Розглянуто позиційні умови реалізації голосних монофтонгів сучасної німецької мови в рамках слова. Виявлено факт концентрації високих показників частотності голосних фонем у кореневій морфемі інтонаційного центру слова. Цей факт підтверджує принцип вибірковості звукових одиниць для формування різних мовних значень у сучасній німецькій мові, а також свідчить про те, що позиція під наголосом є найсприятливішою для реалізації більшості лінгвістичних ознак голосних монофтонгів німецької мови.

Досліджено правові норми та механізми залучення до словників французької офіційної мови нової лексики взагалі, та термінів із різних галузей діяльності суспільства, зокрема. Надано законодавчу базу Франції, яка стандартизує питання регулювання словотворення та наведено провідні установи і організації Французької республіки, які відіграють у цьому процесі головну роль.

Розглянуто різні методи використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) під час викладання іноземної мови. Розкриті переваги методів ІКТ в навчанні іноземної мови. Охарактеризовано напрямки використання ІКТ під час викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах України.

Проаналізовано англіцизми у функції авторського самовираження в художньому тексті. Англіцизми використані з метою опису іноземної дійсності очима автора: розповідь від першої особи; англомовний епіграф як один зі способів передачі основної ідеї, настрою твору; розділи, підрозділи романів, назви віршів англійською мовою; авторські коментарі.

На матеріалі роману сучасної української письменниці Лесі Степовички "Шлюб із кухлем пільзенського пива" досліджено складний психосвіт сильної, вольової, рішучої й самодостатньої українки, яка в умовах чужини зберегла свою самобутність, успішно протистояла духовній асиміляції і знайшла сили повернутися в Україну для творчої праці.

Розглянуто поняття міжкультурної комунікації на матеріалі україномовних перекладів новел О. Генрі, проаналізовано варіанти перекладу американських реалій українською мовою та виокремлено способи їх відтворення.

Розглянуто особливості феномену скорочення у сучасній англійській мові на матеріалі англійської термінологічної підсистеми машинобудування. Запропоновано класифікацію скорочених термінів та надано їх основні характеристики.

Розглянуто теоретичні проблеми філософського термінознавства, зокрема питання специфіки, класифікації, еволюції філософської термінології.

Проаналізовано та охарактеризовано особливості перекладу економічних термінів в німецькій мові, а саме: визначення поняття термін, класифікацію економічних термінів та методів перекладу.

Розкрито гендерні особливості перекладу художнього тексту. Працюючи з художнім текстом, перекладач повинен враховувати гендерні й культурологічні особливості мови перекладу, звертати увагу на стереотипні судження про чоловіка і жінку, прагнути бути не лише перекладачем, а й співавтором художнього твору. Оскільки гендерні особливості перекладу художнього тексту ставлять перед перекладачем досить складні завдання, ігнорувати їх він не має права.

Надано визначення поняття "роман виховання", перелічено риси жанру, стисло простежено його еволюцію в українській літературі.

З'ясовано особливості творення Б. Антоненком-Давидовичем психологічного портрета суспільства кінця 20-х pp. XX ст., який увібрав колоритні постаті сучасників і збірні портрети чисельних груп, об'єднаних за різними критеріями. Досліджено художню майстерність письменника відображати людську сутність у контексті морально-етичних проблем і суспільних процесів.

Розглянуто вербалізацію духовних пошуків Вільяма Блейка в поетичних творах циклу "Songs of Innocence" у співвіднесенні із філософським світоглядом поета, надано загальний опис мовних одиниць через систему тропів та проаналізовано засоби їх вираження.

У ході дослідження виявлено загальне ядро для лексико-семантичної групи прикметників та іменників на позначення в англійській та німецькій мовах, визначено склад локальної та загальної периферії. Проаналізовано синестетичні переноси лексики смаку, які розглядаються в художніх творах з тактильної, одоротивної та візуальної сфер; досліджено джерела поповнення густативної лексики.

Розглянуто питання структурно-семантичної взаємодії твірних основ зі словотворчими афіксами, зокрема, закономірності їх комбінаторики. Словотвірна валентність виявляється шляхом співставлення похідних і вихідних одиниць з точки зору їх словотвірної (формальної) та семантичної структур. Основним конструктивним елементом формування словотвірної парадигми є твірна основа слова, яка виявляє здатність вибірково комбінуватися з певними словотворчими афіксами, що гармонують з нею структурно, семантично та граматично. Внаслідок такого словотвірного процесу утворюються похідні, в яких твірна основа реалізує властиву їй словотвірну валентність. Словотворчі афікси під час комбінування з твірною основою оформлюють новоутворення граматично та збагачують однокореневі похідні новими смисловими компонентами.

Досліджено генологічний аспект прози Юрія Косача, зокрема в романі "Рубікон Хмельницького". З'ясовано специфіку вираження авторської позиції щодо іманентних ознак історичного роману та його жанрових різновидів, виявлено основні засади історіософської концепції автора.

Досліджено "Щоденник" і літературні твори Олександра Довженка, що містять відомості про самобутність та історичну індивідуальність українського народу. Визначається роль інтертекстуальних конструкцій у процесі формування національної ідентичності, правильної життєвої позиції, самоідентифікації особистості з певною мовою, релігією, культурою.

Розглянуто екзистенційну спрямованість художньо-антропологічної концепції Ольги Мак, досліджено основні її аспекти. Висвітлено художню своєрідність феномену трансцендентності людини в образній системі повістей "Чудасій", "Куди йшла стежка" та роману "Проти переконань". Простежено семантико-смислові аспекти поняття трансцендентності в контексті пошуків буттєвої автентичності людини.

Розглянуто актуальні проблеми становлення та визначення ролі інтелігенції у романі-хроніці Валерія Шевчука "Тіні зникомі" у вимірах і перспективах націє- та державотворення. Акцентовано увагу на проблемі збереження інтелігенцією духовних, моральних, культурних традицій та формування на їх основі модусу національної ідентичності.

Проаналізовано поетичні твори Б. Лепкого 1890 - 1899 pp. у аспекті метрики, ритміки, строфіки та римування. В окреслене десятиліття поет апробував дві системи віршування: силабічну (11,5 %) та силабо-тонічну (85,5 %). Переважну більшість силаботонічних творів укладено ямбами та хореями (82,4 %). На строфічному рівні превалюють катрени, п'ятивірші та сонети. Лише два вірші мають астрофічну будову. У поезії цього періоду помітно переважають точні рими.