Висвітлено особливості організації навчально-виховного процесу у школах США та Японії у компаративістському аспекті. Проаналізовано діяльність вихователів дошкільних закладів і вчителів шкіл у даних країнах. Виділено ряд особливостей японського варіанта "дії на дитину". Встановлено, що японська модель навчально-виховного процесу демонструє яскравіше виражену педоцентричну спрямованість у порівнянні з американською школою.

Розкрито виховні можливості дитячих оздоровчих таборів і специфіку їх проведення в Національній скаутській організації України "Пласт". Проаналізовано специфіку всеукраїнських (крайових) таборів. Розглянуто й охарактеризовано організацію та проведення пластових виховних таборів. Констатовано, що зазначена проблематика є перспективною для подальших досліджень.

Висвітлено історію становлення та розвитку загальноєвропейських освітніх програм. Визначено пріоритети освітньої інтеграції у Європі. Розглянуто й охарактеризовано освітні програми Європейського Союзу (ЄС). Констатовано, що для України розвиток ЄС відкриває широкі перспективи в контексті використання досвіду перевірених рішень.

Визначено поняття "текст" як провідну категорію гуманітарної культури XX - XXI ст. Описано особливості тексту культури , принцип його функціонування , співвідношення з "контекстом" (середовищем, "життєвим світом" епохи).Розкрито значення тексту культури як змістового наповнення сучасної освіти. Охарактеризовано текст як об'єкт засвоєння та засіб навчання, виховання, й розвитку особистості. Констатовано, що інтеграція України у європейський освітній простір актуалізує проблему "культурологічності" змісту освіти.

Досліджено досвід полікультурної освіти в університетах США. Розглянуто й охарактеризовано стандарти Національної ради з акредитації освіти вчителів (NCATE) як обов'язкові умови акредитації підготовчих програм вчителів. Наголошено на перспективності творчого використання зарубіжного педагогічного досвіду для вітчизняної педагогічної науки.

Висвітлено досвід виховної діяльності піонерської організації в контексті сприяння демократизації суспільства. Проаналізовано діяльність піонерської організації як інструменту держави. Доведено необхідність існування різноманіття дитячих організацій та об'єднань, які могли б брати на себе відповідальність за майбутнє своєї країни.

Висвітлено проблему реформування національної системи освіти в контексті входження України в систему відносин і цінностей розвиненого світу. Проаналізовано стан освіти в США як країни-орієнтира для держав пострадянського простору в царині освіти. Розглянуто й охарактеризовано можливі вектори освітянських трансформацій. Констатовано важливість взаємозв'язку культури й освіти у процесі розвитку людини.

Висвітлено проблему обгрунтування теоретико-методологічних підходів до розв'язання проблем запровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Проаналізовано принципи дистанційного навчання. Досліджено підходи до реалізації дистанційного навчання. Розглянуто й охарактеризовано переваги й недоліки дистанційного навчання. Зроблено відповідні висновки за результатами дослідження.

Розкрито та проаналізовано зміст методологічних знань учителя зокрема "моментів методологічних знань" ("методологічних положень", "методологічних розпоряджень", "методологічних приписів"). Досліджено окремі аспекти змісту методологічної підготовки вчителя. З'ясовано значення методологічних знань для практичної діяльності вчителя.

Висвітлено проблему співвідношення фундаментального та прикладного у теорії педагогіки. Проаналізовано сучасний стан теорії педагогіки в Україні. Розглянуто й охарактеризовано суперечності, що склалися між педагогічною наукою та освітньою практикою. Наведено актуальні завдання сучасної педагогіки. Доведено, що знання методології педагогіки, знання про фундаментальні та прикладні дослідження потрібні для інтенсивного розвитку наукових досліджень.

Висвітлено життєвий шлях засновника офіційно прийнятої в Китаї світоглядної концепції в аспекті сформування Конфуція як особистості. Проаналізовано основні віхи життя Конфуція. Доведено, що конфуціанство на довгі сотні років визначило систему цінностей в Китаї.

Висвітлено проблему наративу як методологічного конструкту. Акцентовано увагу на співвідношенні наративу з минулим. Визначено причини суб'єктивності наративів. Наведено чинники забезпечення їх об'єктивності. Доведено, що використання наративу створює сприятливі умови для реалізації різних за спрямованістю і змістом дослідницьких програм.

Висвітлено різні питання розвитку педагогічної науки та школи у другій половині XX ст. Досліджено основні тенденції в сучасному розвитку історії педагогіки. Проаналізовано умови, в яких має працювати дослідник історії педагогіки. Доведено наявність нерозривного зв'язку між розвитком педагогічної науки та станом суспільства.

Розкрито поняття "проблемна ситуація" (ПС) у контексті розвитку проблемного навчання. Визначено основні компоненти ПС. Розглянуто застосування ПС в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Визначено кілька основних типів ПС. Доведено, що ПС є передусім психологічним станом суб'єкта.

Висвітлено творчо-педагогічну діяльність Ф.І. Науменка. Розглянуто особливості проведення вченим педагогічної та наукової роботи. Охарактеризовано його співпрацю з аспірантами.

Висвітлено проблему інформатизації освіти в контексті впровадження сучасних новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід навчання вчителів інформаційних та телекомунікаційних технологій. Розглянуто й охарактеризовано напрями підготовки педагогів у країнах Східної Європи в контексті набуття даних компетентностей. Констатовано, що у зв'язку з швидким розвитком інформаційних технологій у сучасній освіті в країнах Східної Європи відбувається активне впровадження ІКТ у навчальний процес.

Досліджено основні концептуальні положення наукових поглядів Ф. Ар'єса щодо виховання дітей взагалі та характер виховання дітей у родині в різні історичні періоди. На підставі аналізу праці вченого "Дитина і сімейне життя за старого режиму" висвітлено погляди стосовно дитину у XV - XVI ст. в Європі. Визначено вікову періодизацію дітей. Розкрито еволюцію дитячого одягу, ігор, розваг. Проведено порівняльний аналіз систем освіти та виховання середньовіччя і сучасності. Констатовано, що монографія науковця привертає увагу до необхідності формування емоційно-ціннісного ставлення в родині, розвитку "почуття родини".

Висвітлено основні проблеми, актуальні для сучасної української освіти. Наведено авторські міркування щодо реформування національної освітньої системи. Констатовано необхідність демократизації освіти та цілеспрямованих системних кроків в галузі реформування освітньої галузі.

Проаналізовано процес утвердження традицій античної системи освіти. Показано процес зародження в Україні перших навчальних закладів класичного типу. Висвітлено погляди М.Грушевського, Н. Полонської-Василенко та І.Огієнка щодо розвитку освіти на українських теренах у XIV - XVI ст. Розглянуто й охарактеризовано розвиток класичної української освіти у XVI - XIX ст. Доведено, що Україна мала власні освітні центри з багатими віковими традиціями, світовими успіхами й досягненнями.

Досліджено загальні тенденції інформатизації освіти у країнах Європи. Проаналізовано вплив інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ) на навчальний процес. Розглянуто технічне забезпечення нових методів навчання. Визначено можливість колективної участі в освітньому процесі. Доведено, що розбудова інформаційного освітнього простору потребує від молоді вміння володіти сучасними ІКТ і застосовувати їх у навчанні та повсякденному житті.