих на ЦД 1 типу чоловічої статі - більша частота ІМ, СДС, АССГШ, АГ та онкологічних захворювань, частота призначення генно-інженерних інсулінів короткої дії та аналогів інсуліну короткої дії; у хворих на ЦД 1 типу жіночої статі - більша частота ДДНП, ДЕП, ССЗ та інших ендокринних захворювань, частота призначення двох препаратів інсуліну, аналогів інсуліну в цілому та аналогів інсуліну тривалої дії; у хворих на ЦД 2 типу чоловічої статі - більша частота СДС, частота призначення аналогів інсуліну короткої дії, лікарських засобів із групи гліклазиду та інгібіторів ДДП-4; у хворих на ЦД 2 типу жіночої статі - більша частота онкологічних та інших ендокринних захворювань, частота призначення інсулінотерапії. Не встановлено статистично значущого впливу військового конфлікту на рівень HbA1c, який в усіх групах відповідав декомпенсації ЦД. Висновки: військовий конфлікт на Сході України має різний ступінь впливу на перебіг і тактику лікування ЦД 1 та 2 типу із суттєвими відмінностями за частотою ускладнень діабету, супутньої патології та тактикою лікування у хворих на ЦД 1 типу, але не має статистично значущого впливу на ефективність лікування ЦД 1 та 2 типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413 + Р415.160.23

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Емпагліфлозин також достовірно знижував відносний ризик первинної та повторної госпіталізації з приводу серцевої недостатності на 30 % та достовірно уповільнював погіршення ниркової функції. Результати були послідовними в підгрупах пацієнтів з цукровим діабетом другого типу та без нього. Серцева недостатність - це основна причина госпіталізації в CШA та Європі. Результати дослідження EMPEROR-Reduced фази III було опубліковано 29 серпня в The New England Journal of Medicine. Інгельхайм, Німеччина, та Індіанаполіс, США, 29 серпня 2020 р. - повні результати дослідження EMPEROR-Reduced фази III у дорослих пацієнтів із серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду, у хворих на цукровий діабет та без нього, продемонстрували, що емпагліфлозин був пов'язаний з достовірним зниженням відносного ризику первинної кінцевої комбінованої точки серцево-судинної смерті та госпіталізації з приводу серцевої недостатності на 25 %. Дослідження оцінювало вплив додавання емпагліфлозину (10 мг) у порівнянні з плацебо до стандартного лікування. Результати було представлено на Конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC) 2020 р. - щорічній зустрічі Європейського товариства кардіологів, та опубліковано в The New England Journal of Medicine, як оголосили компанії Boehringer Ingelheim та Eli Lilly and Company (Нью-Йоркська фондова біржа: LLY).

Ожиріння і, як наслідок цукровий діабет (ЦД), є двома захворюваннями з групи найпоширеніших патологічних станів у світі, що вразили вже майже 2 млрд дорослих та 340 млн дітей. Водночас міжнародна канцер-статистика щороку зростає, у тому числі збільшується кількість випадків папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ). Взаємозв'язок між цими захворюваннями породжує сильний інтерес серед науковців, а його розуміння відкриває нові напрямки у профілактиці та терапії цих захворювань. Більше того, ожиріння зазвичай призводить до порушення мікробіому кишечника. Мета дослідження - узагальнити результати досліджень, присвячених впливу цих чинників на можливий розвиток папілярного раку ЩЗ. У даній роботі відображено новітні досягнення у розумінні патологічних механізмів, що лежать в основі епідеміологічних тенденцій, які пов'язують ожиріння, гіперглікемію, ЦД, протидіабетичну терапію та зміни мікробіому. Широкий спектр фактів свідчить на користь того, що ожиріння є одним із чинників можливого розвитку онкологічних процесів в організмі через гормональний дисбаланс і розвиток хронічного запалення, що стимулює мітогенний поділ клітин. Тривале хронічне запалення, яке часто зустрічається у людей із ожирінням, призводить до підвищеного ризику розвитку певних типів раку, створюючи тканинне середовище з підвищеним оксидантним стресом, що, у свою чергу, стимулює пошкодження ДНК, пришвидшує проліферацію клітин і гальмує апоптоз. Щодо ЦД, то останні дослідження продемонстрували, що за культивування фолікулярних клітин їх кількість значно зростає у присутності інсуліну та ТТГ у порівнянні з наявністю лише ТТГ. Це явище відбувається через структурну схожість інсуліну до інсуліноподібного фактора 1. Цей же механізм також пов'язаний зі збільшенням ризику раку ЩЗ у хворих на ЦД, яким призначають сульфонілсечовину та ін'єкційні інсуліни. Інші аспекти досі лишаються частково незрозумілими і потребують подальших досліджень для зміни терапевтичних підходів до профілактики і лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р569.433.3 + Р569.436

Рубрики:

Цукровий діабет

Пухлини кишечника

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним из основоположников научного направления, занимающегося изучением процессов старения и продления жизни, является выдающийся, талантливый, энциклопедически образованный ученый англо-французского происхождения, человек с яркой переменчивой судьбой и неуживчивым характером - Charles Edouard Brown-Sequard (Чарльз Эдуард Броун-Секар), который по праву считается одним из основателей эндокринологии и клинической неврологии. Charles Edouard Brown-Sequard родился 8 апреля 1817 г. на острове Маврикий, расположенном в Индийском океане. Ch. Brown-Sequard на основании результатов своих исследований высказал предположение, что экстракт мужских половых гонад оказывает терапевтическое действие, и, возможно, следует ожидать аналогичных результатов у женщин при введении им экстрактов из яичников. Он подтвердил эту точку зрения в 1890 г., введя знакомой акушерке экстракт из яичников свиньи с положительным результатом. Примерно в то же время хирург из Марселя Villenuve использовал аналогичную методику Ch. Brown-Sequard для лечения двух женщин с положительными результатами у одной из них, которая страдала "истерическими судорогами" после овариоэктомии. Американский врач, выпускница Парижского университета Augusta Brown лечила фильтрованным экстрактом яичников морских свинок более 12 пожилых женщин, страдавших различными заболеваниями матки, истерией, старческой синильностью. У всех отмечено отчетливое улучшение. Рассматривая в целом значение исследований Ch. Brown-Sequard, можно считать, что он стал основоположником направления в медицине - метода органотерапии. В одной из статей, написанных в соавторстве с учеником J.-A. d'Arsonval, была сформулирована эта концепция и указано, что "...внутренней секрецией обладают не только эндокринные железы, но и практически все органы и ткани. Получаемые из них экстракты, которые содержат определенные вещества, могут быть использованы для лечения соответствующих заболеваний".

Обговорено основні складові здоров'я жінки. Вказано, що якість життя людини залежить від реалізації її репродуктивної та сексуальної функції. Традиційно розлади сексуальної функції у жінок репродуктивного віку пов'язують з низкою таких факторів, як травми під час пологів через природні пологові шляхи, хронічні стреси, спричинені різноманітними переживаннями та хворобами, впливом навколишнього середовища. Ендометріоз - це захворювання, яке характеризується наявністю ендометріальних залоз і строми поза межами порожнини матки. Вважають, що це захворювання може траплятися у 75 % жінок із різною гінекологічною симптоматикою. Ендометріоз має руйнівні наслідки для репродуктивного здоров'я жінок, а економічні витрати, пов'язані із втратою працездатності, лікуванням та реабілітацією, становлять близько 70 млрд дол. на рік. Зазвичай клінічною ознакою ендометріозу є порушення менструального циклу, больовий синдром, безпліддя. Міжнародні популяційні дослідження продемонстрували, що затримка встановлення діагнозу ендометріозу та призначення адекватного лікування становить в середньому 6 - 7 років від моменту появи перших симптомів захворювання, що призводить до незворотних змін в репродуктивних органах жінки. Першочерговим етапом лікування ендометріозу є терапія ініціації, спрямована на стабілізацію проліферативних процесів, відновлення умов, сприятливих для росту та функціонування фолікулів, відновлення стероїдного та імунного балансів організму. Естрогенова дисфункція формує епігенетичні умови для прогресування ендометріозу. Функціональна гіпоестрогенія у жінок із сексуальною дисфункцією потребує нетрадиційних підходів лікування. Критеріями ефективності лікування є регресія вогнищ ендометріозу, адекватна рецепторність ендометрія, відсутність больового синдрому, профілактика формування нових осередків ендометріозу, відновлення фертильності у природному циклі. Представлено клінічний випадок сексуальної дисфункції (зниження лубрикації) у жінки раннього репродуктивного віку як раннього маркера ендометріоїдного ураження яєчників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити особливості взаємозв'язку між андрогенним дефіцитом і тривожними розладами у жінок пізнього репродуктивного віку для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів. Обстежено 22 пацієнтки пізнього репродуктивного віку, які скаржилися на сексуальну дисфункцію, дисфоричний настрій, постійну нез'ясовну втому, зниження якості життя (група I), а також 20 здорових фертильних жінок на прегравідарному етапі (група II). Визначали концентрацію естрадіолу (Е2), загального тестостерону, дегідроепіандростерону сульфату, глобуліну, який зв'язує статеві гормони. Для оцінки рівня тривожності використовували тест Спілбергера - Ханіна. У пацієнток групи I концентрація дегідроепіандростерону сульфату та статистично значущо нижчою у порівнянні з групою II. Показники реактивної тривожності були статистично значущо вище в групі I. У групі I виявлено статистично значущі обернено пропорційні зв'язки з концентрацією дегідроепіандростерону сульфату та індексом маси тіла (r = -0,424, p = 0,049) і віком (r = -0,437, p = 0,042), між концентрацією тестостеропоказником реактивної тривожності (r = -0,490, p = 0,021); між концентрацією Е2 і показником реактивної тривожності (r = -0,539, p = 0,010) та прямо пропорційний - між вмістом Е2 та індексом маси тіла (к = +0,487, p = 0,021). Висновки: вивчення показників тривожності, рівня андрогенних гормонів та естрадіолу в жінок із симптомами сексуальної дисфункції надасть змогу інвідуалізувати підхід до ведення та в разі потреби вчасно вжити коригувальних та реабілітаційних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р415.2

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема безпліддя є актуальною та має глобальний характер. За даними державної статистики, в Україні у 2016 р. було зареєстровано 38 998 випадків жіночого безпліддя. За період з 2006 до 2015 рр. кількість розпочатих лікувальних циклів за методами допоміжних репродуктивних технологій збільшилась у 3,5 разу. Попри стрімкий розвиток репродуктології в Україні та світі, залишаються нез'ясованими багато питань щодо механізмів, які забезпечують настання вагітності у програмах допоміжних репродуктивних технологій. В Україні близько 25 % жінок репродуктивного віку мають патологію щитоподібної залози (ЩЗ), яка впливає на стан нейроендокринної та імунної систем, котрі відіграють провідну роль у патогенезі безпліддя та ефективності застосування допоміжних репродуктивних технологій. Існує тісний взаємозв'язок між гормонами ЩЗ та дією і секрецією стероїдів, яка необхідна для нормальної роботи яєчників, а отже, фертильності. Таким чином, механізм впливу патології ЩЗ на менструальну і репродуктивну функції жінки є багатогранним. Показники поширеності та захворюваності на тиреоїдну патологію відрізняються в різних регіонах країни залежно від впливу чинників довкілля та їх комбінації. Одним із чинників є дефіцит йоду. В багатьох країнах дефіцит йоду є важливою медико-соціальною проблемою. Найчастішим наслідком йодного дефіциту на етапі планування вагітності є субклінічний гіпотиреоз. Тому вивчення особливостей перебігу субклінічного гіпотиреозу на етапі планування вагітності та із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій у йододефіцитному регіоні є актуальною проблемою. Представлено аналіз публікацій баз даних PubMed і Medline за останні десятиліття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415е(о) + Р457.261е(о)

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В преддверии 100-летней годовщины со времени открытия инсулина, спасающего от преждевременной смерти сотни тысяч больных с сахарным диабетом (СД), целесообразно вспомнить создателей этого препарата, а также имена их предшественников, без которых это открытие века не могло состояться, и об условиях, в которых оно стало возможным. Об инсулине и истории его создания написано большое количество статей и монографий, так что сказать что-нибудь новое по этому вопросу весьма затруднительно. Отмечены основные этапы его развития и тот резонанс, который оно вызвало в мире. Приведенные данные могут вызвать интерес у представителей многих специальностей, а не только у эндокринологов. История создания инсулина представляет собой захватывающее описание событий почти столетней давности, предшествующих его открытию, интенсивных поисков и находок в процессе создания, а также переплетение человеческих судеб и фактов, случайностей и научных озарений, кипения страстей, благородных и не очень поступков и триумфальное завершение усилий, подаривших человечеству возможность облегчить течение одного из самых страшных смертельных заболеваний - сахарного диабета.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-37 + Р569.452

Рубрики:

Ожиріння

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.22-86

Рубрики:

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Среди ученых, стремившихся своими исследованиями добиться продления человеческой жизни, возвращения молодости, сохранения умственных и физических сил, заслуживает внимания ученик и последователь двух великих исследователей второй половины XIX - начала XX в. Ch. Brown-Sequard и A. Carrel - Самуил Абрамович Воронов (Serge Voronoff) (10.07.1866 - 03.09.1951), чья деятельность сопровождалась то всеобщим признанием и мировой популярностью, то опалой и забвением. Им выполнены пионерские, интересные и разносторонние исследования в области аллотрансплантации и ксенотрансплантации эндокринных желез животным и человеку. Полученные результаты имели научно-практическое значение для развития эндокринологии и способствовали развитию этих направлений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р410.210.41 + Р457.345.1

Рубрики:

Цукровий діабет

Атеросклероз. Артеріосклероз

Операції на серці, серцевій сумці і магістральних судинах

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ