Розглянуто позитивні та негативні наслідки інкорпорації релігійного компонента в систему світської освіти та корелятивність цього процесу з принципами свободи совісті, українськими й міжнародними правовими нормами.

Рассмотрены положительные и отрицательные последствия инкорпорации религиозного компонента в систему светского образования и коррелятивность этого процесса с принципами свободы совести, украинскими и международными правовыми нормами.

Positive and negative consequences of the religious component incorporation into the secular education are examined in the article. It is shown the correlation of this process with the principles of liberty of consciousness, Ukrainian; and international legal norms.

Розглянуто основні тенденції розвитку православної освіти в сучасній Україні. Зроблено спробу охарактеризувати світоглядні орієнтири та соціальну позицію студентів православних духовних навчальних закладів. Матеріали базуються на конкретних соціологічних дослідженнях серед зазначеної категорії молоді.

Рассмотрены основные тенденции развития православного образования в современной Украине. Вместе с этим уделяется внимание характеристике мировоззренческих ориентиров и социальной позиции студентов православных духовных учебных заведений. Материалы базируются на конкретних социологических исследованиях среди обозначенной категории молодежи.

The main trends of the Orthodox education development in the modern Ukraine are explored in the article. Special attention is paid to the characteristic of worldview and social position of students in the Orthodox spiritual educational institutions. The given materials are based on the results of sociological research among the defined category of youth.

Розглянуто проблему зміни парадигми освіти в XXI ст., філософії освіти та її концептуально-стратегічної моделі в термінах і у контексті постнекласичної науки, психосинергетики та альфалогії. Акцентовано увагу на особливостях сучасного періоду розвитку суспільства. Наведено результати наукового експерименту з дослідження зниження функції запам'ятовування навчальної інформації у студентів початкових курсів. Проаналізовано способи реформування системи освіти. Доведено необхідність наявності в системі освіти самоорганізації, відкритості думки, людської ментальності та духу.

Рассмотрена проблема изменения парадигмы образования в XXI в., философии образования и его концептуально-стратегической модели в терминах и в контексте постнеклассической науки, психосинергетики и альфалогии. Акцентировано внимание на особенностях современного периода развития общества. Приведены результаты научного эксперимента по исследованию снижения функции запоминания учебной информации у студентов начальных курсов. Проанализированы способы реформирования системы образования. Доказана необходимость наличия в системе образования самоорганизации, открытости мысли, ментальности и души человека.

This article deals with the the problem of change of conception of educations in XXI century, philosophy of education and its conceptual - strategic model in terms and from positions of a postnonclassical science, psychosynergeticsс and alphalogy. Theattention is stressed on features of the modern period of development of a society. The data of research experiment on research of decrease in function of storing of the educational information at students of initial rates are resulted. Ways of reformingof an education system are analysed. Necessity of presence for an education system of self-organizing, an openness of idea, mentality and soul of the person is proved.

Висвітлено погляди французьких теоретиків педагогіки щодо значення освіти у відтворенні наукового, соціально-культурного й соціального статусу людини. Узагальнено основні ідеї науковців інституційного, недирективного, саморозвивального та інших педагогічних підходів до розвитку та саморозвитку особистості. Розглянуто й охарактеризовано педагогічні підходи до виховання особистості, зокрема, педагогічне самоуправління, діалогічне виховання. Доведено, що демократичне вчення передбачає вільне висловлювання, оприлюднення намірів згідно з обставинами у навчально-виховному універсумі.

Освещены взгляды французских теоретиков педагогики в контексте значения образования в воссоздание человека, его научного, социально-культурного и социального статуса. Обобщены основные идеи ученых институционального, недирективного, саморазвивающего и других педагогических подходов к развитию и саморазвитию личности. Рассмотрены и охарактеризированы такие педагогические подходы к воспитанию личности, в частности, педагогическое самоуправление, диалогическое воспитание, социальная альфабетизация. Доказано,что демократическое обучение предусматривает свободное изъяснение, оглашение намерений согласно обстоятельств в учебно-воспитательном универсуме.

The article deals with the ways of searches of the French theorists of pedagogics to a context of value of education in a reconstruction of the person, his scientific, welfare and social status. The basic ideas scientific институционального, not directive, self-developoping and others pedagogical approaches to development and self-development of the person are generalized. Many pedagogical approaches to education of the person, such as: pedagogical self-management, dialogical education, social alphabetyzation are considered and characterized. It is proved, that democratic training provides free explanation, announcement of intentions agrees circumstances in teaching and educational universum.

Розкрито особливості та відмінність релігієзнавчої та релігійної (духовної) освіти, їх нинішній стан в Україні. Обгрунтовано необхідність і правомірність світськості, а відтак релігієзнавчості всієї системи державної освіти країни.

Раскрыты особенности и отличия религиоведческого и религиозного (духовного) образования, его нынешнее состояние в Украине. Обоснована необходимость и правомерность светскости, а поэтому религиоведческой ориентации всей системи государственного образования страны.

Peculiarities and differences of the religious studies and religious (spiritual) education, its nowadays status in Ukraine are explored. The author proves the necessity and legitimateness of secularism and afterwards religious studies orientation of the state educational system in Ukraine.

Розглянуто визначальну роль законодавства в демократичному розвитку держави. Проведено порівняння законодавчих освітніх актів різних країн. Проаналізовано вислів "свобода освіти", показано різні підходи до його розуміння.

Рассмотрена определяющая роль законодательства в демократическом развитии государства. Проведено сравнение законодательных образовательных актов разных государств. Проанализировано выражение "свобода образования" , показаны различные подходы к его пониманию.

The article deals with the determining role of the legislation in democratic development of the states. Comparison of legislative educational acts of the different states is carried out. Expression " freedom of education " is analysed, various approaches to its understanding are shown. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розкрито роль системи освіти у процесі становлення сучасної української політичної нації. Зазначено, що актуальність цього напряму досліджень зумовлена потребою пошуку механізмів і факторів становлення української політичної нації. Розглянуто освіту взагалі та національну систему освіти зокрема як механізм становлення політичної нації. Констатовано, що практична демократизація освітнього простору в Україні є перспективним напрямом для наукових розвідок у руслі окресленої проблеми.

Раскрыта роль системы образования в процессе становления современной украинской политической нации. Указано, что актуальность этого направления исследований вызвана необходимостью механизмов и факторов становления украинской политической нации. Рассмотрено образование вообще и национальная система образования в частности как механизм становления политической нации. Констатировано, что практическая демократизация образовательного пространства в Украине является перспективным направлением для научных исследований в русле намеченной проблемы.

The article deals with the the the role of an education system during becoming the modern Ukrainian political nation. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The basic probable directions of corresponding influence are planned. It is specified, that the urgency of this direction of researches is caused by need in search of mechanisms and factors of becoming of the Ukrainian political nation. Education in general and a national education system in particular as the mechanism of becoming of the political nation is considered. It is ascertained, that practical democratization of educational space in Ukraine is a perspective direction for scientific researches in a vein of the planned problem.

Виявлено логіку та закономірності еволюціонування поглядів щодо ідей справедливості у європейській філософії. З'ясовано субстанційні основи та креативний потенціал зазначених ідей.

Выявлены логика и закономерности эволюции взглядов на идеи справедливости в европейской философии. Определены субстанциональные основы и креативный потенциал указанных идей.

The article deals with the logic and laws of evolution of sights at ideas of validity in the European philosophy. Are determined substantion bases and creative potential of the specified ideas. Corresponding conclusions by results of research are made.

Досліджено основні етапи розвитку педагогічної парадигми (академічний, професійно орієнтований, професійно-технологічний та гуманітарний) в історії класичної університетської освіти України. Акцентовано увагу на концепті людських відносин у визначенні змісту дисциплін педагогічного циклу. Окреслено хронологічні рамки для кожної з вищезазначених парадигм. Доведено, що на новому рівні власного розвитку педагогіка за своєю метою та змістом орієнтується на самоцінність особистості.

Исследованы основные этапы развития педагогической парадигмы (академический, профессионально ориентированный, профессионально-технологический и гуманитарный) в истории классического университетского образования в Украине. Акцентировано внимание на концепте человеческих отношений в обозначении содержания дисциплин педагогического цикла. Обозначены хронологические рамки для каждой из вышеперечисленных парадигм. Доказано, что на новом уровне собственного развития педагогика в своей цели и развитии ориентируется на самодостаточность личности.

The article deals with the basic stages of development of a pedagogical paradigm (academic, professionally focused, professional - technological, and humanitarian) in a history of classical university education in Ukraine. The attention on concept human relations in a designation of the maintenance of disciplines of a pedagogical cycle is stressed. Chronological frameworks for each of the set forth above paradigms are designated. It is proved, that at a new level of own development the pedagogics in the purpose and development is guided by self-sufficiency of the person.

Розглянуто протиставлення природничо-наукової освіти, що спирається лише на наукове пізнання і продукує об'єктивовані знання про природу - освіті як дії свідомих актів і живому знанню, яке не залежить від стереотипів попереднього знання. Природу розглянуто не як універсум або сукупний об'єкт природознавства, який надає матеріал для розуміння сущого, а як духовний інструмент для розуміння себе. Для адекватного розуміння вводиться поняття первинного життєвого простору і концепт смерті, усвідомлення якої висуває людину в ситуацію усвідомленого відношення до буття. Природничо-наукова освіта буде ефективною у тому випадку, коли природа стане подією у просторі такої структури, яка породжується в ході артикуляції життєво важливих актів.

Рассмотрено противопоставление естественно-научного образования, опирающегося лишь на научное познане, продуцирующее объективированное знание о природе - образованию как действию сознательных актов и живому знанию, которое не зависит от стериотипов предшествующего знания. Природа рассмотрена не как универсум или совокупный объект естествознания, поставляющего материал для понимания сущего, а в качестве духовного инструмента для понимания себя. С целью адекватного понимания вводится понятие первичного жизненного пространства и концепт смерти, осознание которой выдвигает человека в ситуацию понимающего отношения к бытию. Естественно-научное образование будет эффективным в том случае, когда природа предстанет событием в пространстве такой структуры, которая порождается в ходе артикуляции жизненно важных актов.

Natural science education, which is based on scientific cognition and produces objective knowledge about nature, is opposed to education as an action of conscious acts and real knowledge independent of stereotypes of the previous knowledge. Nature is considered not as the universe or combined object of natural science, supplying with material for understanding of essence, but as a spiritual instrument for understanding of self. To guarantee adequate comprehension the concept of primary vital space and concept of death, which brings a man into the situation of rational attitude to life, is introduced. Natural science education will be effective in a case, when nature will becomes an event in space of such structure, which is generated while articulating the acts of vital importance.

Висвітлено роль освітнього маркетингу у процесах глобалізації. Обгрунтовано напрямки трансформації цінностей філософії глобальної освіти маркетинговими механізмами у цілі соціальної діяльності, результатом якої є процеси глобалізації.

Освещена роль образовательного маркетинга в процессах глобализации. Обоснованы направления трансформации ценностей философии глобального образования маркетинговыми механизмами в целях социальной деятельности, результатом которой являются процессы глобализации.

The article deals with the role of educational marketing during globalization. Directions of transformation of values of philosophy of global education by marketing mechanisms with a view of social activity which result are processes of globalization are proved.

Проаналізовано основні досягнення в галузі акмеології педагогічної освіти. Встановлено основні акмеологічні, психолого-педагогічні умови, що впливають на динаміку професіоналізму педагога.

Проанализированы основные достижения в области акмеологии педагогического образования. Установлены основные акмеологические, психолого-педагогические условия, влияющие на динамику профессионализма педагога.

The article deals with the basic achievements in area acmeology pedagogical education. The basic are established of the acmeological and psychological-pedagogical conditions influencing dynamics of professionalism of the teacher. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто стереотип розуміння специфіки релігійної свідомості та суперечності між абстрактним психологізмом та абстрактним соціологізмом в інтерпретації феномену релігії. Запропоновано авторське розв'язання дилеми "ментальне / інституціональне".

Рассмотрен стереотип понимания специфики религиозного сознания и противоречия между абстрактным психологизмом и абстрактным социологизмом в интерпретации феномена религии. Предложено авторское решение дилеммы "ментальное / институциональное".

The article deals with the stereotype of understanding of specificity of religious consciousness and the contradiction between abstract psychologism and abstract sociologism in interpretation of a phenomenon of religion. The author's decision of a dilemma " mental / institutional " is offered.

Обгрунтовано сприйняття особистості людини як біопсихосоціальної цілісності. Констатовано створення теоретичного підгрунтя для системного підходу у забезпеченні соціалізації особистості студента через соціокультурне середовище вищого навчального закладу.

Обосновано восприятие личности человека как биопсихосоциальной целостности. Констатирован факт, создание теоретических предпосылок для системного подхода в обеспечении социализации личности студента посредством социокультурной среды высшего учебного заведения.

The article deals with the perception of the person of the person as biopsychosocial integrity. The fact, creation of theoretical preconditions for the system approach in maintenance of persons' socialization of the student by means of social and cultural environments of a higher educational institution is ascertained.

Висвітлено неспроможність людства в багатьох ситуаціях локалізувати і врегулювати прояви безмежної свободи, яка трансформується у свавілля не віроломно і відкрито, а завуальовано, коли не можна винного притягнути до відповідальності у правовому просторі. Саме такій завуальованій експансії чужої свободи сприяють знання людини, якими об'єктивується соціальна дійсність. Наголошено, що знання - це справді не лише сила, а й соціальна зброя, яка багато в чому випала з етичної системи регуляторів і залишається значною мірою невловимою для традиційного права, накладаючи на нього у цьому сенсі ознаки архаїчності, тобто невідповідності сучасним вимогам справедливого врегулювання суспільних відносин.

Рассмотрена несостоятельность человечества сегодня во многих ситуациях в локализации и урегулировании проявлений безграничной свободы, которая трансформируется в своеволие не вероломно и открыто, а завуалированно, когда нельзя найти возможности привлечь виновного к ответственности в правовом пространстве. Именно такой завуалированной экспансии чужой свободы способствуют знання, которыми объективируется социальная действительность. Знания - это действительно не только сила, но и социальное оружие, которое во многом выпало из этической системы регуляторов и остается в значительной мере неуловимым для традиционного права, налагая на него в этом смысле признаки архаичности, то есть несоответствия современным требованиям справедливого урегулирования обшественных отношений, которые обезличиваются и вуалируются знаниями.

Today, humanity demonstrates its disability to localize and regulate the boundless freedom, which is transformed into arbitrariness not in the open, but in the hidden way, when it is impossible to find the guilty person and to bring him/her to trial. Knowledge, which objects the social reality, can promote that veiled expansion of other's freedom. Knowledge is not only a power, but also a social weapon, which come out of ethical regulations system and stay to some extent difficult to catch by traditional law. This makes law archaic or, in other words, inappropriate to the contemporary requirements of faire regulations of social relations, which are veiled by knowledge.

Висвітлено проблему змісту філософії та методології науки. Проаналізовано відповідну наукову літературу з цієї проблематики. Акцентовано увагу на протиставленні понять "суб'єкт - об'єкт пізнання" в контексті філософії науки. Визначено особливість філософії освіти. Запропоновано розмежовувати філософію освіти як педагогічну дисципліну й філософію освіти як філософську дисципліну.

Освещена проблема содержания философии науки и методологии науки. Проанализирована соответствующая научная литература по этой проблематике. Акцентировано внимание на противопоставлении понятий "субъект - объект познания" в контексте философии науки. Определена особенность философии образования. Предложено разграничивать философию образования как педагогическую дисциплину и философию образования как философскую дисциплину.

This article deals with the problem of the maintenance of philosophy of a science and methodology of a science. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The attention is stressed on opposition of concepts " The subject- object of knowledge " in a context of philosophy of a science. Feature of philosophy of education is determined. It is offered to differentiate philosophy of education as pedagogical discipline and philosophy of education as philosophical discipline.

Розглянуто актуальну для сучасної філософії освіти проблему предметного поля та філософської сутності естетичного. Особливу увагу звернено на естетичне переживання як вихідний пункт побудови естетичної картини світу. Визначено перспективи тематизації проблеми естетичного, що розглянуто як феномен розгортання сутнісних аспектів людського буття. Доведено, що суворих критеріїв вимірювання рівнів естетичності не існує й існувати не може.

Рассмотрена актуальная для современной философии образования проблема предметного поля и философской сущности эстетического. Акцентировано внимание на эстетическом переживании как исходном пункте создания эстетической картины мира. Определены перспективы тематизации проблемы эстетического, которая рассмотрена как феномен разворачивания сущностных аспектов человеческого бытия. Доказано, что строгих критериев измерения уровня эстетичности не существует и существовать не может.

The article deals with the the problem of a subject field and philosophical essence aesthetic. It is actual problem for modern philosophy of education. The corresponding literature on this problematics is analysed. The attention is stressed on aesthetic experience as a starting point of creation of an aesthetic picture of the world. It is noticed, that obtaining of that problems deduces it on wide enough prospect that is considered as a phenomenon of deployment of intrinsic aspects of human life. It is proved, that strict criteria of measurement of a level of aesthetic do not exist and cannot exist.

Проаналізовано сучасні філософські підходи до феномену спілкування. Розкрито три способи, що визначають провідні типи змін моделей освіти: регресивної, адаптаційної та інноваційної. Виокремлено дві практики спілкування: артистичну та звичаєву. Акцентовано увагу на необхідності філософського розуміння сутності діалогічного процесу для модернізації освіти, зокрема її гуманізації.

Проанализированы современные философские подходы к феномену общения. Раскрыты три способа, определяющие главные типы изменений моделей образования: регрессивной, адаптационной и инновационной. Выделены две практики общения: артистическая и обрядовая. Акцентировано внимание на необходимости философского понимания сущности диалогического процесса для модернизации образования, в частности его гуманизации.

Contemporary philosophical approaches to the phenomenon of communication are analyzed in the article. Three ways, which determine main types of change of the education models (regressive, adaptive and innovative) are presented. Two practices of communication (artistic and customary) are marked. The necessity of the dialogic process's essence for education modernization, especially its humanization is emphasized.

Розглянуто критичну педагогіку бразильського освітянина та педагога Пауло Фрейре. Наведено основні засади критичної педагогіки: проблемно зорієнтована освіта, антропологічне тлумачення культури, концепція людської гуманності, критична свідомість та ідеал викладача. Зазначено, що критична педагогіка має багато спільного з "уповноваженою освітою" А.Шор, "граничною педагогікою" Г.Жиру та гендерною (феміністською) педагогіками. Доведено, що у критичної педагогіки завжди буде стабільне майбутнє, оскільки вона є критичною сама до себе.

Рассмотрена критическая педагогика бразильского педагога и теоретика образования Пауло Фрейре. Приведены основные принципы критической педагогики: проблемно ориентированное образование, антропологическая интерпретация культуры, концепция человеческой гуманности, критическое сознание и идеал преподавателя. Отмечено, что критическая педагогика имеет много общего с "уполномоченным образованием" А.Шор, "граничной педагогикой" Г.Жиру и гендерной (феминистской) педагогикой. Доказано, что у критической педагогики всегда будет стабильное будущее, поскольку она в первую очередь критична к самой себе.

The article deals with the the critical pedagogics of the Brazilian teacher and the theorist of education Paulo Freire. Main principles of critical pedagogics are shown: problem-oriented education, anthropological interpretation of culture, the concept of human humanity, critical consciousness and an ideal of the teacher. It is noticed, that the critical pedagogics is crossed with " the authorized education " A.Shor, " boundary pedagogics " G.Zhiru and gender/feministic pedagogics. It is proved, thatthe critical pedagogics always will have stable future as it first of all is critical to herself.

Розглянуто нові контури, яких набуває освіта в контексті глобалізаційних та інформаційних впливів. Акцентовано увагу на п'яти принципових положеннях, які складають концептуальну канву сучасної філософії освіти та на основі яких формулюються рекомендації щодо стратегії розвитку галузі та новітніх основ державної освітньої політики.

Рассмотрены новые контуры, которые приобретает образование в контексте глобализационных и информационных влияний. Акцентировано внимание на пяти принципиальных положениях, которые составляют концептуальную канву современной философии образования и на основе которых формулируются рекомендации относительно стратегии развития сферы образования и новейших основ государственной образовательной политики.

The new contours of education formed in the context of globalisation and informational challenges are analysed in the article. The emphasis is made on five essential principles, which present the conceptual basis of the modern philosophy of education and on a basis of which the recommendations as for the strategy of education development and design of the new public education policy are suggested.