Лечебно-оздоровительный туризм становится все более популярным в условиях ухудшения качества окружающей среды и роста заболеваний населения. Исследованы лечебно-оздоровительные возможности спелеотерапии с позиции определения перспектив развития этого вида туризма в Нахичеванской автономной республике. В работе задействованы материалы государственного Статистического комитета республики, использованы результаты интервью с представителями центра Duzdagh и литературные данные. Представлена информация о возможностях лечебно-туристического центра "Дуздаг", методика которого является очень эффективным при лечении легочных заболеваний, включая лечение ионами соли. Рассмотрены исторические аспекты развития центра, использование этих природных рекреационных ресурсов в лечении болезней, их результаты, его оценка как туристического объекта.

Обгрунтовано антропогенні трансформації озерно-басейнових систем (ОБС) Волинського Полісся, що пов'язані з меліоративним природокористуванням та іншими геоекологічними ризиками. На прикладі природно-антропогенної ОБС озер Верхнє та Нижнє здійснено оцінку морфометричних, гідрологічних, гідрохімічних, геохімічних параметрів. Представлено ландшафтну карту ОБС цих озер та проаналізовано просторово-типологічну структуру земельних угідь водозбору. Побудовано ірунтову мікрокатену та розкрито особливості міграції хімічних елементів у межах водозбору. Запропоновано основні напрями відновлення природного функціонування антропогенно-модифікованих водойм.

Проаналізовано антропогенний вплив на лісові ландшафти Рівненської області. Здійсненно оцінку антропогенної перетвореності ландшафтів області у розрізі адміністративних районів за методикою Шишченка - Гофмана. Виявлено фактори, які прямо і опосередковано призводять до негативних наслідків в лісових комплексах області.

Вивчено вікові особливості школярів та молоді, що можуть безпосередньо впливати на організацію рекреації. Наведено та охарактеризовано підходи до організації туристичної діяльності школярів та молоді Волинської області, враховуючи періоди їх зрілості. Опрацьовано статистичні дані про кількість та напрями туристичних та екскурсійних поїздок у різних вікових категоріях туристів.

Здійснено комплексну оцінку можливостей розвитку туристичної інфраструктури Маневицького району Волинської області. Основне завдання статті - визначення рівня розвитку туристської інфраструктури Маневицького району та її ролі у формуванні основних засад економічного розвитку району. Проаналізовано наукові дослідження із даної тематики. Охарактеризовано суспільно-географічне положення району. Досліджено природно-ресурсний потенціал. Охарактеризовано суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси. Досліджено елементи туристичної інфраструктури району, а саме: заклади тимчасового розміщення, харчування, дозвілля та побутового обслуговування, транспортної інфраструктури, зв'язку та інформаційного забезпечення, визначено їх коефіцієнти забезпеченості. Визначено основні проблеми структурних елементів туристської інфраструктури, запропоновано можливі шляхи їх вирішення. Охарактеризовано проблемні питання, що постають у розвитку галузі туризму. Визначено першочергові заходи покращення туристської інфраструктури району. Подано висновки та перспективи подальших досліджень.

Обгрунтовано засади формування кластерів сільського зеленого туризму як виду зайнятості та соціально-економічної діяльності на селі у транскордонних регіонах. За методом Варда побудована та проаналізована дендограма для адміністративних районів Чернівецької області. Здійснений аналіз та дана оцінка туристичним ресурсам у транскордонному регіоні. Проаналізована територіальна структура природно-заповідного фонду в Чернівецькій області. Згідно з алмазом Портера складена компонентна структура кластеру сільського зеленого туризму "Гостинна Буковина". Створена та проаналізована схема механізму співпраці кластеру з органами державної влади та структурними підрозділами.

Розглянуто особливості застосування басейнового підходу для розбудови функціонально цілісної природоохоронної системи. На матеріалах малої річки Західного Поділля: р. Джурин змодельовано взаємопов'язану мережу перспективних для заповідання територій та об'єктів. Оцінено їх функціональні параметри та природоохоронна роль у регулюванні процесу природокористування і охорони природи

Висвітлено результати аналізу процесів занедбання та рекультивації в межах сільськогосподарських (с/г) земель західних областей України, виявлені за результатами класифікації супутникових знімків. Оцінки процесів змін у землекористуванні засвідчила, що площа занедбаних с/г земель у межах території дослідження у період з 2007 по 2012 р. становила понад 200 тис га,в той час як процес рекультивації виведених із вжитку земель рівнинної частини західної України охопив близько 70 тис га. Для аналізу чинників змін у землекористуванні використано метод машинного навчання у вигляді підсилених регресійних дерев, який є різновидом дерева рішень. Побудовані статистичні моделі дозволили вперше дослідити звіязки чинників та двох протилежних процесів змін у землекористуванні та засвідчили значну відмінність у чинниках, які впливають на їх розвиток.

Проаналізовано сучасний стан та ефективність використання земельних ресурсів Тернопільської області. Досліджено структуру земельного фонду області, яка відображає особливості природокористування, основним у структурі якого є сільськогосподарське. Визначено і проаналізовано показники ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу Тернопільської області, зокрема загальне виробництво валової сільськогосподарської продукції, виробництво сільськогосподарської продукції на одну особу, урожайність сільськогосподарських культур. Ці показники відображають тенденцію до зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

Проанализированы основные дефиниции в эколого-географическом районировании; дана характеристика объекта и предмета исследования, а также целей этого районирования. Экологическо-географический район предлагается как главная таксономическая единица эколого-географического районирования, описаны его главные особенности. Предложены критерии экологическо-географического районирования, главные из них - потенциал устойчивости природных систем, интенсивность антропогенной нагрузки и уровень антропогенной трансформации ландшафтов. Описана методика экологическо-географического районирования.

Розглянуто питання оптимізації ландшафтно-екологічної організації території (на матеріалах Новиківської сільської ради Збаразького району Тернопільської області). Виявлено ландшафтно-екологічні пріоритети для даної території. Проведено аналіз структури земельних угідь території Новиківської сільської ради. Обраховано коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафтів, який, за наявної структури землекористування території Новиківської сільської ради, становить 6,75 (сильно перетворені ландшафти). Після реалізації запропонованих заходів з оптимізації структури землекористування даний коефіцієнт становитиме 5,25 (перетворені ландшафти).

Проаналізовано стан води централізованого і децентралізованого водопостачання за період з 2000 до 2016 років у розрізі адміністративних районів Чернігівської області. За цей період якість води централізованого і децентралізованого водопостачання суттєво не змінилася. Результатом дослідження є обрахунок індексу забрудненості води та групування адміністративних районів області за даним показником. Отримані результати представлені на картосхемі. Обраховані коефіцієнти кореляції доводять, що якість питної води в області суттєво впливає на стан здоров'я населення.

Термінологія, що застосовується в сфері туризму, вимагає розвитку і доопрацювання. Аналіз проблем розвитку вітчизняного туризму на сучасному етапі дозволяє виділити одну з базових його проблем і відсутність єдиної системи понять і визначень, якими користуються дослідники туризму в науці, представники правової системи держави, які розглядають спірні питання, пов'язані з практикою туризму, туроператори, фірми, підприємства, які безпосередньо надають туристичні послуги на місці їх споживання, туристи, екскурсанти та інші зацікавлені суб'єкти, діяльність яких прямо або опосередковано пов'язана з туризмом. Розглянуто елементи туристської інфраструктури, проведено аналіз підходів до визначення і класифікації поняття "інфраструктура туризму", уточнено місце інфраструктури туризму в складі туристичної пропозиції. Дана авторська класифікація економічних та соціальних переваг туризму.

Рассмотрены особенности хозяйственного освоения территории Гомельского Полесья от начальных этапов до современного периода посредством пространственного анализа системы расселения, изменения площади осваиваемых земель и лесистости территории. Определены тенденции изменения структуры землепользования с середины XIX и до конца XX века, проявившиеся в снижении площади естественных природных территорий и их замене сельскохозяйственными и застроенными землями. Установлены закономерности формирования и изменения классов и подклассов природно-антропогенных ландшафтов в зависимости от их исходной природной структуры. Определено, что преобразование ландшафтной структуры изначально происходило в пределах зон хозяйственного влияния населенных пунктов от лесного к лесохозяйственному, сельскохозяйственно-лесному и сельскохозяйственному природно-антропогенному ландшафту. Установлено, что в XIX веке в пределах Гомельского Полесья преобладающим был лесной класс природно-антропогенных ландшафтов занимающий 52,4 % территории с доминирующим лесохозяйственным подклассом. В конце XX века преобладающим становится сельскохозяйственно-лесной класс, занимающий до 62,6 % территории.

Проаналізовано історію дослідження природних територіальних комплексів субальпійського і альпійського високогір'я ландшафту Чорногора. Значну увагу приділено характеристиці окремих праць, в яких висвітлені закономірності ландшафтної організації високогір'я Чорногори та окремих його частин (басейнів верхівіїв річок Прут, Бистрець, пот. Погорілец та ін.), генезису природних територіальних комплексів, поширення несприятливих фізико-географічних процесів та ін. Звернено увагу на особистий внесок дослідників у вивчення ландшафтної морфологічної структури високогірія Чорногори.

Досліджено сучасні аспекти розвитку сільського господарства Тернопільської області - як одного з класичних аграрно-промислових регіонів України. Завданнями дослідження є вивчення змін у сільському господарстві Тернопільської області для визначення пріоритетних шляхів соціально-економічного розвитку регіону. Проаналізовано кількість діючих сільськогосподарських підприємств у районах області, структуру рослинництва та тваринництва області, вказано на структурні та якісні зміни, які відбулися в них в останні роки. Значною в регіоні залишається частина селянських господарств, котрі однак не можуть ефективно функціонувати в сучасний період і є неконкурентоздатними. Окрему увагу приділено структурі сільськогосподарських угідь регіону та трансформаціям, які в ній відбулися в період з 1990-их років. Показано основні зміни, які відбулися в сільському господарстві регіону загалом, а також окреслено шляхи перспективного розвитку для кожної галузі сільського господарства регіону.

З метою активізації учнівської молоді до природодослідницької роботи прикладного краєзнавчого характеру у 2000 році завдяки ідеям та зусиллям професора Царика Любомира Петровича було започатковано обласний еколого-краєзнавчий проект "Твій рідний край", 17-річне функціонування якого доводить, що екологічна освіта і виховання стануть ефективними тільки за умов залучення учасників навчального процесу в практично-орієнтовану діяльність з розв'язання регіональних і локальних екологічних проблем, що зумовить формування екологічно усвідомленої діяльності особистості.

Цель работы - определение ареалов следов тюркских народов исторически кочевых и полукочевых с Нагорного Ширвана и окружающих территорий, исследуемых с помошью микротопонимов. С этой точки зрения исследованы микротопонимы юрт Габырры, Гархунлу на территории села Гушчу, микротопонимы Манди, Кибрит, юрты Мурадхасыллы, Саядлы, Татарлы на территории села Геогляр, юрты Ахсаглы, Туранлы на территории села Коланы, юрт Боят на территории села Чархан, юрт Борбор на предгорьях горной системы Яваны, юрты Яглы, Хыдырлы на нагорье Гарпызлы (Тарпузлу), юрты Лак на нагорье Халтава и другие. Одна из черт, привлекающих внимание есть то, что эти народности смещивая с другими племены организовали тупики и другие обьединения в составе их, а другая часть переместившись на другие территории (регионы) поселились там постоянно. Но в этой статье мы не имели вазможности дать всесторонную информацию о тюркских народностьях отмеченных выше и потому мы попытались дать хотя бы короткую информацию о микротопонимах Туранлы, Емирли, Кохуллу, Ахсаглы, Мурадхасыллы, Саядлы, Манди, Кирбит, например исследуя ареалы юртовых местностей и тупиков отображающие в себе следы племен, участвуюущих в этногенезе азербайджанского народа, наиболее интересными по историческим корням, отмечены юрт Кухуллу на территории Маразами в Гобустане, юрт Емирли, юрт Гурдлар и микротопонимы с одинаковыми названиями. Но интересно то, что наряду с гурдлу, емирли, упоминающиеся в составе Маразалинских групп, которые имеют широкие ареалы кухиллинских групп на территории тюркского мира, в рядах племени отмеченны Гашгари наряду с другими племеннами и Кухиллинские племена. На горном Ширване имеет особое значение исследование микротопонимов Туранлы юрду, Туран гылынджы, (cабля), Туранская возвышенность, юрт Ахсаглы и др., собранные с территории села Даг Коланы. Точно также на территории горного села Геогляр, микротопоним юрт Хасыллы, в сельских тупиках и в рядах племен составляющие его, наряду с Бегаллы, Месаллы, Газыханлы, Моллалы, Татарлы, Саядлы, Джибинохудлу и др. вспоминается и названия Мурадхасыллы. Следы ареала племени Мурадхасыллы из этих племен, у кочевых племен по имены Мурадлы в разных вариантах вспоминается в составе племени Геогвара Гашгайцев. Подана короткая информация о микротопонимах Кирбит, Манди отмеченных на территории села Гушчу (Шемахинский район). Микротопоним Кирбит означает мальенкое ущелье, дорога, перевал и др. Например, в XII - XIV веках среди башгырдских племен жили племени Кошчу, Меркит, Кирк и др., а такие Дарбент, Иркит, Кобалы, Танды, Йобур, Тогуз и др. проживали на Востоке в Чуйски Волостуне. Из исследования рядов подобных микротопонимов на Беюк Манди, Кичик Манди, Кирбит, отмеченны на территории села Гушчу, выяснено существование микротопонимов и на территории, которые проживали Тубунцы.

Відтворено сучасну структуру ландшафтних комплексів Запорізької області. Найбільш затребуваними з позицій оптимізації раціонального природокористування є ландшафтні області і морфологічні одиниці рівня місцевостей в їх межах. У межах Запорізької області виділено і описано сім ландшафтних областей: Приазовсько-височинна, Південнодніпровська схилово-височинна, Кінсько-Ялинська низовинна, Приазовська низовинна, Дніпровсько-Молочанська низинна, Західно-Приазовська схилово-височинна та Присивасько-Приазовська низинна.

На основі статистичних даних проведено суспільно-географічне дослідження конфесійного простору Хмельницької області, яка відображає тенденції суспільних процесів, в тому числі і релігійних, що відбуваються на території двох історико-географічних країв і Волині (її північна частина) та Поділля (південна частина). При написанні даної статті простежено територіальні особливості конфесійного простору та проведено порівняльно-географічний аналіз у різних адміністративно-територіальних районах та історико-географічних краях досліджуваного регіону. Охарактеризовано ряд чинників, що впливають на територіальну організацію релігійної сфери Хмельницької області.