Розглянуто важливі питання підвищення техніко-економічних показників буріння нафтових і газових свердловин за рахунок вдосконалення технічних засобів і науково-методичних основ для їх експериментального дослідження. Для проведення експериментальних досліджень неорієнтованих компоновок низу бурильної колони запропоновано конструкцію лабораторного експериментального стенду. За рахунок компактних габаритних розмірів та простоти проведення дослідів розроблений експериментальний стенд забезпечує дослідження будь-якого типорозміру і конструкцій неорієнтованих безопорних, одно- та двоопорних неорієнтованих компоновок низу бурильної колони для свердловин різного профілю за лабораторних умов. Запропоновано спосіб визначення приведених (усереднених) значень ваги погонного метра та довжини однієї безрозмірної одиниці для багатоелементних конструкцій неорієнтованих компоновок низу бурильної колони незалежно від кількості та довжини ділянок низу бурильної колони. На основі результатів експериментальних досліджень визначено фактичні величини статичних характеристик взаємодії елементів неорієнтованих компоновок з вибоєм та стінками свердловини. Розроблено метод перерахунку результатів експериментальних досліджень моделей бурильної колони на реальні конструкції натурних компоновок. Під час побудови методу описано довжину, вагу і жорсткість елементів компоновок низу бурильної колони, таких як вали вибійних двигунів, невеликі ділянки обважнених бурильних труб.

Дисперсні системи є найбільш придатними матеріалами для тампонування тріщин нафтового пласта як каналів передчасного проривання витіснювальних агентів (води, водних розчинів активних домішок) до видобувних свердловин, що підтверджено практикою їх використання. Обгрунтовано вимоги до технологічних властивостей тампонувальних дисперсних матеріалів. За допомогою методів дослідження вибрано класифікацію дисперсних систем за геометричними розмірами частинок дисперсної фази, механізм утворення тампонувального бар'єру, аналіз умов проникнення дисперсної фази в пори та тріщини нафтового пласта і перенесення їх у них, а також враховано вартість матеріалів і технологічність роботи з ними та запомповування в пласт. Це надало змогу виділити і обгрунтувати вимоги відповідності дисперсної системи структурному і концентраційному критеріям вибіркової і керованої кольматацїї (відсутності кольматації пор матриць і проникання дисперсної фази в тріщини з імовірнісним обгрунтуванням явища кольматації полірозмірного тріщинувато-пористого середовища полідисперсною системою у вигляді суспензії), нульової плавучості дисперсної фази (за гідродинамічним критерієм, коли практично швидкість седиментації частинок рівна нулю), вартості матеріалу (оскільки може бути потреба у великих об'ємах його до 2 % об'єму пласта) та технологічності роботи і запомповування в пласт (відсутність розчинності у воді і бажане набрякання в нафті, здатність ущільнюватися в тріщинах і створювати малопроникну структуру з проникністю, близькою до проникності пласта тощо). Сформульовані вимоги надають змогу вибирати технологічний матеріал серед існуючих дисперсних систем, випуск яких освоєно виробництвом, або створювати нові дисперсні системи.

Гірські породи, які представляють продуктивні горизонти багатьох нафтогазових родовищ України, характеризуються неоднорідністю мінерального складу скелета породи, а також вторинними процесами породоутворення і відносяться до складнопобудованих порід-колекторів. До таких порід-колекторів відносяться поліміктові глинисті пісковики і породи-колектори із глинисто-карбонатним типом цементу. Основними чинниками, що призводять до похибки визначення підрахункових параметрів складнопобудованих порід-колекторів, згідно з даними електричного каротажу, є складна структура порового простору, вміст глинистого і карбонатного матеріалу та ступінь пелітизації зерен скелету породи. З метою підвищення достовірності визначення підрахункових параметрів порід-колекторів, зокрема коефіцієнта газонасичення, запропоновано проводити індивідуальне моделювання електропровідності гірських порід, яке надає можливіть враховувати особливості будови конкретного геологічного об'єкта. Так, наприклад, для побудови моделі електропровідності поліміктових глинистих порід-колекторів за основу взято модель "двох вод" Б. Ю. Вендельштейна. Тому електропровідність поліміктових глинистих порід-колекторів складатиметься із суми електропровідностей чистого пісковика за моделлю Арчі та поліміктової і глинистої фракцій. Результати зіставлення теоретичних розрахунків за створеною моделлю із фактичними даними підтвердили високу її ефективність.

Розглянуто важливі питання підвищення техніко-економічних показників і енергоефективнссті буріння нафтових і газових свердловин за рахунок вдосконалення технічних засобів і науково-методичних основ їх проектування і вибору. Охарактеризовано вплив неорієнтованих компоновок низу бурильної колони на процес управління траєкторією буріння свердловини і енергетичні витрати, які виникають в разі цього. Проаналізовано світовий досвід вирішення питань проектування, вибору і експлуатації неорієнтовсних компоновок низу бурильної колони з різною кількістю опорно-центрувальних елементів. Окрім того, визначено основні підходи і методики, які використовуються під час проектування неорієнтованих компоновок і критерії, що є визначальними під час їх вибору для різних задач спрямованого буріння. Досліджено процес фрезування стінки свердловини робочими елементами опорно-центрувальних елементів під час обертання та осьового переміщення неорієнтованих компоновок в гірничій виробці. Для поглиблення рівня досліджень вдосконалено математичні моделі неорієнтованих компоновок низу бурильно: колони без центраторів, а також з одним і двома центраторами шляхом врахування розчленування їх конструкцій на окремі елементи з різними значеннями ваги погонного метра та жорсткості на згин, а також згинального моменту у верхній точці контакту колони труб із стінкою свердловини.

Розглянуто проблемні питання, які виникають під час експлуатації газоконденсатних свердловин на завершальній стадії розробки, зокрема, роботу газоконденсатних свердловин за умов періодичних відборів газу. Експлуатація таких свердловин характеризується неефективним керуванням, що в подальшому приводить до зменшення видобутку газу. Обгрунтовано необхідність забезпечення автоматичного контролю параметрів роботи свердловин шляхом встановлення давачів тиску та температури на гирлі свердловини та вхідній нитці на УКПГ. Таким чином, забезпечується можливість контролювати параметри роботи свердловин в реальному часі та проглядати архівні дані на персональному комп'ютері. Запропоновано автоматизувати пуск та зупинку роботи свердловин шляхом монтажу системи регулювання на вхідній нитці. Дані впровадження надають змогу здійснювати постійний моніторинг за роботою свердловин, тобто буде можливість контролювати і фіксувати зміну тиску та температури, підібрати оптимальний режим роботи, виключити ручне керування. Оперативніше реагувати у разі виникнення різних ускладнень, наприклад, накопичення рідини, відкладання гідратів, і цим самим збільшити відбір вуглеводнів. Обгрунтовано доцільність роботи газоконденсатних свердловин на менший тиск газозбірного колектора, зокрема на дотискуючу компресорну станцію, що надасть можливість зменшити час простою свердловин.

На прикладі порід-колекторів нижньопермських відкладів Гнідинцівського нафтового родовища Дніпровсько-Донецької западини виявлено, що дія полімер-глинистого бурового розчину призводить до зниження фазової проникності до 4,2 разів. За допомогою запропонованої методики здійснено тестування ефективності дії 14 % розчину соляної кислоти. Виявлено, що найбільш ефективною є обробка порід-колекторів, де з порового об'єму витіснено фільтрат і вільну нафту. У процесі чого фазова проникність зростає більш ніж в 13 разів у порівнянні з початковою. Описана методика враховує літолого-петрофізичні особливості порід-колекторів і успішно може застосовуватися також за інших геолого-технічних умов залягання продуктивних відкладів. Встановлено, що наявність у поровому об'ємі фільтрату і вуглеводнів не сприяє підвищенню ефективності соляно-кислотних обробок у привибійній зоні пласта.

Розглянуто результати вивчення фільтраційно-ємнісних параметрів поліміктових порід-колекторів візейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини. Основними методами досліджень є експериментальні лабораторні вимірювання електричних петрофізичних параметрів порід-колекторів на представницьких колекціях керну, відібраного з продуктивних горизонтів. Наведено результати визначення ємнісних петрофізичних параметрів порід-колекторів візейських відкладів родовищ Дніпровсько-Донецької западини. Викладено характеристику порід-колекторів та показано модель електропровідності поліміктових пісковиків візейських відкладів нафтогазових родовищ Дніпровсько-Донецької западини, обумовлена комплексними чинниками, що грунтуються, в основному, на мінералогічній будові матриці породи та розподілу радіуса пор різного розміру.

Україна, знаходячись на 5-му місці у світі за загальною довжиною трубопроводів після CLUA, Росії, Канади і Китаю (газ 33,327 тис. км, нафта 4,514 тис. км, нафтопродукти 4,211 тис. км), повинна була б одержувати від ефективного використання цього ресурсу значні позитивні економічні результати і геополітичні дивіденди. Однак, через низку чинників потенціал корисного використання вітчизняних трубопроводів залишається низьким. Для прикладу, транспортування газу територією України сьогодні забезпечується більш, ніж 750 газоперекачувальними агрегатами загальною потужністю 5,56 млн. кіловат, з яких майже 82,5 % обладнані газотурбінними приводами. Однак, понад 70 % цих агрегатів фактично вичерпали свій ресурс і вимагають термінової заміни, адже неефективне споживання паливного газу "морально" застарілими та фізично зношеними газоперекачувальними агрегатами призводить до збільшення витрат паливного газу на технологічні потреби газотранспортної системи і супроводжується невиправданими фінансовими втратами. В зв'язку з цим проблема зниження енергоємності газотранспортної системи України стає пріоритетним завданням процесу реконструкції та модернізації її компресорних станцій. Проаналізовано основні переваги і недоліки від застосування газотурбінного та електричного приводів на компресорних станціях магістральних газопроводів, запропоновано методику та проведено розрахунки витрат коштів на реалізацію режимів перекачування газу за умов використання газотурбінного та електричного приводів, введено поняття "коефіцієнт енергетичної ефективності" використання привода.

Шляхом експериментальних досліджень, що проведені з використанням сучасних засобів вимірювання на діючому нафтопроводі, одержані закономірності неусталених гідродинамічних процесів з урахуванням специфіки технології експлуатації та характеристик насосного обладнання вітчизняних нафтопроводів. Досліджено закономірності зміни у часі обертової частоти, тиску та подачі нафтових насосів серії НМ під час їх зупинки. Виявлено характер зміни у часі тиску транспортованої нафти на вході і виході нафтоперекачувальної станції під час зупинки на ній одного або кількох послідовно працюючих насосних агрегатів. Проаналізовано фактичне перевантаження по тиску лінійної частини нафтопроводу, спричинене зупинкою насосних агрегатів. Побудовані експоненціальні залежності величини стрибкоподібного підвищення тиску нафти від відстані до місця виникнення збурення. Оцінено інтенсивність затухання хвилі підвищеного тиску транспортованої нафти в нафтопроводі. За результатами експериментальних досліджень встановлено фактичну швидкість поширення хвилі підвищеного тиску нафти в трубопроводі. Її величина на 12 % перевищує значення, що розраховане за теоретичною формулою.

Розглянуто питання технологічної можливості та економічної доцільності розроблення і використання сучасних технологій транспортування природного газу із морських родовищ, а саме транспортної технології CNG, яка дозволить ввести в промислову експлуатацію середні і малі родовища природного газу континентального шельфу та глибоководної зони з метою реалізації перспективних планів України щодо збільшення видобутку газу в акваторії Чорного та Азовського морів. На основі аналізу літературних джерел та стану розроблення окремих компонентів технології CNG як в Україні, так і за її межами уточнено концептуальні засади побудови вантажної системи суден CNG. Проведено порівняльний аналіз технології CNG та технології транспортування підводними газопроводами і деталізовано межі та умови їх раціонального застосування.

На основі аналізу результатів комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних для значної кількості зсувонебезпечних ділянок встановлено досить високу кореляцію параметра сумарної поздовжньої провідності та функції комплексного показника із глибиною. Це надає можливість простежити, як змінюється із глибиною критерій ймовірності розвитку зсувів, тобто перейти до просторових побудов, на основі яких стає можливим встановити зону поширення зсувних деформацій і таким чином достовірніше оцінити ступінь розвитку зсувних процесів на досліджуваній території. Детально описано розроблений алгоритм перерахунку критерію ймовірності розвитку зсувів на різні глибини. Наведено результати запропонованого підходу до прогнозування розвитку чи активізації зсувів для однієї із зсувонебезпечних ділянок.

Дюкер, встановлений на роликових опорах на спусковій доріжці безпосередньо перед водною перешкодою з метою визначення відстані між його опорами, розглянуто як багатопрогінну балку під дією рівномірно розподіленого навантаження по всій його довжині. Для розкриття статичної невизначеності такої балки використано рівняння трьох моментів, яке було застосовано за кількості її опор, починаючи від трьох до десяти включно. Встановлено, що найбільший згинальний момент у такій балці за будь-якої кількості опор має місце на другій і передостанній опорах. Цей згинальний момент було прийнято для розрахунку максимально допустимої відстані між опорами дюкера. Крім того, виявилося, що за кількості опор більше семи найбільший згинальний момент практично не змінюється. Розрахунок максимально допустимої відстані між опорами дюкера виконано для трубопроводів, зовнішні діаметри яких рівні 529, 720, 820 і 1220 мм за різної товщини їх стінок. Одержані результати показали, що зі збільшенням товщини стінки трубопроводу дюкера збільшується допустима відстань між його опорами.

Розглянуто питання розрахунку густини природного газу за різними рівняннями стану реального газу за умов його транспортування у разі значень тиску до 25 МПа. Проведено обчислення даного параметра згідно алгоритмів Американської Газової Асоціації (AGA 8), Бенедикта-Вебба-Рубіна, Соаве-Редліха-Квонга та Пенга-Робінсона. За одержними результатами здійснено порівняльний аналіз щодо точності визначення необхідних показників. Як еталонне рівняння запропоновано застосовувати залежність AGA 8 у зв'язку із найкращою точністю у порівнянні із експериментальними значеннями. Проте, слід відзначити, що рівняння Пенга-Робінсона достатньо точно описує вказаний діапазон робочих тисків, однак характеризується похибкою в 1,6 - 3,5 % у порівнянні із залежністю AGA 8, на відміну від інших двох. Тому для практичного застосування у вказаному діапазоні робочих тисків можливе застосування рівняння Пенга-Робінсона. Наведено переваги та недоліки вище вказаних алгоритмів у процесі їх практичного застосування. Також вказано на важливість врахування фізичних властивостей всіх компонентів під час розрахунку параметрів транспортування природного газу за надвисоких тисків. Для практичного застосування запропоновано графічні залежності густини природного газу за різних тисків та температур.

У зв'язку з тим, що потреби людства у вуглеводневих енергоносіях зростають, все частіше доводиться проводити пошуки та розвідку на нафту і газ не тільки у традиційних колекторах, але й зі сланців та сланцюватих аргілітів, які раніше розглядались тільки як породи покришки. Вказане обумовило необхідність проведення науково-дослідних робіт у Західноукраїнському бітумонафтогазоносному регіоні, враховуючи екологічні умови видобування сланцевого газу. Адже саме екологічний аспект відіграє надзвичайно важливу роль для західного регіону України. Проаналізовано велику кількість негативних наслідків видобутку даного типу вуглеводню, з метою запобігання можливого несприятливого результату проведення промислових робіт та мінімізації їх впливу на довкілля.

З метою забезпечення реалізації змін, що забезпечують процеси розвитку підприємств нафтогазового комплексу запропоновано узагальнення особливостей зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на підприємствах даної галузі на основі виділення тих аспектів такої діяльності, що найбільше сприяють інтеграційним процесам. Розглянуто теоретичні й практичні аспекти здійснення різних видів ЗЕД в процесі реалізації стратегічних програм розвитку та міжнародних домовленостей у контексті розвитку нафтогазового комплексу. Досліджено особливості та пріоритети ЗЕД галузевих підприємств. Обгрунтовано вагомість підвищення ефективності роботи підприємств галузі для рівноправної участі у міжнародній кооперації, зв'язках, співпраці за рахунок зміцнення їх внутрішнього та зовнішнього потенціалу. Запропоновано напрями та шляхи успішного функціонування сфери ЗЕД в досягненні цілей розвитку підприємств нафтогазового комплексу.

Розглянуто методологічні засади управління діяльністю підприємств нафтогазовидобувної галузі. Показано, що відповідно до змін зовнішніх ринкових чинників і внутрішнього середовища повинна змінюватися і методологія прийняття стратегічних рішень на основі використання інтелектуальних методів управління. Доведено, що однією із сучасних концепцій стратегічного управління за умов системних перетворень у галузі є концепція, побудована на засадах синергетики. Методологічні проблеми поділені на дві групи. До першої групи віднесені принципи пізнання, пов'язані з філософією, гносеологією. Уточнено їх базові дефініції, а також сутність, зміст, принципи, особливості і закономірності формування диференційних вартісних оцінок окремо нафти і газу у багатокомпонентній суміші, що видобувається зі свердловини. Друга група методологічних проблем - це способи і прийоми дослідження, які складають концептуальне уявлення про методологію дослідження процесів розробки нафтових і газових родовищ. Запропоновано визначення синергії у стратегічному управління нафтогазовидобувними підприємствами, уточнено дефініцію синергічного ефекту у стратегічному розвитку цих підприємств.

Визначено основні передумови становлення якісно нових напрямків природокористування в Карпатському макрорегіоні. На основі кількісної оцінки природно-ресурсного потенціалу, придатного для задоволення лікувально-оздоровчих потреб обгрунтовано доцільність розвитку рекреаційної сфери на досліджуваній території з метою уникнення надмірного рекреаційного навантаження на природні об'єкти, визначено потребу у використанні біоенергетичних технологій під час розбудови та функціонування інфраструктури оздоровлення та відпочинку. Обгрунтовано пріоритетність використання в рекреаційній сфері карпатської території альтернативних біоенергетичних технологій на базі споживання лісових ресурсів. Для оптимального ресурсозабезпечення відпочинкових комплексів на засадах сталого розвитку встановлено напрямки використання сонячної та вітроенергетики в комунальному господарстві рекреації. В контексті вирішення сучасних еколого-економічних завдань визначено взаємопов'язані переваги екологізації паливно-енергетичного комплексу макрорегіону та інтенсифікації розвитку рекреаційної сфери. Використання екологічно безпечних джерел палива та енергетики в процесі розвитку інфраструктури оздоровлення та відпочинку сприятиме зниженню їх негативного господарського впливу на навколишнє природне середовище.

Розглянуто ключові особливості застосування приватними домогосподарствами технологій, що використовують відновлювані джерела енергії. Технології мікрогенерації охоплюють весь спектр категорій відновлюваної енергії - енергія вітру, сонячна, енергія біомаси, гідроенергія і теплові насоси. Наведено різні схеми генерації з метою підкреслити різну їх ефективність. Здійснено порівняльний аналіз доцільності використання в приватному будинку теплового насоса та сонячної установки з урахуванням "зеленого" тарифу. Запропоновано використовувати сонячну установку, оскільки з урахуванням інших факторів, технологія використання теплових насосів на даний момент потребує належної державної підтримки.

Розглянуто суть інновацій та інноваційної діяльності підприємств, визначено ознаки та систематизовано підходи до трактування "інновацій", на підставі чого узагальнено це поняття. Удосконалено класифікацію інновацій для цілей бухгалтерського обліку, що надасть правильну та достовірну методику їх облікового відображення, зокрема, аналітичних розрізів бухгалтерського обліку інновацій в необоротні активи суб'єкта господарювання. Проаналізовано фактори впливу на формування інноваційної політики підприємства та доведено, що вона обов'язково орієнтується на інноваційну політику держави, яка визначає і стимулює пріоритетні напрямки розвитку, визначає потреби ринку. Узагальнено етапи запровадження інновацій на підприємствах, які створюють інноваційний продукт.

Розглянуто бренд як складову "формули сили компанії" в розрізі моделі "щасливого атома" Т. Пітерса і Р. Уотермена та як елемент системи управління компаніями на роздрібному ринку нафтопродуктів, представлено модель його "генетичної" побудови, наведено приклад опису компонентів бренду "ОККО" в контексті запропонованої моделі. Зокрема, обгрунтовано, що бренд є частиною особливої компетенції компанії та її конкурентною перевагою. Надано структуру "ДНК" бренду як суті бренду, що містить у собі зовнішні і внутрішні характеристики, відтворює його переваги і передає їх до споживача. Її елементи повинні бути достатніми і узгодженими між собою. Занадто насичена або невизначена "ДНК" бренду не сприймається споживачами. Цінність бренду безпосередньо пов'язана зі змістом такої "ДНК". Доведено, що сильний бренд є найціннішим активом, яким може володіти компанія; його розробка - складний системний процес, результатом якого є створення унікальної цінності, що здатна приносити довгострокові прибутки. Бренд є також частиною забезпечувальної підсистеми системи управління підприємством, одним з його ключових факторів успіху. Обгрунтовано переваги брендингу для вітчизняного виробника, здійснено огляд розвитку концепції брендингу на українських ринках. Зроблено висновок, що поняття "бренд" на вітчизняному ринку тільки починає формуватись. Принциповою відмінністю українського брендингу є наявність великої кількості торгових марок на ринку, проте брендів серед них мало. Визначено специфіку брендингу роздрібного ринку нафтопродуктів. На основі дослідження позиціонування брендів АЗС зроблено висновок, що для успішного функціонування на ринку компаніям варто звернутися до бренд-менеджменту, зокрема, розробити систему маркетингових заходів для посилення диференціації серед конкурентних АЗС.